Рішення

від 24.01.2025 по справі 464/2188/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

24.01.2025

ЄУН № 464/2188/24

Провадження № 2/337/57/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ширіній С.А.,

за участю секретаря - Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (як Орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (як Орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона має намір встановити опікунство над: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протягом двох років вона займається вихованням та здійснює догляд над дітьми напів сиротами, тому, що як їй стало відомо від третіх осіб, що батько здійснив самогубство на окупованій території, а мати понад двох років не виходить на зв`язок, проживає у невідомому неї місті та зовсім не цікавиться дітьми.

Протягом цих двох років ОСОБА_3 не виходить на зв`язок, не бере участь у вихованні та не допомагає фінансово. Причиною її знаходження на окупованій території являється низький фінансовий статус, через сильну тягу до алкогольних напоїв і систематичного їх вживання.

ЇЇ дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , систематично допомагає їй у виховані дівчаток, але через постійну роботу не може здійснювати повноцінний догляд за дітьми. Тому, вона хоче стати опікуном над ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У наказі №403 Управління "Служби у справах дітей", вказано, що вони зобов`язують ОСОБА_5 піклуватися про здоров`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Тому вона має намір отримати дане піклування над дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тому, що під час звернення до вище наведеного Управління, у мене не було дійсного паспорту, який я виробляла під час звернення, тому мене не вписали піклувальником. А моя дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не може здійснювати опікунство по вище зазначених причинах.

Просить позбавити відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 20.05.2024 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Хортицького районного суду м. Запоріжжя. Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2024 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

24.12.2024 року на адресу суду надійшов вісновок органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації від 24.12.2024 р. про доцільність позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.12.2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Киришко О.В., судове засідання не з`явились. Представником позивача подано заяву про розгляд справи без її участі та участі позивачки. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином. Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за їх відсутності та відзиву на позов, або зустрічного позову до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідачі не з`явилися в судове засідання без поважаних причин.

Представник третьої особи - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (як Орган опіки та піклування), в судове засідання не з`явився про день та час слухання справи був повідомлений в своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.141,155 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків, мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому, відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Суд встановив, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про їх народження, копія яких знаходяться в матеріалах справи.

Діти мешкають разом з позивачкою ОСОБА_1 .

Згідно з висновком органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації від 24.12.2024 р. визнано доцільним позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як зазначено в п.16 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ці чинники повинні мати систематичний та постійних характер.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України), тому вона підлягає застосуванню лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, лише при наявності вини в діях батьків, з урахуванням ставлення дитини до них, а також тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо.

Також суд враховує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Суд вважає вказаний висновок обґрунтованим, оскільки він складений за результатами ретельної перевірки умов життя неповнолітніх дітей і повністю узгоджується із обставинами, безпосередньо встановленими судом під час судового розгляду.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.8,9 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Таким чином, беручи до уваги вказані вище обставини в сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, з максимально можливим урахуванням інтересів неповнолітніх дітей позов ОСОБА_1 , підлягає задоволенню. Так, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідачі, будучи батьками неповнолітніх дітей, заходів для забезпечення належних умов їх виховання, фізичного, духовного та морального розвитку не приймають, про їх стан здоров`я не піклуються, матеріально не забезпечують, з дітьми разом не проживають, не спілкуються і не зустрічаються, що свідчить про ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку та утриманню дітей, у зв`язку з цим суд дійшов висновку про позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьківських прав відносно дітей : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.60,63 ЦК України, ст.7,150,155,164,166,180-182,243,244 СК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141, 206, 211, 247, 259,263-265, 280-282, 354, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (як Орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП суду невідомий), позбавити батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня ухвалення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.А. Ширіна