Ухвала

від 07.01.2025 по справі 335/11313/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/69/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №335/11323/23Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 грудня 2024 року про застосування запобіжного заходу до

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжявід 13грудня 2024року за клопотаннямслідчого до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 10.02.2025 року включно шляхом заборони цілодобово залишати житло у АДРЕСА_1 , із покладенням передбачених ч.5 ст.194 КПК обов`язків.

В апеляційній скарзі прокурор просив ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, посилаючись на те, що слідчим суддею не враховані всі наведені у клопотанні слідчого ризики, обставини і їх обґрунтування. Слідчим суддею зроблено неправильні висновки про застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційну скаргу. Захисник та підозрюваний заперечили проти скарги прокурора.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що старший слідчий СВ відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , посилаючись на наявність передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб до ОСОБА_8 , якому 12.12.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.2 ст.307 КК злочину.

Слідчий суддя, задовольняючи частково дане клопотання, в ухвалі зазначив про відсутність доведених слідчим ризиків, на які він посилається у клопотанні в обґрунтування обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ненадання прокурором доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.

Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст.177, 178 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно з положеннями ч.1 ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Як вбачається із наданих матеріалів та встановлено слідчим суддею обставин, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні передбаченого ч.2 ст.307 КК злочину.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують, і в апеляційній скарзі не оспорюються.

Разом з тим, врахувавши зазначені вище вимоги закону і обставини, правову позицію самого підозрюваного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність даних, які б давали підстави обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Задовольняючи частково клопотання слідчого, слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК, що враховуються при обрані запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, встановивши обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, наявність ризиків, але вірно зазначив про відсутність обставин, які б свідчили про неможливість запобігання вказаних ризиків лише шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, підозрюваний ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, проте раніше не судимий, не заперечує своєї причетності до інкримінованих йому діянь, має постійне місце проживання, де мешкає разом з батьком і братом.

Доводи прокурорапро неможливістьзапобігання ризикам,передбаченими пунктами1,2,3,5ч.1ст.177КПК,а саме,переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше шляхом застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, на переконання колегії суддів, є необґрунтованими оскільки відповідно до ч.1 ст.181 КПК вказаний запобіжний захід полягає у забороні підозрюваному залишати житло (в даному випадку цілодобово), а згідно ч. 5 цієї статті перебування підозрюваного у житлі контролюється працівниками відповідного органу Національної поліції.

Посилання прокурора на той факт, що ОСОБА_8 суспільно-корисною діяльністю не займається, у нього відсутнє джерело стабільного прибутку, а тому він може продовжити свою злочинну діяльність, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновки слідчого судді, а застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належний контроль за поведінкою підозрюваного під час досудового слідства.

Відомостей про здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні чи знищення або спотворення речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення після відмови у задоволені клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурором не надано.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_8 з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду жодним доказом не підкріплені і, на переконання колегії суддів, є лише припущенням.

В судовому засіданні апеляційної інстанції не надано даних на підтвердження порушення підозрюваним умов перебування під домашнім арештом за час дії оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Колегія суддів також враховує фактичну поведінку підозрюваного після застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який від органу досудового розслідування не переховувався, не чинив перешкод кримінальному провадженню, за викликом апеляційного суду самостійно з`явився до судового засідання для розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилось питання про застосування у відношенні нього найсуворішого запобіжного заходу.

З огляду на зазначене, фактична поведінка підозрюваного на час розгляду апеляційної скарги свідчить, що заявлені в клопотанні слідчого ризики попереджені застосованим відносно підозрюваного запобіжним заходом у виді домашнього арешту.

Сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особо запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що підстави для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні в судовому засіданні свого об`єктивного підтвердження не знайшли, а прокурором не доведено неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 грудня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Дата документу Справа № 335/11313/23