Постанова

від 21.01.2025 по справі 465/2710/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/2710/20 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М.

Провадження № 22-ц/811/2896/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Медвідь Васля Осиповича на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року в складі судді Мартьянової С.М. у справі за заявою представника позивача ОСОБА_2 адвоката Ситника Сергія Олександровича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі 465/2710/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області, державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Тетяни Миколаївни про визнання заповіту недійсним, -

встановив:

13 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Ситник С.О. звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі 465/2710/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області, державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Тетяни Миколаївни про визнання заповіту недійсним.

Заява обґрунтована тим, що на розгляді у Франківському районному суді м. Львова, перебувала справа №465/2710/20 за позовом ОСОБА_2 про скасування заповіту, свідоцтва про право власності на частку квартири ОСОБА_1 . За наслідками розгляду цивільного позову постановою Львівського апеляційного суду від 06.02.2024 року у справі № 465/2710/20, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, оскаржуваний заповіт судом визнано нікчемним, скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 , на ім?я ОСОБА_1 , скасовано запис № 34990479 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про право власності ОСОБА_1 , на 1/2 частки вказаної квартири.

Таким чином, внаслідок скасування оспорюваного свідоцтва про право на спадщину на вказану квартиру на ім?я ОСОБА_1 , позивачка ОСОБА_2 набула право на успадкування 1/2 частки вказаної квартири, після смерті своєї матері ОСОБА_3 .

В ході розгляду даної справи №465/2710/20, 18.05.2020 року, суддею Франківського районного суду м. Львова Дзендзюрою С.М. задоволено клопотання позивачки про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру (провадження 2-з/465/64/20).

Приймаючи рішення в даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , суддею Франківського районного суду м.Львова Мартьяновою С.М. скасовано заходи забезпечення позову, в подальшому рішення суду першої інстанції скасовано повністю, винесено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, однак суд апеляційної інстанції не прийняв рішення щодо скасування заходів забезпечення рішення.

Оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Ситника Сергія Олександровича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі 465/2710/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області, державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Тетяни Миколаївни про визнання заповіту недійсним задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Франківського районного суду м. Львові від 18 травня 2020 року по цивільній справі № 465/2710/20 у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно вказаної квартири, проводити її реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати її відчуження.

Ухвалу оскаржив відповідач ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якого подав адвокат Медвідь В.О. Вважає таку незаконною та необґрунтованою.

Зокрема зазначає, що суд першої інстанції розглянув заяву про скасування заходів забезпечення позову у відсутності відповідача ОСОБА_1 та його уповноваженого представника адвоката Медвідь В.О., який, в день засідання 28.08.2024 письмово, через канцелярію суду, подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки в цей день останній був зайнятим в інших судових засіданнях. Натомість, відповідач ОСОБА_1 із 27.08.2024 перебував на лікарняному, що підтверджується медичним висновком про непрацездатність: ЕК4Т-6ХВК-Е5К2-2ВК5, а відтак, також не міг прибути в судове засідання.

Просить скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення.

Учасники справи повторно в судове засідання 21 січня 2025 року не прибули, представник відповідача Медвідь В.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю в іншому судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, проводити розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги виходячи з такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Франківського районного суду м. Львові від 18 травня 2020 року по цивільній справі № 465/2710/20 у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , та заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно вказаної квартири, проводити її реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати її відчуження, суд першої інстанції виходив з того, що відпала потреба в застосуванні заходів забезпечення позову.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що оскільки цивільно-правовий спір вирішено, тому відсутні підстави для забезпечення позову.

Враховуючи наявні матеріали справи та вимоги закону колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області, державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Тетяни Миколаївни про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.05.2020 року задоволено заяву представника позивачки ОСОБА_4 про забезпечення позову.

В порядку забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Переспівської сільської ради, державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Тетяни Миколаївни про визнання заповіту недійсним, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 та заборонено будь-яким особам укладати угоди стосовно вказаної квартири, проводити її реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати її відчуження.

В подальшому, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Переспівської сільської ради Сокальського району Львівської області, державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Тетяни Миколаївни про визнання заповіту недійсним відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 18.05.2022 року, а саме: арешт на квартиру АДРЕСА_2 , заборону будь-яким особам укладати угоди стосовно вказаної квартири, проводити її реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати її відчуження.

Натомість, постановою Львівського апеляційного суду від 06.02.2024 року апеляційні скарги представника ОСОБА_2 адвоката Ситника С.О. - задоволено.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 01 березня 2023 року та додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 серпня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 10.01.2020 року державним нотаріусом П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Тетяною Миколаївною, ОСОБА_5 на 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано запис №34990479 від 10.01.2020 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_6 на 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , здійснений державним нотаріусом П`ятої львівської державної нотаріальної контори Кіріловою Тетяною Миколаївною, як державним реєстратором.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, посвідченого Переспівською сільською радою Сокальського району Львівської області 06.04.2014 року, за номером 57, за умовами якого ОСОБА_3 заповіла на користь ОСОБА_1 1/2 частки квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки ОСОБА_2 1680,60 грн. судового збору за подання позову, 4730,00 грн. за подання апеляційної скарги, 420.00 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а всього 6830,60 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного суду від 06.02.2024 року залишено без змін.

13 березня 2024 року представник позивача, адвокат Стник С.О. подав до суду першої інстанції заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 травня 2020 року, оскільки накладений арешт порушує право позивачки на успадкування даної квартири та законне право володіння та розпорядження своїм майном.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 158ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року.

Відповідно до статті 158ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що суд може скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягомвказаного строкуза заявоюпозивача (стягувача)буде відкритовиконавче провадження,вказані заходизабезпечення позовудіють доповного виконаннясудового рішення.(ч.ч. 7, 8 цієї статті).

За змістом наведених норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане з тим, що відпала потреба у цих заходах, при цьому процесуальний закон встановлює чітко, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом із власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до п. 10постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9вбачається, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З аналізу наведених положень вбачається, що правовий інститут скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування.

Колегія суддів, вважає, що задовольняючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини, які стали підставою для накладення арешту на спірне майно, відпали, оскільки накладеним арештом порушується право позивачки на успадкування даної квартири та законне право володіння та розпорядження своїм майном.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу за відсутності відповідача та його представника, який клопотав про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в інших судових засіданнях та слідчих діях, а також перебування на лікарняному відповідача, правильності висновків не спростовує, оскільки відсутність відповідача та його представника, належним чином повідомлених про час та місце розгляду заяви, не перешкоджала суду першої інстанції розглянути клопотання у відповідності до вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України, згідно якої клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Доводи скаргипро те,що привирішенні питанняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову судмає зурахуванням доказів,наданих позивачемна підтвердженнясвоїх вимог,пересвідчитися,зокрема втому,що між сторонамидійсно виникспір таіснує реальназагроза невиконаннячи утрудненнявиконання можливогорішення судупро задоволення,з`ясувати обсягпозовних вимог,дані проособу відповідача,а такожвідповідність видузабезпечення позову,за своїмзмістом єдоводами незгодиз ухвалоюсуду прозабезпечення позову,а немотивами,які всилу ст.158ЦПК Україниє підставоюдля скасуваннязаходів забезпеченняпозову.

Проте, як вбачається з матеріалів справи №465/2710/20 Фанківського районного суду м. Львова від 18.05.2020 про забезпечення позову не оскаржувалась ОСОБА_1 .

Таким чином, колегія суддів приходить переконання про те, що суд першої інстанції на виконання вимог цивільного процесуального закону, дотримався порядку розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, який визначений статтею 158 ЦПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування таких.

Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Медвідь Василя Осиповича залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 28 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 21 січня 2025 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк