Постанова

від 24.01.2025 по справі 521/5173/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/680/25

Справа № 521/5173/22

Головуючий у першій інстанції Мазун І.А.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

переглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс плес» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» (- далі ТОВ «Едельвейс плес») про стягнення коштів, в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 3 543 доларів США та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 10 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Едельвейс плес» було укладено інвестиційний договір №80/12/5-2А про передачу майнових прав на житлову квартиру, предметом якого є придбання майнових прав на новозбудоване майно - квартиру, згідно проекту, загальною площею 64,30 кв.м, з урахуванням балконів (лоджій), що розташована на 5 поверсі новозбудованого житлового будинку.

22 вересня 2006 року між позивачем та ТОВ «Едельвейс плес» було укладено додаткову угоду №1 до інвестиційного договору, відповідно до якої уточнювалася адреса новозбудованого майна, була зазначена як: квартира будівельний АДРЕСА_1 територія стадіону «Локомотив».

Вказаною додатковою угодою було передбачено розмір інвестиції у сумі 51 768 дол. США та строк її оплати - до 25.09.2006. Оплату позивачем було проведено в повному обсязі, у встановлений угодою строк.

02 листопада 2018 року сторони підписали акт прийому-передачі за інвестиційним договором про передачу майнових прав на житлову квартиру №80/12/5-2А від 10.12.2005. У вказаному акті було вказано наступну характеристику новозбудованого майна: квартира АДРЕСА_2 загальною площею 59,9 кв.м, згідно технічного паспорту розташована на 5 поверсі новозбудованого житлового комплексу з об`єктами обслуговування за адресою: АДРЕСА_3 .

03 грудня 2018 року ТОВ «Едельвейс плес» надало довідку, згідно якої інвестиційний внесок за квартиру АДРЕСА_4 , придбану позивачем згідно інвестиційного договору №80/12/5-2А про передачу майнових прав на житлову квартиру від 10.12.2005 - сплачено повністю, заборгованість з оплати відсутня.

12 грудня 2018 року право власності позивача на квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 32 кв.м було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

05 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій, посилаючись на п. 4.5. інвестиційного договору від 10.12.2005, просив компенсувати різницю між договірною та фактичною площею квартири, у сумі 3 543 доларів США.

14 березня 2019 року ТОВ «Едельвейс плес» направив листа позивачу, де його було проінформовано про необхідність зачекати поки забудовник звірить та проведе розрахунки відшкодувань, здійснить коригування, врегулює усі проблемні та суперечливі питання - після чого його мало бути проінформовано про остаточне прийняте рішення.

У відповідності до п. 4.5 інвестиційного договору погодили, що розрахунок здійснюється за фактичну збудовану площу відповідно до технічного паспорта.

Договором встановлено, що вартість майнових прав на квартиру площею 64.30 кв.м складає 51 768 доларів США.

ОСОБА_1 зазначає, що тривалий час очікував на інформування від відповідача, однак, до тепер не отримав ні інформації, ні відповіді, ні коштів. Відповідні обставини слугували причиною звернення до суду з відповідним позовом.

В подальшому представник позивача збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 129 532,08 грн та понесені судові витрати.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс плес» про стягнення коштів задоволено. Стягнуто з ТОВ «Едельвейс плес» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 129532,08 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1 301 грн.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Едельвейс плес» звернувся до суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом вимог процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

З урахуванням вищевикладеного та положень ч. 1 ст. 274, ч. 1 ст. 368, 369 ЦПК України, розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та запереченнях на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (ст. ст. 11, 15 ЦК України).

Відповідно до статті 8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Нормами глави 48 ЦК України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов`язання: виконання зобов`язання належними сторонами (стаття 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (стаття 529 ЦК України (щодо виконання зобов`язання частинами)); належний строк (термін) виконання зобов`язання (стаття 530 ЦК України); належне місце виконання зобов`язання (стаття 532 ЦК України), а також щодо належного предмета.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Едельвейс плес» було укладено інвестиційний договір №80/12/5-2А про передачу майнових прав на житлову квартиру, предметом якого є придбання майнових прав на новозбудоване майно - квартиру, згідно проекту, загальною площею 64,30 кв.м, з урахуванням балконів (лоджій), розташована на 5 поверсі новозбудованого житлового будинку.

Згідно п. 4.5 інвестиційного договору остаточна загальна площа новозбудованого майна (квартири) визначається згідно з технічним паспортом КП «ОМБТІ та РОН». В разі відхилення фактичної загальної площі новозбудованого майна від вказаної в договорі, різниця в вартості між проектною та фактичною загальною площі квартири в разі зменшення відшкодовує підприємство інвестору, а в разі збільшення інвестор відшкодовує підприємству по вартості одного квадратного метра на день підписання договору.

Відповідно до п. 4.8 інвестиційного договору розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі інвестором з власного поточного рахунку фізичної особи в національній валюті України або готівкою через касу по курсу НБУ на день сплати внесків (а.с. 8-9).

22 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Едельвейс плес» було укладено додаткову угоду №1 до інвестиційного договору, відповідно до якої уточнювалася адреса новозбудованого майна, була зазначена як: квартира будівельний АДРЕСА_1 територія стадіону «Локомотив».

Крім того, в п. п. 2.4, 2.5 додаткової угоди зазначено, що розмір інвестицій інвестора становить 51 768 доларів США з урахуванням ПДВ та є сумою договору. Розрахунки з інвестором проводяться в національній валюті України по курсу НБУ на день розрахунків. Розмір внеску становить 51 768 доларів США, строк оплати до 25 вересня 2006 року (а.с. 10).

Оплату позивачем було проведено в повному обсязі в сумі 261 428,40 грн, у встановлений угодою строк, про що свідчить довідка ТОВ «Едельвейс плес» від 03.12.2018 та виписка по рахунку від 25.09.2006 (а.с. 15, 54).

02 листопада 2018 року сторони підписали акт прийому-передачі за інвестиційним договором про передачу майнових прав на житлову квартиру №80/12/5-2А від 10.12.2005. У вказаному акті було вказано наступну характеристику новозбудованого майна: квартира АДРЕСА_2 загальною площею 59,9 кв.м, згідно технічного паспорту розташована на 5 поверсі новозбудованого житлового комплексу з об`єктами обслуговування за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 11).

12 грудня 2018 року право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 32 кв.м було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.12.2018 (а.с. 12).

05 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Едельвейс плес» з претензією, у якій, посилаючись на п. 4.5. інвестиційного договору від 10.12.2005, просив компенсувати йому різницю між договірною та фактичною площею квартири, у сумі 3 543 доларів США (а.с. 16).

14 березня 2019 року ТОВ «Едельвейс плес» направив лист ОСОБА_1 , де його було проінформовано про необхідність зачекати поки забудовник звірить та проведе розрахунки відшкодувань, здійснить коригування, врегулює усі проблемні та суперечливі питання - після чого мене мало бути проінформовано про остаточне прийняте рішення (а.с. 17).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно виходив із того, що Законом України«Про фінансово-кредитнімеханізми іуправління майномпри будівництвіжитла таопераціях знерухомістю» передбачено, що остаточний розрахунок між учасниками будівництва здійснюється після введення об`єкта будівництва в експлуатацію за фактичними даними згідно із обмірами БТІ та актом прийняття-передачі об`єкта інвестування.

Таким чином, передбачивши певний порядок приймання управителем об`єкту інвестування від забудовника і передачі цього об`єкту у власність довірителю, стаття 19Закону України«Про фінансово-кредитнімеханізми іуправління майномпри будівництвіжитла таопераціях знерухомістю» визначає управителя як особу, відповідальну за проведення остаточних розрахунків із довірителем та встановлює, що головною підставою для цих взаєморозрахунків є саме фактична площа, тобто реальна, дійсна, справжня площа об`єкта інвестування за обмірами БТІ.

З огляду на це, важливою обставиною для проведення взаєморозрахунків між інвестором і управителем є відповідність результатів обмірів БТІ площі об`єкта інвестування реальним, дійсним показникам.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 08.04.2015 №6-45цс15, якщо фактична площа переданого інвестору об`єкта інвестування за результатами повторних обмірів БТІ менше проектної та фактично ним оплаченої площі і що це зменшення не є наслідком скоєних ним перебудов (переобладнання), на підставі ст. 19 Закону та Правил фонду настає обов`язок керуючого повернути довірителю надмірно сплачені кошти.

Отже, розрахунок здійснюється за фактично збудовану площу, водночас, відповідно до технічного паспорта, виготовленого ТОВ «Одеське БТІ», загальна площа квартири складає - 59,9 кв.м, та з урахуванням сплаченої ним грошової суми у розмірі 51 768 доларів США, що на той час було еквівалентно 261 428,40 грн, вбачається переплата у розмірі 3 543 доларів США (51768:64,30=805,10 вартість одного квадратного метра, 64,30-59,9=4,4 квадратних метра різниця, 3 543 х 4.4 х 36,56 = 129 532,08 грн), яка має бути повернена ОСОБА_1 у гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає його законного й справедливим.

В апеляційній скарзі вказано, що суд першої інстанції невірно визначив суму коштів, яка підлягає відшкодуванню на користь інвестора у зв`язку зі зменшенням фактичної загальної площі квартири від проектної. Вказано, що сума яка підлягає відшкодуванню інвестору становить 17889,34 грн, із наведенням в апеляційній скарзі розрахунку, однак колегія суддів не погоджується із такими твердження, оскільки вони ґрунтуються на власному невірному тлумаченні норм законодавства

Апеляційний суд зазначає, що позиція відповідача про те, що гривневий еквівалент має враховуватись за курсом гривні до долара США станом на 25.09.2006 не відповідає умовам інвестиційного договору №80/12/5-2А від 10.12.2005, ні умовам додаткової угоди від 22.09.2006 за №1 до інвестиційного договору.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто за відсутності представників відповідача, які повідомили про поважність причин неявки в судове засідання.

Так, згідно заяви про відкладення розгляду справи вбачається, що представник відповідача адвокат Попова О.А. не може з`явитись в судове засідання. Оскільки приймає участь в іншій справі, в іншому суді, на підтвердження чого надано інформацію з веб-порталу Приморського районного суду м. Одеси. Також вказано, що представник відповідача Чернушич С.М., також немає можливості з`явитись і судове засідання, тому що він перебуває за межами м. Одеса у зв`язку із сімейними обставинами, однак жодних доказів на підтвердження зазначеного не надано.

Апеляційний суд також враховує, що матеріали справи містять відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій чітко викладено позицію відповідача, згідно якої позовні вимоги визнаються частково. Крім того, як звернув увагу суд першої інстанції, дата та час судового засідання була погоджена із адвокатом Чернушичем С.М..

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши доводи позивача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку у відповідності до вимог ст. ст. 12, 80-89 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, такий висновок суду відповідає засадам розумності та справедливості.

Доводи наведені в апеляційні скарзі суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права чи матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, крім того були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс плес» залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено: 24 січня 2025 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк