Постанова

від 24.01.2025 по справі 521/20813/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2825/25

Справа № 521/20813/23

Головуючий у першій інстанції Тополева Ю. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Сєвєрової Є.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Голуб Анастасії Сергіївни, представника ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2024 року про зупинення провадження, постановлену під головуванням судді Тополевої Ю.В., у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15168» до ОСОБА_1 , публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», за участі третьої особи: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2023 року приватного акціонерноготовариства «Автотранспортнепідприємство 15168» (даліПрАТ«АТП 15168») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі ПАТ «АКПІБ») про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Судом до участі у справі в якості третьої особи був залучений Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

17 жовтня 2024 року ПрАТ «АТП 15168» звернулося до суду з клопотанням про зупинення провадження, в якому просило зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/3206/24 за позовом ПрАТ «АТП 15168» до ПАТ «АКПІБ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2001 року між ВАТ «АТП 15168» (правонаступником якого є ПрАТ «АТП 15168») та Українським АКПІБ (правонаступником якого є ПАТ «АКПІБ») предметом якого є: 3 (три) блочно-цегляні споруди (в яких розташовані гаражі та склади), загальною площею 792,0 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 2374,24 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 43/1000 частки.

В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що предметом розгляду вказаної справи є визнання договору купівлі-продажу укладеного 26.07.2023 року та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. за р. №1251 предметом якого є: 3 (три) блочно-цегляні споруди (в яких розташовані гаражі та склади), загальною площею 792,0 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 2374,24 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 43/1000 частки недійсним.

З отриманих разом із листом за вих. № 31285 від 03.11.2023 року у КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради копіями матеріалів інвентаризаційно-реєстраційної справи на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , позивачу - ПРАТ «АТП-15168» стало відомо, що 01.06.2001 року за договором купівлі-продажу ПАТ «Промінвестбанк» за заниженою у декілька десятків разів ціною купив у позивача всього за 20 (двадцять) тис. грн.: 3 (три) блочно-цегляних споруди (в яких розташовані гаражі та склади), загальною площею 792.0 кв.м., позначені під літерами Т, У, Х, розташовані на земельній ділянці площею 2374,24 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому за отриманою копією договору він містить виправлення наступного змісту: «что составляет 43/1000».

У зв`язку із тим, що позивач - ПрАТ «АТП-15168» рішень щодо відчуження 43/1000 не приймав ПрАТ «АТП 15168» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ «АКПІБ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2001 року, укладеного між ВАТ «АТП 15168» (правонаступником якого є ПрАТ «АТП 15168») та Українським АКПІБ (правонаступником якого є ПАТ «АКПІБ») предметом якого є: 3 (три) блочно-цегляні споруди (в яких розташовані гаражі та склади), загальною площею 792,0 кв.м, розташовані на земельній ділянці площею 2374,24 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 43/1000 частки.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2024 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «АТП 15168» до ОСОБА_1 , ПАТ «АКПІБ», за участі третьої особи: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору купівлі-продажу недійсним до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/3206/24.

Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Голуб А.С., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, порушення норм процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції зупиняючи провадження у справі не взяв до уваги, що у справах №521/20813/23 та №916/3206/24 предметом спору є абсолютно різні договори купівлі-продажу, та справа №916/3206/24 не стосується підстав позову, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у справі №521/20813/23 і навпаки.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 , представник ПАТ «АКПІБ» просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що результат розгляду справи № 916/3206/24 щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2001 року, укладеного між ВАТ «АТП 15168» (правонаступником якого є ПрАТ «АТП 15168») та Українським АКПІБ (правонаступником якого є ПАТ «АКПІБ») предметом якого є: 3 (три) блочно-цегляні споруди (в яких розташовані гаражі та склади), загальною площею 792,0 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 2374,24 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 43/1000 частки, безпосередньо впливає на вирішення даної справи, оскільки обставини у справі № 916/3206/24 мають преюдиційне значення для розгляду даної справи № 521/20813/23.

Проте, з таким висновком суду, колегія суддів погодитись не може, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.

Згідно роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній цивільній справі є вимоги ПрАТ «АТП15168» до ОСОБА_1 , ПАТ «АКПІБ», за участі третьої особи: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.07.2023 року, укладеним між ПАТ «АКПІБ» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. за реєстровим № 1251, відповідно до якого ПАТ «Промінвестбанк» продало, а ОСОБА_1 купив три блочно-цегляні споруди загальною площею 792 кв.м., що становлять 43/1000 частки та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Господарським судом Одеської області розглядається справа № 916/3206/24, предметом спору якої є договір купівлі-продажу від 01.06.2001 року, відповідно до умов якого ПрАТ «АТП 15168» продало, а ПАТ «Промінвестбанк» купило три блочно-цегляні споруди загальною площею 792 кв.м., що становлять 43/1000 частки та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, під час розгляду справи № 916/3206/24 Господарський суд Одеської області має досліджувати підстави та порядок укладання договору купівлі-продажу від 01.06.2001 року, що прямо свідчить про відмінність предмету доказування у цих справах.

Підставами позову у справі № 916/3206/24 ПрАТ «АТП 15168» визначає наступне: неналежна форма внесення змін до договору, ненадання згоди ПрАТ «АТП 15168» на укладення договору від 01.06.2001 року, невідповідність інформації щодо відчужуваних об`єктів інформації, що міститься в реєстраційному посвідченні.

При цьому, сторонами у справі № 916/3206/24 є ПрАТ «АТП 15168» та ПАТ «Промінвестбанк».

Таким чином, вищевказані обставини свідчать про те, що у справах №521/20813/23 та №916/3206/24 предметом спору є абсолютно різні договори купівлі-продажу, тоді як справа №916/3206/24 не стосується підстав позову, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у справі № 521/20813/23.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що підставою для укладання договору купівлі-продажу від 01.06.2001 року стало підписання ПрАТ «АТП 15168» та ПАТ «Промінвестбанк» мирової угоди на підставі рішення Арбітражного суду Одеської області від 16.03.2001 року у справі №17-1-5-6/1699, тоді як укладенню договору купівлі-продажу від 26.07.2023 року передувало проведення електронного аукціону активів, що обліковувалися на балансі ПАТ «Промінвестбанк».

Звертаючись до суду з клопотанням ПрАТ «АТП 15168» посилалося на те, що предметом розгляду вказаної справи є визнання договору купівлі-продажу укладеного 26.07.2023 року та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н.В. за р. №1251 предметом якого є: 3 (три) блочно-цегляні споруди (в яких розташовані гаражі та склади), загальною площею 792,0 кв.м., розташовані на земельній ділянці площею 2374,24 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що становить 43/1000 частки недійсним.

Однак, колегія суддів зауважує, що предметом позову у справі № 521/20813/23 є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.07.2023 року, а у справі № 916/3206/24 предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.06.2001 року.

Таким чином, розгляд Господарським судом Одеської області справи № 916/3206/24 не є підставою, за якою провадження у даній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.07.2023року підлягає обов`язковому зупиненню, у зв`язку із чим, суд першої інстанції не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи.

З урахуваннямвикладеного вище,колегія суддівдоходить довисновку,що обставини,які будутьвстановлені Господарськимсудом Одеськоїобласті підчас розглядусправи №916/3206/24,жодним чиномне впливаютьна обставинипо цивільнійсправі запозовом ПрАТ«АТП 15168» до ОСОБА_1 , ПАТ «АКПІБ», за участі третьої особи: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору купівлі-продажу недійсним, а тому суд першої інстанції необґрунтовано послався на об`єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи до розгляду справи № 916/3206/24, яка знаходиться на розгляді Господарського суду Одеської області.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, на зазначене уваги не звернув, своє рішення щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 761/33089/20 (провадження№ 61-18470св21) вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

При цьому, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 910/12694/18, а також 07 вересня 2023 року в рамках справи № 4821/3/23.

Відповідно до приписів п.п.3,4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга адвоката Голуб А.С., представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції не в повній мірі визначився із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню.

У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судових витрат, пов`язаних з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргуадвоката Голуб Анастасії Сергіївни, представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Малиновськогорайонного судум.Одеси від17жовтня 2024року скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 24 січня 2025 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

С.М. Сегеда

---

Є.С. Сєвєрова