Ухвала

від 21.01.2025 по справі 643/14766/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/14766/24

Провадження № 1-кп/643/480/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12024221170003078 від 05.09.2024

за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

На розгляді Московського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221170003078, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мали місце під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховуватися від суду обумовлений тягарем ймовірного покарання, який загрожує обвинуваченому, у разі доведенні його вини.

Щодо можливості незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор зазначає, що вказаний ризик обумовлений тим, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, потерпілі та свідки судом не допитані, докази не досліджені.

Обґрунтовуючи ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, у разі перебування на волі, прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 раніше вже був умовно-достроково звільнений від відбування покарання з метою мобілізації та проходження військової служби. Однак, обвинувачений самовільно залишив військову частину та в подальшому його було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України, що є предметом цього судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений не висловив заперечень щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу, займав здебільше пасивну позицію. Водночас висловився, що на волі йому було б краще.

Адвокат підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши зміст клопотання, судом встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 15.10.2024 у справі № 643/11966/24 задоволено клопотання слідчого Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури м. Харкова у кримінальному провадженні № 12024221170003078 від 05.09.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 13.12.2024 включно.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.12.2024 у справі № 643/14766/24 задоволено клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 07.02.2024.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього КПК України. Прокурор має право подати клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, при цьому виклавши обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою. При вирішенні питання про продовження тримання під вартою суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання, Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у ст. 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу.

Водночас на стадії підготовчого судового засідання суд не може ставити під сумнів висновки, покладені в основу рішення слідчого судді про наявність підстав для застосування запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду досі залишається реальним, з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та суворістю можливого покарання. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Суд також зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченого на свідків. Наразі розгляд справи по суті не розпочався, а кримінальне провадження перебуває стадії підготовчого засідання.

Реалізація принципу безпосередності, закріпленого у ст. 23 КПК України, визначає обов`язок суду безпосередньо заслухати показання свідків та потерпілих у судовому засіданні дослідити.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Відтак, ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також існує, оскільки ОСОБА_4 , неодноразово судимий за злочини проти власності, не працює, отже не має джерела заробітку. Після умовно-достроково звільнення від відбування покарання з метою проходження військової служби за мобілізацією, ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину.

З огляду на актуальність наведених ризиків, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен на належному рівні забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Відтак, суд вважає виправданим подальше тримання ОСОБА_4 під вартою.

Водночас суд звертає увагу сторони обвинувачення, що ризики, які були встановлені при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та зазначені у цій ухвалі - зі спливом часу зменшуються.

Керуючись ст. 177, 331, 372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника потерпілого, адвоката ОСОБА_6 , про відкладення судового засідання - задовольнити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 21.03.2025.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» та потерпілому.

Відкласти судовийрозгляд обвинувальногоакта укримінальному провадженні

№ 12024221170003078 від 05.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на 15 год. 30 хв. 11.02.2025.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчисляється з моменту вручення йому копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали в цій частині можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1