Постанова

від 22.01.2025 по справі 176/241/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2482/25 Справа № 176/241/23 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Ткаченко І.Ю.,

суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Кошари О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №71818948, заінтересована особа: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»

за апеляційною скаргою адвоката Повалій Олени Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся досуду зіскаргою надії державноговиконавця Відділупримусового виконаннярішень Департаментудержавної виконавчоїслужби Міністерстваюстиції УкраїниФещук О.А.,щодо зупиненнявчинення виконавчихдій увиконавчому провадженні№71818948,заінтересована особа:Державне підприємство«Східний гірничо-збагачувальнийкомбінат» (далі-ДП «СхідГЗК»). Скарга мотивована тим, що Жовтоводським міськимсудом Дніпропетровськоїобласті буловидано виконавчийлист №176/241/23про стягненняз ДП«Схід ГЗК»на йогокористь грошовихкоштів всумі 120000грн урахунок відшкодування моральноїшкоди,у зв`язкуз ушкодженнямздоров`я внаслідокпрофесійного захворювання. 07 травня 2024 року він отримав лист начальника Відділупримусового виконаннярішень Департаментудержавної виконавчоїслужби Міністерстваюстиції УкраїниІвана Нещадимавід 24квітня 2024року,з якоговін довідався,що вказанийвище виконавчийлист таінші перебуваютьна виконаннів даномувідділі,однак державнимвиконавцем булозупинено вчиненнявиконавчих дійв цьомувиконавчому провадженнідо 01січня 2025року. Зазначеним листом його, серед іншого, поінформовано про те, що Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 07 лютого 2024 року №3577-ІХ розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 1-4 такого змісту, зокрема: що до 01 січня 2025 року зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є ДП «Східний ГЗК» (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Посилаючись на те, що вказані дії є незаконними, просив суд визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. щодо зупинення вчинення виконавчих дій та скасувати постанову від 21 березня 2024 про зупинення виконавчих дій та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції поновити вчинення виконавчих дій.

Ухвалою Жовтоводськогоміського судуДніпропетровської областівід 23травня 2024року у задоволенні скарги - відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Повалій О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що правові підстави для зупинення виконавчих дій відсутні. Дія пункту 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає безумовного зупинення всіх виконавчих проваджень, боржником за якими є ДП «Схід ГЗК», а встановлює певні винятки, при наявності яких виконавчі провадження не підлягають зупиненню. У даній конкретній справі і виконавчому провадженні стягується шкода, заподіяна ушкодженням здоров`я, а також стягнення даної шкоди відноситься до виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2024 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні скарги.

Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог скарги, взявши до уваги зазначене в постанові ВерховногоСуду від27листопада 2024року, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження по справі з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2023 року з ДП «Схід ГЗК» на користь ОСОБА_1 стягнуто 120000 грн у відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

17 травня 2023 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Загребельською Д.С. винесено постанову ВП №71818948 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №176/241/23 виданого 03 травня 2023 року про стягнення з ДП «СхідГЗК» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання грошових коштів у розмірі 120000 грн. Боржником у даному виконавчому провадженні зазначено ДП «СхідГЗК».

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. від 20 лютого 2024 року виконавче провадження №71818948 з примусового виконання виконавчого листа №176/241/23 виданого 03 травня 2023 року виконавче провадження прийнято до виконання державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. від 20 лютого 2024 року виконавче провадження №71818948 з примусового виконання виконавчого листа №176/241/23 виданого 03 травня 2023 року приєднано до зведеного виконавчого провадження №71263686.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. від 21 березня 2024 року, на підставі п.1-4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження», вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №176/241/23 виданого 21 березня 2024 року зупинено.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами, виходив з того, що права скаржника діями державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. щодо зупинення вчинення виконавчих дій порушено не було та правові підстави для скасування постанови про зупинення виконавчих дій відсутні. Так Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 07 лютого 2024 року №3577-ІХ розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 1-4 такого змісту, зокрема: що до 01 січня 2025 року: зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); підлягають зняттю накладені арешти на кошти та/або майно Державного підприємства «Східний ГЗК».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

За правилами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша статті 287 КАС України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) зроблено висновок, що: «закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Оскільки законодавством, чинним як на час виникнення спірних відносин так і на час касаційного перегляду справи, не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що при вирішенні питання про належність справи за позовом Підприємства до юрисдикції адміністративного суду, суд апеляційної інстанції мав застосувати частину першу статті 181 чинного на той час КАС та розглядати справу за правилами адміністративного судочинства.

Висновок про поширення юрисдикції адміністративного суду на спори щодо судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц».

У пунктах 27-31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18 (провадження № 12-60гс19) зазначено, що: «згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Також порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою врегульовано особливості виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18), від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18), № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18), від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16 (провадження № 12-30гс19)».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 908/2349/14 (провадження №12-49гс19) вказано, що: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій. Так, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, якою закрито провадження за скаргою ТОВ «ТД «Украгропром» на дії державного виконавця, мотивовано тим, що оскільки результат розгляду вказаної скарги матиме правові наслідки для всіх стягувачів у межах зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389 з виконання рішень суду, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, то відповідна скарга не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Однак суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що предмет скарги ТОВ «ТД «Украгропром» на дії державного виконавця (тобто суть оскаржуваних дій) стосується правомірності повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження ВП № 47302457 (з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2016 року у цій справі), яке станом на момент вчинення оскаржуваних дій вже було виведено зі зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389.Предмет скарги позивача стосується оскарження дій державного виконавця саме з повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Запорізької області від 16 січня 2015 року у цій справі) у виконавчому провадженні ВП № 47302457, при цьому дії державного виконавця щодо зобов`язання ТОВ «ТД «Украгропром» зі здійснення додаткового авансування витрат виконавчого провадження (сплати вартості робіт з оцінки арештованого нерухомого майна боржника) в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389 чи дії цього державного виконавця стосовно виведення виконавчого провадження ВП № 47302457зі зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389 не оскаржуються. Тобто скарга ТОВ «ТД «Украгропром» не стосується судового оскарження дій зазначеного державного виконавця під час виконання ним зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389. Отже, скарга ТОВ «ТД «Украгропром» щодо винесення державним виконавцем постанови від 20 вересня 2018 року про повернення йому (стягувачу) виконавчого документа у виконавчому провадженні ВП № 47302457 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 16 січня 2015 року у цій справі повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ, у передбаченому ГПК України порядку, тобто в межах цієї справи за правилами господарського судочинства».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 908/2520/16 (провадження №12-30гс19) зазначено, що: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій. Так, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, якою закрито провадження за скаргою ТОВ «ТД «Украгропром» на дії державного виконавця, мотивовано тим, що оскільки результат розгляду вказаної скарги матиме правові наслідки для всіх стягувачів у межах зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389 з виконання рішень суду, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, то відповідна скарга не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Однак суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що предмет скарги ТОВ «ТД «Украгропром» на дії державного виконавця (тобто суть оскаржуваних дій) стосується правомірності повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження ВП № 53885595 (з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2016 року у цій справі), яке станом на момент вчинення оскаржуваних дій вже було виведено зі зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389.Предмет скарги позивача стосується оскарження дій державного виконавця саме з повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Запорізької області від 05 грудня 2016 року у цій справі) у виконавчому провадженні ВП № 53885595, при цьому дії державного виконавця щодо зобов`язання ТОВ «ТД «Украгропром» зі здійснення додаткового авансування витрат виконавчого провадження (сплати вартості робіт з оцінки арештованого нерухомого майна боржника) в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389 чи дії цього державного виконавця стосовно виведення виконавчого провадження ВП № 53885595 зі зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389 не оскаржуються. Тобто скарга ТОВ «ТД «Украгропром» не стосується судового оскарження дій зазначеного державного виконавця під час виконання ним зведеного виконавчого провадження ВП № 44561389».

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2024 року у справі №176/434/23, провадження №61-10792св24, за результатами розгляду аналогічної справи.

Із матеріалів даної справи встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. від 20 лютого 2024 року виконавче провадження №71818948 з примусового виконання виконавчого листа №176/241/23 виданого 03 травня 2023 року, приєднано до зведеного виконавчого провадження №71263686.

На момент прийняття постанови від 21 березня 2024 року, про зупинення виконавчих дії з примусового виконання виконавчого листа №176/241/23 виданого 03 травня 2023 року, у ВП №71818948, воно не було виведене зі складу зведеного виконавчого провадження №71263686.

З облікової картки на зведене виконавче провадження №71263686, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що в ньому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та розглянув скаргу ОСОБА_1 по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст., 374, 377, 381-383 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Повалій Олени Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2024 року - скасувати.

Закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №71818948, заінтересована особа: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді: