Рішення

від 24.01.2025 по справі 240/35801/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/35801/23

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної Служби України з Надзвичайних Ситуацій України - щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги встановленої особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання пов`язаних з проходженням нею служби, оформленого Протоколом №9 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від 08.09.2023 року.

- зобов`язати Державну Службу України з Надзвичайних Ситуацій призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності ІІІ групи у випадках, передбачених пунктом 4 частини другої статті 118 цього Кодексу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, однак відповідач відмовив йому у виплаті такої допомоги (протокол №9 від 08.09.2023), оскільки з моменту звільнення до моменту встановлення групи інвалідності пройшло більше шести місяців. Позивач вважає, що вказаною відмовою відповідач позбавив позивача права на соціальні виплати гарантовані законом, тому звернувся до суду із цим позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки з дати звільнення позивача зі служби до дати встановлення йому інвалідності минуло більше шести місяців, тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму.

До суду надійшло клопотання Державної Служби України з Надзвичайних Ситуацій про заміну неналежної сторони в частині виплати одноразової грошової допомоги на належного відповідача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області. В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до ч.4 ст. 118-3 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога призначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері цивільного захисту, та виплачується органами і підрозділами цивільного захисту, з яких було звільнено особу рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту. Позивача звільнено не з ДСНС, а з її підрозділу, ДСНС є неналежним відповідачем у справі в частині виплати одноразової грошової допомоги.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання Державної служби України з надзвичайних ситуацій про про заміну відповідача відмовлено.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій подала до суду клопотання про застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду. В обґрунтування клопотання вказано, що позов відноситься до категорій щодо проходження публічної служби, тому на звернення до суду встановлено строк один місяць.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання Державної служби України з надзвичайних ситуацій про застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах цивільного захисту та наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 15.09.2022 №482 його звільнено з 15.09.2022.

02.03.2022 ОСОБА_1 у зв`язку із службовою необхідністю було відряджено з державного пожежно-рятувального загону до закінчення особливого періоду відповідно до Наказу Головного управління ДСНС у Житомирській області від 02.03.2022 №24.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 18.07.2022 по 25.07.2022. Діагноз: акуботравма(06.03.2022).

Відповідно до довідки №83-в Лікарсько-експертної комісії Головного управління ДСНС у Житомирській області від 12.09.2022 №18/198 встановлено, що захворювання, ТАК, пов`язані із проходженням служби. Обмежено придатний до військової служби.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 15.09.2022 №482(по особовому складу) відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 3(за станом здоров`я) старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № історії 23077 ОСОБА_1 проходив лікування з 22.11.2022 по 09.12.2022.

З виписки медичної карти встановлено, що ОСОБА_1 проходив лікування з 13.02.2023 24.02.2023.

Позивачу з 26.06.2023 встановлена ІІІ група інвалідності, причина інвалідності - травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 31.07.2023 серії 12 ААГ №414170.

Позивач 01.08.2023 звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області із заявою про виплату йому ОГД.

Листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 10.08.2023 №5101-4090/5106 заяву позивача разом із пакетом документів надіслано до Державної служби України з надзвичайних ситуацій для вирішення питання про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій розглянула заяву позивача разом із пакетом документів щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи та прийняла рішення (протокол №9 від 08.09.2023), яким відмовлено у виплаті позивачу ОГД, оскільки з дати звільнення позивача зі служби до дати встановлення йому інвалідності минуло більше шести місяців.

Вважаючи вказану відмову протиправною позивач звернувся до суду і цим позовом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власностірегулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 118 Кодексу цивільного захисту України одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Кодексом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується в разі:

1) загибелі особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання нею службових обов`язків або смерті внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, отриманих під час виконання нею службових обов`язків;

2) смерті особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що настала в період проходження нею служби;

3)встановлення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого нею під час виконання службових обов`язків абовнаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням нею службових обов`язків, абовстановлення особі протягом шести місяців після звільнення її із служби інвалідностіз причин, зазначених у цьому пункті;

4) встановлення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, пов`язаних з проходженням нею служби, або встановлення особі протягом шести місяців після звільнення її із служби інвалідності з причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання нею службових обов`язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення їй інвалідності.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Отже, нормами п. 4 ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України визначено підстави, за наявності яких призначається та виплачується одноразова грошова допомога, при цьому встановлення особі рядового і начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності - є окремою правовою підставою для призначення і виплати одноразової грошової допомоги та передбачає її виплати лише у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, пов`язаних з проходженням нею служби, або встановлення особі протягом шести місяців після звільнення її із служби інвалідності з причин, зазначених у цьому пункті.

На виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінетом Міністрів України 29.03.2024 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту №357 (далі - Порядок №357).

Відповідно до пп. 4 п. 5 Порядку №357 одноразова грошова допомога призначається і виплачується зокрема у разі встановлення особі рядового чи начальницького складу інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, пов`язаних з проходженням нею служби, або встановлення особі протягом шести місяців після звільнення її із служби інвалідності з причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з пп. 2 п. 10 Порядку №357 одноразова грошова допомога призначається і виплачується особі рядового чи начальницького складу, якій встановлено інвалідність, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого нею під час виконання службових обов`язків, або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням нею службових обов`язків, або якій встановлено протягом шести місяців після звільнення її із служби інвалідність з причин, зазначених у цьому підпункті, у розмірі - у розмірі, 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення особі інвалідності III групи.

Пунктом 14 Порядку №357 встановлено, що для виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності чи втрати працездатності без встановлення їй інвалідності особа рядового чи начальницького складу подає до органу чи підрозділу цивільного захисту рапорт (заяву) про виплату одноразової грошової допомоги в паперовій формі, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує особу;

копія документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податку із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);

копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

копія довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Одноразова грошова допомога призначається ДСНС та виплачується органами та підрозділами цивільного захисту, з яких було звільнено особу рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту (п. 17 Порядку №357).

Органи та підрозділи цивільного захисту протягом 10 календарних днів подають разом із документами, передбаченими пунктами 13 або 14 цього Порядку, до апарату ДСНС висновок про наявність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.

Тобто Порядком №357 визначено, що виключне право приймати відповідне рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги належить ДСНС України.

Як встановлено судом, наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 15.09.2022 №482 ОСОБА_1 звільнено з посади, однак лише з 26.06.2023 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, причина - травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 31.07.2023 серії 12 ААГ №414170.

Отже, інвалідність ОСОБА_1 встановлена більше ніж протягом шести місяців після його звільнення зі служби з органів цивільного захисту. У зв`язку із чим відповідач зробив висновок, що ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

В поставові від 15 лютого 2022 року у справі № 580/3295/20 (адміністративне провадження №К/9901/24952/21) Верховний Суд звернув увагу на те, що встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову).Вказана позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13 грудня 2019 року по справі №2040/6159/18 та від 15 лютого 2022 року по справі №580/3295/20, враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5ст. 242 КАС України.

Позивач в обґрунтування пропуску встановлено строку вказав, що в період з 15.09.2022(дати звільнення) проходив лікування після отриманої травми, однак результати лікування не призвели до бажаних наслідків. Інвалідність в період 6 місяців після звільнення не встановлена з незалежних від позивача підстав, так як він виконував рекомендації лікарів за наслідками отриманої травми. Після того, як лікування не дало результатів, позивач отримав направлення на МСЕК та отримав відповідну групу інвалідності.

Факт лікування позивача після отриманої травми підтверджується довідкою Лікарсько-експертної комісії від 12.09.2022 №18/198, консультаційними висновками, виписками з медичної карти.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що зазначена відповідачем причина (встановлення інвалідності у понад шестимісячний строк з моменту звільнення) не може бути підставою для відмови позивачу в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність хоч і була встановлена поза межами строку, визначеного пунктом 4 частини 2статті статті 118 Кодексу цивільного захисту України, однак не з вини позивача, а у зв`язку з проходженням лікування після отриманої травми , які не залежали від волі позивача.

Позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, однак, на думку суду, належним способом захисту прав позивача і відновленням його порушених прав буде саме визнання судом протиправними дій відповідача, оскільки бездіяльність є пасивною формою поведінки. Натомість, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначення одноразової грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної Служби України з Надзвичайних Ситуацій щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги встановленої особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання пов`язаних з проходженням нею служби, оформленого Протоколом №9 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від 08.09.2023 року.

Разом із тим, позовні вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу ОГД у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності задоволенню не підлягають, оскільки виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Так у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справіЧахал проти Об`єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутностінебезпідставної заявиза Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бутиефективнимяк узаконі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справіАфанасьєв проти Українивід 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже,ефективний засіб правового захистуу розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно достатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниє захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначенимистаттею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другоюстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч вимогам КАС України, відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, а тому, враховуючи обґрунтованість доводів сторін та докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Гончара Олеся, 55А, м. Київ, 01054. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38516849) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, що оформлена Протоколом №9 від 08.09.2023 .

Зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

24.01.25