Ухвала

від 24.01.2025 по справі 600/5837/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 січня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/5837/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області.

Предметом спору є виплата позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2015 рік - 04 діб основної відпустки, за 2016 рік - 15 дні додаткової відпустки, 2017 рік - 01 доба додаткової відпустки, 2019р. - 15 днів основної відпустки та 15 днів додаткової відпустки, 2021р. - 15 днів додаткової відпустки, 2022 рік - 30 днів основної відпустки., виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

Ухвалою суду від 08 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десять днів на подання заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин пропуску такого.

На виконання вимог ухвали суду, представником позивача подано заяву, у якій остання, посилається на те, що працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, у зв`язку з чим просить поновити строк звернення до суду. Окрім цього у первинній заяві про поновлення строку звернення до суду вказувала, що при звільненні позивачем не було одержано письмового повідомлення щодо кількості невикористаних днів основної та додаткової відпусток. Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення та лише після отримання листа-відповіді відповідача від 10 жовтня 2024 року йому стало відомо про порушення його прав.

Перевіривши доводи заяв та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В силу ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.122 КАС України).

З положень наведених норм процесуального закону витікає, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення власних прав (інтересів), а й об`єктивної можливості особи знати про існування таких фактів, а тому застосовану законодавцем конструкцію "повинна була дізнатись" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення власних прав (інтересів).

Служба у Національній поліції України є публічною службою. Спеціальною нормою, а саме частиною 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення встановлюється місячний строк.

Водночас, у положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Тоді як строк звернення до суду з позовом про стягнення належної працівнику заробітної плати при звільненні закріплено ст.233 КЗпП України, який підлягає застосуванню у даному випадку.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, 19.07.2022 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352 (далі - Закон №2352), яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Внесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.

Визначаючи правове регулювання строку звернення до суду з позовом у даному конкретному спорі, зокрема, і в контексті доводів представника позивача щодо поширення положень КЗпП України на спірні правовідносини, суд зауважує, що позивача звільнено 05.09.2022 року, тобто після внесення змін до ч.2 ст.233 КЗпП України (19.07.2022) щодо встановлення тримісячного строку для звернення працівника із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Таким чином суд вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, відповідно до якої тримісячний строк звернення до суду починається з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, оскільки за приписами частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Так, судом встановлено, що позивач при звільненні ознайомився із сумами, які йому нараховані і виплачені 05.09.2022 року, що підтверджується його особистими підписами у розрахунковому листі за вересень 2022 року та в наказі про звільнення. У зазначених документах відображено з-поміж іншого, кількість днів невикористаної щорічної відпустки за час відпрацьованої частини календарного року (за 2022 рік) (в наказі) та сума компенсації за неї (розрахунковий лист).

Разом з тим, суд вважає, що саме з листа відповідача від 10.10.2024 року, адресованого представнику позивача, останній дізнався про залишок невикористаних днів за 2015-2021 роки, відтак саме з цього дня позивачу стало відомо про порушення його прав і саме з цього дня потрібно відраховувати тримісячний строк звернення до суду.

Така ж правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 31.10.2024 у справі №500/7140/23 про поширення дії частини 233 КЗпП України.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду підлягає поновленню, а розгляд справи необхідно продовжити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з його позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про залишення без розглядупозовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

3. Продовжити розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Кушнір