Рішення

від 24.01.2025 по справі 620/3425/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/3425/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінегрі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінегрі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» звернулися до суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просять:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 22 від 31.01.2022 та № 1 від 10.02.2022 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України прийняти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової № 22 накладної від 31.01.2022 та № 1 від 10.02.2022 для вирішення питання щодо його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що підставою для відмови у прийнятті розрахунку коригування стало те, що розрахунок коригування підписано не тим керівником підприємства, який займав посаду на дату складання розрахунку коригування, а тим керівником, який займав посаду на дату направлення розрахунку до реєстру. Зазначає, що діюче законодавство України не містить такого обмеження у підписанні документів сформованих до призначення нового керівника підприємства, оскільки підписуючи документи, зокрема і розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, особа виступає в якості представника суб`єкта господарювання, а не від власного імені. Тому вважає, що вказана відповідачем причина відмови в прийнятті розрахунку коригування є такою, що не відповідає нормам чинного законодавства і перешкоджає платникам податків реалізувати покладені на них обов`язки.

В наданому до суду відзиві відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що за інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 13.06.2023 ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Сінегрі». Вказаним підприємством набуто статусу суб`єкта електронного документообігу 15.06.2023 відповідно до першого надісланого електронного документа. Надісланий на реєстрацію 11.09.2023 розрахунок коригування скріплений, зокрема, кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) ОСОБА_2 , КЕП якого не був чинним на дату складання такого розрахунку коригування. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, по розрахунку коригування, що надійшов на реєстрацію до ЄРПН, сформовано та надіслано відповідну квитанцію, в якій зазначено причину неприйняття. Зазначає, що у разі зміни керівника на підприємстві (автора, який набуває статусу СЕД шляхом приєднання до Договору та надає право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису), електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Отже, новий керівник та відповідальні особи не можуть підписати такий документ, оскільки діють в рамках іншого Договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінегрі» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (далі - Покупець) був укладений договір № 31/ЮВ/22 від 31.01.2022 щодо поставки лісоматеріалів круглих порід сосна на загальну суму 21000000,00 грн. (а.с. 7)

На виконання умов договору ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» перерахувало продавцю попередню оплату в розмірі 21000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 306 від 31.01.2022 (а.с. 8).

В результаті надходження коштів (за першою подією), ТОВ «Сінегрі» склало податкову накладну від 31.01.2022 № 22 на суму 21000000,00 грн., що була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування (а.с. 9).

У зв`язку зі зменшенням обсягів споживання ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» звернулося до ТОВ «Сінегрі» з листом від 10.02.2022 № ВФА-02/22-13 щодо повернення попередньої оплати по договору № 31/ЮВ/22 від 31.01.2022 в розмірі 5000000,00 грн. (а.с. 10).

Платіжним дорученням № 2497 від 10.02.2022 продавець ТОВ «Сінегрі» повернув ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» попередню оплату по договору № 31/ЮВ/22 від 31.01.2022 в розмірі 5000000,00 грн. (а.с. 11).

У зв`язку з поверненням коштів ТОВ «Сінегрі» було складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 10.02.2022 № 1 до податкової накладної від 31.01.2022 № 22 (а.с. 12).

За підписом керівника ТОВ «Сінегрі» Васька В.В. розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 10.02.2022 № 1 до податкової накладної від 31.01.2022 № 22 було направлено ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» на підписання та відправлення на реєстрацію до Державної податкової служби України.

11.09.2023 ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» відправило розрахунок коригування на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних/розрахунків коригування.

Як вбачається матеріалів справи, під час складання розрахунку коригування (10.02.2022), керівником ТОВ «Сінегрі» був Васько Валентин Володимирович, а коли розрахунок підписувався та направлявся ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» (11.09.2023) керівником ТОВ «Сінегрі» була ОСОБА_1 , шо підтверджується копіями наказу «Про вступ на посаду» від 07.07.2020 № 22-к, наказу «Про переведення на інші посаду» від 12.06.2023, протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Сінегрі» від 09.06.2023, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 14-22).

11.09.2023 ТОВ «Сінегрі» отримало квитанцію від ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» № 1 в якій, зокрема, зазначено: «документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи 2996305312 Валентин Васько, яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання розрахунку коригування (а.с. 13).

Не погодившись з вказаними діями ДПС України щодо неприйняття на реєстрацію розрахунку коригування, позивачі звернулися до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг.

Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком (пункт 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На виконання положень пунктів 13-15 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вбачається з квитанції про неприйняття документів від 11.09.2023 № 1, судом встановлено, що підставою для неприйняття до реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 10.02.2022 № 1 до податкової накладної від 31.01.2022 № 22 слугувало встановлення порушення вимог статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а саме, кваліфікований електронний підпис особи 2996305312 Валентин Васько, яким засвідчено електронний документ, не був чинним на дату складання розрахунку коригування.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів передбачені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV.

Згідно статті 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» суб`єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

У відповідності до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

З метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису та згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2023 № 177) затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок № 557).

Згідно з пунктів 1-7 розділу ІІ Порядку № 557 суб`єкти електронного документообігу самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні електронні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»; перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку обов`язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Суд зазначає, що за приписами Порядку № 1246 кваліфікований електронний підпис накладається лише під час реєстрації розрахунку коригування, а не при його складанні.

За встановленими обставинами, на момент складання розрахунку коригування (10.02.2022), керівником ТОВ «Сінегрі» був ОСОБА_2 та 13.06.2023 керівником ТОВ «Сінегрі» було призначено Гаригу Олену Вікторівну, що підтверджується копіями наказів «Про вступ на посаду» від 07.07.2020 № 22-к, «Про переведення на інші посаду» від 12.06.2023, протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Сінегрі» від 09.06.2023, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Варто зазначити, що момент виникнення обов`язку скласти розрахунок коригування та зареєструвати його в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування не збігається в часі. Перший виникає у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань та у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, відповідно до статті 192 Податкового кодексу України, а другий - протягом часу, зазначеного в абзацах 14-18 пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, якими встановлено граничні строки для подання розрахунків коригування на реєстрацію.

Суд зазначає, що у пункті 201.1. статті 201 Податкового кодексу України закріплені обов`язкові реквізити, які мають бути зазначені в податковій накладній (дані вимоги стосуються також розрахунку коригування), до яких належать: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

З аналізу наведеної норми слідує, що податковим законодавством визначено перелік обов`язкових реквізитів, зазначивши які, платник податку вважає розрахунок коригування складеним. Водночас серед вищенаведених реквізитів, відсутня вказівка на обов`язковість наявності в розрахунку коригування підпису уповноваженої особи, яка його склала.

Натомість, з положень частини другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» слідує, що електронний документ вважається створеним з моменту накладання електронного підпису його автором.

При цьому, дату (час) накладення підпису можливо встановити безпосередньо з електронного документа, оскільки в електронному підписі та документі має бути використана кваліфікована електронна позначка часу (стаття 26 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Таким чином, електронний документ вважається створеним з моменту (часу) накладання підпису автором документа (тобто стороною, що створила, цей документ) і цей факт фіксується в електронному підписі, як реквізит «Час підпису».

Наведене дає підстави стверджувати, що створення електронного документа розрахунку коригування не є тотожним його оформленню платником податків на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Отже, у спірних правовідносинах склалася ситуація, коли між обов`язком скласти розрахунок коригування та подати його на реєстрацію у позивача змінився керівник, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис директора. Водночас, електронний розрахунок коригування ТОВ «Сінегрі» підписано чинним електронним цифровим підписом нового керівника та подано його до контролюючого органу для реєстрації, що свідчить про дотримання позивачем вимог статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Вказане підтверджується копією квитанції від 11.09.2023 № 1 (а.с. 13)

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що станом на час складання спірного розрахунку коригування ОСОБА_1 не була уповноваженою особою на його підписання, оскільки засвідчення такого розрахунку електронним цифровим підписом та його направлення через Автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України для реєстрації в ЄРПН було здійснено лише 11.09.2023, тобто після набуття ним відповідних повноважень (13.06.2023), що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

При цьому, суд зауважує, що податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення розрахунків коригування в один день, а подачу на реєстрацію їх в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

При цьому, недосконалість законодавства та програмного забезпечення (телекомунікаційної системи) не може бути причиною неприйняття розрахунку коригування, враховуючи, що накладення кваліфікованого електронного підпису діючого керівника не завадить ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань. До того ж, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації розрахунку коригування як зміна посадової особи, що склала розрахунок коригування та посадової особи, що подала її для реєстрації.

Суд зазначає, що у разі подання платником податків розрахунків коригування на реєстрацію з порушенням граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, до нього можуть бути застосовані штрафні санкції відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, однак негативних наслідків у вигляді неприйняття таких розрахунків на реєстрацію податковим законодавством не передбачено.

Варто зазначити, що відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг розрахунків коригування в ЄРПН згідно з вимогами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Суд зауважує, що в силу частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість застосування податковим органом у спірних правовідносинах формального підходу до вирішення питання про прийняття розрахунку коригування до реєстрації не відповідає принципу пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки має наслідком перешкоджання виконанню платником податків його обов`язку, встановленого пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, без належного обґрунтування необхідності або ж доцільності прийняття такого рішення у розрізі реалізації відповідачем повноважень з адміністрування податків та зборів.

Відповідачем не доведено наявності достатніх підстав для відмови у прийнятті до реєстрації спірного розрахунку коригування, складеного позивачем, у ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у прийняті до реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 10.02.2022 № 1 до податкової накладної від 31.01.2022 № 22 та вважає, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для вчинення таких дій, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо неприйняття розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 10.02.2022 № 1 до податкової накладної від 31.01.2022 № 22 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання ДПС України прийняти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 10.02.2022 № 1 до податкової накладної від 31.01.2022 № 22 для вирішення питання щодо його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінегрі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінегрі» сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Також за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінегрі» (вул. Будівельна, 9, с. Новий Білоус, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15501, код ЄДРПОУ 40848587), Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (вул. Миру, 100-А, с-ще Ладан, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17583, код ЄДРПОУ 33742637) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8. м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 10.02.2022 № 1 до податкової накладної від 31.01.2022 № 22 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язання Державну податкову службу України прийняти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 10.02.2022 № 1 до податкової накладної від 31.01.2022 № 22 для вирішення питання щодо його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінегрі» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.01.2025.

Суддя Василь НЕПОЧАТИХ