Постанова

від 14.01.2025 по справі 440/5454/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 р.Справа № 440/5454/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

представника позивача - Фомічової А.О.,

представників відповідача - Бучко А.П., Пінчука О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2024, (головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, повний текст складено 30.09.24 року) по справі № 440/5454/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002"

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2023/000035/1 від 07.11.2023;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100100/2023/001031 від 07.11.2023.

В обґрунтування позову зазначило, що при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржувані рішення та картку відмови, як наслідок, неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 позов задоволено.

Київська митниця (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просила його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про неповне встановлення судом першої інстанції обставин справи, не надання належної оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи містили розбіжності, в них відсутні всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначає, що умови поставки товару, зазначені позивачем у митній декларації (DAP Орлівщина) є відмінними від тих, що визначені комерційним інвойсом (FCA), на підставі якого товар переміщувався з Німеччини до Нідерландів. Вказане свідчить про обґрунтовані сумніви митниці щодо не включення декларантом у митну вартість товару транспортних витрат на перевезення товару з Німеччини до Нідерландів.

Вказує, що до митного оформлення декларантом не надано: сертифікати якості та походження товару, пакувальний лист, ветеринарний, фітосанітарний сертифікати.

Зауважує, що митна декларація містить розбіжності у назві торгівельної марки товару (Zhenhua Chemical) із тією, що зазначена у комерційному інвойсі з посередником (Zhenhua).

Звертає увагу, що під час перевірки поданих до митного оформлення документів, митним органом виявлено зменшення ТОВ «Тандем - 2002» фактурної ціни (та відповідно митної вартості) ідентичного товару «D-Calcium Pantothenate (Vitamin B5)», що декларується за кодом згідно з УКТЗЕД 2936240000, країна походження Китай у порівнянні з попереднім митним оформленням за митною декларацією від 24.03.2023 №UA205140/2023/023301.

Крім того, вказує, що враховуючи те, що Нідерланди, Німеччина та Україна є державами які приєдналися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, ТОВ «Тандем - 2002» мало здійснити митне оформлення транзитного документу форми Т1 на ввезений товар, а також сплатити за транзитне перевезення по території країни Конвенції.

Просить врахувати, що під час винесення спірних рішень, Київська митниця запропонувала надати позивачу транзитний документ відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту та копію митної декларації країни відправлення з дотриманням вимог статті 254 МК України, водночас таких документів надано не було, як і не надано таких суду.

Отже, у митного органу є обґрунтовані підстави вважати, що до митної вартості товару позивачем не включено витрати на за транзитне перевезення по території країн Конвенції.

З урахуванням наведеного, вважає, що ним правомірно прийняті спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Представник позивача заперечувала проти вимог апеляційної скарги, вважала рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Просить врахувати, що зауваження митниці викладені в апеляційній скарзі не були підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 28.02.2023 між ТОВ «Тандем-2002» (покупець) та ТОВ «Misma GmbH» (Німеччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 280223, за умовами якого продавець продає, а покупець купує вітаміни, кормові добавки та іншу продукцію для годівлі тварин (т. 1 зв.б. а.с. 28 а.с. 31).

Відповідно до п. 1.1. Контракту найменування кожної партії товару узгоджується сторонами в Специфікації, яка з дати її підписання складає невід`ємну частину контракту.

Кількість товару, назва товару, загальна вартість товару, умови поставки, що здійснюватиметься відповідно до контракту, узгоджуються сторонами в специфікаціях (п. 1.2. Контракту).

Відповідно до пунктів 2.1-2.4 Контракту ціна на товар узгоджується в специфікаціях до контракту і дублюється в інвойсах. Ціна на товар, що поставляється згідно статті 1 цього Контракту, встановлюється в євро. Загальна вартість контракту визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється протягом строку дії цього контракту.

Ціни на товар включають в себе:

- вартість вихідних матеріалів та сировини;

- вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів;

- обробку товару (маркування, переміщення, зберігання, перевалку та ін.) до завантаження в транспортний засіб для відправки покупцеві відповідно до базису поставки;

- завантаження в транспортний засіб для відправки покупцеві;

- підготовку та відправку попередніх та остаточних супроводжуючих документів;

- всі інші витрати, пов`язані з ліцензуванням виробництва, витратами на продаж товару, маркетинговими дослідженнями і таке інше;

- витрати, пов`язані з митним оформленням товару для відправки його на адресу покупця;

- інші витрати, передбачені узгодженими сторонами умовами поставки.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3. Контракту поставка здійснюється на умовах, узгоджених сторонами у Специфікації, згідно міжнародних правил "ІНКОТЕРМС" в редакції 2020 року.

При відправці товару, не пізніше дня відправки, продавець передає покупцю електронною поштою копії наступних документів: інвойсу, CMR, сертифікату якості, сертифікату походження, пакувального листа, експортної митної декларації, ветеринарного сертифікату, фітосанітарний сертифікат (при необхідності відповідно до п.5.2 цього контракту).

Перелік товаросупровідних документів може бути змінений відповідно до узгоджених сторонами умов постачання, вимог державних органів України тощо, про що продавця буде повідомлено покупцем. Оригінали вищезазначених документів повинні бути доставлені разом із вантажем.

Пунктом 4.2 Контракту передбачено, що продавець повинен підтвердити відповідність якості товару умовам цього Контракту сертифікатом якості.

Відповідно до п. 5.1 Контракту маркування повинно бути нанесено чітко, незмиваною фарбою на українській та англійській мові та містити наступне, зокрема, на зовнішньому упакуванні: назва вантажовідправника, назва вантажоодержувача; вантажоодержувач - ТОВ "Тандем-2002" вул. Кондратенка, 6а, м. Полтава, 36009, Україна, вантажовідправник - Misma GmbH. Ludwig-Erhard str. 18, 20459 Hamburg, Germany.

Пунктами 6.1-6.3 Контракту визначено, що розрахунки за товар, що постачається по цьому контракту, проводяться шляхом прямого банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця. 100% вартості товару покупець сплачує протягом 45 днів з дати відвантаження. Валюта Контракту та валюта платежу - Євро. Оплата здійснюється по реквізитам продавця вказаним в розділі 13 даного контракту. Сторони мають право за взаємною згодою змінити умови оплати.

Специфікацією №7 від 24.10.2023 до Контракту сторони визначили обсяг і вартість поставки за Контрактом:

- D-Calcium Pantothenate (Vitamin B5), країна походження - Китай, код УКТЗЕД 2936240000, ціна 9,67 Євро, кількість 9000, вартість 87030,00 Євро;

- Vitamin K3 (MNB 96%), країна походження - Китай, код УКТЗЕД 2914790000, ціна 10,51 Євро, кількість 3500, вартість 36785,00 Євро;

- Vitamin B1 Thiamine Mononitrate, країна походження - Китай, код УКТЗЕД 2936220000, ціна 15.07 Євро, кількість 1000, вартість 15070 Євро (т. 1 а.с. 32).

Цією ж специфікацією сторони узгодили умови поставки - DAP Орлівщина, Україна. При цьому сторони погодили, що право власності на товар та ризики переходять до покупця в момент прибуття транспортного засобу з товаром в місце поставки товару, що підтверджується датою отримання товару покупцем, зазначеною в СМR.

Умови оплати - 100% протягом 45 календарних днів з дати відвантаження товару. Датою відвантаження товару вважається дата виписки СМR накладної.

Адреса складу отримувача - Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Піщанська, 1.

25.10.2023 позивач придбав у ТОВ «Misma GmbH» D-Calcium Pantothenate (Vitamin B5), Vitamin K3 та Vitamin B1 Thiamine Mononitrate на загальну суму 138885,00 євро, що підтверджується інвойсом № RE23156 (т. 1 а.с. 33).

06.11.2023 з метою митного оформлення товару декларантом подано митну декларацію № 23UA100100451294U8, в якій митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору в розмірі 138885,00 євро (т. 1 а.с. 10-12).

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивач надав, зокрема: рахунок-фактуру (iнвойс) від 25.10.2023, актотранспортні накладні, інвойс від 25.10.2023, комерційний інвойс від 24.10.2023, прайс-лист, декларацію про походження товару, зовнішньоекономічний контракт від 28.02.2023, специфікацію до Контракту, договір про надання послуг митного брокера від 24.01.2022, перепустку №В6-0010441 від 06.11.2023, сертифікати аналізу Vitamin B5 від 06.11.2023, заяву декларанта про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу від 06.11.2023; заяву декларанта про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 06.11.2023, сертифікат аналізу Vitamin K3 від 17.08.2023, сертифікат аналізу Vitamin В1 від 27.11.2022 (т. 1 а.с. 24-37, 129-139).

07611.2023 митний орган за результатами опрацювання поданих документів, встановив, що останні містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З урахуванням наведеного запропонував надати всі наявні у декларанта документи, що підтверджують митну вартість товару (т. 1 а.с. 200).

07.11.2023 декларант на вимогу митного органу повідомив, що всі додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості згідно митної декларації МД №23UA100100451294U8 надіслані та просив прийняти рішення без дотримання десятиденного терміну, який надано для подання додаткових документів, щоб уникнути простою вантажу (т. 1 а.с. 212).

07.11.2023 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UА100100/2023/000035/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100100/2023/001031 (т. 1 а.с. 22-23, 203-206).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення та картка відмови прийняті відповідачем необґрунтовано, а тому є протиправними.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.

Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другоюстатті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною контракту від 28.02.2023) з урахуванням специфікації та інвойсу.

Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

У графі 33 рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зокрема, зазначено:

- згідно з п. 3.3 Контракту від 28.02.2023 №280223 при відправці товару продавець покупцю передає копії наступних документів: інвойс, CMR, сертифікат якості, сертифікат походження, пакувальний лист, експортну декларацію, ветеринарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат. До митного оформлення декларантом не надано: сертифікат якості, сертифікат походження, пакувальний лист, ветеринарний сертифікат, фітосанітарний сертифікат;

-п. 3.1 Контракту від 28.02.2023 №280223 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах, згідно міжнародних правил Інкотермс в редакції 2020 року, а відповідно до інформації у наданому до митного оформлення прайс-листі від 24.10.2023 б\н зазначено ціни з урахуванням поставки товару на умовах, згідно міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010 року;

- у додатково наданому комерційному інвойсі з посередником від 25.10.2023 №EU-S2023218 по товару №2 вказано торгівельну марку Zhenhua, в наданій до митного оформлення митній декларації торгівельна марка товару №2 Zhenhua Chemical;

- прайс-лист надано не від виробника товару, що є порушеннями вимог ч. 3 статті 53 МК України;

- не надано додаткові документи на запит митного органу.

Джерелом інформації по товарам слугувала цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, а саме: по товару № 1 - МД від 30.09.2023 № UA100100/2023/446938, де розрахунок митної вартості складає 12,09 EUR/кг; по товару № 2 МД від 27.12.2022 № UA100100/2022/47328, де розрахунок митної вартості складає 24,9 EUR/кг; по товару № 3 МД від 01.12.2022 №UA209170/2022/95861, де розрахунок митної вартості складає 17,01 EUR/кг.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Щодо доводів апелянта про не надання позивачем до митного оформлення сертифікатів якості, походження, пакувального листу, ветеринарного сертифікату, фітосанітарного сертифікату.

Так, п. 3.3. Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах, узгоджених сторонами у Специфікації, згідно міжнародних правил "ІНКОТЕРМС" в редакції 2020 року.

При відправці товару, не пізніше дня відправки, продавець передає покупцю електронною поштою копії наступних документів: інвойсу, CMR, сертифікату якості, сертифікату походження, пакувального листа, експортної митної декларації, ветеринарного сертифікату, фітосанітарний сертифікат (при необхідності відповідно до п.5.2 цього контракту).

Перелік товаросупровідних документів може бути змінений відповідно до узгоджених сторонами умов постачання, вимог державних органів України тощо, про що продавця буде повідомлено покупцем. Оригінали вищезазначених документів повинні бути доставлені разом із вантажем.

Судом встановлено, що до митного органу позивач надав сертифікати аналізу (т. 1 а.с. 123-127, 224-233), які містять відомості для ідентифікації вітамінів (зокрема, назву, країну походження), фактичні значення показників якості продукції, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

Також, до митної декларації ТОВ «Тандем-2002» надало документ «Delivery Note LS23156», що містить відомості про пакування товару, отже фактично, за змістом відповідає пакувальному листу.

Натомість, не надання позивачем до митного оформлення саме сертифікату якості та пакувального листа не є підставою для коригування митної вартості товару з огляду на наявність у розпорядженні митного органу інших документів, а саме сертифікатів аналізу та документу - Delivery Note LS23156, які за змістом відповідають запитуваним.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною 2 ст. 41 МК України передбачено, що країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 6, 9 ст. 41 МК України декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, що стосується товару.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів зазначає, що відомості про походження товару містять у інвойсі №RЕ23156 від 25.10.2023, накладній №LS23156 від 25.10.2023 та сертифікатах аналізу.

Натомість, апелянтом не зазначено яким чином відсутність сертифікату походження унеможливила митний орган перевірити відомості щодо походження товару, зазначені у митній декларації.

В свою чергу, відсутність у позивача ветеринарного та фітосанітарного сертифікатів колегія суддів вважає такими, що не можуть бути достатньою підставою для невизнання визначеної ним митної вартості, оскільки вказані документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянтом також не зазначено яким чином відсутність ветеринарного та фітосанітарного сертифікатів впливає на митну вартість товару.

Щодо висновків митного органу про визначення ціни на товару у прайс-листі від 24.10.2023 згідно міжнародних правил "Інкотермс" в редакції 2010 року, тоді як умовами контракту передбачено застосування цих Правил в редакції 2020 року.

Судом встановлено, що дійсно прайс-лист від 24.10.2023 містить посилання на умови поставки товару DAP, встановлені міжнародними правилами «Інкотермс» в редакції 2010 року, що суперечить умовам Контракту.

Разом з тим, як вірно врахував суд першої інстанції правила «Інкотермс» як в редакції 2020 року так і в редакції 2010 року мають аналогічні умови поставки DAP, згідно з якими продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

З урахуванням наведеного, виявлені митним органом розбіжності не впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо доводів скаржника про розбіжності щодо торгівельної марки товару №2, зазначеної у комерційному інвойсі з посередником від 25.10.2023 №EU-S2023218 (Zhenhua) та декларації, наданій до митного оформлення (Zhenhua Chemical).

Так, в комерційному інвойсі ЕU-S2023218 від 25.10.2023 зазначено назву вітаміну К3 «Zhenhua». В свою чергу, у митній декларації декларант визначив торгівельну марку ввезеного товару «Zhenhua Chemical».

Водночас, колегія суддів зауважує, що комерційний інвойс складений щодо господарської операції між Misma GmbH та FNF INGREDIENTS EU B.V., тоді як спірний товар придбаний позивачем за інвойсом RE23156 від 25.10.2023.

Отже, зазначення FNF INGREDIENTS EU B.V., який не є стороною Контракту від 28.02.2023 у інвойсі торгової марки товару «Zhenhua» не свідчить про невірне визначення позивачем торгівельної марки у митній декларації.

Також відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що умовами поставки товару в митній декларації визначено DAP Орлівщина, проте у комерційному інвойсі, на підставі якого товар переміщувався з Німеччини до Нідерландів міститься посилання на умови поставки FCA. Вказане свідчить про обґрунтовані сумніви митниці щодо не включення декларантом у митну вартість товару транспортних витрат на перевезення товару з Німеччини до Нідерландів.

Колегія суддів зазначає, що за умовами Контракту від 28.02.2023 поставка здійснюється на умовах, узгоджених сторонами у Специфікації, згідно міжнародних правил «Інкотермс» (п. 3.1).

Відповідно до Специфікації №7 до Контракту 24.10.2023 узгоджено постачання наступного Товару на умовах DAP Орлівщина:

- порошкоподібної форми вітаміну В5: D-calcium Pantothenate (Vitamin B5) / D- Пантотенат калція (вітамін В5), країна походження: Китай, у кількості 9000 кг, вартістю 9,67 євро за кг, загальною вартістю 87 030,00 євро;

- vitamin K3 (MNB 96%) / вітамін КЗ (МНБ 96%), країна походження: Китай у кількості 3500 кг, вартістю 10,51 євро за кг, загальною вартістю 36 785,00 євро;

- Vitamin B1 Thiamine / Вітамін В1 Тіамін, країна походження: Китай, у кількості 1000 кг, вартістю 15,07 євро за кг, загальною вартістю 15 070,00 євро.

Відповідно до п. 2.4 Контракту ціни на Товар включають в себе: вартість вихідних матеріалів та сировини; вартість упаковки та витрачених розхідних матеріалів; обробку Товару (маркування, переміщення, зберігання, перевалку та ін.) до завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві відповідно до базису поставки; завантаження в транспортний засіб для відправки Покупцеві; підготовку та відправку попередніх та остаточних супроводжуючих документів; всі інші витрати, пов`язані з ліцензуванням виробництва, витратами на продаж Товару, маркетинговими дослідженнями і таке інше; витрати, пов`язані з митним оформленням товару для відправки його на адресу Покупця; інші витрати, передбачені узгодженими Сторонами умовами поставки.

Тобто, Контрактом передбачено, що ціна товару включає в себе вартість доставки товару, а Специфікацією умови поставки DAP.

Комерційний інвойс від 25.10.2023 № ЕU-S2023218, в якому зазначено умови поставки товару FCA, Gilze, NL, складений між Misma GmbH (покупець) та FNF INGREDIENTS EU B.V (продавець) щодо придбання товару, який в подальшому Misma GmbH продав позивачу на виконання умов контракту від 28.02.2023 на підставі інвойсу № RE23156 від 25.10.2023.

Також з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що продавець Misma GmbН зареєстрований та розташований у Німеччині, проте відправлення товару здійснюється зі складу, який розташований у Нідерландах. Тобто має місце різне фактичне місцерозташування продавця та товару, про що також зазначено у специфікації, з метою виключення сумнівів митних органів.

В свою чергу, організація виробничих процесів, порядок здійснення поставки товару, господарські відносини продавця - Misma GmbН з третіми особами, як то оренда складу чи організація відправлення товару, який є предметом договору між позивачем та Misma GmbН не може впливати на митну вартість товару.

Отже, визначення умов поставки між Misma GmbH та FNF INGREDIENTS EU B.V. не свідчить про те, що товар придбаний позивачем у Misma GmbH поставлявся на умовах, відмінних від тих, що визначені Контрактом та Специфікацією.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, господарські операції між продавцем товару Misma GmbH та його контрагентом, у якого був він придбаний, як і вартість товару, за яку продавець Misma GmbH придбавав товар не мають значення в контексті визначення митної вартості товару, яка підлягала сплаті за умовами укладеної угоди між Misma GmbH та ТОВ «Тандем-2002», на підтвердження чого до митного органу надавались належні документи, що містили всі відомості про митну вартість товарів та не містили розбіжностей, які б впливали на правильність визначення митної вартості.

Колегія суддів вважає помилковими і доводи апелянта про те, що прайс-лист, отриманий не від виробника товарів є достатньою підставою для коригування митної вартості товару зважаючи на таке.

Так, до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.02.2024 у справі № 815/1460/18.

Доводи апеляційної скарги про не надання позивачем транзитного документу відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту та копію митної декларації країни відправлення як до митного органу так і суду, колегія суддів вважає такими, що не свідчать про правомірність спірних рішень, оскільки про відсутність таких документів та пропозицію надати їх з метою митного оформлення відповідач не повідомляв ТОВ «Тандем-2002». Крім того, зазначені обставини не були підставою для коригування митної вартості товару.

Твердження апелянта про те, що під час винесення спірних рішень, Київська митниця запропонувала декларанту надати такі документи не підтверджені матеріалами справи.

Доводи скаржника щодо визначення позивачем митної вартості товару у меншому розмірі у порівнянні з попереднім митним оформленням за митною декларацією від 24.03.2023 №UA205140/2023/023301 колегія суддів оцінює критично, оскільки рішення про коригування митної вартості складається тільки на ту партію товару, яка проходить митне оформлення і не може впливати на подальше оформлення інших товарів (партій товарів) по ціні, вказаній у попередніх рішеннях про коригування митної вартості.

Доводи скаржника як на підставу визначення митної вартості товару за резервним методом - не надання позивачем на запит митниці договору (угоди, контракту) з третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями колегія суддів вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності! такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів зазначає, що вказані у ч. 3 ст. 53 МК України документи мають надаватись митному органу лише за їх наявності у декларанта. Натомість, відсутність таких документів з огляду на їх не складання не слугувати підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару та додатково під час оскарження спірного рішення, вважає, що останні кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Колегія суддів також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, колегія суддів зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованого митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач обмежився лише посиланням на номер митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

В свою чергу, позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі № 440/5454/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 24.01.2025 року