Постанова

від 22.01.2025 по справі 380/9238/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 380/9238/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Москаль Ростислав Миколайович

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

22 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Восьмого апеляційного адміністративного суду, за участі Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, про визнання протиправною відмови спонукання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Восьмого апеляційного адміністративного суду (відповідача), в якому просив:

- визнати протиправною відмову 8ААС видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді, визначеного із застосуванням абз.5 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»;

- зобов`язати 8ААС видати ОСОБА_1 установленої законодавством форми довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн. (50*3028 грн.*1,2 регіональний коефіцієнт=181680 грн.).

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2024 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що при визначенні в 2024 році розміру суддівської винагороди базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду слід обчислювати як 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024, що становить 3028 грн., а не «прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» в розмірі 2102 гривні. Як наслідок, розмір суддівської винагороди судді апеляційного суду станом на 01.01.2024 суттєво зросте, а ця обставина відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII зі змінами (далі - Закон № 1402) є підставою для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який працював на відповідній посаді.

Не погоджуючись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що питання проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці може бути розглянуто тільки у разі збільшення розміру суддівської винагороди, після винесення рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, а саме після 18.02.2020. Натомість, після 18.02.2020 не приймались нормативно-правові акти щодо зміни розміру складових такої винагороди.

Вважає, що відсутні підстави для видачі довідки про суддівську винагороду позивачу станом на 01 січня 2024 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Вища рада правосуддя 06.07.2023 прийняла рішення №687/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».

Відповідно до наказу 8ААС №203/к/тв від 07.07.2023 ОСОБА_1 відраховано зі штату суду у зв`язку із звільненням у відставку.

8ААС видав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 47 від 10.07.2023 (а.с.5), в якій посадовий оклад судді апеляційного суду обчислено в розмірі 126120 грн. (2102*50*1,2, де 1,2 регіональний коефіцієнт).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує довічне грошове утримання судді у відставці з 07.07.2023 (а.с.24) відповідно до Закону № 1402.

11 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до 8ААС із заявою, просив видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, з зазначенням розміру прожиткового з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (а.с.4).

8ААС надіслав відповідь від 22.02.2024 року вих. №03-44/29/24/03-02 такого змісту (а.с.4): «Розмір суддівської винагороди визначається відповідно до статті 135 Закону України № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та складається з посадового окладу та доплат за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді Восьмого апеляційного адміністративного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено абзацом 4 статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон) в сумі 3028 гривень.

Однак, відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 гривні.

Відповідно, розмір посадового окладу судді Восьмого апеляційного адміністративного суду визначений з врахуванням прожиткового мінімуму в сумі 2 102 гривні із застосовуванням регіонального коефіцієнту 1,2 (як судді, який здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб) та становить 126 120 гривень.

Слід зазначити, що бюджетні призначення для виплати суддівської винагороди в поточному році затверджені головним розпорядником бюджетних коштів, виходячи з розміру посадового окладу для судді Восьмого апеляційного адміністративного суду в сумі 126120 гривень.

Такий самий розмір посадового окладу судді затверджений Державною судовою адміністрацією України і в штатному розписі Восьмого апеляційного адміністративного суду на 2024 рік».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

При цьому ст. 130 Конституції України гарантовано, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до статті 4 Закону №1402 судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з ч.ч. 3,4 ст.142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

В ч.1 ст. 35 Закону № 1402-VIII закріплено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ч.2 ст.135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII, яка згідно з рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, базовий розмір посадового окладу судді, зокрема апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

У ч. 9 ст. 135 Закону № 1402-VIII зазначено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Таким чином, Законом № 1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Зміни до Закону № 1402-VIII можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ч. 2 ст. 4 Закону № 1402-VIII).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: - дітей віком до 6 років - 2563 гривні; - дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; - працездатних осіб - 3028 гривень; - працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; - працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; - осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Статтею 130 Конституції України гарантовано, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Разом з цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 № 966-XIV "Про прожитковий мінімум" (далі - Закон № 966-XIV).

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі-набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону № 966-XIV врегульовано, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".

Водночас судді Законом № 966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

При цьому ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", разом із встановленням на 01 січня 2024 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

Зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також Закон № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Колегія суддів зазначає, що для спірних правовідносин спеціальними є норми ст. 135 Закону № 1402-VIII.

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 ст. 130 Конституції України і ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII.

Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", статті 135 Закону № 1402-VIII в подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 24 липня 2023 року у справі №280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі №120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі №240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі №240/3795/22 та від 12 вересня 2024 року у справі №580/2522/24.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що при визначенні в 2024 році розміру суддівської винагороди базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду слід обчислювати як 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024, що становить 3028 грн., а не «прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» в розмірі 2102 гривні. Як наслідок, розмір суддівської винагороди судді апеляційного суду станом на 01.01.2024 суттєво зросте, а ця обставина відповідно до статті 142 Закону №1402 є підставою для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який працював на відповідній посаді.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 №2-р/2020 (частина шоста пункту 16) про "автоматичне" здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.

Положення пунктів 1, 3 Розділу II та пункту 2 Розділу III Порядку №3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом "автоматичності" перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.

Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження "автоматичного" перерахунку та внесення змін до Порядку №3-1, зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 №12, від 09.04.2021 №7.

Отже, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.

Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №640/10564/21, від 12.09.2023 у справі №540/7777/21, від 28.11.2023 у справі №640/16655/21.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягали до задоволення, а відповідача слід зобов`язати видати довідку з показниками, що відповідають вимогам Закону №1402 - 50*3028грн.*1,2 (регіональний коефіцієнт м. Львова) = 181680 грн.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.