Постанова

від 21.01.2025 по справі 380/10329/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/10329/24 пров. № А/857/24845/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання Демидюк О. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №380/10329/24 (головуючий суддя Мартинюк В. Я., м. Львів, повний текст рішення складено 03.09.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2024 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2024 року за №4195/13-01-07-09.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідачем призначено фактичну перевірку без зазначення безпосередніх підстав для її проведення (наявність інформації про порушення платником податків законодавства), а тому така перевірка є незаконною. Порушення, зазначені в акті фактичної перевірки, встановлені за минулий період, а не за період в який проводилась фактична перевірка. Відтак, такий акт не може бути підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Відповідачем без достатніх на те правових підстав застосовано штраф, передбачений положеннями ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки дана норма не встановлює відповідальність за порушення правил оформлення розрахункових документів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДРС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 05.02.2024 року за №4195/13-01-07-09, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» штрафної санкції в сумі 589288 грн. 29 коп. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» 8839 грн. 33 коп. сплаченого судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням ДПС у Львівській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що у листі Державної податкової служби України від 24.11.2023 року за №29736/7/99-00-07-04-02-07 чітко зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, саме це і є безпосередньою підставою для проведення перевірки. Позивачем було допущено перевіряючих до перевірки. Апелянт вважає, що ним правомірно досліджувались розрахункові та інші документи позивача за минулі періоди, оскільки інформація, яка зберігається в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека. Під час перевірки встановлено відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари як індивідуальний податковий номер платника ПДВ, що позбавляє його статусу розрахункового, а відтак і його видача покупцеві не може вважатись належним виконанням обов`язку, встановленого п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що наказом Головного управління ДПС у Кіровоградській області за №1345-п від 28.11.2023 року призначено фактичну перевірку позивача протягом листопада-грудня 2023 року.

08.12.2023 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача, яка знаходиться за адресою по вул. Є.Тельнова, 1 місце 44 у м. Кропивницькому, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів та наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, за результатами якої складено акт за реєстраційним номером 9915/11/28/РРО/37741113.

В акті перевірки зазначено, зокрема, що вибірковою перевіркою по чековій інформації та згідно фіскального чеку, отриманого в ході контрольно-розрахункової операції виявлено проведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій з видачею розрахункових документів невстановленої форми, оскільки у фіскальному чеку відсутні обов`язкові реквізити рядок 4 (індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість). Загальна сума проведених з порушенням розрахункових операцій за період з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року складає 2781113 грн. 08 коп., а також чек згідно акту контрольної розрахункової операції на суму 299 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Головне управління ДПС у Львівській області встановило порушення п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР та прийняло податкове повідомлення-рішення від 05.02.2024 року за №4195/13-01-07-09, яким, на підставі п.1 ст.17 цього ж Закону, до позивача застосовано фінансову санкцію в сумі 589587 грн. 29 коп.

За результатами оскарження спірного податкового повідомлення-рішення рішенням Державної податкової служби України від 22.04.2024 року за №11582/6/99-00-06-03-0206 таке було залишено без змін, а скарга без задоволення.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

У ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); (…).

Згідно з ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -за кожне наступне вчинене порушення; (…).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (…).

Як зазначено у п.1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого 21.01.2016 наказом Міністерства фінансів України №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

За п.2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери ПН (рядок 4).

У п.3 розділу І Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів зазначено, що встановлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

За пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З матеріалів справи встановлено, що в акті перевірки №9915/11/28/РРО/37741113 зазначено, зокрема, що вибірковою перевіркою по чекової інформації та згідно фіскального чеку, отриманого в ході контрольно-розрахункової операції виявлено проведення розрахункових операцій через програмний реєстратор розрахункових операцій з видачею розрахункових документів невстановленої форми, оскільки у фіскальному чеку відсутні обов`язкові реквізити рядок 4 (індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість). Загальна сума проведених з порушенням розрахункових операцій за період з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року складає 2781113 грн. 08 коп., а також чек згідно акту контрольної розрахункової операції на суму 299 грн.

Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що ні під час проведення перевірки ні після її проведення контролюючим органом не було встановлено такої важливої складової об`єктивної сторони складу правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, як видача чи невидача розрахункового документа.

Контролюючим органом без встановлення обставин видачі чи не видачі розрахункового документа, поширено інформацію отриману під час проведення контрольної розрахункової операції (акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 30.11.2023 року), на дані, що внесені у базу даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО).

Таким чином, контролюючий орган керувався даними системи СОД РРО щодо проведення позивачем у періоді з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року розрахункових операцій з реалізації товарів без зазначення індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.

Апеляційний суд зазначає, що ті дані, на які посилається відповідач, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області в акті перевірки, зокрема в описовій частині виявлених під час проведення перевірки порушень, не зазначено жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі підприємством у період з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року розрахункових документів за продані товари, які не містить обов`язкових реквізитів, а саме, - індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість.

У якості додатку до акту перевірки відповідачем долучені копії фіскальних чеків із СОД РРО вибірково та без зазначення реквізитів фіскальних чеків, які б надали можливість їх ідентифікувати.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом не надано доказів, які б підтверджували висновки акту перевірки.

Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Факт вчинення правопорушення має підтверджуватися належними, допустимими та достовірними доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відповідачем не доведено порушення позивачем вимоги п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в цій частині.

Щодо накладення штрафу на підставі фіскального чеку від 30.11.2023 року на суму 299 грн., то рішення суду першої інстанції не оскаржено апелянтом в цій частині, а тому апеляційний суд не надає оцінки податковому повідомленню-рішенню від 05.02.2024 року за №4195/13-01-07-09 в цій частині.

Отже, судом першої інстанції вірно визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДРС у Львівській області податкове повідомлення-рішення від 05.02.2024 року за №4195/13-01-07-09, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» штрафної санкції в сумі 589288 грн. 29 коп.

Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що винесене судом першої інстанції рішення, яким частково задоволено позовні вимоги, законне та обгрунтоване.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвала суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №380/10329/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 23.01.2025