Постанова від 20.01.2025 по справі 380/27704/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/27704/23 пров. № А/857/21394/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року (судді Ланкевича А.З., ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/27704/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ФАВОРБУД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Компанія «ФАВОРБУД» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №17675/13-01-04-07/38208675 від 03.08.2023 року про застосування штрафу у сумі 65394,32 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.08.2023 року №17675/13-01-04-07/38208675 в частині застосування штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №25 від 26.05.2022 року, №16 від 14.07.2022 року, №6 від 07.10.2022 року та №22 від 24.11.2022 року на загальну суму 60755 гривень 02 копійки.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції призначив апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Компанія «ФАВОРБУД» (місцезнаходження: вул. Шевченка, 313, м.Львів, 79069; код ЄДРПОУ: 38208675) зареєстроване, як юридична особа, 22.05.2012 року; основним видом економічної діяльності вказаного товариства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є організація будівництва будівель (41.10).

Посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України) зі сторони ТОВ Компанія ФАВОРБУД, за результатами якої складено акт від 09.06.2023 року №15690/13-01-04-07/38208675.

Згідно з висновками акта перевірки, ТОВ Компанія ФАВОРБУД відповідно до ст.192, ст.120-1, п.201.10 ст.201 та підп.підп.69.1, 69.11 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України порушено граничні терміни реєстрації 8 податкових накладних, описаних в акті перевірки.

На підставі висновків проведеної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №17675/13-01-04-07/38208675, яким на підставі ст.120-1 ПК України до ТОВ Компанія ФАВОРБУД застосовано штраф у сумі 65394,32 грн.

ТОВ Компанія ФАВОРБУД скористалось правом адміністративного оскарження, однак за наслідками такого, названий акт індивідуальної дії рішенням Державної податкової служби України від 07.11.2023 року залишено без змін.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 14.1.36. статті 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: - для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; - проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; - запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 44.3 статті 44 ПК України визначає, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44 згаданого кодексу, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого ПК України граничного терміну подання такої звітності.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом

Пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України установлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

18.03.2020 набрав чинності Закон від 17.03.2020 №533-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - Закон №533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону №533-IX (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 №540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та Законом України від 13.05.2020 року №591-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)) підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню..

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 сформував такий правовий висновок: Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються..

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 установлено карантин з 12.03.2020, який у подальшому неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан, який у подальшому на підставі Указів Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 03.03.2022 року №2118-IX (далі - Закон від 03.03.2022 року №2118-IX).

Цим Законом (набрав чинності 07.03.2022) підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений абз.1 п.69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Крім того, Законом від 03.03.2022 року №2118-IX підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений і підп.підп.69.1 та 69.9 п.69 такого змісту: - У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні; - Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на прийняття Закону України №2142-IX від 24.03.2022 Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану у підп.69.1 слова трьох місяців замінені словами шести місяців.

12.05.2022 Верховна Рада України прийняла Закон №2260-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022 року (далі - Закон №2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності цього Закону №2260-IX підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України викладено у такій редакції: У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику..

Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Законом №2260-IX підп.69.2 п.69 Перехідних положень ПК України викладено у редакції, відповідно до якої у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин, слідує висновок, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії мораторію, запровадженого п.52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, а саме з 01.03.2020 року по 26.05.2022 року.

Суд вважає, що оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, у п.69.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки зокрема щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.

Законом України від 13.12.2022 №2836-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України (далі Закон №2836-IX), який набрав чинності 03.01.2023 підп.69.1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців 3-5 цього пункту, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Таким чином, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01.02.2022 року по 31.05.2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15.07.2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Щодо застосування розміру штрафних санкцій, передбачених п.90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Законом України від 12.01.2023 року №2876-IX Про внесення змін до розділу XX Прикінцеві положення Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (набрав чинності 08.02.2023 року; далі Закон від 12.01.2023 року №2876-IX) підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до п.89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п.90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 №1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон №2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена п.90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для п.89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Тому розповсюджувати дію п.п.89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений п.201.1 ст.201 ПК України, до внесення змін Законом від 12.01.2023 року №2876-IX) є неможливим.

Відтак, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом від 12.01.2023 року №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (тобто складених після 16.01.2023 року).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі №160/10740/23.

Судом встановлено з матеріалів справи, що підставою для прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення від 03.08.2023 року №17675/13-01-04-07/38208675, яким на підставі ст.120-1 ПК України до ТОВ Компанія ФАВОРБУД застосовано штраф у сумі 65394,32 грн, слугували висновки відповідача про порушення товариством граничних термінів реєстрації 8 податкових накладних, а саме: - податкова накладна №25 від 26.05.2022 року: дата реєстрації 28.09.2022 року о 05:12 год, кількість днів затримки 76, розмір штрафу 40%, розрахункова сума штрафних санкцій 2288,00 грн; - податкова накладна №5 від 03.06.2022 року: дата реєстрації 08.07.2022 року о 05:50 год, кількість днів затримки 8, розмір штрафу 10%, розрахункова сума штрафних санкцій 1666,67 грн; - податкова накладна №20 від 27.06.2022 року: дата реєстрації 28.09.2022 року о 05:12 год, кількість днів затримки 75, розмір штрафу 10%, розрахункова сума штрафних санкцій 858,13 грн; - податкова накладна №16 від 14.07.2022 року: дата реєстрації 15.08.2022 року о 01:09 год, кількість днів затримки 15, розмір штрафу 10%, розрахункова сума штрафних санкцій 16666,67 грн; - податкова накладна №6 від 07.10.2022 року: дата реєстрації 01.11.2022 року о 08:33 год, кількість днів затримки 1, розмір штрафу 10%, розрахункова сума штрафних санкцій 31281,43 грн; - податкова накладна №22 від 24.11.2022 року: дата реєстрації 16.12.2022 року о 01:05 год, кількість днів затримки 1, розмір штрафу 10%, розрахункова сума штрафних санкцій 10518,92 грн; - податкова накладна №12 від 24.01.2023 року: дата реєстрації 20.02.2023 року о 04:19 год, кількість днів затримки 2, розмір штрафу 2%, розрахункова сума штрафних санкцій 2086,07 грн; - податкова накладна №20 від 13.02.2023 року: дата реєстрації 10.03.2023 року о 11:53 год, кількість днів затримки 5, розмір штрафу 2%, розрахункова сума штрафних санкцій 28,43 грн.

Щодо податкової накладної №25 від 26.05.2022 суд враховує, що така була складена в період дії мораторію, втім зареєстрована в ЄРПН з порушенням строку після 15.07.2022, а оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

Таким чином, кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної №25 від 26.05.2022 року слід обраховувати, починаючи з 16.07.2022 року по дату її фактичної реєстрації 28.09.2022 року (включно), і така становить 75 календарних днів.

Втім, суд установив, що контролюючий орган при обрахунку кількості днів затримки безпідставно зарахував як день прострочення 15.07.2022, адже встановлений абз.3 підп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України кінцевий термін реєстрації податкових накладних до 15.07.2022 року означає, що останній день реєстрації відповідних податкових накладних є саме 15.07.2022 року.

З огляду на викладене, обрахунок кількості днів порушення строку реєстрації податкових накладних, складених у період з 01.02.2022 року по 31.05.2022 року, з метою застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України розпочинається з 16.07.2022, а не з 15.07.2022, як це протиправно зроблено відповідачем.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13.06.2024 року у справі №260/1427/23.

У зв`язку із цим, суд не надає оцінки застосованому відповідачем розміру штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкової накладної №25 від 26.05.2022 року в ЄРПН, оскільки Головним управлінням ДПС у Львівській область невірно обраховано кількість днів затримки реєстрації такої податкової накладної, що безпосередньо впливає на відсоткове значення розміру штрафних санкцій за вказане порушення.

Відтак колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу в сумі 2288,00 грн за порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної №25 від 26.05.2022 є протиправним та підлягає скасуванню

Податкові накладні №16 від 14.07.2022 та №6 від 07.10.2022 складені позивачем у першій половині календарного місяця (з 01 по 15 число включно), отже, граничним строком подання їх на реєстрацію в ЄРПН є 31.07.2022 року та 31.10.2022 року відповідно.

Податкова накладна №22 від 24.11.2022 року складена позивачем у другій половині календарного місяця (з 16 по 30, 31 число включно), отже, граничним строком подання її на реєстрацію в ЄРПН є 15.12.2022 року.

На підтвердження факту своєчасного надіслання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №16 від 14.07.2022 , №6 від 07.10.2022 та №22 від 24.11.2022 позивач до позовної заяви додав витяги з програмного забезпечення стосовно кожної з указаних податкових накладних, зі змісту яких видно, що розглядувані податкові накладні надсилалися позивачем на реєстрацію в ЄРПН у такі дати та час: - податкова накладна №16 від 14.07.2022 року 29.07.2022 року о 17:53 год; - податкова накладна №6 від 07.10.2022 року 31.10.2022 року о 17:57 год; - податкова накладна №22 від 24.11.2022 року 14.12.2022 року о 09:39 год.

З наведеного слідує, що розглядувані податкові накладні позивач надіслав на реєстрацію в ЄРПН у межах граничних строків. Однак квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН (квитанції №1) сформовані та надійшли до ТОВ Компанія ФАВОРБУД лише 15.08.2022, 01.11.2022 та 16.12.2022 відповідно позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного надіслання на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №16 від 14.07.2022, №6 від 07.10.2022 та №22 від 24.11.2022 , однак до завершення операційного дня граничних строків ДПС України не надіслала позивачу квитанції про прийняття податкових накладних або відмову в їх прийнятті. Причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані у ЄРПН цього ж дня, є поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи реєстрації податкових накладних належить до повноважень саме ДПС України.

Системний аналіз наведеної норми свідчить, що податковий орган зобов`язаний в будь-якому випадку надіслати платнику квитанцію про прийняття або неприйняття податкової накладної (із зазначенням відповідних причин), а в разі, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Жодних виключень п.201.10 ст.201 ПК України не передбачено.

Отже, позивач не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Відповідно суд враховує, що жодної квитанції про прийняття або неприйняття до реєстрації спірних податкових накладних позивачем не отримано, а тому в силу приписів ст.201 ПК України податкові накладні №16 від 14.07.2022, №6 від 07.10.2022 та №22 від 24.11.2022 вважаються зареєстрованими в ЄРПН.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про протиправність прийнятого Головним управлінням ДПС у Львівській області від 03.08.2023 №17675/13-01-04-07/38208675 в частині застосування штрафу на загальну суму 60755 грн., що оскаржене відповідно до статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06).

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року. «Булвес АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того. Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі №380/27704/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено і підписано 24.01.2025.