Рішення

від 04.12.2024 по справі 362/370/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/370/24

Провадження № 2/362/1111/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Василькові Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Банк Форвард»,треті особи:Приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуБригіда ВолодимирОлександрович,Приватний виконавецьвиконавчого округуміста КиєваОвсієнко АллаВікторівна провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 р. представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису №23163, вчиненого 20.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» за кредитним договором №87945484 від 02.03.2011 року в розмірі 14741,37 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначено, що у грудні 2023 року позивачу стало відомо про існування виконавчого провадження №67416732, що було відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. №23163 від 20.08.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» 14741,37 грн. за кредитним договором №87945484 від 02.03.2011 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк Русский Стандарт». Позивач зазначає, що вказаний виконавчий документ вчинений з порушенням ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», зокрема зазначена нотаріусом у виконавчому документі дата укладення кредитного договору не відповідає даним, зазначеним у заяві-приєднання боржника. Надані відповідачем документи нотаріусу не є достатніми документами, які підтверджують наявність безспірної заборгованості, встановлюють допущення прострочення платежів боржником, дотримання строків звернення за вчиненням виконавчого напису, даних про строк дії кредиту з 03.03.2011 року по 03.03.2012 року, даних про стягнення заборгованості за період з 24.03.2019 року по 22.06.2019 року. Чинним законодавством передбачено можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, який встановлює заборгованість, проте в такому порядку документ між сторонами не посвідчувався. Крім того, позивач не повідомлявся про заміну сторони позичальника, нотаріус при посвідченні виконавчого напису не пересвідчився про повідомлення позивача про заміну сторони у кредитному договорі. Відповідач не надсилав на адресу позивача вимогу про погашення заборгованості за кредитом.

16.04.2024 року в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Форвард» подав до суду пояснення. Зазначає, що між ПАТ «Банк Форвард» та позивачем було укладено кредитний договір шляхом підписання оферти та паспорту споживчого кредиту. Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним та відповідало їхній волі. Виконавчий напис нотаріуса за заявою АТ «Банк Форвард» вчинено відповідно до вимог постанови КМУ від 29.06.1999 року №1172, перевірено подачу відповідачем обґрунтування вимог повного пакету документів. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише стягувачем і не зобов`язаний запитувати, одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування безспірності. Позивач, зазначаючи про порушення принципу безспірності, не надає відповідних доказів на підтвердження своїх вимог, зокрема контррозрахунку заборгованості, неправильності розміру заборгованості, доказів наявності іншого розміру заборгованості. За виконавчим написом з позивача стягнуто розмір заборгованості, який підтверджений випискою з рахунку позивача, відкритого в АТ «Банк Форвард», із зазначенням суми заборгованості, строків погашення. Позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.48-50).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 29-30).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.02.2024 року відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання (а.с. 33).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 65-66).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 109-110).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі (а.с. 111).

Представник АТ «Банк Форвард» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином (а.с. 46, 61, 106, 120), причини неявки суду не відомі.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте до суду повернулися конверти «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 44, 60, 103, 119).

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі (а.с. 62, 105, 118).

Згідно з ч. 1ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Треті особи пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подавали.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 20.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №23163, яким пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №87945484 від 03.03.2011 року, укладеним з ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк «Форвард». Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 24.03.2019 року по 22.06.2019 року, сума повної заборгованості складає 13641,37 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 9276,13 грн., заборгованість за процентами 3615,24 грн., плата за пропуск мінімальних платежів 750,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом отримано плати із стягувача АТ «Банк Форвард» в розмірі 1100,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь АТ «Банк Форвард» складає 14741,37 грн. (а.с. 8).

06.11.2021 АТ «Банк Форвард» звернувся до приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 20.08.2021 року (а.с. 79-80).

06.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67416732 з виконання виконавчого напису №23163 виданого 20.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість в розмірі 14741,37 грн. (а.с. 90-91).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.В. 06.11.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 18715,51 грн. (а.с. 100-101).

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).

Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме: визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року рішення суду залишено без змін.

Суд враховує в якості рекомендаційного/консультаційного роз`яснення, викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», за змістом якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 року (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).

Пунктом 1зазначеного Перелікупередбачено,що дляодержання виконавчогонапису занотаріально посвідченимиугодами,що передбачаютьсплату грошовихсум,передачу абоповернення майна,а такожправо зверненнястягнення назаставлене майно,нотаріусу подаються:а)оригінал нотаріальнопосвідченої угоди;б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 20.08.2021 року, тобто на момент, коли вже були скасовані внесені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 зміни та діяла редакція Переліку, яка передбачає вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

З матеріалів справи вбачається,що договір, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис, нотаріально посвідчений не був, що не заперечується відповідачем. Доказів та обґрунтувань протилежного учасниками судового провадження не надано.

Таким чином, матеріалами справи не спростовано, що подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вказаним вимогам Переліку.

Отже, оскільки судом встановлено, що укладений з позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання відповідного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з зазначеним.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), де, зокрема, зазначено наступне: «укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Пізніше таку правову позицію підтвердила і Велика Палата Верховного Суду, яка в п.п. 93-95 постанови від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) вказала, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, судом береться до уваги, що у постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У постанові від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла аналогічного висновку, викладеного вищевказаній постанові від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

Разом з цим, з матеріалів справи не вбачається, що при винесенні оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус вчинив дії щодо перевірки безспірності заборгованості.

Також суд враховує, що у постанові від 13.10.2021 року у справі №554/6777/17-ц (провадження №61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 року у справі №619/4933/20 (провадження № 61-12141св21) якщо відповідачем не доведено направлення позивачу та отримання ним вимоги про усунення порушень за договором позики грошових коштів, це є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням викладеного у сукупності, позовні вимоги про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 1600,40 грн., а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись статтями 1-16, 18, 284, 628, 630, 634, 663 Цивільного кодексу України, статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат», статтями 1-23, 76-82, 89, 95, 133, 141, 258-284, 263-265, 267, 274-279, 280, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Банк Форвард»,треті особи:Приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуБригіда ВолодимирОлександрович,Приватний виконавецьвиконавчого округуміста КиєваОвсієнко АллаВікторівна провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем та зареєстрований у реєстрі за №23163, про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» за кредитним Договором №87945484 від 02.03.2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Форвард» грошових коштів у загальному розмірі 14741,37 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збіру розмірі1600 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстраці: АДРЕСА_1 .

Відповідач:Акціонерне товариство «Банк Форвард», ЄДРПОУ 34186061, адреса:01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105.

Третя особа:Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: 02068, м. Київ, просп. Григоренка, 15.

Третя особа:Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна,01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 34, офіс 5.

Текст рішення складено 13.12.2024 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко