Ухвала

від 15.01.2025 по справі 1915/20611/2012

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2025 Справа №1915/20611/2012 Провадження №6/607/12/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бумби М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження , -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2024 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у якій просить замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні боржником за яким є ОСОБА_1 , відкритого на примусове виконання виконавчого листа № 1915/20611/2012, виданого 25.02.2013 Тернопільським міськрайонним судом про стягнення солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором кредиту № 770/39-62- 07 від 18.07.2006 року в розмірі 108 359, 68 грн., а також 1 083, 60 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд, на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ - 23494714, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, рахунок ІВАN НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що у провадженні Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження, за ВП №38889320, відкрите на примусове виконання виконавчого листа № 1915/20611/2012 виданого 25.02.2013 Тернопільським міськрайонним судом про стягнення солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за Договором кредиту №770/39-62-07 від 18.07.2006 року в розмірі 108 359, 68 грн., а також 1083, 60 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд. Боржником у виконавчому провадженні за ВП №38889320 є ОСОБА_1 . Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, а також рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019 року. 26.11.2019 Національний банк України погодив Статут Акціонерного товариства «Альфа-Банк». Відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 Статуту Акціонерне товариство Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (рішення № 5/2019 від 15.10.2019) та рішенням Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (протокол №4/2019 від 15.10.2019), відповідно до якого до Акціонерному товариству «Альфа-Банк» були передані все майно, права і зобов`язання Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», яке було створене згідно з Договором про створення Республіканського акціонерно-комерційного банку соціального розвитку від 14.09.1990 в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства на базі установ Житлосоцбанку СРСР 31.10.1990 з найменуванням Республіканський акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», який у подальшому змінював назву: на Акціонерно- комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 20.06.1991 про виключення з найменування банку слова «Республіканський»); на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 09.03.2010 про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та про зміну найменування на Публічне Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства; на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.04.2018 про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування товариства на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), яке стало правонаступником усіх прав і зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк». 03.12.2019 Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис за № 10681120104002827; про припинення АТ «Укрсоцбанк» та Дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди, а саме: АТ "Альфа-Банк" Код ЄДРПОУ: 23494714 місцезнаходження: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Велика Васильківська, 100. 30.11.2022 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну назви Банку АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». В подальшому 22.07.2023 Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уклали договір купівлі-продажу 100% акцій АТ «Сенс Банк». Таким чином з 22.07.2023 100% акцій АТ «Сенс Банк» належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України. Вказані обставини і змусили заявника звернутися в суд із зазначеною заявою.

Представник Акціонерне товариство «Сенс Банк» в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує.

Боржник ОСОБА_1 та представник Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилися та про причину неявки суд не повідомили.

Згідно ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому листі.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази суд встановив

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №770/39-62-07 від 18 липня 2006 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 18 липня 2006 року між АКБС «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором кредиту № 770/39-62-07 від 18.07.2006 був укладений договір поруки №770/43-190-06.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2013 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №770/39-62-07 від 18 липня 2006 року.

Ухвалено стягнути солідарно із ОСОБА_3 (прож.: АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_3 ) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150 м. Київ вул. Ковпака, 29, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019, рах.37390880130001) заборгованість за Договором кредиту №770/39-62-07 від 18.07.2006 року в розмірі 108 359 (сто вісім тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 68 коп., що еквівалентно 10 488 (десять тисяч чотириста вісімдесят вісім) ЄВРО а також 1 083 (одну тисячу вісімдесят три) грн. 60 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд.

В порядку виконання вказаного судового рішення, 25 лютого 2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчі листи.

22.07.2013 року постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільській області Яворською Світланою Романівною відкрито виконавче провадження ВП №38889320 примусове виконання виконавчого листа № 1915/20611/2012, виданого 25.02.2013 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.

З матеріалів заяви вбачається, що згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «АЛЬФА-БАНК» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15.10.2019.

26.11.2019 Національний банк України погодив Статут Акціонерного товариства «Альфа-Банк».

Відповідно до підпункту 2 пункту 1.2 Статуту Акціонерне товариство Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту (затвердженого рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (рішення № 5/2019 від 15.10.2019) та рішенням Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (протокол №4/2019 від 15.10.2019), відповідно до якого до Акціонерному товариству «Альфа-Банк» були передані все майно, права і зобов`язання Акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

03.12.2019 Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань внесено запис за № 10681120104002827; про припинення АТ «Укрсоцбанк» та Дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди, а саме: АТ "Альфа-Банк" Код ЄДРПОУ: 23494714 місцезнаходження: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Велика Васильківська, 100. 30.11.2022 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміну назви Банку АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

В подальшому 22.07.2023 Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уклали договір купівлі-продажу 100% акцій АТ «Сенс Банк».

Як зазначає представник заявника, з 22.07.2023 100% акцій АТ «Сенс Банк» належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України.

Так, представник заявника просив замінити сторону виконавчого провадження АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Сенс Банк», станом на сьогодні АТ «Сенс Банк» є Кредитором (стягувачем) у справі №1915/20611/2012 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №770/39-62-07 від 18 липня 2006 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається із положень ст. ст. 512, 514 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч. 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Питання про право правонаступника стягувача на подачу до суду відповідної заяви про заміну сторони виконавчого провадження не може бути спірним, оскільки відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи), тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям право попередника після ухвалення, щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті, яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка норм цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті26, частини п`ятої статті37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва, після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч зазначеним вимогам закону представником заявника не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що виконавче провадження №38889320, відкрите на підставі виконавчого листа № 1915/20611/2012, перебуває на виконанні на даний час.

Крім того, згідно пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є російська федерація або такі особи: громадяни російської федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є російська федерація, громадянин російської федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року в справі № 761/39565/17 (провадження № 61-5333св19)).

Так, ключовим питанням, яке постало перед касаційними судому постанові Верховного Суду від 05 січня 2024 року у справі № 743/1596/15-ц за заявою АТ «Альфа-Банк»/АТ «Сенс-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження, є те, чи поширюються заборони, передбачені пунктом 10-2розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», на юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни російської федерації, які не проживають на території України на законних підставах?

Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що:при тлумаченні пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» слід враховувати мету, у зв`язку з якою Закон України «Про виконавче провадження» доповнено цим пунктом (Закон № 2129-IX від 15 березня 2022 року). Такою метою є забезпечення захисту національних інтересів у зв`язку з військовою агресією російської федерації та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану, що потребує врегулювання деяких питань примусового виконання рішень, зокрема, щодо зупинення вчинення виконавчих дій, стягувачами за якими є російська федерація або особи, пов`язані з державою-агресором(див. пояснювальну записку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» - https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1245274); в абзаці 2 пункту 10-2розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначене коло суб`єктів, до яких передбачені в його абзаці 1 обмеження не застосовуються. До таких суб`єктів віднесені і юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах; тому заборона заміни стягувачів поширюються саме на пов`язаних з державою-агресором осіб, у тому числі юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є громадяни російської федерації, які не проживають на території України на законних підставах.

З огляду на вищевикладене, Верховний Суд у постанові від 05 січня 2024 року у справі № 743/1596/15-ц дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що оскільки АТ «Сенс Банк» створено та зареєстровано відповідно до законодавства України, то відсутні підстави для застосування заборони, передбаченої пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», та оскільки апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, то суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції і залишив в силі рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи діючу на даний час імперативну норму про заборону заміни стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за яких є юридичні особи, хоча і створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, проте кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни російської федерації, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи даних про те, що виконавче провадження №38889320 перебуває на виконанні, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви АТ «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд зазначає, що обмеження, передбачені пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», стосується виключно зупинення виконання судових рішень на користь російської федерації або осіб, пов`язаних з державою-агресором, оскільки наслідки виконання такого рішення на території України є несумісними з публічним порядком України, з огляду на потребу України в забезпеченні захисту національних інтересів у зв`язку з військовою агресією російської федерації та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану. Таке обмеження є тимчасовим, а в абзаці 3 пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», зокрема передбачено, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Тому заявник після усунення обставин, які є підставою для застосування до нього заборони, встановленої вказаним пунктом, або набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, не буде позбавлений можливості вирішити відповідне процесуальне питання заміни сторони виконавчого провадження.

Керуючись ст. 260,442 ЦПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересовані особи ОСОБА_1 , Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В. В. Ромазан