Ухвала

від 23.01.2025 по справі 454/561/24

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/561/24

УХВАЛА

про арешт майна

м. Сокаль 23.01.2025 року

Слідчий суддя Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_1 за участю :

секретаря ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся в суд з клопотанням та просить накласти арешт на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку по вул.Бобинського, 32 у м.Сокаль Шептицького району Львівської області кадастровий номер 4624810100:01:004:0321 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1050233946248), площею 0.0647 га.

Клопотання мотивовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.05.2023 між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Сокальський професійний ліцей» (надалі Замовник) в особі директора ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено Договір №09/23 «На здійснення технічного нагляду».

ОСОБА_3 , діючи відповідно до кваліфікаційного сертифікату інженера технічного нагляду серії АТ 010735, будучи особою наділеною організаційно - розпорядчими функціями відповідно до умов зазначеного вище Договору, укладеного із Державним професійно-технічним навчальним закладом «Сокальський професійний ліцей» та будучи достовірно обізнаним із умовами такого Договору, в тому числі в частині ведення технічного нагляду за роботами протягом усього періоду виконання робіт по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень гуртожитку ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» по вул. І. Підкови, 1 в м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, для розміщення ВПО», неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, склав акти прийняття робіт за проведення технічного нагляду по договору №09/23 від 08.05.2023, не провівши облік будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками та не склавши жодних актів робіт виконаних з недоліками.

Досудовим розслідуванням встановлено, що обсяг фактично виконаних будівельних робіт не відповідає обсягу робіт, що увійшли до Актів приймання виконаних будівельних робіт до Договору підряду №1/23 від 08.05.2023 підрядника ТзОВ «ВП СПЕЦБУД» з виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт приміщень гуртожитку ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» по вул. І. Підкови, 1 в м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, для розміщення ВПО».

В процесі розслідування встановлено, що протиправними діями підозрюваного ОСОБА_3 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 733 552 гривень, які в процесі розслідування не відшкодовані.

ОСОБА_3 підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

18.01.2025р. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно підозрюваному ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 кадастровий номер 4624810100:01:004:0321 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1050233946248), площею 0.0647 га.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваним ОСОБА_3 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 733 552 гривень, які в процесі розслідування не відшкодовані, з метою забезпечення цивільного позову та стягнення неправомірної вигоди на вищезазначене нерухоме майно слід накласти арешт.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

СВ Відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142150000012 від 31.01.2024 року, за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України. Як встановлено з матеріалів клопотання ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Також, встановлено, що протиправними діями ОСОБА_3 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 733 552 гривень, які в процесі розслідування не відшкодовані.

Відповідно до ч.1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України встановлено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

Вищенаведені положення кримінального процесуального закону узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

В ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право ОСОБА_3 судом ураховується, що арештом майна право власника на мирне володіння ним не позбавлено, а лише тимчасово обмежено.

Тому, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження прав ОСОБА_3 завданням кримінального провадження у конкретній ситуації, суд дійшов до висновку, що на даній стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес обмежити право ОСОБА_3 щодо вищевказаного майна шляхом накладення на нього арешту для цілей кримінального провадження, переважає право такої особи на мирне користування та розпорядження цим майном. Саме тому, з огляду на суспільну небезпечність діяння застосування арешту майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника такого майна і завданнями кримінального провадження.

Зважаючи на існування достатніх підстав вважати, що в разі визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому його обґрунтовано підозрюють, арештоване майно може бути використане з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Поруч із наведеним, незастосування на цій стадії арешту майна може спричинити настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), тому накладення арешту на майно є необхідним, оскільки може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в частині накладення арешту на майно є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №42024142150000012 від 31.01.2024 року на належну ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1 кадастровий номер 4624810100:01:004:0321 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1050233946248), площею 0.0647 га.

Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя : ОСОБА_1