Ухвала

від 21.02.2025 по справі 454/561/24

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/561/24

УХВАЛА

про арешт майна

м. Сокаль 21.02.2025 року

Слідчий суддяСокальського районногосуду Львівської області ОСОБА_1 за участю :

секретаряОСОБА_2

розглянувши клопотання про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся в суд з клопотанням та просить накласти арешт на кошти на видатковій частині рахунківUA383052990000026208878755315 та UA953052990000026001021032231, (з кодом валют українська гривня), шляхом зупинення видаткових операцій по вказаних рахунках, які належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебувають у володінні АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Клопотання мотивовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.05.2023 між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Сокальський професійний ліцей» в особі директора ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП СПЕЦБУД» в особі директора ОСОБА_3 (службової особи, наділеної організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями) укладено Договір підряду №1/23 на виконання робіт «Капітальний ремонт приміщень гуртожитку ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» по вул. І. Підкови, 1 в м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, для розміщення ВПО».

Згідно з умовами вказаного Договору підрядник зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проєктно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, графіку виконання робіт, та чинного законодавства України виконати роботи по об`єкту; Підрядник повинен виконати передбачені договором робити, якість яких відповідає умовам договору, або вимогам, що звичайно ставляться на момент передавання їх Замовнику; Вироби та матеріали, які використовуються в процесі робіт повинні відповідати вимогам чинного законодавства щодо їх якості та відповідності; Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проєктній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку; Вартість матеріальних ресурсів, які використовуються для виконання робіт не повинна перевищувати встановленого рівня цін, які зафіксовані у кошторисних розрахунках пропозиції переможця.

Замовник зобов`язується здійснити оплату за виконані роботи відразу після надходження відповідного призначення з бюджету в межах обсягів фактичних надходжень, які необхідні для здійснення розрахунків за Договором.

Розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи протягом 30-ти календарних днів після підписання Замовником представлених Підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, та тільки в межах бюджетних призначень та при умові поступлення коштів на рахунок Замовника по даному об`єкту.

Так, ОСОБА_3 в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022(з подальшими змінами та доповненнями), з метою заволодіння в користь ТзОВ «ВП СПЕЦБУД» бюджетними коштами, шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, вніс завідомо неправдиві відомості про обсяги виконаних робіт до актів приймання виконаних будівельних робіт: акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2023 року від 26.05.2023; акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2023 року від 16.06.2023; акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2023 року; акту №4 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року від 14.08.2023; акту №5 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року від 16.08.2023; акту №6 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року від 08.09.2023; акту №7 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року від 02.10.2023; акту №8 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року від 17.11.2023 до Договору підряду №1/23 від 08.05.2023 на виконання робіт «Капітальний ремонт приміщень гуртожитку ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» по вул. І. Підкови, 1 в м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, для розміщення ВПО».

Таким чином, обсяг фактично виконаних будівельних робіт не відповідає обсягу робіт, що увійшли до Актів приймання виконаних будівельних робіт до Договору підряду №1/23 від 08.05.2023 підрядника ТзОВ «ВП СПЕЦБУД» з виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт приміщень гуртожитку ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» по вул. І. Підкови, 1 в м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, для розміщення ВПО» та загальна вартість фактично не виконаних робіт становить 515 707 грн.

На підставі вищевказаного Договору та актів приймання виконання будівельних робіт Державним професійно-технічним навчальним закладом «Сокальський професійний ліцей» на рахунок ТзОВ «ВП СПЕЦБУД» перераховано кошти в сумі 6 669 430, 65 гривень, в тому числі 515 707, 00 грн. за фактично невиконані роботи та 217 845,00 гривень внаслідок завищення вартості робіт.

Окрім цього, ОСОБА_3 вніс завідомо неправдиві відомості до Підсумкових відомостей ресурсів до актів приймання виконаних будівельних робіт

Своїми умисними діями, які проявилися у внесенні завідомо неправдивих відомостей до актів приймання виконаних будівельних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт приміщень гуртожитку ДПТНЗ «Сокальський професійний ліцей» по вул. І. Підкови, 1 в м. Сокаль Червоноградського району Львівської області, для розміщення ВПО», підписанні їх та скріпленні печаткою підприємства, завідомо знаючи про виконання таких робіт не в повному обсязі, ОСОБА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив заволодіння в користь ТзОВ «ВП СПЕЦБУД» бюджетними коштами у великих розмірах на загальну суму 733 552 гривень.

У подальшому ОСОБА_3 підписав вказані акти приймання виконаних будівельних робіт та скріпив печаткою підприємства.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.№КБ-2в) містять відповідні реквізити і є первинними документами, що фіксують факт здійснення господарської операції, тобто є офіційним документом.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України та у внесені службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (службове підроблення), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

17.01.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваним ОСОБА_3 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 733 552 гривень, які в процесі розслідування не відшкодовані, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати грошові кошти та стягнення неправомірної вигоди на вищезазначене нерухоме майно слід накласти арешт.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

СВ Відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142150000012 від 31.01.2024 року, за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.367 КК України. Як встановлено з матеріалів клопотання ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Із відомостей наданих Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), встановлено, що у ОСОБА_3 наявні наступні банківські рахунки АТ КБ «Приватбанк», а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Також, встановлено, що протиправними діями ОСОБА_3 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 733 552 гривень, які в процесі розслідування не відшкодовані.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.1 п.2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Частина 3 ст. 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 962 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: ( 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; ( 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; ( 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; ( 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно з ч. 1 ст. 961 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна (ч. 2 ст. 962 КК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 962 КК України, гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Враховуючи вищевикладене, грошові кошти відповідають ознакам, зазначеним у ч. 1 ст. 96-2 КК України, а саме можуть бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та були предметом кримінального правопорушення.

Беручи до уваги вищевикладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний причетний до вчинення зазначених у клопотанні кримінальних правопорушень, щодо заволодіння грошовими коштами державного бюджету України. При цьому, наявні достатні підстави вважати, що знав або повинен був і міг знати, що такі грошові кошти одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та вони були предметом кримінального правопорушення.

Таким чином, грошові кошти можуть підлягати спеціальній конфіскації у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 11 ст. 170 КПК України, встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що грошові кошти, які набуті кримінально протиправним шляхом/отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також можуть підлягати спеціальній конфіскації у кримінальному провадженні, а за такого, ненакладення арешту на них може спричинити їх відчуження задля їх приховування, шляхом перерахування третім особам.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що досудовим розслідуванням встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, які є тяжкими злочинами, беручи до уваги, що грошові кошти можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, а також можуть підлягати спеціальній конфіскації, враховуючи існування ризику відчуження вказаних грошових коштів задля їх приховування, шляхом перерахування третім особам, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна (грошових коштів) із забороною відчуження, розпорядження та користування таким майном відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження, забезпечить збереження речових доказів та спеціальну конфіскацію у кримінальному провадженні, не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.

Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №42024142150000012 від 31.01.2024 року на кошти на видатковій частині рахунківUA383052990000026208878755315 та UA953052990000026001021032231, (з кодом валют українська гривня), шляхом зупинення видаткових операцій по вказаних рахунках, які належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебувають у володінні АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Зобов`язати працівників АТ КБ «Приватбанк» повідомити СВ Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області (м.Сокаль, вул. Міцкевича, 9) про залишок коштів на вказаних рахунках.

Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя : ОСОБА_1