Рішення

від 27.01.2025 по справі 357/16855/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/16855/24

Провадження № 2/357/472/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: 1) Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); 2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2024 позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Федоренка В.С., звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О., зареєстрований в реєстрі за № 22062 від 20.11.2017.

В обґрунтування позову вказано про незаконність та необґрунтованість дій відповідача. Кредитний договір не був посвідчений нотаріально, а в день вчинення виконавчого напису нотаріус мав відмовити банку у його вчиненні. Жодної заборгованості за кредитною угодою позивач не має, адже банк не звертався до нього з вимогою про погашення заборгованості, не повідомляв про будь-яку суму заборгованості та не направляв розрахунків. Сума, яка зазначення у виконавчому написі, не є безспірною та не визнається позивачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

25.11.2024 ухвалою судді відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, копії ухвали надіслані учасникам справи. За клопотанням представника позивача витребувано від приватного нотаріуса Швеця Руслана Олеговича копію виконавчого напису, що став підставою для відкриття 19.01.2018 року виконавчого провадження № НОМЕР_2 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк».

03.12.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відзив обґрунтований тим, що між сторонами 16.01.2013 був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого позивач отримав кредит. Позивач не спростував належними і допустимими доказами того, що сума за кредитним договором була іншою, ніж вказано у виконавчому написі, не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості.

31.12.2024 року на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича надійшов лист «Щодо надання копій документів» у якому вказано, що надати копії документів на підставі яких був вчинений виконавчий напис від 20.11.2017 року за реєстровим № 22062, не виявляється можливим, так як відповідно до Акту № 1 про вилучення для знищення документів не внесених до Національного архівного фонду від 03.01.2022 року за 2014-2018 роки, погодженого Протоколом № 5/10-22 засідання експертної комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31.01.2022 року, витребувані документи знищено 15.07.2022 року відповідно до Акту прийому-здачі архіву на утилізацію, підписаного між приватним нотаріусом та ТОВ "Крамар Рісайклінг", та товарно-транспортною накладною № Р001682 від 15.07.22 року, виданою ТОВ "Крамар Рісайклінг".

В матеріалах справи містяться відомості про отримання учасниками справи надісланих судом документів, при цьому представники сторін зареєстровані в системі «Електронний суд».

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Будь-яких інших заяв/клопотань на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.01.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем видано виконавчий напис № 22062, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.01.2013 року.

У виконавчому написі нотаріусом наведений період стягнення заборгованості - з 16.01.2013 по 17.09.2017 (1 705 днів), сума заборгованості складається:

57 762,48 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту;

32 315,98 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

11 305,89 - нараховано пені;

500 - заборгованість по штрафам (фіксована частина);

5 069,22 - заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості).

За вчинення виконавчого напису стягнуто 1 800 грн., загальна сума до стягнення становить 106 953,57 грн.

Постановою від 19.01.2018 державним виконавцем Білоцерківського районного відділу ДВС відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі вказаного виконавчого напису.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).

Згідно з п. 1.1 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2 Порядку передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється КМУ.

На час видачі спірного виконавчого напису стаття 88 Закону України «Про нотаріат» містила наступну редакцію - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постановах від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 201/15282/16-ц (провадження № 61-40796св18).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

З оскаржуваного виконавчого напису вбачається про нарахування пені та двох видів штрафів за період, що перевищує один рік позовної давності, а саме за 1 705 днів з 16.01.2013 по 17.09.2017, а також нарахування тіла кредиту і відсотків більше ніж за три роки.

Поряд з цим, одночасне стягнення пені та штрафів свідчить про порушення ст. 61 Конституції України щодо недопущення подвійної юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Крім цього, матеріали справи не містять розрахунку заборгованості, виписки про рух коштів по рахунку станом на час видачі спірного виконавчого напису, а також самого кредитного договору, що виключає можливість перевірити загальний розмір заборгованості та безспірність вказаних до стягнення складових сум заборгованості.

Постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в судовому порядку визнана незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Наведене підтверджується постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

У пункті 83 постанови від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок: «Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса».

Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинства.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, а також заперечення відповідача, з урахуванням засад законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Доводи представника відповідача зводяться до незгоди з вимогами позову та спростовуються висновками суду у даній справі.

У відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263, 265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20.11.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі за № 22062, яким стягнуто заборгованість із ОСОБА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в дохід держави 1 211,20 грн. судового збору.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», адреса: вул. Грушевського, буд. 1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ: 14360570.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов