Рішення

від 15.01.2025 по справі 565/2142/24

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/2142/24

Провадження № 2/565/59/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 61 500,00 грн заборгованості за кредитним договором №100116840 від 13 липня 2021 року, 2 422,00 грн судового збору, 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 13 липня 2021 року в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту №100116840. Відповідач уклав договір про споживчий кредит №100116840 від 13 липня 2021 року з ТОВ «Мілоан», йому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20 000,00 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання. 29 жовтня 2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги №11Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором №100116840 від 13 липня 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 61 500,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 20 000,00 грн; заборгованість за відсотками 39 500,00 грн; заборгованість за комісійними винагородами 2 000,00 грн; заборгованість за пенею - 0 грн.

14 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на позов. В обгрунтування заперечень проти позову зазначено, що твердження позивача є надуманими, бездоказовими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, суб`єктивних міркуваннях позивача, та не доведені документально. Відповідач стверджує, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про укладення між відповідачем та позивачем кредитного договору та виникнення між ними будь-яких правовідносин. Кредитний договір не містить в собі будь-яких ознак його підписання як з боку відповідача із використанням одноразового ідентифікатора так і ознак його підписання з боку ТОВ «Мілоан» будь-яким з способів визначених Законом України «Про електронну комерцію». Перевірка наявності кваліфікованого електронного підпису/електронного цифрового підпису на Кредитному договорі за допомогою державних сервісів Центральний засвідчувальний орган» (https://czo.gov.ua/verify) та «ДІЯ» (https://ca.diia.gov.ua/verify) показала відсутність такої печатки на договорі. Номер телефону, вказаний у кредитному договорі ( НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 не належить, одноразові ідентифікатори 13 липня 2021 року останній не отримував та для укладання будь-яких кредитних договорів не використовував. Платіжне доручення від 13 липня 2021 року №29854298 є неналежним, недостовірним, недопустимим, сумнівним або підробленим доказом та має бути виключеним із числа доказів у справі. Відповідач стверджує, що позивачем не доведено надання коштів в кредит за договором про споживчий кредит від 13 липня 2021 року №100116840. Вважає, що позивачем не надано суду достовірні докази відступлення права вимоги до відповідача та дійсності такої вимоги. Витяг з реєстру боржників до договору факторингу від 29 жовтня 2021 року № 11Т виготовлений самим позивачем.

Відповідач зазначає, що позивачем не доведено наявність правовідносин, укладення кредитного правочину, надання коштів у кредит та відступлення права вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

17 жовтня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що позивач вважає відзив безпідставним та необгрунтованим. Позивач вказує, що кредитор свої зобов`язання за договором виконав належним чином надавши позичальнику у користування кредитні кошти, а позичальник в свою чергу порушив умови договору, допустив прострочення платежів щодо повернення кредиту та процентів за користування грошовими коштами, у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду. Зазначає, що не варто плутати ЕПОІ та електронний цифровий підпис («ЕЦП»), наявність підпису якого перевірив відповідач на вебсайті ЦЗО за адресою https://czo.gov.ua/verify. ЕПОІ та ЕЦП мають різний принцип дії, тому перевірити наявність саме електронного підпису з одноразовим ідентифікатором за допомогою цього сервісу неможливо. Платіжне доручення №29854298 від 13 липня 2021 року містить усі обов`язкові реквізити, відповідає вимогам чинної на момент перерахування коштів Інструкції №127 від 06 листопада 2019 року, та є належним доказом у справі. Позивачем надано всі наявні документи по кредитній справі за договором про споживчий кредит №100116840 від 13 липня 2021 року, які були передані ТОВ «Мілоан» в рамках укладеного договору факторингу №11Т від 29 жовтня 2021 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити з підстав зазначених у відзиві.

Представник ТОВ «Мілоан» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 липня 2021 року ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про споживчий кредит №100116840 відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, строком на 30 днів з 13 липня 2021 року, надати позичальнику грошові кошти в сумі 20 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користуваня кредитом 12 серпня 2021 року (п.1.4. договору).

Відповідно до п.1.5 договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається із суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 29 500,00 грн.

У пункті 1.5.1. договору зазначено, що комісія за надання кредиту 2 000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом 7 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункти 1.5.2, 1.6 договору).

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 договору (п.1.7 договору ).

Згідно з п.6.1 кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Сторони погодили, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п.6.4. договору). У п.6.5 зазначено, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Договір про споживчий кредит №100116840 від 13 липня 2021 року у формі електронного документу підписано з використанням одноразового ідентифікатора R11213. У договорі зазначено телефон відповідача: НОМЕР_1 .

Додатком N 1 до договору про споживчий кредит №100116840 від 13 липня 2021 року є графік платежів за договором про споживчий кредит, згідно з яким дата платежу 12 серпня 2021 року, сума кредиту за договором 20 000,00 грн, проценти за користування кредитом 7 500,00 грн, комісія за надання кредиту 2 000,00 грн. Загальна вартість кредиту 29 500,00 грн.

Згідно з ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно із п.6 ст.11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ст.12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про споживчий кредит №100116840 від 13 липня 2021 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

З урахуванням зазначеного, положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що 13 липня 2021 року 08 год. 28 хв. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №100116840, який підписано з використанням одноразового ідентифікатора R11213.

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

На підтвердження виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання позичальнику грошових коштів позивачем додано платіжне доручення 29854298 від 13 липня 2021 року, згідно з яким ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 *74 20 000,00 грн згідно договору №100116840.

Згідно з інформацією АТ КБ «Приватбанк» від 16 листопада 2024 року на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 , фінансовий номер телефону за вказаною платіжною карткою в період з 13 липня 2021 року по 16 липня 2021 року - НОМЕР_1 .

Аналогічний номер телефону ОСОБА_1 зазначений у договорі №100116840 від 13 липня 2021 року.

Згідно з випискою АТ КБ «Приватбанк», складеною 16 листопада 2024 року, на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 13 липня 2021 року було перераховано грошові кошти від у розмірі 20 000,00 грн (ID платежу 1704025956).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення загальна заборгованість відповідача за договором №100116840 становить 61 500,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000,00 грн та заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 39 500,00 грн.

Положеннями п.3.2.6 договору передбачено, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати заставу, делегувати (доручати здійснення) свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

29 жовтня 2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та ТОВ «Мілоан» (клієнт) уклали договір факторингу N11Т відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього договору.

Згідно з витягом з додатку до договору факторингу №11Т від 29 жовтня 2021 року, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №100116840 від 13 липня 2021 року на загальну суму 61 500,00 грн, з яких20000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 39 500,00 грн - заборгованість за відсотками, 2 000,00 грн заборгованість за комісією.

Позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу №3019700336-АВ від 27 вересня 2023 року, повідомлено про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості по договору №100116840 від 13 липня 2021 року.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивач надав належні та допустимі докази, які підтверджують факт передачі права вимоги заборгованості ОСОБА_1 до ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідачем не надано доказів, що договір факторингу ним оспорений. Відтак, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину договору факторингу у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи, що відповідачем доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 000,00 грн комісії за надання кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З договору №100116840 від 13 липня 2021 року вбачається, що сторони погодили, що кредитні кошти надаються відповідачу в сумі 20 000,00 строком на 30 днів з 13 липня 2021 року по 12 серпня 2021 року, з одноразовою сплатою комісії за надання кредиту в сумі 2 000,00 грн та відсотків за користування кредитом в сумі 7 500,00 грн. Орієнтовна вартість кредиту складає 29 500,00 грн.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за вказаним договором нараховані відсотки в сумі 39 500 грн по 11 жовтня 2021 року включно, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Вказаний висновок було підтверджено і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі N 912/1120/16.

Згідно додатку №1 до договору про споживчий кредит №100116840 від 13 липня 2021 року сума процентів за користування кредитом в межах визначеного договором строку кредитування становить 7 500,00 грн, і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач також просить стягнути з відповідача 6 000,00 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової допомоги №42649746 від 01 квітня 2024 року, додаткова угода №100116840 від 16 вересня 2024, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., акт про підтвердження надання правничої допомоги адвокатом від 16 вересня 2024 року, зі змісту яких вбачається, що адвокатом Білецьким Б.М. надало правову допомогу для ТОВ «Діджи фінанс» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на суму 6 000,00 грн.

Позивачем належними у справі доказами підтверджено факт надання адвокатом послуг правничої допомоги під час розгляду справи №565/2142/24 у суді.

У відповідності до ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненю понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 161,96 грн та 2 878,05 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит №100116840 від 13 липня 2021 року 20000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 7 500,00 грн заборгованості за відсотками, 2 000,00 грн заборгованності за комісією, 1 161,96 грн судового збору, 2 878,05 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення можебути оскарженедо Рівненськогоапеляційного судушляхом подачіапеляційної скаргипротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8, м. Київ, ЄДРПОУ 42649746).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 27 січня 2025 року.

Суддя Г.В. Бренчук