Рішення

від 14.01.2025 по справі 753/14064/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14064/24

провадження № 2/753/170/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Малишенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", 3-тя особа: ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг з центральзованого опалення та постачання гарячої води,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з гарячого водопостачання у розмірі 37 870,49 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 34 055,29 грн., 3% річних у розмірі 652,44 грн. та 3 162,76 грн. - інфляційної складової боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та є споживачами послуг, які надає позивач. Відповідачі отримують послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, при цьому не в повному обсязі виконують зобов`язання по їх оплаті, в зв`язку з чим за ними утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.

02 вересня 2024 року, через канцелярію суду, ОСОБА_4 подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про захист прав споживача шляхом розірвання договору.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 з 2013 року не проживає квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 , а відтак не користується наданими позивачем послугами. Також, вказала, що в 2015 році, між нею та ОСОБА_5 було досягнуто домовленості, щодо одноособового користування останнім спірної квартири та сплати ним житлово-комунальних послуг, при цьому ОСОБА_5 як споживач послуг мав укласти всі необхідні договори із постачальниками житлово-комунальних послуг.

25 липня 2023 року ОСОБА_4 зверталася з письмовою заявою до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про розірвання договору №450349 274 від 01 липня 2014 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в зв`язку з не проживанням у спірній квартирі, однак їй було відмовлено, оскільки ОСОБА_4 є співвласником даної квартири.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_4 просить суд розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води №450349 274 від 01 липня 2014 року укладений між нею та ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

30 серпня 2024 від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позов, який мотивований тим, що ОСОБА_4 не проживає квартирі АДРЕСА_1 , а відтак не користується наданими позивачем послугами, в зв`язку з чим просила суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з неї заборгованості. Крім того, просила суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

18 вересня 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній підтримав вимоги позову та просив суд стягнути солідарно з відповідачів наявну заборгованість.

21 жовтня 2024 року від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічний позов, з посиланням на його безпідставність та необґрунтованість.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак надіслав заяву про розгляду справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення первісного позову, з підстав викладених у відзиві та просила суд відмовити у його задоволенні. Зустрічні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позові та просила суд їх задовольнити. Крім того, просила суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Заслухавши пояснення відповідача за первісним позовом, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, копія якого наявна в матеріалах справи.

Положення стст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов`язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Відповідно до положень ЗУ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалень розрахунків за енергоносії», виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності з 1 липня 2014 року є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Як вбачається з матеріалів справи, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_3 здійснюється ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на підставі ліцензії № 198 від 01.06.2012 року.

Згідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ №630 від 21.07.2005, врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором. Плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата з послуги вноситься не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ч 1 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Частиною 7 статті 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем і споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 01 липня 2014 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір №450349 274 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Також, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ «Євро-Реконструкція» 13 жовтня 2021 року.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

На обґрунтування позовних вимог позивачем надано довідку-розрахунок, відповідно якої за відповідачами за первісним позовом, утворилась заборгованість за період з грудня 2019 року по 31.05.2024 у розмірі 34 055,29 грн., яка складається з заборгованості за послуги з гарячого водопостачання у розмірі 11 586,83 грн. та заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 22 468,46 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_4 щодо звільнення її від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» щомісячно, починаючи з липня 2014 року, на адресу усіх споживачів направляє квитанції, в яких крім відомостей про надані послуги та нараховані за надані послуги кошти, зазначається кількість осіб, що проживають у квартирі, порядок нарахування коштів за гаряче водопостачання (по лічильнику чи по нормі споживання на кількість проживаючих осіб) існуючий розмір боргу, у разі його наявності, а також постійно повідомляється про те, що показання квартирних засобів обліку щомісяця мають зніматися споживачами та надаватися виконавцю послуг, із зазначенням номерів телефонів, електронних адрес та наявних сервісів, за допомогою яких здійснюється зв`язок з теплопостачальною організацією.

Квартира відповідачів обліковується у ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» як така, що була обладнана індивідуальним засобом обліку гарячої води за № 296755. Первісна повірка здійснена 03.11.2015.

Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованим у Мінюсті 01.11.2016 за № 1417/29547, для лічильників води та тепло лічильників установлено міжповірочний інтервал - 4 роки.

Згідно чинного законодавства періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку. Нарахування плати за спожиту послугу за показниками лічильника, який не пройшов повірку, не передбачено діючим законодавством.

При цьому, відповідачами до матеріалів справи не додано документів, підтверджуючих здійснення чергової повірки індивідуального засобу обліку гарячої води за № 296755, що мала відбутися в листопаді 2019 року, а відтак, як вбачається з розрахунку заборгованості за послугу з постачання гарячої води, за період з грудня 2019 року по травень 2024 року нарахування за послугу з постачання гарячої води здійснюється за нормою споживання відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі на одну особу, тобто позивачем фактично визнано факт не користування ОСОБА_4 гарячою водою в спірній квартирі, а відтак у ОСОБА_4 відсутні зобов`язання по сплаті заборгованості яка утворись за постачання гарячої води з грудня 2019 року по 31.05.2024 року.

При цьому, послуга з постачання теплової енергії (опалення) - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Опалювальна площа квартири - це загальна площа квартири без врахування площі лоджій, балконів, терас. Плата за надані послуги з централізованого опалення справляється з розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі квартири.

Таким чином, плата за послуги з постачання теплової енергії справляється у залежності від опалювальної площі квартири та не залежить від проживання або реєстрації у ній людей.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, за період з листопада 2019 року по травень 2024 року включно нарахування за послугу з постачання теплової енергії здійснюється на підставі показників загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно до опалювальної площі квартири.

Також постановою Київського апеляційного суду від 25.01.2024 року по справі № 755/3003/23 з аналогічного питання (щодо відмови споживача сплачувати за комунальні послуги у зв`язку з не проживанням за місцем реєстрації) встановлено, що «згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції 2017 року, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Отже, відповідачі, як співвласники спірної квартири, зобов`язані оплачувати послуги за постачання теплової енергії не залежно від проживання чи не проживання у даній квартирі, а відтак у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наявні солідарні зобов`язання по сплаті заборгованості, яка утворись за постачання теплової енергії з грудня 2019 року по 31.05.2024 року.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що сума штрафних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів за постачання теплової енергіїза становить 454,50 грн. - 3%-річних та 2 151,36 грн. - інфляційних втрат, а сума штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 за постачання гарячої водистановить 197,94 грн. - 3%-річних та 1 011,40 грн. - інфляційних втрат.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Так, відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача стосовно застосування строків позовної давності, з наступних підстав.

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України був встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України до від 25 березня 2020 року № 338 та від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якими продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30 червня 2023 року.

Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за надання послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, заборгованість виникла з грудня 2019 року, тобто позивач звернувся до суду 22 липня 2024 року в межах позовної давності.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 , слід зазначити наступне.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_4 зазначає, що з 2013 року не проживає квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 . При цьому, в2015 році між нею та ОСОБА_5 було досягнуто домовленості, щодо одноособового користування останнім спірної квартири та сплати ним житлово-комунальних послуг, а ОСОБА_5 як споживач послуг мав укласти всі необхідні договори із постачальниками житлово-комунальних послуг.

25 липня 2023 року ОСОБА_4 зверталася з письмовою заявою до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» про розірвання договору №450349 274 від 01 липня 2014 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в зв`язку з не проживанням у спірній квартирі, однак їй було відмовлено, оскільки ОСОБА_4 є співвласником даної квартири.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, відповідно до п. 32 Договору №450349 274 від 01 липня 2014 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, встановлено, що договір може бути розірваний достроково у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугами виконавця; переходу права власності (користування) на квартиру (будинок садибного типу) до іншої особи.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.

Враховуючи вище викладене та те, що ОСОБА_4 25 липня 2023 року звернулася до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» із заявою про розірвання договору №450349 274 від 01 липня 2014 рок, в зв`язку з не проживанням та відсутності реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 та не користуванням наданими позивачем послугами, суд вважає, що вимоги зустрічного позову ОСОБА_4 щодо розірвання договору №450349 274 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.07.2014 рокув частині постачання гарячої водипідлягають задоволенню, при цьому в частині надання послуг з централізованого опалення слід відмовити, оскільки ОСОБА_4 є співвласником квартири та право споживача на розірвання договору про надання комунальної послуги не поширюється на договір про постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись стст. 10, 12, 13, 81-83, 141, 263, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Краснодон, Краснодонського району, Луганської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_5 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) солідарно на користь ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" 22 468 грн. 46 коп. в рахунок стягнення заборгованості за постачання теплової енергії з грудня 2019 року по 31.05.2024 року, 454 грн. 50 коп. - 3%-річних, 2 151 грн. 36 коп. інфляційних втрат, а всього 25 074 грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_5 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" 11 586 грн. 83 коп. в рахунок стягнення заборгованості за постачання гарячої води з грудня 2019 року по 31.05.2024 року, 197 грн. 94 коп. - 3%-річних, 1 011 грн. 40 коп. інфляційних втрат, а всього 12 796 грн. 17 коп.

В задоволенні частини позову ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до ОСОБА_1 про стягнення 11 586 грн. 83 коп. заборгованості за постачання гарячої води з грудня 2019 року по 31.05.2024 року, 197 грн. 94 коп. - 3%-річних, 1 011 грн. 40 коп. інфляційних втрат, а всього 12 796 грн. 17 коп. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Краснодон, Краснодонського району, Луганської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_5 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в рівних частках з кожного на користь ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" 3 028 грн. судового збору, тобто по 1 514 грн. з кожного.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Розірвати договір №450349 274 про надання послуг з центральзованого опалення та постачання гарячої води від 1.07.2014 року, укладений між ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та ОСОБА_1 , в частині надання послуг з постачання гарячої води.

В задоволенні частини зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", 3-тя особа: ОСОБА_3 про розірвання договору №450349 274 про надання послуг з центральзованого опалення та постачання гарячої води від 1.07.2014 року, укладений між ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та ОСОБА_1 , в частині надання послуг з центральзованого опалення відмовити.

Стягнути з ТОВ „ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" на користь держави 1 211 грн. 20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.01.2025 року.

Суддя :