Постанова

від 23.01.2025 по справі 910/3438/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. Справа№ 910/3438/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Мальченко А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 10.06.2024

у справі № 910/3438/24 (суддя В.С. Ломака)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина"

про стягнення 116 250,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (далі - відповідач) про стягнення 116 250,00 грн, з яких: 72 500,00 грн - основний борг за договором про виконання робіт від 09.08.2019 року № 9.08/19 (далі - Договір про виконання робіт), а також 43 750,00 грн - основний борг за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 року № 22.10/19 (далі - Договір про надання послуг).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов`язань за договором про виконання робіт від 09.08.2019 року № 9.08/19 та договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 року № 22.10/19.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" 72 500 грн 00 коп. основного боргу за договором про виконання робіт від 09.08.2019 року № 9.08/19, 43 750 грн 00 коп. основного боргу за договором про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 22.10.2019 року № 22.10/19, а також 2 422 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення суд дійшов висновку, що оскільки сума основного боргу відповідача за договором про виконання робіт, яка складає 72 500,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, тоді як відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про обґрунтовану відмову від прийняття таких робіт та підписання відповідного акту з переліком зауважень до виконаних робіт, а також не надав доказів погашення вказаної заборгованості перед позивачем, беручи до уваги відсутність будь-яких зауважень до фактично виконаних позивачем робіт, відображених в акті від 12.08.2022 року № 178, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" до відповідача про стягнення заборгованості за договором про виконання робіт у розмірі 72 500,00 грн є законними та обґрунтованими.

Стосовно вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 43 750,00 грн, суд зазначив, що враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором про надання послуг, яка складає 43 750,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, у тому числі підписаним сторонами та скріпленим відбитками їх печаток актом звірки взаєморозрахунків, не оспорюється відповідачем і останній не надав докази, які свідчать про погашення наведеної заборгованості перед позивачем, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" означеної суми заборгованості за договором про надання послуг є законними та обґрунтованими.

Також суд першої інстанції, в контексті посилань відповідача на пропуск позивачем позовної давності для звернення до суду з даним позовом, зазначив, що ТОВ "Акрон Сервіс" звернулося до суду з наведеним позовом у межах встановленого законом трирічного строку позовної давності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 10.06.2024 у справі №910/3438/24 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому, в апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, які за своїм змістом тотожні змісту відзиву на позов. Також апелянт зазначив, що судом не прийнято до уваги обставини фактичної наявності або відсутності первинної документації та належних доказів наданих позивачем; матеріали справи не містять жодних доказів, того що відповідачем не виконані зобов`язання договору №9.08/19 про виконання робіт від 09 серпня 2019 року.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 апеляційну скаргу у справі №910/3438/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

26.09.2024 матеріали справи №910/3438/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/3438/24 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

11.10.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3438/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.10.2024, справу №910/3438/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3438/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.11.2024, справу №910/3438/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 910/3438/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

09.08.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (замовник) було укладено Договір про виконання робіт, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати електромонтажні роботи по встановленню обладнання системи контролю доступу в кабіни ліфтів (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих суб`єктів господарювання.

У пункті 1.3 Договору про виконання робіт сторони передбачили, що роботи виконуються, приймаються та оплачуються частинами.

За умовами пункту 2.1 Договору про виконання робіт загальна вартість робіт за цим правочином становить 172 500,00 грн. за шість ліфтів, за адресою: м. Київ, вул. Григорія Андрющенка, буд. 6-Г.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору про виконання робіт замовник вносить попередню оплату в сумі 128 750,00 грн. протягом п`яти календарних днів з моменту підписання договору по об`єкту. Остаточну суму замовник сплачує протягом п`яти банківських днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору про виконання робіт відповідач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" 100 000,00 грн. попередньої оплати, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 13.08.2019 року № 2782.

За змістом розділу 4 Договору про виконання робіт початок виконання робіт - протягом 5 календарних днів з моменту передплати. Строк виконання робіт - тридцять п`ять робочих днів від початку робіт.

Приймання-передача закінченої частини робіт проводиться сторонами протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про готовність робіт (пункт 5.1 Договору про виконання робіт).

Пунктом 5.3 цієї угоди передбачено, що при відсутності або усуненні недоліків виконавець складає акт приймання виконаних робіт та передає роботи замовнику в порядку, встановленому цим договором.

Згідно з пунктом 5.4 Договору про виконання робіт замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою (якщо він її використовує) і у триденний строк повертає один примірник виконавцю. У випадку, якщо замовник у триденний строк не надав виконавцю підписаний зі своєї сторони примірник акту і не надав письмову мотивовану відмову від прийняття робіт, роботи вважаються такими, що виконані виконавцем якісно та у повному обсязі.

За умовами пунктів 9.1, 9.2 Договору про виконання робіт останній набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором, але не більше 30.12.2019 року. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" вказувало, що на виконання умов Договору про виконання робіт воно виконало передбачені цією угодою роботи загальною вартістю 172 500,00 грн.

Листом від 28.01.2024 року позивач надіслав відповідачу акт надання послуг від 12.08.2022 року № 178 на суму 72 500,00 грн. з метою підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" електромонтажних робіт за Договором про виконання робіт.

Проте, вказаний акт відповідач залишив без підписання. Більше того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" не оплатило вартості виконаних позивачем робіт, зазначених у цьому акті, заборгувавши таким чином позивачу 72 500,00 грн.

Разом із тим, 22.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (абонент) був укладений Договір про надання послуг, за умовами якого абонент доручив, а виконавець прийняв на себе зобов`язання з технічного обслуговування і ремонту устаткування контролю доступу до ліфтів, підтримки ключів, далі - система, встановлена за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка, 6 Г.

Означений правочин також підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих юридичних осіб.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору про надання послуг вартість робіт з технічного обслуговування системи на момент підписання даного договору становить 8 750,00 грн. з ПДВ на місяць. Оплата робіт здійснюється абонентом щомісячно не пізніше 25-го числа місяця.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" також зазначало, що на виконання умов Договору про надання послуг воно надало відповідачу передбачені цією угодою послуги на суму, зокрема, 43 750,00 грн.

Проте всупереч взятим на себе зобов`язанням Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" оплату вартості цих послуг також не здійснило, заборгувавши таким чином позивачу за Договором про надання послуг 43 750,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.01.2024 року № 18/01-2024/4, в якій просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" підписати, оформити та повернути на адресу позивача долучені до цієї претензії акти, а також сплатити виконавцю грошові кошти у загальній сумі 116 250,00 грн., з яких: 72 500,00 грн. - оплата за виконані роботи на підставі Договору про виконання робіт, 43 750,00 грн. - оплата за надані послуги на підставі Договору про надання послуг.

Листом від 26.02.2024 року № 28/2 відповідач відмовив позивачу в задоволенні його претензії від 18.01.2024 року № 18/01-2024/4 щодо сплати заборгованості за Договором про виконання робіт на суму 72 500,00 грн., посилаючись на закінчення строку дії означеного правочину. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" вказало, що позивач не дотримався вимог статті 201 Податкового кодексу України, оскільки не склав податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та не зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законом термін.

При цьому, в листі від 26.02.2024 року № 28/2 відповідач визнав факт наявності простроченої заборгованості в сумі 43 750,00 грн. за Договором про надання послуг та вказав про готовність оплатити означений борг рівними частинами протягом 2024 року.

Враховуючи відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" в задоволенні претензії позивача від 18.01.2024 року № 18/01-2024/4 у добровільному порядку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" звернулося до господарського суду міста Києва з означеним позовом.

У свою чергу відповідач заперечив проти задоволення вимог позивача про стягнення 72 500,00 грн основного боргу за договором про виконання робіт з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" з 2019 року по 2022 рік не повідомляло відповідача про закінчення робіт за цим правочином. Також відповідач наголосив на тому, що строк дії договору про виконання робіт закінчився після 30.12.2019 року, а відтак позивач після спливу означеного строку фактично не міг виконувати роботи за цією угодою та складати і направляти відповідачу акт приймання-передачі робіт від 12.08.2022 року на суму 72 500,00 грн. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" зазначило про порушення позивачем вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про виконання робіт є договором підряду.

За умовами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 844 Цивільного кодексу України).

За умовами частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Стосовно тверджень апелянта про закінчення строку дії цього договору після 30.12.2019 року та відсутність у позивача можливості виконувати передбачені означеною угодою роботи та складати і направляти відповідачу акт приймання-передачі робіт від 12.08.2022 року № 178 на суму 72 500,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями статті 631 Цивільного кодексу України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 202 Господарського Кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року в справі № 910/9072/17.

Крім того, у цій постанові, з огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття позивачем.

Так, припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2021 року в справі № 908/288/20).

За таких обставин, передбачені договором про виконання робіт зобов`язання сторін, зокрема щодо оплати виконаних позивачем робіт, після 30.12.2019 року не припинилися, тому місцевий суд правомірно відхилив вищенаведені доводи відповідача стосовно закінчення строку дії договору.

Як було зазначено вище, згідно з пунктом 3.2 договору про виконання робіт остаточну суму замовник сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою (якщо він її використовує) і у триденний строк повертає один примірник виконавцю. У випадку, якщо замовник у триденний строк не надав виконавцю підписаний зі своєї сторони примірник акту і не надав письмову мотивовану відмову від прийняття робіт, роботи вважаються такими, що виконані виконавцем якісно та у повному обсязі (пункт 5.4 договору про виконання робіт).

З матеріалів справи вбачається, що цінним листом від 28.01.2024 року №0203402882636 Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" направило на адресу відповідача, зокрема, копію акту надання послуг від 12.08.2022 року № 178 на суму 72 500,00 грн. Проте, відповідач означений акт залишив без підписання, надіславши позивачу відповідь від 26.02.2024 року № 28/2 на претензію, в якій відмовився від оплати робіт за вказаним актом.

В силу положень частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті від 12.08.2022 року № 178 позивач вказав про відмову замовника від підпису акта та підписав його в односторонньому порядку.

У свою чергу, відповідач не надав жодних документів, що свідчать про фактичне невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" зазначених в акті від 12.08.2022 року № 178 робіт, неналежну якість таких робіт чи обґрунтовану відмову замовника від їх прийняття і підписання відповідного акту, тому суд дійшов висновку, що акт від 12.08.2022 року № 178 є належним доказом на підтвердження виконання та передання виконавцем замовникові робіт на суму 72 500,00 грн.

За наведених обставин, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачем не виконані зобов`язання договору №9.08/19 про виконання робіт від 09 серпня 2019 року, є неспроможними, оскільки доказів виконання відповідачем покладених на нього договірних зобов`язань в частині оплати виконаних позивачем робіт відповідачем суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

В контексті посилань відповідача на порушення виконавцем вимог статті 201 Податкового кодексу України, місцевий суд обґрунтовано зазначив про те, що умови договору про виконання робіт не містять посилань про наявність у відповідача обов`язку сплатити вартість виконаних позивачем робіт лише після реєстрації відповідної податкової накладної, що свідчить про необґрунтованість наведених заперечень відповідача проти позову та не звільняє Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" від обов`язку сплатити вартості виконаних позивачем робіт за Договором про виконання робіт на суму 72 500,00 грн.

З урахуванням наведеного, оскільки сума основного боргу відповідача за договором про виконання робіт, яка складає 72 500,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, тоді як відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про обґрунтовану відмову від прийняття таких робіт та підписання відповідного акту з переліком зауважень до виконаних робіт, а також не надав доказів погашення вказаної заборгованості перед позивачем, беручи до уваги відсутність будь-яких зауважень до фактично виконаних позивачем робіт, відображених в акті від 12.08.2022 року № 178, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" до відповідача про стягнення заборгованості за договором про виконання робіт у розмірі 72 500,00 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 43 750,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається та відповідачем не оспорюється, що на виконання умов договору про надання послуг позивач протягом липня-серпня 2021 року та липня-вересня 2022 року надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" послуги з технічного обслуговування і ремонту устаткування контролю доступу до ліфтів, підтримки ключів на загальну суму 43 750,00 грн.

Однак відповідач оплату вартості наведених послуг не здійснив, заборгувавши таким чином Товариству з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" 43 750,00 грн.

За умовами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за договором про надання послуг, яка складає 43 750,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, у тому числі підписаним сторонами та скріпленим відбитками їх печаток актом звірки взаєморозрахунків, не оспорюється відповідачем і останній не надав докази, які свідчать про погашення наведеної заборгованості перед позивачем, місмцевий суд дійшов правомірного висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" означеної суми заборгованості за договором про надання послуг.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позов, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 10.06.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/3438/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина".

Матеріали справи №910/3438/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

А.О. Мальченко