Постанова

від 24.01.2025 по справі 911/1112/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2025 р. Справа№ 911/1112/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"

на рішення господарського суду Київської області від 19.09.2024

у справі №911/1112/24 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом фізичної особи-підприємця Гриненка Андрія Олександровича

до товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"

про стягнення 68838, 11 гривень,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" (далі по тексту - відповідач/Товариство) заборгованості за договором від 01.11.2022 № 11А у загальному розмірі 68838,11 гривень, з яких: 63663,00 гривень основний борг, 1812,98 гривень пеня, 1162,10 гривень 3% річних, 2200,03 гривень інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг за договором від 01.11.2022 № 11А, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.09.2024 позов фізичної особи-підприємця Гриненка Андрія Олександровича задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на користь фізичної особи-підприємця Гриненка Андрія Олександровича 63663, 00 гривень основного боргу, 1812, 98 гривень пені, 1162, 10 гривень 3% річних, 2200, 03 гривень інфляційних втрат, 2422, 40 гривень судового збору та 12500, 00 гривень витрат на правничу допомогу.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що укладаючи у другій половині 2022 року договір з позивачем, відповідач мав усвідомлювати всі ризики настання негативних наслідків пов`язаних із здійсненням господарської діяльності товариства. Крім того відповідач, подаючи відзив на позовну заяву не надав доказів ані повідомлення про настання форс-мажорних обставин, як передбачено умовами п.8.2 договору, ані відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 19.09.2024 у справі №911/1112/24 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1812, 98 гривень пені, фізичної особи-підприємця Гриненка Андрія Олександровича відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги наявність доказів настання форс-мажорних обставин, які є загальновідомі. Оскаржуючи рішення в частині стягнення пені в розмірі 1 812,98 грн, відповідач посилається про наявність довідки ПП «ОФІС БТІ» про знищення знесення майна від 29.03.2022 №29/03, реєстраційний номер документа: DT01:4521-1747-1586-0518 та Сертифікатом №3000-22-0460 від 25/07/2022 про форс-мажорні обставин (обставини непереборної сили), Сертифікатом №3000-22-0556 від 10/08/2022 про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили).

Окремо зазначає, що настання форс-мажорних обставин з 24.02.2022 року відносно до магазинів різноманітних мереж, включаючи і магазини, що працюють під ТМ «ЕЛЬДОРАДО» відповідача є загальновідомою обставиною, яку суди визнають навіть за відсутності Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин, про що зазначено в Рішенні Господарського суду м. Києва від 13.07.2023 року по справі №910/7605/23 та у Постанові Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 року по справі № 910/12606/22).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу у справі №911/1112/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 витребувано у господарського суду Київської області матеріали справи №911/1112/24. Відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на рішення господарського суду Київської області від 19.09.2024 у справі №911/1112/24 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду (згідно довідки про доставку електронного листа від 10.10.2024).

06.11.2024 до господарського суду Київської області було повторно направлено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 про витребування у господарського суду Київської області матеріалів справи №911/1112/24 (довідка про доставку електронного листа від 06.11.2024).

07.11.2024 від господарського суду Київської області на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшов лист від 06.11.2024 №02-04/911/1112/24, в якому суд першої інстанції повідомляє про те, що на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, матеріали електронної справи №911/1112/24 надіслано Північному апеляційному господарському суду за допомогою функціоналу комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" 29.10.2024.

Під час опрацювання матеріалів електронної справи №911/1112/24, яка надійшла на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 було виявлено недоліки в її оформленні, а саме: відсутність внутрішнього опису судової справи в електронній формі, про що було складено відповідний акт №911/1112/24/09.1-26/349/24 від 12.11.2024 та направлено на електронну адресу господарському суду Київської області.

02.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов внутрішній опис документів електронної справи №911/1112/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на рішення господарського суду Київської області від 19.09.2024 у справі №911/1112/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 3633, 60 грн, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

13.12.2024 через канцелярію суду скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Північного ап6еляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на рішення господарського суду Київської області від 19.09.2024 у справі №911/1112/24. Розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на рішення господарського суду Київської області від 19.09.2024 у справі №911/1112/24 здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

20.12.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, скаржник не погоджується з рішенням суду в частині стягнення пені в розмірі 1812,98 грн, а тому у відповідності до зазначеної статті, суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме в частині стягнення пені.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.11.2022 між товариством (замовник) та ФОП Гриненко А.О. (виконавець) 01.11.2022 укладено договір № 11А (далі - договір), предметом якого у відповідності до п. 1.1. є обов`язок виконавця надати послуги, виконати роботи, що наведені у додатках до договору (надалі - послуги), а замовник зобов`язується прийняти надані належним чином послуги та сплатити вартість послуг, відповідно до умов даного договору та додатків, що є невід`ємною частиною цього договору. (електронний документ)

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що приймання-передавання послуг, що передбачені у додатках до даного договору, здійснюється шляхом підписання акту надання послуг у строк не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з моменту надання таких послуг, що підписується сторонами протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання замовнику акту надання послуг виконавцем.

В подальшому додатковими угодами сторонами було погоджено зміна вартості, періоди оплати, розірвання та остаточний розрахунок по договору.

Так, на виконання умов договору у липні 2023 року позивачем виконано, а відповідачем прийнято послуги щодо забезпечення належного функціонування програмного забезпечення на загальну суму 100263,27 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами, підписи яких скріплені печатками, актом від 31.07.2023, який до того ж з боку замовника підписаний без будь-яких заперечень та зауважень.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось відповідачем, відповідач покладений на нього умовами договору обов`язок щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг виконав частково перерахувавши на користь ФОП Гриненка А.О. 36600,27 гривень, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період з 01.09.2022 по 03.04.2024. Перерахування грошових коштів здійснено відповідачем із призначенням платежу: "…Оплата послуг, згiдно Акту виконаних робiт вiд 31.07.2023, зг. договору вiд 01.11.2022 № 11А …".

Підставою звернення позивача з позовом, стало неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг в повному обсязі за укладеним договором, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 63663 гривень, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, і яка стала підставною для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені в розмірі 1812,98 грн, 3% річних та інфляційних.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи доведено, а відповідачем не спростовано наявність заборгованості за договором, та як наслідок нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрат.

Колегія суддів перевіривши правильність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а саме в частині стягнення пені в розмірі 1812,98 грн погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено судом першої інстанції, на виконання укладеного сторонами договору позивач надавав відповідачу обумовлені договором послуги на загальну суму 100263,27 грн, що відображено у підписаному обома сторонами акті наданих послуг, проте в порушення умов договору відповідач свій обов`язок щодо оплати наданих позивачем послуг в повному обсязі не виконав, частково оплативши лише 36600,27 гривень, у зв`язку з чим станом на дату звернення позивача до суду за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 63663 гривень, що відповідачем не спростовано.

Так за умовами пункту 6.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату послуг замовник сплачує виконавцю, на вимогу останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості послуг, що було несвоєчасно сплачено, за кожний календарний день прострочення.

Вказаний пункт договору узгоджується з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що він є арифметично вірним тому підлягає задоволенню в розмірі 1812,98 грн за період з 16.08.2023 (момент порушення грошового зобов`язання за послуги надані у липні 2023) по 30.08.2023 (день що передує дню укладання угоди від 31.08.2023 про розірвання договору).

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України з 24.02.2022 та до кінця дії форс-мажорних обставин і відновлення господарської діяльності Товариства, відповідач з об`єктивних причин позбавлений можливості виконувати зобов`язання покладенні на нього умовами договору, з огляду на: тимчасову окупацію південно-східних регіонів України, в тому числі Донецької, Херсонської та Запорізької областей, де розміщуються магазини Товариства; активні бойові дії в регіонах де розміщуються магазини; повне або часткове знищення магазинів Товариства у містах Київ, Буча, Ірпінь, Харків, Херсон; знищення та обмежений доступ до основного товарного складу відповідача у Броварському районі Київської області. До того ж, як вказує відповідач, Товариство також має вимоги про сплату за поставлені Товари від своїх постачальників, строк по оплаті за який вже наступив. На підтвердження настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання відповідачем зобов`язань за договорами, останній посилається на відповідні сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3000-22-0460 від 25.07.2022 та № 3000-22-0556 від 10.08.2022, та довідку Приватного підприємства "ОФІС БТІ" від 29.03.2022 № 29/03.

За умовами п. 8.1. договору обумовлено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором внаслідок дії непереборної сили (війна або воєнні дії, стихійні природні нещастя (землетруси, повені, зсуви, цунамі), пожежі, катастрофи, аварії та інші події), викрадення, пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд.

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за Договором внаслідок вище обговорених непередбачених обставин, повинна протягом п`яти календарних днів письмово повідомити іншу Сторону як про початок, так і про припинення дії цих обставин. Якщо Сторони без поважних причин не повідомили у зазначений термін про виникнення обставин, зазначених у п. 8.1, то вони в подальшому не мають права вимагати зміни термінів виконання умов Договору. Наявність і строки дії обставин непереборної сили підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України (п.8.2).

За змістом ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований «Всім кого це стосується», згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч.1).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019р. у справі №917/1053/18, від 09.11.2021р. у справі №913/20/21, від 30.05.2022р. у справі №922/2475/21, від 14.06.2022р. у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021р. у справі №910/9258/20.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

У даному випадку суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.10.2022 у справі №905/857/19 такого змісту:

- єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань - це сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- разом з цим обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків.

Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

У цьому випадку необхідно з`ясувати, в який саме строк відповідач міг виконати свої зобов`язання за договором, чи були виконані дії, передбачені умовами договору для того, щоб сторона договору могла підпадати під дію форс-мажору, а також якими доказами підтверджується неможливість виконання своїх обов`язків за договором, оскільки підстави для звільнення від обов`язків за договором у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість звільнення сторони від виконання своїх обов`язків за договором має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи.

Посилання відповідача на сертифікати Торгово-промислової палати України та довідку ПП «ОФІС БТІ», як на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням обставин щодо неможливості виконання зобов`язання перед позивачем.

В той же час, відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов`язання за укладеним договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, як і не наведено причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором від 01.11.2022.

Дослідивши матеріали справи, колегія судів зазначає, що на підтвердження своїх доводів відповідачем не було подано до суду будь-яких повідомлень про настання форс-мажорних обставин, як це передбачено умовами п. 8.2. договору, ані відповідного сертифіката Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором, на які посилається сам апелянт.

Посилання апелянта на практику в якій суд визнав настання форс-мажорних обставин навіть без сертифікатів, (постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі №910/12606/22), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки при розгляді зазначено справи, відповідачем було подано низку сертифікатів, які підтверджують настання форс-мажорних обставин, зокрема, стосовно оренди магазинів, в свою чергу як вже зазначалось, у даній справі №911/1112/24 відповідачем не було подано жодного Сертифікату ТПП, лише посилання на їх наявність.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 19.09.2024 року у справі № 911/1112/24, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на рішення господарського суду Київської області від 19.09.2024 року у справі № 911/1112/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 19.09.2024 року у справі № 911/1112/24 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 911/1112/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук