Постанова

від 15.01.2025 по справі 910/8712/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа №910/8712/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Левченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 (повний текст складено 15.11.2024)

у справі №910/8712/24 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок ЛТД"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 5 608 185,93 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок ЛТД" (далі - ТОВ "Крок ЛТД") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") заборгованості у розмірі 5 608 185,93 грн, з яких: 3 890 106,26 грн - основний борг, 1 419 593,43 грн - інфляційні втрати, 298 486,24 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 24.05.2021 №75/102-21/11-121-01-21-10299, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 3 890 106,26 грн. Крім того, за порушення умов договору, позивач нарахував відповідачу 1 419 593,43 грн інфляційних втрат та 298 486,24 грн трьох процентів річних, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/8712/24 позов задоволено.

Стягнуто з АТ "НАЕК "Енергоатом" на користь ТОВ "Крок ЛТД" 3 890 106,26 грн заборгованості, 298 486,24 грн трьох процентів річних, 1 419 593,43 грн інфляційних втрат, 67 298,23 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 3 890 106,26 грн підлягає задоволенню. При цьому, перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період, судом першої інстанції встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги, в даній частині, підлягають задоволенню. Крім того, дослідивши матеріали справи та враховуючи рівень складності справи, розмір заявлених позовних вимог, об`єм та вид роботи проведеної адвокатом, наявність заперечень відповідача щодо розміру вказаних витрат, з метою дотримання співмірності між складністю даної справи і витратами, дійшов висновку про обмеження розміру покладених на позивача витрат з оплати професійної правничої допомоги адвоката сумою у 5 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АТ "НАЕК "Енергоатом" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/8712/24, в частині задоволення позову ТОВ "Крок ЛТД" про стягнення з АТ "НАЕК "Енергоатом" 298 486,24 грн трьох процентів річних. Задовольнити клопотання АТ "НАЕК "Енергоатом" про зменшення розміру трьох процентів річних до мінімально можливого розміру за зазначених обставин та ухвалити нове рішення у справі 910/8712/24 в зазначеній частині.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з нез`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, за доводами скаржника, матеріалами справи №910/8712/24 підтверджено наявність виняткових та таких, що не потребують документального підтвердження в силу загальновідомості викладених фактів, надзвичайні обставини, які не залежать від відповідача та неодмінно вплинули та продовжують впливати на його господарську діяльність та фінансовий стан, та стали перешкодою своєчасному виконанню ним своїх зобов`язань за договором.

Також, апелянт зазначає, що враховуючи наявність виняткових обставин та ситуацію, яка склалась у даний час в енергетичній галузі України, з метою дотримання оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для відповідача щодо виконання задач та функцій, покладених Державою, беручи до уваги практику Великої Палати Верховного суду, Касаційного господарського суду Верховного Суду, а також відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем прямих збитків, пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання за договором, та тих, що свідчили б про погіршення його фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, а також приймаючи до уваги, що додаткове стягнення з відповідача 298 486,24 грн трьох процентів річних в умовах воєнного стану, є для нього надмірним тягарем. Враховуючи вищезазначене, існують підстави для зменшення розміру заявлених до стягнення трьох процентів річних та зміни оскаржуваного рішення відповідно.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 апеляційну скаргу АТ "НАЕК "Енергоатом" у справі №910/8712/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/8712/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8712/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.12.2024.

19.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8712/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 задоволено заяву представника АТ "НАЕК "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

23.12.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/8712/24 - без змін.

Так, у своєму відзиві відповідач звертає увагу на те, що:

- зобов`язання з оплати за виконані роботи за договором, станом на дату написання цього відзиву, повністю не виконане. Розмір боргу становить 3 890 106,26 грн;

- прострочення з оплати триває ще з 2021 року і по теперішній час;

- відповідач не навів обставини та не надав належні, допустимі, достовірні докази для підтвердження неможливості виконання обов`язку з оплати у строк, визначений у договорі;

- обставини, на які посилається відповідач щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язання з оплати не існували у строк, визначений для оплати, а виникли з 24.02.2022, коли вже існувало прострочення боржника;

- стягнення трьох процентів річних, що передбачені ЦК України, має на меті компенсаційний характер та не порушує баланс майнових інтересів сторін договору, складає лише 7,67% боргу;

- стягнення трьох процентів річних також відповідає принципам цивільного законодавства, передбаченим у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності;

- суд першої інстанції не заперечував щодо можливості зменшення відсотків річних. Однак, з огляду на законодавство та судову практику, для цього мають існувати відповідні обставини та підтверджуватися доказами, які у відповідача відсутні;

- зменшення штрафних санкцій є правом, а не обов`язком суду.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

У відзиві на апеляційну скаргу міститься клопотання ТОВ "Крок ЛТД" про розгляд апеляційної скарги без участі позивача та його представника.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, з огляду на те, що явка в судове засідання сторін або інших учасників справи обов`язковою не визнавалась, зважаючи на викладення сторонами своїх доводів і вимог у письмових заявах по суті, а також враховуючи обмежений статтею 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 15.01.2025 з`явився представник відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/8712/24, в частині задоволення позову ТОВ "Крок ЛТД" про стягнення з АТ "НАЕК "Енергоатом" 298 486,24 грн трьох процентів річних скасувати. Задовольнити клопотання АТ "НАЕК "Енергоатом" про зменшення розміру трьох процентів річних до мінімально можливого розміру за зазначених обставин та ухвалити нове рішення у справі 910/8712/24 в зазначеній частині.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

24.05.2021 між ТОВ "Крок ЛТД" (виконавець) та ДП "НАЕК "Енергоатом" (замовник) укладено договір №75/102-21/11-121-01-21-10299 за умовами якого, виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику наступні послуги: "ДБН А.2.2-3:2014 Турбіна К-1000-60/1500-2(2М). Відновлення працездатності конденсатора до проектних вимог методом гідравлічного очищення" (код ДК 021:2015-50510000-3 Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів)". Код класифікатора послуги згідно з ДКПП 016:2010-33.12.

Згідно з пунктом 2.1 договору вартість послуг за договором визначається відповідно до протоколу узгодження договірної ціни на надання послуг (додаток №1), як невід`ємної його частини та складає 7 940 460,00 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2 договору оплата за надані послуги за договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 календарних днів від дати підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

За умовами пункту 3.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 01.09.2021, виконавець зобов`язується надати послуги в строк: травень-листопад 2021 року, відповідно до графіку надання послуг (додаток №3 до договору), згідно з графіком проведення ППР енергоблоків №№2, 3, 4, 6. У разі зміни строку проведення ППР енергоблоків №№2, 3, 4, 6 строк надання послуг відповідно змінюється. Надання послуг здійснюється у строгій відповідності до графіку проведення ППР енергоблоків №2, 3, 4, 6.

Приймання наданих послуг замовником та їх передача виконавцем здійснюється за актом здачі-приймання наданих послуг (пункт 4.1 договору).

Пунктами 4.2, 4.3 договору встановлено, що після завершення надання послуг (або певного етапу надання послуг) виконавець складає і направляє замовникові два примірника підписаного зі своєї сторони акта здачі-приймання наданих послуг для оформлення. Замовник протягом 10 днів, від дня одержання акта здачі-приймання наданих послуг, зобов`язаний відправити виконавцеві підписаний акт або мотивовану відмову від приймання результатів наданих послуг.

У графіку надання послуг (додаток №3 до додаткової угоди №1 від 01.09.2021) встановлено терміни та вартість надання послуг:

- турбіна К-1000-60/1500-2(2М). Відновлення працездатності конденсатора до проектних вимог методом гідравлічного очищення. Енергоблок №3 (травень-червень 2021 року) - 942 217,98 грн;

- турбіна К-1000-60/1500-2(2М). Відновлення працездатності конденсатора до проектних вимог методом гідравлічного очищення. Енергоблок №6 (червень-липень 2021 року) - 973 830,00 грн;

- турбіна К-1000-60/1500-2(2М). Відновлення працездатності конденсатора до проектних вимог методом гідравлічного очищення. Енергоблок №4 (вересень-жовтень 2021 року) - 1 410 805,00 грн;

- турбіна К-1000-60/1500-2(2М). Відновлення працездатності конденсатора до проектних вимог методом гідравлічного очищення. Енергоблок №2 (жовтень-листопад 2021 року) - 1 410 805,00 грн.

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем підписано акти здачі-приймання наданих послуг, а саме:

- акт №1 від 16.06.2021 за червень 2021 року на суму 1 130 661,58 грн;

- акт №2 від 30.07.2021 за липень 2021 року на суму 1 168 596,00 грн;

- акт від 21.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 1 692 966,00 грн;

- акт від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 1 028 544,26 грн.

Загальна сума за цими актами становить 5 020 767,84 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Крок ЛТД" стверджує, що відповідач лише частково оплатив надані йому послуги на суму 1 130 661,58 грн, внаслідок чого за АТ "НАЕК "Енергоатом" обліковується заборгованість у розмірі 3 890 106,25 грн. Крім того, за порушення умов договору, позивач нарахував відповідачу 1 419 593,43 грн інфляційних втрат та 298 486,24 грн трьох процентів річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За змістом частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Так, слід зазначити, що суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 3 890 106,26 грн основного боргу та 1 419 593,43 грн інфляційних втрат. В цій частині рішення суду першої інстанції скаржником не оскаржується і, відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України, не переглядається судом апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/8712/24 оскаржується відповідачем в частині стягнення з відповідача 298 486,24 грн трьох процентів річних, а тому враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних у розмірі 298 486,24 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Перевіривши розрахунок вищенаведеної компенсаційної виплати колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення з відповідача підлягають 298 486,24 грн трьох процентів річних.

Стосовно доводів відповідача про можливість зменшення розміру трьох процентів річних колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто вони є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

За таких обставини, враховуючи, що проценти, які стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, мають компенсаційний, а не штрафний характер, тоді як статтею 551 ЦК України передбачена можливість зменшення виключно штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо можливості їх зменшення.

Також, відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Проте, колегія суддів вказує на те, що наведена постанова не є релевантною до правовідносин сторін.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов, може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку, відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України, і встановили її у розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання. Таким чином, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, є обмеження розміру санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, правовідносини у справах №910/8712/24 та №902/417/18 відрізняються за своїми обставинами, а тому суд не вбачає підстав для врахування зазначених висновків при розгляді даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/8712/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ "НАЕК "Енергоатом" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на АТ "НАЕК "Енергоатом".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/8712/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/8712/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

4. Матеріали справи №910/8712/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 27.01.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран