Постанова

від 21.01.2025 по справі 910/17874/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 910/17874/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Рішко Н.І. - адвокат, посвідчення № 7506/10;

від відповідача: Рудченко Є.Д. - в порядку самопредставництва;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2024

у справі №910/17874/23 (судя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення в частині

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої позовної заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення від 31.08.2023 року № 236-р у справі № 145-26.13/189-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині, що стосується позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 року у справі № 910/17874/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 03.10.2024 року касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 року у справі № 910/17874/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

03.12.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спиртовий завод «Суходоли» надійшла заява б/н від 02.12.2024 року «Про забезпечення позову», в якій позивач просив суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення № 236-р від 31.08.2023 року Антимонопольного комітету України в частині щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Спиртовий завод «Суходоли» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення нарахування пені від суми штрафу, передбаченого пунктом 3 (три) рішення № 236-р від 31.08.2023 року Антимонопольного комітету України до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; стягнути з Антимонопольного комітету судові витрати.

Подана заява обґрунтована тим, що дія рішення № 236-р від 31.08.2023 року Антимонопольного комітету України дає можливість стягувати з позивача в примусовому порядку штраф у розмірі 14 050 799,00 грн. за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини оскаржуваного рішення, а також нараховувати пеню за кожен день прострочення сплати штрафу від суми штрафу, не очікуючи остаточного рішення суду у даному спорі; стягнення значної суми штрафу негативно вплине на виробничий процес товариства та поставить під загрозу його фінансову платоспроможність; в разі задоволення позову повернення суми штрафу у розмірі 14 050 799,00 грн. з державного бюджету може бути неможливим або значно утрудненим.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 було, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/17874/23, розгляд якої призначено на 14.01.2025.

31.12.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який було прийнято судом в порядку ст. 263 ГПК України.

В судовому засіданні 14.01.2025 було оголошено перерву до 21.01.2025.

У судове засідання 21.01.2025 з`явились представники обох сторін. Представник позивача подану апеляційну скаргу підтримав, просив оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити подану заяву про забезпечення позову. Представник відповідача в судовому засіданні 21.01.2025 проти задовлення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач зазначив, що вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Так, скаржник зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.

Однак, за доводами скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Скаржник у своїй скарзі з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначив про необхідність врахування, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Окрім цього, позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про автоматичне зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу АМУ про накладення штрафу.

Отже, враховуючи вище викладене, вказані обставини у сукупності , на думку апелянта, свідчать про можливість примусового стягнення з позивача штрафу за рішенням АМК; нарахування та стягнення пені; ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав та інтересів позивача; порушення вимог справедливого та ефективного захисту прав позивача. Водночас, у разі стягнення коштів з позивача процедура їх повернення з державного бюджету може бути істотно затягнута у часі, з огляду на значу суму штрафу, а тому заходи забезпечення позову забезпечать рівне становище сторін. Через що апелянт просив оскаржувану ухвалу про відмову у забезпеченні позову скасувати, задовольнити подану заяву.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач у поданому відзиві (прийнятому в порядку ст. 263 ГПК України) не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Так, відповідач наполягав на правильності застосування судом першої інстанції правової позиції, згідно якої право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу Антимонопольного комітету України за заявою, поданою до суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не може розглядатися як підстава для забезпечення позову (з посиланням на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 року у справі № 914/938/19, від 01.04.2020 року у справі № 912/2156/19 та від 15.06.2020 року у справі № 910/13158/19).

Таким чином, відповідач просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2023 АМК за результатами розгляду справи №145-26.13/189-21 прийнято рішення №236-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецпоставка" (далі - ТОВ "Укрспецпоставка"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс-Сервіс Плюс" (з 07.12.2020 змінено назву на ТОВ "СЗ "Суходоли") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Глермонт Трейд" (далі - ТОВ "Глермонт Трейд") вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з продажу окремого майна Залозецького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", проведених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях відповідно до оголошення №UA-PS-2020-11-08-000001-2, оприлюдненого на вебпорталі "PROZORRO.SALE" (пункт 1 резолютивної частини рішення).

За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "СЗ "Суходоли" штраф у розмірі 14 050 799,00 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення).

Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спиртовий завод «Суходоли» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою б/н від 02.12.2024 року «Про забезпечення позову», в якій позивач просив суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення № 236-р від 31.08.2023 року Антимонопольного комітету України в частині щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Спиртовий завод «Суходоли» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення нарахування пені від суми штрафу передбаченого пунктом 3 (три) рішення № 236-р від 31.08.2023 року Антимонопольного комітету України до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; стягнути з Антимонопольного комітету судові витрати.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. (Подібні за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19).

Водночас, процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені у статті 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що задоволення заяви Товариства про зупинення дії рішення (вжиття заходів забезпечення позову) фактично є частковим задоволенням позову, адже правомірність висновків відповідача, викладених у спірному рішенні, стосовно вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій встановлюється за результатами розгляду судом даної справи по суті, а оскаржуване Товариством рішення до прийняття судового рішення є чинним.

Водночас відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час торгів.

Натомість забезпечення позову у такий спосіб призводить до продовження Товариством діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів).

Також суд апеляційної інстанції (з урахуванням правової позиції, зазначеної у постанові Верховного Суду у постанові від 11.11.2021 у справі №910/269/20) зазначає, що частина п`ята статті 60 Закону є спеціальною нормою, яка застосовується до правовідносин, що регулюються цим Законом і згідно з якою дія рішення органу АМКУ може бути зупинена господарським судом лише за наявності достатніх підстав. Право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМКУ за заявою, поданою суду відповідно до зазначеної норми Закону, не може розглядатися як самостійна та єдина підстава для забезпечення позову. Вказані вище правові висновки є сталими та неодноразово і послідовно висловлювалися Верховним Судом (зокрема у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 916/492/19, від 14.11.2019 у справі № 914/938/19, від 15.06.2020 у справі № 910/13158/19, від 18.03.2021 у справі № 910/13451/20).

Тоді як правомірно зазначив відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, право суду зупинити дію оскаржуваного рішення органу АМКУ за заявою, поданою суду відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону, не може розглядатися як підстава для забезпечення позову.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що оскаржуване рішення Антимонопольним комітетом України прийняте у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в порядку ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваним рішенням АМК, ТОВ "Спиртовий завод "Суходоли" визнано таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону. Водночас, оскарження такого рішення до суду передбачає автоматичне зупинення його виконання на час розгляду справи (на відміну від рішень, прийнятих в порядку ст. 28, 31 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), отже правові підстави для повторного зупинення рішення Антимонопольного комітету України № 236-р від 31.08.2023 року відсутні.

В цій частині суд апеляційної інстанції також враховує, що незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України (ч. 5 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Разом з цим, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника та зазначає, що в судовому засіданні 16.01.2025, досліджуючи докази було з`ясовано у сторін (зокрема, апелянта), що жодних доказів на обґрунтування наявності достатніх підстав для зупинення дії рішення органу Антимонопольного комітету України - позивачем надано не було. А його припущення щодо ймовірного «утруднення повернення з державного бюджету у разі стягнення коштів з позивача значної суму штрафу» - відхиляються через безпідставність.

А тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову. В цій частині правомірним також є висновок суду першої інстанції, що норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачають автоматичне зупинення нарахування штрафних санкцій, оскільки нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу. Доводи скаржника в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

Інші доводи апелянта фактично направлені на переоцінку правильно встановлених судом першої інстанції обставин заяви. А тому відхиляються судом через необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд даної апеляційної скарги покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спиртовий завод "Суходоли" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі №910/17874/23 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі №910/17874/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з розглядом апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали оскарження направити до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27.01.2025.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім