Ухвала

від 27.01.2025 по справі 906/517/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"27" січня 2025 р. Справа № 906/517/24

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Гудак А.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24 (суддя Прядко О.В., м.Житомир, повний текст складено 02.12.2024)

за позовом Керівник Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації

до 1. Ємільчинської селищної ради Житомирської області;

2. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ"

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконними та скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування речових прав на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24.

Листом №906/517/24/8457/24 від 30.12.2025 витребувано у Господарського суду Житомирської області.

17 січня 2025 року матеріали справи №906/517/24 надійшли до суду першої інстанції.

Ухвалою суду 20.01.2025 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24 залишено без руху. Постановлено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки - а саме: надати (надіслати) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області, що при невиконанні вимог цієї ухвали, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

21 січня 2025 року Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області сформовано та подано через систему «Електронний суд» клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому просить визнати причини поважними та поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на те, що про оскаржуване судове рішення Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області дізналося 09.12.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень під час щотижневого моніторингу судових справ. Окрім того, у зв`язку з технічними проблемами жоден представник ГУДГК не мав доступу до підсистеми Електронний суд ЄСІТС у період з 29.11.2024 по 07.12.2024 відбувалось постійне завантаження кабінету та неможливість пройти автентифікацію. В підтвердження вказаних обставин скаржником додано знімки екрану.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2024 в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24 (а.с. 67 т.1). Повний текст вказаного рішення складено 02.12.2024.

Враховуючи зазначене, останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 23.12.2024. Однак скаржник подав апеляційну скаргу через систему "Електронний суд" лише 26.12.2024.

Згідно з відповіді №6241913, яка сформована засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області має зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС (код ЄДРПОУ 39765513, дата реєстрації: 02.11.2021 09:13).

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи №906/517/24 (а.с. 81 т.2) оскаржуване рішення було доставлено до електронного кабінету Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 02.12.2024 о 16:56.

Згідно відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» повідомлення про доставлення копії оскаржуваного рішення до електронного кабінету надійшло суду 02.12.2024 о 17:06.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї ж статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тобто, оскільки оскаржуване рішення надіслано до електронного кабінету Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та доставлено 02.12.2024 о 16:56 (до 17 години) днем вручення оскаржуваного рішення Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області є 02.12.2024.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ГПК України визначає, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 статті 119 ГПК України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути визначені докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Судова колегія зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій конкретною особою.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 256 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність для нього, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

При цьому апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника на той факт, що представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Федосюк В.О. була присутня у судовому засіданні 20.11.2024 де оголошувалась вступна та резолютивна частина рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24, а отже скаржник знав про винесене рішення у справі №906/517/24 в період з 20.11.2024 по 26.12.2024 (день подачі апеляційної скарги).

Згідно з Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.07.2021, а також ГПК України не містять положень, які б ставили у залежність початок обліку процесуальних строків від наявності у учасника справи доступу до мережі Інтернет, зокрема до підсистеми Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя N 1845/0/15-21 від 17.08.2021, підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Вказаним Положенням передбачено, що електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету.

Посилання скаржника на додані знімки екрану в якості доказів того, що жоден представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не мав доступу до підсистеми Електронний суд ЄСІТС у період з 29.11.2024 по 07.12.2024, (відбувалось постійне завантаження кабінету та неможливість пройти автентифікацію), суд апеляційної інстанцій вважає безпідставним, оскільки на доданих до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження знімках екрану (906 517 24 2.png.; 906 517 24 1.jpg; 906 517 24.jpg) не зазначено відомостей, з яких можливо ідентифікувати дати, що підтверджувало би, що у період з 29.11.2024 по 07.12.2024 у відповідальних представників Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не було доступу до підсистеми Електронний суд ЄСІТС (відбувалось постійне завантаження кабінету та неможливість пройти автентифікацію).

Таким чином, скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в період з 02.12.2024 (день вручення оскаржуваного рішення) по 26.12.2024 (дата подачі апеляційної скарги) не мав доступу до мережі інтернет, а саме до Електронного кабінету ЄСІТС.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у скаржника для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. У даному випадку скаржник не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21.

Водночас сторона повинна надати докази того, що обставини, на які вона посилається, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, існували безперервно до моменту оскарження рішення.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вищевказані доводи скаржника щодо поважності поновлення строку на подання апеляційної скарги оцінює критично.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№3236/03 від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків на оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Згідно з принципом res judicata жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і ухвалення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Усі учасники справи поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одній зі сторін перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Враховуючи наведене у сукупності, керуючись принципами рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неупередженості суду, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не надав належних доказів на підтвердження поважності наведених в обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги підстав.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

Слід звернути увагу, що відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Керуючись статтями 234, 235, 242, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24 - залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для:

- надання заяви/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з обґрунтуванням інших причин такого пропуску та з відповідними доказами.

3. Роз`яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області, що при невиконанні вимог цієї ухвали, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Гудак А.В.