Постанова

від 16.01.2025 по справі 922/885/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/885/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

прокурор - Горгуль Н.В.

позивача - Баранчук О.Б.

1-го відповідача - Ремінний В.І.

3-го відповідача - Тітов І.Б.

представники інших учасників справи не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу ФГ "Зорі Дергачівщини" (вх. № 2390Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/885/24 (повний текст якого складено та підписано 19.09.2024 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Рильовою В.В.)

за позовом керівника Дергачівської окружної прокуратури (місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, місто Дергачі, вулиця 1 Травня, будинок 63; код ЄДРПОУ:02910108) в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (місцезнаходження: 61002, місто Харків, вулиця Сумська, будинок 64; код ЄДРПОУ: 23912956)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження: 61165, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21, поверх 8-9; код ЄДРПОУ: 39792822)

2) Дергачівської міської ради (місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, місто Дергачі, площа Перемоги, будинок 5; код ЄДРПОУ: 04059496)

3) Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" (місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, село Руська Лозова, вулиця Слобожанська, будинок 7; код ЄДРПОУ:40345786)

про усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дергачівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до першого відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, другого відповідача - Дергачівської міської ради, третього відповідача - Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" про:

1) усунення перешкод власнику - державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом:

- визнання недійсним Договору оренди землі від 31 травня 2016 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Фермерським господарством "Зорі Дергачівщини";

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, загальною площею 6,3631 га, розташованої за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області, з припиненням усіх речових прав на неї;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності за Дергачівською міською радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04059496) та права оренди Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), на земельну ділянку з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, загальною площею 6,3631 га, розташованої за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області, з припиненням речових прав Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04059496) та Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), і з закриттям розділу Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, загальною площею 93,6706 га, розташованої за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області, з припиненням усіх речових прав на неї;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності за Дергачівською міською радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04059496) та права оренди Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), на земельну ділянку з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, загальною площею 93,6706 га, розташованої за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області, з припиненням речових прав Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04059496) та Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), і з закриттям розділу Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

А також про:

2) зобов`язання Дергачівську міську раду Харківського району Харківської області та Фермерське господарство "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956), земельну ділянку з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, загальною площею 6,3631 га, розташовану за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області;

3) зобов`язання Дергачівську міську раду Харківського району Харківської області та Фермерське господарство "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956), земельну ділянку з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, загальною площею 93,6706 га, розташовану за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вибуття спірних земельних ділянок з державної власності до комунальної власності відбулось у порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст. 77, 84, 117, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах прикордонної смуги, відносяться до земель оборони, можуть перебувати виключно у державній власності, а їх використання для ведення сільськогосподарської діяльності можливо лише з дозволу НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/885/24 позов задоволено повністю.

Вирішено усунути перешкоди власнику - державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні та розпорядженні землями оборони.

Визнано недійсним Договір оренди землі від 31 травня 2016 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та Фермерським господарством "Зорі Дергачівщини"(Код ЄДРПОУ: 40345786).

Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, загальною площею 6,3631 га, розташовану за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області, з припиненням усіх речових прав.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності за Дергачівською міською радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04059496) та права оренди Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), на земельну ділянку з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, загальною площею 6,3631 га, розташовану за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області, з припиненням усіх речових прав Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ: 04059496) та Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини"( код ЄДРПОУ:40345786), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, загальною площею 93,6706 га, розташованої за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області, з припиненням усіх речових прав на неї.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності за Дергачівською міською радою Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04059496) та права оренди Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), на земельну ділянку з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, загальною площею 93,6706 га, розташованої за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області, з припиненням речових прав Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04059496) та Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), і з закриттям розділу у Державному реєстрі усіх речових прав на нерухоме майно.

Зобов`язано Дергачівську міську раду Харківського району Харківської області та Фермерське господарство "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956), земельну ділянку з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, загальною площею 6,3631 га, розташовану за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області.

Зобов`язано Дергачівську міську раду Харківського району Харківської області та Фермерське господарство "Зорі Дергачівщини" (Код ЄДРПОУ: 40345786), повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956), земельну ділянку з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, загальною площею 93,6706 га, розташовану за межами населених пунктів на території Харківського району Харківської області.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, м. Харків, 61165, ідентифікаційний код 39792822) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 7 065,33 грн.

Стягнуто з Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області (місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, місто Дергачі, площа Перемоги, будинок 5; код ЄДРПОУ: 04059496) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 7 065,33 грн.

Стягнуто з Фермерського господарства "Зорі Дергачівщини" (місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, село Руська Лозова, вулиця Слобожанська, будинок 7; код ЄДРПОУ:40345786) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 7 065,33 грн.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що :

- враховуючи положення ч. 4 ст. 84, ч. ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 2, статей 3,4 Закону України «Про використання земель і оборони», статей 22, 23 Закону України «Про державний кордон України», земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання, отже встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги;

- враховуючи розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 № 522 «Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області», п. 1 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2021 № 539 «Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області», розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 29.11.2021 №582 «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.11.2021 №539, земельна ділянка з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, площею 6,3631 га, та земельна ділянка з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, площею 93,6706 га, в повному обсязі знаходиться в межах прикордонної смуги, а тому належать до земель оборони та можуть перебувати виключно у державній власності ;

- знаходження спірних земельних ділянок упритул прикордонної смуги візуально підтверджується: схемою розташування земельних ділянок в прикордонній смузі; додатком 1 до Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон, Описом проходження державного кордону між Україною та Російською Федерацією;- викопіюванням з Публічної кадастрової карти України;

- отже, спірні земельні ділянки розташовані в межах до Державного кордону України з Російською Федерацією і відповідно до вимог законодавства мають використовуватися для цілей, пов`язаних із захистом кордону, відносяться до земель оборони, можуть перебувати виключно у державній власності, а їх належним користувачем є НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ;

ФГ " Зорі Дергачівщини " через систему "Електронний суд" надіслало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/885/24 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

- розміщення земельних ділянок в межах прикордонної смуги не відносить їх до земель оборони, оскільки в таких межах може бути розміщена земельна ділянка будь-якої категорії ;

- прямою вказівкою в законі (ст. 22 Закон України «Про державний кордон України») визначено можливість встановлення контрольованих прикордонних районів у межах земель територіальних громад, отже встановлення прикордонного режиму та прикордонної смуги не виключає можливості перебування таких земельних ділянок у комунальній власності;

- Указом Президента України від 18 серпня 2021 року № 367/202, яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про окремі питання реалізації державної політики у сфері захисту державного кордону», передбачено, крім іншого, вжиття заходів щодо вилучення (відчуження) земельних ділянок (або їх частин), наданих землекористувачам у постійне або тимчасове користування із земель державної та комунальної власності шириною 30 - 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, зміни цільового призначення цих земельних ділянок та їх передачі в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Наведене, свідчить про безпідставність твердження про існування прикордонної смуги у межах 5 км. від лінії державного кордону ;

- поняття «землі оборони» і «землі з особливим режимом використання» не є тотожними і навпаки- законодавцем в законі (ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 2, 3 Закону України «Про використання земель оборони») розрізняються ці поняття, оскільки міститься відсилання до спеціального закону, яким має бути встановлено розмір та правовий режим таких зон, однак судом першої інстанції здійснено ототожнення цих понять і в результаті цього зроблено висновок, що спірні земельні ділянки відносяться до земель оборони;

- відомості та документи, які подані прокурором, не відповідають вимогам законодавства щодо документації із землеустрою, не містять вичерпної та точної інформації, носять лише інформативний характер, вказуючи лише про орієнтовне, а не конкретне місце розташування ділянок і тому не відповідають критеріям належності, допустимості і достовірності доказів, а отже не могли бути використані судом для встановлення тих обставин, про які суд зазначив за текстом оскаржуваного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ "Зорі Дергачівщини" (вх. № 2390Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/885/24 та призначено справу до розгляду на 10.12.2024 о 10:30 год. Встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.

Зазначену ухвалу отримано всіма учасниками справи в електронних кабінетах 29.10.2024 о 20:09 год.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже ухвала Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 вважається врученою учасникам справи 30.10.2024 і, відповідно, десятиденний строк (з урахуванням вихідних) для подання відзивів на апеляційну скаргу спливає 12.11.2024

05.11.2024, тобто у встановлений судом строк, від представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу ФГ "Зорі Дергачівщини" задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/885/24 скасувати та ухвалити нове рішення.

Свою правову позицію обґрунтовує тим, що, що:

- посилання прокурора з приводу того, що прикордонна смуга має бути завширшки 5 кілометрів, є помилковими та знайшли своє відображення тільки у постанові Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року № 1147 у редакції від 27.08.2021 року, тобто передача земельної ділянки до комунальної власності здійснювались у відповідності до норм чинного на час здійснення відповідних дій законодавства, яке не передбачало 5-ти кілометрової прикордонної смуги;

- доказів того, що оспорювані земельні ділянки надавалися для діяльності військової частини чи змінювали цільове призначення на землі оборони не надано, отже прокурором не надано жодних належних і допустимих доказів приналежності земельних ділянок з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, площею 6,3631 га та земельної ділянки кадастровий номер 6322081500:05:000:1384, площею 93,6706 га, до земель оборони;

- враховуючи хибність тверджень позивача про належність земельних ділянок до земель оборони, відсутні i підстави для скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки .

12.11.2024 (здано до установи поштового зв`язку 11.11.2024), тобто у встановлений судом строк, від представника Дергачівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу ФГ "Зорі Дергачівщини" без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- враховуючи положення ч. 4 ст. 84, ч. ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 2, статей 3,4 Закону України «Про використання земель і оборони», статей 22, 23 Закону України «Про державний кордон України», земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання;

- нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень;

- оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельні ділянки з кадастровими номерами 6322081500:05:000:1383 та 6322081500:05:000:1384 незаконно вибули у комунальну власність;

- враховуючи розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 № 522 «Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області», п. 1 розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2021 № 539 «Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області», розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 29.11.2021 №582 «Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.11.2021 №539, земельна ділянка з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, площею 6,3631 га, та земельна ділянка з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, площею 93,6706 га, в повному обсязі знаходиться в межах прикордонної смуги, а відтак належать до земель оборони та можуть перебувати виключно у державній власності;

- Харківською обласною військовою адміністрацією, яка є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у даному спорі та її департаментами проігноровано звернення прокурора про встановлені ним порушення інтересів держави, що свідчить про їх бездіяльність, у зв`язку з чим у прокурора наявні підстави для представництва інтересів державі в особі зазначеного органу в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

13.11.2024 від представника Харківської обласної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу ФГ "Зорі Дергачівщини" по справі № 922/885/24 - без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 по справі № 922/885/24 - без змін.

Також у відзиві на апеляційну скаргу Харківською обласною державною адміністрацією заявлено клопотання про продовжити представнику ХОД(В)А строку на подання відзиву на апеляційну скаргу по справі № 922/885/24 з посиланням на те, що ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 отримано Харківською обласною державною (військовою) адміністрацією засобами підсистеми Електронний суд ЄСІТС, а її представником 31.10.2024 подано заяву на вступ у справу № 922/885/24 в порядку самопредставництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, враховуючи незначний термін пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу (2 дні) та враховуючи обставину вступу 31.10.2024 у справу № 922/885/24 в порядку самопредставництва представника даного учасника справи, дійшла висновку про його задоволення та продовження Харківській обласній державній адміністрації строку на подання відзиву до 13.11.2024.

Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що:

- розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 № 522 «Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області» визначено ширину прикордонної смуги вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд;

- розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2021 № 539 «Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області» визначено ширину прикордонної смуги вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм - 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд;

- знаходження спірних земельних ділянок упритул прикордонної смуги візуально підтверджується, доказами, що містяться у справі, а саме: схемою розташування земельних ділянок в прикордонній смузі, додатком 1 до Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон, описом проходження державного кордону між Україною та Російською Федерацією, викопіюванням з Публічної кадастрової карти України;

- спірні земельні ділянки розташовані в межах до Державного кордону України з Російською Федерацією і відповідно до вимог законодавства мають використовуватися для цілей, пов`язаних із захистом кордону, відносяться до земель оборони, можуть перебувати виключно у державній власності, а їх належним постійним землекористувачем є НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України;

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.01.2025 о 9:30 год.

02.01.2024 від третьої особи - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) надійшли письмові пояснення у справі.

13.01.2024 від Харківської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення у справі.

13.01.2025 від Харківської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі.

В судове засідання 16.01.2025 з`явився представник третього відповідача, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, представник першого відповідача, який підтримав апеляційну скаргу третього відповідача, а також прокурор та представник позивача, які проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечували.

Представники другого відповідача та третьої особи в судове засідання 16.01.2025 не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку зазначеним учасникам процесу електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі №922/885/24).

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання 16.01.2025 судом обов`язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу третього відповідача в даному судовому засіданні за відсутністю представників другого відповідача та третьої особи.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.02.2024 за № 367415039 за Державою в особі Держземагентства України зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6322081500:05:000:0880, площею 100,0337 га, з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації від 06.08.2013 №272 "Про надання дозволу на інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної форми власності" розроблено технічну документацію, відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим номером 6322081500:05:000:0880 внесена до державного земельного кадастру 31.10.2013.

На підставі вищезазначеного розпорядження, 31.05.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, орендодавцем, та Лозою Олексієм Івановичем, орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки площею 100,0337 га (далі Договір оренди), згідно з п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населенних пунктів Проходівської сільської ради на території Дергачівського району Харківсьакої області.

Відповідно до умов п. 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 100,0337 га.(рілля).

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 49 років.

Відповідно до п.14 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

У пункті 15 Договору встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарськи угіддя (рілля).

Згідно з п. 17 Договору оренди передача земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №126-СГ від 22.01.2015.

Відповідно до п.27 Договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання режиму водоохоронних зон, прибрежних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки, Головне управління Держгеокадастру передало, а Лоза О.І. прийняв земельну ділянку загальною площею 100,0337 га.

Актом встановлення та погодження меж земельної ділянки від 03.04.2015 року було встановлено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та погоджено складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку Лози О.І.

Згідно з інформацією із Державного земельного кадастру вищезазначені земельні ділянки на момент реєстрації перебували у державній власності.

Додатковою угодою від 14.06.2016 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 31.05.2016, укладеною між Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 - як попереднім орендарем, та Фермерським господарством "Зорі Дергачівщини" - як новим орендарем, змінено преамбулу договору та викладено її в наступній редакції: Орендодавець - Головне управління Держгеокадастру, орендар - Фермерське господарство "Зорі Дергачівщини".

Згодом наказом Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області №21453-СГ від 14.12.2016 Про надання згоди на поділ земельної ділянки ФГ "Зорі Дергачівщини" надано дозвіл на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6322081500:05:000:0880 площею 100,0337 га., яка перебуває у користуванні ФГ "Зорі Дергачівщини" на підставі договору оренди землі та додаткової угоди від 24.06.2016.

Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №353976962 від 10.11.2023 та №353978597 від 10.11.2023 на підставі вказаного вище наказу, Фермерським господарством "ЗорітДергачівщини" здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6322081500:05:000:0880 на дві окремі земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, площею 6,3631 га та земельна ділянка з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, площею 93,6706 га.

Згодом, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383, площею 6,3631 га та з кадастровим номером 6322081500:05:000:1384, площею 93,6706 га, перейшло до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, якою проведено державну реєстрацію зазначеного права 01.12.2021, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості про право комунальної власності Дергачівської міської ради Харківської області на земельну ділянку кадастровий номер 6322081500:05:000:1383 площею 6,3631 га. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.12.2021 за №2526316763120.

Відомості про право комунальної власності Дергачівської міської ради Харківської області на земельну ділянку кадастровий номер 6322081500:05:000:1384 площею 93,6706 га. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.12.2021 за №2526369763120.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, вибуття спірних земельних ділянок з державної власності до комунальної власності відбулось у порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст. 77, 84, 117, 122 Земельного кодексу України, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах прикордонної смуги, відносяться до земель оборони, можуть перебувати виключно у державній власності, а їх використання для ведення сільськогосподарської діяльності можливо лише з дозволу НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Отже, на думку прокурора, Головне Управління Держгеокадастру не мало повноважень щодо передачі спірних земельних ділянок із земель державної власності до земель комунальної власності, а Дергачівська міська рада не правомочна приймати спірні земельні ділянки до земель комунальної власності та в подальшому передавати їх суб`єкту господарювання в оренду.

За таких обставин прокурор вважає, що наявність відомостей щодо спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі в подальшому унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої мають перебувати спірні земельні ділянки, оскільки реєстрація цих земельних ділянок з категорією землі сільськогосподарського призначення відносить їх до земель комунальної власності, що не відповідає дійсності, адже ці землі відносяться до земель оборони.

Відповідно до п. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Земельного Кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ст. 65 Земельного Кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 77 Земельного Кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 84 Земельного Кодексу України, у редакції чинній на момент винесення розпорядження від 06.08.2013, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

Пунктом «б «ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України України, у редакції, чинній на момент винесення розпорядження від 06.08.2013, встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Частинами 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України України та ч. ч. 1, 4 ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" встановлено, що уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Пунктом 6 розділу II "Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України" №1468/32920 від 26.12.2018 оформлення та набуття в постійне користування земельних ділянок в межах визначеної ділянки відповідальності віднесено до компетенції органів охорони державного кордону.

Згідно з п. 5 вищезазначеного Положення органами охорони державного кордону є прикордонний загін, окремий контрольно-пропускний пункт та авіаційна частина.

Питання оформлення та набуття в постійне користування земельних ділянок, які перебувають у межах прикордонної смуги на ділянці кордону на території Дергачівської міської ради віднесено до компетенції НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_2 №71/24-23-вих від 25.12.2023 (т.1, арк.спр. 86).

Статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про державний кордон України" у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Зі змісту вказаних норм випливає, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, що встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Отже, у разі встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги це свідчитиме про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" (в редакції від 10.07.2013, чинній на момент на прийняття розпорядження від 06.08.2013) установлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Згідно із затвердженим цією постановою Кабінету Міністрів України Положенням про прикордонний режим прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

Розпорядженням Харківської обласної адміністрації від 20.04.2016 № 138 "Про додаткові заходи щодо забезпечення дотримання прикордонного режиму в межах території Харківської області" Дергачівській районній державні адміністрації доручено привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим" та цього розпорядження раніше видані розпорядження з питань прикордонного режиму (т.3, арк.спр.5).

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 14.09.2018 № 522 "Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області" визначено ширину прикордонної смуги вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (т.3, арк.спр.4).

Згодом, розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 01.11.2021 № 539 "Про визначення ширини прикордонної смуги в межах території Харківської області" визначено ширину прикордонної смуги вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм - 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (т.3, арк.спр.6) .

При цьому, не можуть вважатися обґрунтованими посилання апелянта на те, що на момент переходу з державної до комунальної власності зазначених земельних ділянок вказані положення щодо ширини прикордонної смуги не діяли, оскільки перехід права власності відбувся 01.12.2021, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Знаходження спірних земельних ділянок упритул прикордонної смуги підтверджується такими доказами:

- схемою розташування земельних ділянок в прикордонній смузі;

- додатком 1 до Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон ;

- описом проходження державного кордону між Україною та Російською Федерацією;

- викопіюванням з Публічної кадастрової карти України.

Так, з викопіювання з кадастрової карти України убачається, що земельна ділянка кадастровий номер 6322081500:05:000:1383 розташована у найвіддаленішій точці менше 50 метрів до державного кордону. Зі сходу вся земельна ділянка розташована упритул до державного кордону.

Земельна ділянка із кадастровим номером 6322081500:05:000:1384 до Державного кордону, якщо вимірювати зі сходу, знаходиться у найвіддаленішій точці менше 800 метрів.

Також зі Схеми розташування земельних ділянок у прикордонній смузі вбачається, що спірні земельні ділянки перебувають у межах орієнтовної тилової межі прикордонної смуги (5 км від державного кордону).

Розташування вищевказаних земельних ділянок упритул до державного кордону України з Російською Федерацією в будь-якому випадку свідчить про перебування останніх у прикордонній смузі, що зумовлює висновок про відношення таких земельних ділянок до земель оборони.

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №297/1395/15-ц, від 26.10.2020 у справі №297/1408/15-ц, від 26.07.2023 у справі №454/2498/19.

Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, спірні земельні ділянки розташовані в межах Державного кордону України з Російською Федерацією і відповідно до вимог законодавства мають використовуватися для цілей, пов`язаних із захистом кордону, відносяться до земель оборони, можуть перебувати виключно у державній власності, а їх належним користувачем є НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).

Згідно з інформацією НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) №06.2/8797-23 від 22.12.2023, наданої на запит Дергачівської окружної прокуратури №57-109-4715вих-23 від 11.12.2023, вищевказані земельні ділянки знаходяться повністю в межах прикордонної смуги.

При цьому, наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України "Про державний кордон України" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим".

Як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц та від 26.10.2020 у справі № 297/1408/15-ц.

Враховуючи правовий режим земель оборонного значення, істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, закріпленими за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі їх у власність або користування третім особам є отримання згоди на це Міністерства оборони України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18, постанова Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 727/4654/19).

Третій відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що розміщення земельних ділянок в межах прикордонної смуги не відносить їх до земель оборони, оскільки в таких межах може бути розміщена земельна ділянка будь-якої категорії і прямою вказівкою в законі визначено можливість встановлення контрольованих прикордонних районів у межах земель територіальних громад, отже встановлення прикордонного режиму та прикордонної смуги не виключає можливості перебування таких земельних ділянок у комунальній власності.

Однак такі твердження апелянта суперечать нормам законодавства.

Як вже зазначалося, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 77 Земельного Кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Згідно із Положенням про прикордонний режим, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим", прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Отже, землі в межах прикордонних смуг відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України, а тому такі землі належать до земель оборони в розумінні ст. 77 Земельного Кодексу України.

Також, вищезазначені твердження апелянта не узгоджуються із висновками, зробленими у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц зроблено висновок, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.

У постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц підтверджено доводи прокурора про те, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

У постанові Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 910/19932/17 зроблено висновок, що розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про її належність до земель оборони.

Відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначена судова практика Верховного Суду була наведена місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, тоді як апелянтом не спростовано релевантності вищевказаних постанов Верховного Суду щодо спору у даній справі.

Пунктом 6 розділу II Положення про орган охорони державного кордону прикордонної служби України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.12.2018 за №1468/32920, оформлення та набуття у постійне користування земельних ділянок в межах земель прикордонної смуги віднесено до компетенції органів охорони державного кордону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", у редакції чинній на момент винесення розпорядження від 31.07.2007, при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності землі оборони крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Відповідно до п. б ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України, у редакції чинній на момент винесення розпорядження від 06.08.2013, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Отже колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки спірні земельні ділянки, які знаходяться в межах прикордонної смуги впритул до державного кордону, відносяться до земель оборони, можуть перебувати виключно у державній власності, а їх використання для ведення сільськогосподарської діяльності можливе лише з дозволу НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), а тому надання дозволу на розробку технічної документації з землеустрою та передача в оренду ФГ "Зорі Дергачівщини" спірних земельних ділянок відбулась незаконно, оскільки право надання дозволу на їх використання належить до компетенції НОМЕР_4 прикордонного загона Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ).

Оскільки Головне управління Держгеокадастру не мало повноважень передавати спірні земельні ділянки в оренду та не мало повноважень щодо їх передачі із земель державної власності до земель комунальної власності, а Дергачівська міська рада не наділена повноваженнями приймати спірні земельні ділянки до земель комунальної власності та в подальшому передавати їх суб`єкту господарювання в оренду, то, як правильно зазначив суд першої інстанції, фактично така передача не відбулась і статус цих земельних ділянок як земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності, не змінився.

Згідно зі статтею 210 Земельного кодексу України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Пунктами г, д ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України серед способів захисту прав на землю передбачено, зокрема, визнання угоди недійсною; застосування інших, передбачених законом, способів.

Також у пунктах 2, 4, 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав віднесено, зокрема, : визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі №б/н від 31.05.2016 спірних земельних ділянок на підставі ч.1 ст.203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державною реєстрацією земельної ділянки є внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За вимогами ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

За приписами ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Під час формування та реєстрації спірних земельних ділянок було неправильно невірно визначено їх категорію як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказані земельні ділянки належать до земель оборони.

Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, наявність відомостей щодо спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі в подальшому унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої мають перебувати спірні земельні ділянки, оскільки реєстрація цих земельних ділянок з категорією землі сільськогосподарського призначення відносить їх до земель комунальної власності, що не відповідає дійсності, оскільки дані землі відносяться до земель оборони.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; а також якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Положення аналогічного змісту закріплені також у ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, згідно з якими державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно із пунктами 1, 2 частини 3статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, в розумінні положень наведеної норми у чинній редакції способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Верховним Судом у постановах від 30.06.2020 у справі №922/3130/19 та від 20.08.2020 у справі №916/2464/19 наведено висновок про застосування статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким пред`явлення позову про скасування рішення державного реєстратора є належним способом захисту порушеного права.

Статтею 173 ГПК України встановлено, що похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги.

Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог прокурора про скасування державної реєстрації земельних ділянок: кадастровий номер 6322081500:05:000:1383 площею 6,3631 га, кадастровий номер 6322081500:05:000:1384 площею 93,67061 га в Державному земельному кадастрі.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Право на звернення за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, встановлено нормами ст. 4 ГПК України.

Фізичне зайняття обмежено оборотоздатних земель та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких земель, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном. Навіть у випадку оформлення права приватної або ж комунальної власності на виведені з цивільного обороту земельні ділянки, такий власник не набуває статусу одноособового володільця спірним майном, оскільки за Українським народом зберігається його право на землю, що є об`єктом права власності народу, і таке право залишається неприпиненим.

Отже, у разі фізичного зайняття обмежено оборотоздатних земель та оформлення речових прав на них відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Зважаючи на наведене, порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом зобов`язання ФГ "Зорі Дергачівщини", як останнього користувача спірними земельними ділянками, усунути перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження спірними земельними ділянками.

Посилання першого та другого відповідачів на повернення ФГ "Зорі Дергачівщини" земельної ділянки з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383 площею 6,3631 га до комунальної власності у зв`язку з добровільною відмовою та на розпорядження Дергачівської міської військової адміністрації № 131 від 26.01.2024 "Про припинення права оренди земельної ділянки ФГ "Зорі Дергачівщини"" цілком правомірно не було прийнято місцевим господарським судом як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки ані першим, ані другим відповідачами не було надано доказів в підтвердження виконання вказаного розпорядження, а саме, не надано доказів укладення додаткової угоди про припинення договору оренди, доказів реєстрації такого припинення права оренди та акту приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 6322081500:05:000:1383 площею 6,3631 га з оренди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх првових підстав для задоволення позовних вимог прокурора про зобов`язання Дергачівської міської ради та ФГ "Зорі Дергачівщини" повернути у державну власність в особі Харківської обласної військової адміністрації земельні ділянки: кадастровий номер 6322081500:05:000:1383 площею 6,3631 га, кадастровий номер 6322081500:05:000:1384 площею 93,6707 га, підлягають задоволенню.

Відповідачами було зроблено заяви про застосування строку давності щодо вищевказаних позовних вимог.

Оскільки зазначені позовні вимоги спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

Поряд з цим, згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.03.2018 у справі №607/15489/15-ц, позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому цей позов може бути пред`явлений власником майна протягом всього часу, поки триває порушення.

Отже місцевий господарський суд цілком правомірно відмовив відповідачам у застосування строку позовної давності за позовними вимогами прокурора про зобов`язання Дергачівської міської ради та ФГ "Зорі Дергачівщини" повернути у державну власність в особі Харківської обласної військової адміністрації земельні ділянки: кадастровий номер 6322081500:05:000:1383 площею 6,3631 га, кадастровий номер 6322081500:05:000:1384 площею 93,6707 га.

Також колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Повноваження прокурора з представництва інтересів держави в суді визначені Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті цього Закону). Крім того, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Одночасно, згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України надають прокурору право звертатися до суду з позов про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Господарським судом правильно встановлено, що прокурор, звертаючись з даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, який полягає у тому, що відбулося передання земельної ділянки до земель комунальної власності та подальше надання її в оренду, яка у комунальній власності перебувати не може та є власністю держави і використовується для захисту державного кордону, беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави, оскільки це зачіпає інтереси Українського народу.

Частиною 5 ст. 122 ЗК України передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Статтею 1 Указу Президентом України від 24.02.2022 №68/2022 на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено, зокрема, Харківську обласну військову адміністрацію, у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Отже, уповноваженим органом на захист інтересів держави у даному спорі є Харківська обласна військова адміністрація.

Тобто Харківська обласна військова адміністрація згідно з покладеними на неї завданнями розпоряджається землями оборони, які перебувають виключно у державній власності і держава як власник земель оборони делегувала Харківській обласній військовій адміністрації повноваження щодо здійснення права власності від її (держави) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, визначених законом.

Дергачівська окружна прокуратура листом від 11.12.2023 № 57-109- 4706вих-23 звернулася до Харківської обласної військової адміністрації (а не до відповідного департаменту, як вказує третій відповідач) та повідомила про встановлені порушення прав держави та про наявність підстав для представництва інтересів держави у земельній сфері при користуванні земельними ділянками на території Харківської області.

У відповідь на лист прокурора Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації листом від 21.12.2023 №08- 30/04/2503 повідомлено, що Департамент не є розпорядником запитуваної інформації та не опікується питаннями, порушеними у листі Харківської обласної прокуратури; Юридичний департамент не володіє запитуваною інформацією. За інформацією Юридичного департаменту Харківської обласної державної (військової) адміністрації з`ясовано, що інформація та документи, запитувані за вказаним листом, у юридичному департаменті відсутні. За інформацією керівника апарату обласної військової адміністрації з`ясовано, що в апараті обласної військової адміністрації інформація про земельні ділянки за вказаними кадастровими номерами відсутня.

Аналогічні за змістом відповіді були надані Юридичним Департаментом Харківської обласної військової адміністрації від 18.01.2024 №05-54/51.

Отже, Харківською обласною військовою адміністрацією та її департаментами проігноровано звернення прокурора та встановлені в ньому порушення інтересів держави, що свідчить про їх бездіяльність.

На виконання положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Дергачівською окружною прокуратурою повідомлено Харківську обласну військову адміністрацію про намір звернутися до суду з позовами в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації про повернення земельних ділянок, зокрема, земельних ділянок з кадастровими номерами 6322081500:05:000:1383 та 6322081500:05:000:1384.

Отже, у позовній заяві прокурором обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та відповідними приписами ГПК України.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФГ "Зорі Дергачівщини" (вх. № 2390Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/885/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2024 у справі № 922/885/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.01.2025

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко