Ухвала

від 27.01.2025 по справі 904/1130/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.01.2025 м.Дніпро Справа № 904/1130/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2024 року у справі №904/1130/24 (суддя Бажанова Ю.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД", село Сотницьке Петриківського району Дніпропетровської області

про стягнення 170 299,68 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" на свою користь 135 415,68 грн інфляційних втрат, 34 884,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" тримало у себе грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" у сумі 262 800,00 грн без достатньої правової підстави. Ці кошти були перераховані на його рахунки відповідно до платіжних доручень №83 від 03.05.2019 року та №84 від 03.05.2019 року. Оскільки між сторонами існували інші зобов`язання, то 04.10.2023 року позивачем було складено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою, зокрема, зараховану вказану заборгованість.

Позивач вважав, що відповідач має сплатити йому інфляційні та 3% річних за період користування чужими грошовими коштами, з 04.05.2019 року по 04.10.2023 року, оскільки відповідач мав обов`язок з їх повернення позивачу на наступний день після безпідставного отримання коштів, а фактично ці зобов`язання ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД" припинені 04.10.2023 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2024 року у даній справі позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Гарант" 3 % річних в розмірі 34 884,00 грн, 135 415,68 грн інфляційних втрат, 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що перераховані 03.05.2019 року кошти у сумі 262 800,00 грн отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" без правової підстави, відповідно, позивачем правомірно нараховані до стягнення 3% річних у сумі 34 884,00 грн за період прострочки повернення безпідставно набутих коштів з 04.05.2019 року по 03.10.2023 року та втрати від інфляції у сумі 135 415,68 грн за період з травня 2019 року по вересень 2023 року.

При цьому суд зазначив, що докази позивача щодо неукладення сторонами договору поворотної безпроцентної фінансової допомоги №11/фін від 03.05.2019 року є більш вірогідними, ніж докази відповідача про його наявність

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що твердження позивача щодо перерахування відповідачу грошових коштів без правової підстави не відповідають дійсності, оскільки перерахування мали тривалий характер, при цьому, спірних перерахувань було 2 і вони здійснювались на реквізити банківського рахунку відповідача, які не є загальнодоступними, а у призначеннях платежів вказано ''Зворотня безвідсоткова фінансова допомога зг. дог. №11/фін від 03.05.2019 без ПДВ".

На переконання скаржника, позивач знав, що надав відповідачу грошові кошти за договором поворотної безпроцентної фінансової допомоги №11/фін від 03.05.2019 року та не вважав ці грошові кошти перерахованими без правової підстави.

Апелянт вважає, що суд не здійснив належну оцінку поданих сторонами доказів у їх сукупності, що не відповідає ч.2 ст. 86 ГПК України, неправомірно позбавив позивача обов`язку доказування обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно відзиву на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволені апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування відзиву позивач зазначає, що договір № 11/фін від 03.05.2019 року між сторонами ніколи не укладався, про що свідчить відсутність такого примірника договору у сторін. 03.05.2019 року позивачем було надано відповідачу грошові кошти у сумі 262 800, 00 грн. випадково та без достатньої грошової підстави. В свою чергу, відповідачем такі кошти позивачу повернуто не було.

При цьому, враховуючи наявність інших зобов`язань між позивачем та відповідачем, 04.10.2023 року позивачем було складено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим погашено всю суму заборгованості.

На переконання позивача, у зв`язку з наведеним у відповідача залишається зобов`язання перед позивачем щодо сплати індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинити апеляційне провадження по даній справі в силу наступного:

Встановлено, що 03.05.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" грошові кошти з призначенням платежу: "Зворотна безвідсоткова фінансова допомога зг. дог. №11/фін від 03.05.2019 року без ПДВ" на загальну суму 262 800,00 грн, а саме:

- платіжним дорученням №83 від 03.05.2019 року перераховано 161 800,00 грн. (а.с. 6 том 1);

- платіжним дорученням №84 від 03.05.2019 року перераховано 101 000,00 грн (а.с. 7 том 1).

Перерахування вказаних грошових коштів підтверджується також фільтрованою випискою з банку (а.с 11 том 1).

За доводами позивача договір безвідсоткової фінансової допомоги №11 від 03.05.2019 року між сторонами ніколи не укладався, а отже, вказані кошти були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" без достатньої правової підстави. Водночас, враховуючи наявність інших зобов`язань між позивачем та відповідачем, 04.10.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" було складено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" якою, зокрема, зараховано вищевказану заборгованість.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" посилається на безпідставне користування відповідачем грошовими коштами у розмірі 262 800,00 грн у період з 04.05.2019 року по 03.10.2023 року та вважає, що у нього наявні підстави стягнути інфляційні та 3% річних за вказаний період.

Предметом доказування у справі є факт отримання коштів відповідачем, встановлення наявності відсутності правових підстав для отримання коштів, їх повернення, наявність правових підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" враховуючи сукупність та стандарти доказування, враховуючи вігорідність доказів, договір №11/фін від 03.05.2019 року скоріше укладався, ніж ні.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" посилається на втрату договору №11/фін від 03.05.2019 року та зазначає, що за відсутності оригіналу договору неможливо встановити суму договору, умови надання, строк і порядок повернення коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" проти таких доводів відповідача заперечує та зазначає, що сторонами не укладався договір №11/фін від 03.05.2019 року.

Колегією суддів під час апеляційного перегляду рішення у даній справі встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.10.2023 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 року у справі № 904/487/24 в задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено колегією суддів з Єдиного державного реєстру судових рішень, у рішенні суду у справі № 904/487/24 суд зазначив наступне:

"Позивач, стверджуючи про укладення між сторонами договору №11 від 03.05.2019, не надав суду ні оригіналу, ні копії такого договору.

При цьому позивач наполягає на тому, що спростувати існування такого договору має саме відповідач.

Однак суд відхиляє зазначені твердження відповідача як такі, що побудовані на концепції негативного доказу, яка суперечить принципу змагальності.

Суд також відзначає, що, отримавши від відповідача грошові кошти за платіжними дорученнями №83 та №84 від 03.05.2019, позивач, у разі укладання договору №11 від 03.05.2019, мав би бути його стороною, а отже позивачу мали бути відомі його умови, зокрема суми, які мали надаватися, позикодавця та позичальника, терміни надання та повернення позики та інші положення договору.

Жодної інформації про умови, як стверджує позивач, укладеного договору №11 від 03.05.2019 позивач суду не повідомив, а єдиним доказом наданим позивачем на підтвердження укладання договору є платіжні доручення №83 та №84 від 03.05.2019, у яких в призначенні платежів є згадка про договір №11 від 03.05.2019.

Суд наголошує, що у разі наявності договору сторони мають керуватися його положеннями, однак позивач не повідомив суду жодних положень договору.

Окремо суд відзначає, що навіть якщо припустити факт укладення договору №11 від 03.05.2019, його положення (умови) неможливо було б застосувати до спірних правовідносин, оскільки такі положення (умови) неможливо встановити.

Відтак, неможливо було б встановити суми, які мали надаватися, позикодавця та позичальника, терміни надання та повернення позики, та чи взагалі строк повернення коштів настав.

Адже, якщо у договорі встановлений строк повернення коштів, то кошти мають бути повернути у цей строк.

При цьому стаття 530 ЦК України не передбачає, що у випадку втрати письмового договору кредитор має право вимагати виконання зобов`язання у будь-який час.

Згідно зі ст. 530 ЦК України лише у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Розглядаючи спір по суті, суд також враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" проти доводів позивача заперечує та зазначає, що сторонами не укладався договір №11/фін від 03.05.2019. Звертає увагу суду, що під час розгляду іншої справи №904/5324/23 між сторонами Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" не заперечило факту отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" коштів у сумі 262.800,00 грн та не зазначало про існування договору №11/фін від 03.05.2019.

Суд встановив, що у позовній заяві у справі №904/487/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" також не заперечило факту отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" коштів у сумі 262.800,00 грн та не зазначало про існування договору №11/фін від 03.05.2019.

Однак, в подальшому у заяві про зміну підстав позову у справі №904/487/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" уже змінило свою позицію та почало стверджувати про існування договору №11/фін від 03.05.2019.

Суд відзначає, що добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20).

У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного суду вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики та будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Окрім того, ніхто не може отримувати вигоди від своїх неправомірних чи недобросовісних дій.

При цьому суд враховує доктринуcontra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі -concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктриниcontra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20 та від 07.04.2023 у справі №910/5172/19).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що дії позивача є такими, що не у повній мірі відповідають критеріям добросовісності, містять ознаки суперечливої поведінки та викликають обґрунтований сумнів у твердженнях позивача щодо укладення договору (подібний висновок викладений у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2023 у справі №904/3424/22".

Отже, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 року у справі № 904/487/24 надано оцінку тому факту, що договір №11/фін від 03.05.2019 року між ТОВ "УКР-ТРЕЙД ЛТД" та ТОВ "Адвокатська Компанія "ГАРАНТ" укладено не було.

На думку колегії суддів вказаний висновок впливає на оцінку доказів у даній справі.

Між тим, судом встановлено, що вказане рішення суду не набрало законної сили і наразі переглядається в апеляційному порядку.

Згідно ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2024 року у справі №904/487/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРЕЙД ЛТД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 року у справі № 904/487/24, розгляд справи призначено на 18.03.2025 року.

Колегія суддів вважає неможливим розгляд даної справи №904/1130/24 до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 року у справі № 904/487/24, в якому судом встановлюється факт укладення сторонами договору, що прямо впливає на вирішення спору у даній справі. З його наявністю чи відсутністю буде залежати вірна правова кваліфікація правовідносин сторін у справі №904/1130/24.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 4, 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи.

Згідно з п.4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч.1 ст. 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження.

На думку колегії суддів результат апеляційного перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 року у справі №904/487/24 безпосередньо впливатиме на розгляд даної справі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення розгляду справи №904/1130/24.

Керуючись ст.ст 227, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження по справі №904/1130/24 до набрання законної сили судовим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 року у справі № 904/487/24.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Ю.Б. Парусніков