Рішення

від 27.01.2025 по справі 907/991/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/991/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріс ЛТД», м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Фуел Компані-Ужгород», м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 175 665,10 грн

секретар судового засідання Штундер Д.Л.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаріс ЛТД» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Фуел Компані-Ужгород» 123 874,00 грн заборгованості, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору на транспортне експедирування № ФВ03/06/24-1 від 03 червня 2024 року, за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 7559,38 грн пені, 37 162,00 грн штрафу, 872,24 грн - 3% річних та 6197,48 грн інфляційних втрат.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/991/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.11.2024, яка надіслана судом на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача (89600, м. Мукачево Закарпатської області, пл. Кирила і Мефодія, буд. 13, кв. 10) повернута без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Фуел Компані-Ужгород» із зазначенням причини невручення «За закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання від 16.12.2024 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 0600988519623.

Згідно з п.п. 81, 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за №270 (надалі - Правила) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Відповідно до п. 99 Правил у разі відмови адресата (одержувача) від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом поштове відправлення, поштовий переказ не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертається відправнику (крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати»). Таке відправлення вручається відправнику за умови оплати ним плати за пересилання відправлення.

Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою.

У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом або в інший спосіб, передбачений оператором поштового зв`язку, факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються у приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 101 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), після закінчення якого повертаються оператором поштового зв`язку за зворотною адресою.

У разі коли адресат (одержувач) відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «Адресат відмовився» і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі відмови адресата (одержувача) (представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти) від одержання рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» працівник об`єкта поштового зв`язку робить на ньому позначку «Адресат відмовився» у спосіб та відповідно до порядку, встановленого оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати» (п.п. 101, 102 Правил).

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п.п. 81, 82, 101 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відмову адресата від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (схожа правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи в суді та мав достатньо часу та можливості надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати вартості наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг за Договором на транспортне експедирування №ФВ03/06/24_1 від 03 червня 2024 року за укладеними між сторонами заявками на перевезення вантажу №ФВ03/06/24_1 від 03.06.2024 та № ФВ27/08/24_02 від 27 серпня 2024 року, у зв`язку чим в нього виникла заборгованість за надані послуги перевезення в розмірі 123 874,00 грн, за несвоєчасну сплату якої позивачем за період з 08.06.2024 по 20.06.2024 (по заявці від 03.06.2024) та з 04.09.2024 по 18.11.2024 (по заявці від 27.08.2024) нараховано 7559,38 грн пені, 37 162,00 грн штрафу, 872,24 грн - 3% річних та 6197,48 грн інфляційних втрат, з вимогами про стягнення яких і подано даний позов до Господарського суду.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відзив на позов по суті заявлених вимог відповідачем не подано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

03 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаріс ЛТД», як Експедитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Фуел Компані-Ужгород», як Клієнтом укладено Договір на транспортне експедирування №ФВ03/06/24_1 (надалі - Договір) за умовами п.п. 1.1., 1.2. якого Клієнт (вантажовласник, відправник вантажу або його довірені особи) доручає Експедитору за винагороду здійснити надати послуги з транспортно - експедиторського обслуговування з метою забезпечення перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажоодержувачам Клієнта (або його довіреним особам), у міжнародних чи міжміських (по території України) перевезеннях та надання інших узгоджених Сторонами послуг, а Клієнт, в свою чергу, зобов`язується прийняти надані послуги й оплатити їх.

За змістом п. 1.3. Договору за дорученням Клієнта і на підставі даного договору Експедитор виконує одне чи декілька з наступних доручень Клієнта:

- здійснити транспортно-експедиторське обслуговування Клієнта, зокрема: здійснити пошук і підбір перевізників (або їх довірених осіб), з метою забезпечення перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів вантажоодержувачам Клієнта (або його довіреним особам), у міжнародних чи міжміських (по території України) перевезеннях;

- організувати перевезення вантажів Клієнта;

- укласти договори від імені Клієнта з перевізниками для перевезення вантажів Клієнта та з іншими особами, які залучаються до виконання договору на транспортне - експедиторське обслуговування;

- організувати розсилання товаро-транспортної документації;

- здійснити розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу;

- за згодою сторін виконує інші доручення Клієнта.

Конкретні умови по кожному дорученню обумовлюються у заявці на організацію транспортно-експедиторських послуг та/або додаткової угоди до Договору (надалі - Заявка), в якій вказуються: вид послуги, вид, найменування вантажу, відправник, отримувач, пункт відправлення та призначення вантажу, розмір плати Повіреному та інші погоджені Сторонами умови.

Заявка, направлена/передана з використанням засобів електронного зв`язку прирівнюється до оригіналу. Замовлення (заявка) є невід`ємною частиною даного Договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетними є умови (відомості), зазначені в Договорі.

Порядок документального оформлення наданих Експедитором послуг та їх оплати Клієнтом встановлено в розділі 4 Договору, за змістом п. 4.6. якого за фактом надання послуг Експедитор надає (надсилає) на електронну адресу Клієнту електронну версію двостороннього Акту наданих послуг.

Клієнт протягом 2-х (двох) днів з дня отримання Акту зобов`язаний направити Експедитору підписаний Акт наданих послуг або письмову мотивовану відмову від прийому послуг.

При неотриманні Експедитором оформленого (підписаного) Клієнтом Акту наданих послуг або письмової вмотивованої відмови від приймання послуг протягом 2-х (двох) днів з дати відправлення Актів Експедитором на електронну адресу Клієнту, послуги вважаються прийнятими Клієнтом без зауважень та підлягають оплаті у повному обсязі.

За змістом п.п. 4.1., 4.2., 4.4. Договору оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі виставленого Експедитором рахунку, якщо інше не передбачено погодженою сторонами Заявкою, у національній валюті України - гривні.

У випадку погодження сторонами вартості послуг Експедитора у грошовому еквіваленті в іноземній валюті, оплата наданих послуг здійснюється згідно курсу валюти НБУ на момент виставлення рахунку.

Клієнт оплачує рахунки Експедитора шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Експедитора, якщо інше не передбачено Заявкою. У випадку порушення Клієнтом строків розрахунків з Експедитором на строк більше ніж 3 (три) робочих днів. Експедитор залишає за собою право в будь-який момент, на власний розсуд, виставлення нового рахунку відповідно до курсу, діючого на день виставлення нового рахунку. В такому випадку сума коштів, визначена і попередньому рахунку анулюється, і сплаті Клієнтом підлягає сума, коштів, визначена Експедитором у новому рахунку Кількість реалізацій такого права Експедитором - не обмежена.

Датою виставлення рахунку є дата відправлення електронної версії рахунку на електронну адресу Клієнта, вказану в розділі 9.11. цього Договору та/або Заявці.

Згідно з п. 10.5. Договору сторони домовились, що інформація (в тому числі щодо умов Заявки) та документи, які надійшли з електронної адреси Клієнта, що вказана в Розділі 9.11 цього Договору та/або в розділі «Юридичні адреси і банківські реквізити сторін» цього Договору та/або в Заявці, є достовірними та достатнім підтвердженням погодження Клієнтом істотних умов цього Договору.

Електронні копії документів, які мають відношення до даного договору, мають юридичну силу доки сторона не надасть іншій стороні оригінальний примірник документа. Сторони визнають і підтверджують, що .листування за Договором може вестися в електронній формі за допомогою електронної пошти. При цьому, сторона-відправник і сторона-одержувач вважаються належним чином ідентифіковані, якщо електронні відправлення здійснюються з підтверджених сторонами e-mail адрес вказаних в цьому Договорі та/або в Заявці та/або з/на яку велася комунікація Експедитора з Клієнтом щодо погодження умов та укладення даного Договору. Сторони гарантують наявність постійного доступу до них осіб, уповноважених працювати з інформацією в рамках цього Договору (в т.ч. з фінансовою інформацією) від імені відповідної Сторони. Кожна із Сторін гарантує, що якщо роздруківки електронного .листування Сторін, яка здійснюється відповідно до цього пункту Договору, будуть представлені однієї зі Сторін в якості доказу в суді або для інших цілей, інша Сторона не стане заперечувати, що вона була учасником цього листування і що .листування велося уповноваженим її представником. Документи, що надійшли за допомогою електронної переписки, прирівнюються до оригіналів і підтверджують позицію Сторони щодо спірного питання, в тому числі і в судовому порядку. Обмін оригіналами документів в паперовому вигляді здійснюється н письмову вимогу однієї із Сторін по кожному окремому перевезенню.

Сторони дійшли згоди про можливість здійснення листування (в т.ч. обміну документами, підписаними за допомогою кваліфікованого ЕЦП, передання сканованих копій документів тощо) за допомогою електронної пошти. Таке листування здійснюється за наступними адресами електронної пошти, які сторони визнають офіційними: для Клієнта: e-mail: tfkuzhgorod@ukr.net (п. 10.11. Договору).

Відповідно до п. 10.19. Договору всі повідомлення або інші документи, які направляються сторонами відповідно до умов цього Договору, будуть вважати отриманими іншою стороною, зокрема, в разі направлення засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою - в день передання відповідного документу.

Згідно з п. 10.2. Договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до надіслання письмового повідомлення другій стороні про його розірвання, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань - до моменту їх повного виконання. Таке повідомлення повинно бути надіслано не менш ніж за 30 днів до дати розірвання Договору. При цьому сторони домовилися, що інший порядок розірвання цього Договору є неприпустимим.

Відповідно до умов Договору позивачем та відповідачем укладено Заявку на перевезення вантажу №ФВ03/06/24_1 від 03.06.2024 (надалі- Заявка від 03.06.2024) згідно з якою Експедитор узяв на себе зобов`язання по організації перевезенню вантажу - Дизелю, 30 м.куб. (до 25 т) за маршрутом: 89467 Мажейкяй (Литовська Республіка) - м. Київ (Україна).

У зазначеній Заявці було погоджено, зокрема, дату завантаження (04.06.2024-05.06.2024) та розвантаження (10.06.2024-11.06.2024), вартість послуг з перевезення - 2150 євро, по курсу НБУ на день підготовки довідки про транспортні витрати та визначено, що безготівковий розрахунок - в день вивантаження автомобіля.

Згідно з наданою позивачем та підписаною відповідачем, як Вантажоодержувачем товарно-транспортною накладною №ORC136017 підтверджується надання Експедитором визначених в Заявці від 03.06.2024 послуг з перевезення вантажу (дизелю) за визначеним маршрутом - 89467 Мажейкяй (Литовська Республіка) - м. Київ (Україна), дата завантаження - 04.06.2024, дата розвантаження - 07.06.2024 року.

Окрім того, на виконання умов Договору позивачем та відповідачем укладено Заявку на перевезення вантажу №ФВ27/08/24_02 від 27.08.2024 (надалі- Заявка від 27.08.2024) згідно з якою Експедитор узяв на себе зобов`язання по організації перевезенню вантажу - Дизелю, 31 м.куб. (до 26 т) за маршрутом: 89467 Юодейкяй (Литовська Республіка) - м. Черкаси (Україна).

У зазначеній Заявці було погоджено, зокрема, дату завантаження (28.08.2024-29.08.2024) та розвантаження (02.09.2024), вартість послуг з перевезення - 2700 євро, по курсу НБУ на день підготовки довідки про транспортні витрати та визначено, що безготівковий розрахунок - в день вивантаження автомобіля.

Згідно з наданою позивачем та підписаною відповідачем, як Вантажоодержувачем товарно-транспортною накладною №ORC146620 підтверджується надання Експедитором визначених в Заявці від 27.08.2024 послуг з перевезення вантажу (дизелю) за визначеним маршрутом - 89467 Юодейкяй (Литовська Республіка) - м. Київ (Україна), дата завантаження - 28.08.2024, дата розвантаження - 03.09.2024 року.

У зв`язку з виконання умов Заявок від 03.06.2024 та від 27.08.2024, Експедитором надано Клієнту рахунки №ФВ03/06/24_1 від 04.06.2024 та №ФВ27/08/24_02 від 29.08.2024 на оплату вартості транспортно-експедиційних послуг за визначеною в Заявках вартістю (2150 євро та 2700 євро) відповідно до гривневого еквіваленту за офіційним курсом НБУ на момент виставлення рахунку (п. 4.2. Договору) на загальну суму 218 246,00 грн.

07 червня 2024 року та 03 вересня 2024 року Експедитором в порядку приписів п. 4.6. Договору надіслано Клієнту для підписання на визначену в п. 10.11. Договору електронну адресу електронні примірники підписаних Експедитором актів надання послуг №1504А від 07.06.2024 та №2491А від 03.09.2024, за якими загальна вартість наданих Експедитором транспортно-експедиційних послуг становить 218 246,00 грн.

Наведене підтверджується долученими до позову роздруківками з системи обміну документами M.E.Doc роздруківками та не заперечено відповідачем належними та допустимими доказами.

За твердженням позивача належним чином свої зобов`язання відповідач не виконав та не погасив заборгованість за надані Експедитором згідно з актами надання транспортно-експедиційні послуги №1504А від 07.06.2024 та №2491А від 03.09.2024 в повному обсязі, здійснивши 20.06.2024 лише сплату вартості наданих послуг за актом №1504А від 07.06.2024 в розмірі 94 372,00 грн (платіжна інструкція №84 від 20.06.2024), у зв`язку з чим у ТОВ «Трейдінг Фуел Компані-Ужгород» виникла заборгованість в сумі 123 874,00 грн, стягнення якої разом з нарахованими позивачем пенею, штрафом, відсотками річних та втратами від інфляції є предметом судового розгляду в даній справі.

Надіслана 07.10.2024 електронними засобами (роздруківка з електронної пошти позивача) на зазначену в п. 10.11. Договору електронну адресу відповідача (tfkuzhgorod@ukr.net) претензія №07/10-1-А від 07.10.2024 з вимогою в дводенний строк здійснити оплату гривневого еквіваленту 2700 євро заборгованості за актом наданих послуг №2491А від 03.09.2024 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів перевезення вантажу та транспортного експедирування.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Дана норма кореспондується зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та статтею 316 Господарського кодексу України.

За встановленими обставинами справи, у відповідності до умов Договору та Заявок від 03.06.2024 та від 27.08.2024 позивач взяв на себе зобов`язання здійснити надати послуги з транспортно - експедиторського обслуговування вантажу, переданого вантажовідправником до місця призначення і передати його особі уповноваженій на отримання вантажу (вантажоодержувачу) - відповідачу у справі на визначених у Заявках умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Оплатність за договором транспортного експедирування визначена в ст. 931 ЦК України за якою розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтею 920 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За приписами статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частини перша статті 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Як встановлено судом вище, умовами укладеного між сторонами Договору (п. 4.1.) встановлено строк оплати вартості наданих послуг - протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту розвантаження автомобіля, а згідно з Заявками від 03.06.2024 та від 27.08.2024 визначено, що безготівковий розрахунок за надані послуги здійснюються в день вивантаження автомобіля.

Матеріали справи, зокрема підписані сторонами товарно-транспортні накладні №ORC136017 та №ORC146620 та надіслані позивачем у встановленому Договором порядку на адресу відповідача акти надання послуг №1504А від 07.06.2024 та №2491А від 03.09.2024, свідчать про належне виконання позивачем, як Експедитором умов укладеного між сторонами Договору щодо надання послуг з транспортно - експедиторського обслуговування з метою забезпечення перевезення вантажу за встановленими в Заявках від 03.06.2024 та від 27.08.2024 маршрутами загальною вартістю 4850 євро.

Оцінюючи зазначений позивач в рахунках на оплату №ФВ03/06/24_1 від 04.06.2024 та №ФВ27/08/24_02 від 29.08.2024 та актах надання послуг №1504А від 07.06.2024 та №2491А від 03.09.2024 гривневий еквівалент вартості визначеної сторонами в Заявках від 03.06.2024 та від 27.08.2024 вартості транспортно-експедиторських послуг позивача, суд враховує, що за умовами п. 4.2. Договору гривневий еквівалент вартості послуг Експедитора повинен визначатися згідно з курсом НБУ на момент виставлення рахунку.

Таким чином, документально підтверджується вартість послуг Експедитора за Заявкою від 03.06.2024 в розмірі 94 371,89 грн (відповідно до офіційного курсу НБУ гривні до євро станом на день виставлення рахунку на оплату №ФВ03/06/24_1 - 04.06.2024 - 43,8939 грн за 1 євро) та за Заявкою від 27.08.2024 - в розмірі 123 873,57 (відповідно до офіційного курсу НБУ гривні до євро станом на день виставлення рахунку на оплату №ФВ27/08/24_02 - 29.08.2024 - 45,8791 грн за 1 євро), в загальній сумі 218 245,46 грн, що з урахуванням часткової сплати ТОВ «Трейдінг Фуел Компані-Ужгород» вартості наданих позивачем послуг в сумі 94 372,00 грн (платіжна інструкція №84 від 20.06.2024) свідчить про те, що розмір невиконаних відповідачем зобов`язань за Договором становить 123 873,46 грн (218 245,46 грн - 94 372,00 грн).

В той же час, відповідач у порушення наведених норм закону, умов Договору у визначений в п. 4.1. Договору строк взяті на себе зобов`язання щодо оплати вартості транспортно-експедиторських послуг в повній мірі не виконав, допустивши, таким чином, перед позивачем заборгованість, яка станом на 20.11.2024 (дата оформлення позовної заяви) становить 123 873,46 грн, що не заперечено відповідачем належними та допустимими доказами.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення з позовом та вирішення даного спору становить 123 873,46 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 0,54 грн заборгованості належить відмовити, позаяк позивачем означена сума визначена помилково з порушенням умов п. 4.2. Договору.

Щодо пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Приписами ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.11. Договору сторонами погоджено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт Клієнт сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день сплати від суми, яка підлягає сплаті за кожний день та за весь час такого прострочення, до дня повного погашення заборгованості включно.

Позивач, з посиланням на вказаний пункт Договору та згідно з наданими суду розрахунками пені, просить стягнути з відповідача 7559,38 грн пені, нарахованої за порушення строків сплати вартості наданих послуг за Заявками від 03.06.2024 та від 27.08.2024, по кожній Заявці окремо, за період з 08.06.2024 по 20.06.2024 року (по Заявці від 03.06.2024) та з 04.09.2024 по 18.11.2024 (по Заявці від 27.08.2024) та з урахуванням часткової сплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг.

Водночас, перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені, з огляду на встановлений в п. 4.1. Договору, з урахуванням Заявок від 03.06.2024 та від 27.08.2024 строк сплати вартості транспортно-експедиційних послуг - в день вивантаження автомобіля та здійснивши оцінку доказів, на яких вони ґрунтується, суд дійшов висновку, що за визначений позивачем період, з урахуванням підтвердженої вище суми заборгованості відповідача за Договором розмір нарахованої пені складає 7507,76 грн, а вимоги в цій частині суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення судом.

В частині стягнення з відповідача 51,62 грн пені суд відмовляє, позаяк вимоги в цій частині невірно розраховані ТОВ «Альтаріс ЛТД».

Щодо штрафу.

Відповідно до положень п. 5.11. Договору у разі, якщо прострочення оплати складає понад 30 календарних днів Клієнт додатково сплачує Експедитору штраф у розмірі 30 % від суми оплати узгодженої в заявці. Клієнт несе відповідальність за збитки, заподіяні Експедитору відмовою в оплаті чи несвоєчасною оплатою рахунків Експедитора.

Визнаючись з підставністю позову в частині заявленого позивачем до стягнення штрафу, нарахованого за прострочення сплати орендної плати, нарахованої в січні-лютому 2024 року більш ніж на три місяці, суд враховує, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідна правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 9 лютого 2018 року у справі № 911/2813/17, від 22 березня 2018 року у справі № 911/1351/17, від 17 травня 2018 року у справі № 910/6046/16, від 25 травня 2018 року у справі № 922/1720/17, від 9 липня 2018 року у справі № 903/647/17, від 8 серпня 2018 року у справі № 908/1843/17 та від 01 червня 2021 року в справі №910/12876/19.

Судом встановлено, що сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини щодо сплати вартості наданих послуг, досягли згоди щодо їх умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови Договору, підписавши його та передбачивши, окрім нарахування пені за прострочення сплати виконаних Експедитором робіт відповідно до п. 5.11. Договору, також і штраф у випадку, якщо термін прострочення оплати триває більше тридцяти календарних днів.

Доказів того, що під час укладення правочину сторони пропонували інші умови в частині відповідальності за порушення договірних зобов`язань надано не було, протоколу розбіжностей стосовно застосування до Клієнта відповідальності у виді нарахування штрафних санкцій у разі порушення договірних зобов`язань, передбачених розділом 5 Договору, сторони Договору не склали, тож дійшли висновку про можливість стягнення і пені, і штрафу, вказавши про різні види відповідальності, передбачені умовами Договору.

З урахуванням викладеного, суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування відповідачу за прострочення сплати вартості транспортно-експедиційних послуг по Заявці від 27.08.2024 понад тридцять календарних днів штрафу згідно з п. 5.11. Договору, а відтак, з огляду на встановлений судом розмір прострочення за означеною Заявкою (123 873,46 грн), штраф за п. 5.11. Договору становить 37 162,04 грн.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак як обґрунтовано та правомірно заявлені підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 37 162,00 грн.

Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, за неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі сплати вартості транспортно-експедиторських послуг за Заявками від 03.06.2024 та від 27.08.2024, по кожній Заявці окремо, за період з 08.06.2024 по 20.06.2024 року (по Заявці від 03.06.2024) та з 04.09.2024 по 18.11.2024 (по Заявці від 27.08.2024) та з урахуванням часткової сплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг, нараховано 872,24 грн - 3% річних та 6197,48 грн втрат від інфляції.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків відсотків річних та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд, з урахуванням підтвердженої вище суми заборгованості відповідача за Договором, вважає правомірним нарахування позивачем 3% річних за визначені ним періоди в сумі 864,49 грн, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Позов в частині стягнення з відповідача 7,75 грн - 3% річних до задоволення не підлягає позаяк відсотки річні в цій частині невірно розраховані позивачем.

Здійснивши власний арифметичний розрахунок інфляційних нарахувань, судом встановлено, що їх розмір в означені позивачем періоди є більшим та становить 8629,35 грн.

Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, а відтак підлягають до задоволення судом вимоги про стягнення з відповідача нарахованих позивачем по Заявці від 27.08.2024 за період з 04.09.2024 по 18.11.2024 втрат від інфляції в розмірі 6197,48 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до часткового задоволення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, з урахуванням зазначеного в позовній заяві позивачем клопотання про розподіл судових витрат після прийняття рішення у справі, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Фуел Компані-Ужгород» (89600, м. Мукачево Закарпатської області, пл. Кирила і Мефодія, буд. 13, кв. 10, код ЄДРПОУ 45171361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаріс ЛТД» (61153, м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 54-А, офіс 118, код ЄДРПОУ 41668794) 123 873,46 грн (сто двадцять три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 46 копійок) заборгованості, 7507,76 грн (сім тисяч п`ятсот сім гривень 76 копійок) пені, 37 162,00 грн (тридцять сім тисяч сто шістдесят дві гривні 00 копійок) штрафу, 864,49 грн (вісімсот шістдесят чотири гривні 49 копійок) - 3% річних, 6197,48 грн (шість тисяч сто дев`яносто сім гривень 48 копійок) втрат від інфляції та 2421,57 грн (дві тисячі чотириста двадцять одну гривню 57 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 27 січня 2025 року.

Суддя Лучко Р.М.