Ухвала

від 27.01.2025 по справі 27/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.01.2025Справа № 27/273

За заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс"

про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 у справі №27/273

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діко"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл 7",

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-будівельна компанія "Еко-Дім"

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод каркасно-панельного дерев`яного домобудівництва "Еко-Дом"

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгове підприємство "Агробаланс"

про стягнення 1 986 573, 74 дол. США, що еквівалентно 15 840 343,03 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників справи: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником прав та обов`язків якого згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діко" про стягнення 1 986 573, 74 дол. США, що еквівалентно 15 840 343, 03 грн, з підстав порушення відповідачем обов`язків за укладеним між сторонами договором поруки № 60-В/07-П7 від 14.03.2007 на забезпечення зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 60-В/07 від 14.03.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 у справі №27/273 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діко" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" проценти за користування кредитом у сумі 916 408,87 дол. США, що еквівалентно становить 7 320 182 грн 41 коп., пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 358 864,11 дол. США, що еквівалентно складає 2 866 570 грн 62 коп., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 59 895,09 дол. США, що еквівалентно становить 478 435 грн 99 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2 150,72 дол. США, що еквівалентно становить 17 179 грн 74 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 158 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

23.04.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 27/273 від 02.04.2012 було видано наказ.

04.10.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про заміну сторони стягувача його правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 06.11.2024 замінено сторону стягувача за наказом від 23.04.2012 Господарського суду міста Києва по справі №27/273 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діко" про стягнення 1 986 573,74 дол. США, що еквівалентно 15 840 343,03 грн, - Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд.46, ЄДРПОУ 25959784) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" (01021, м.Київ, Кловський узвіз 7, приміщення 51, ЄДРПОУ 43285992).

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 у справі №27/273, яку передано на розгляд судді Ващенко Т.М.

Розглянувши заяву, суд встановив наступне.

За приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Отже, у вирішенні питання про видачу дубліката судового наказу суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Таким чином, виконання рішення є обов`язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.

Як вбачається з матеріалів справи, датою відкриття виконавчого провадження по наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 у справі №27/273, було 18.09.2023. Постановою від 22.03.2024 було повернуто виконавчий документ й визначено строк пред`явлення наказу від 23.04.2012 Господарського суду міста Києва по справі №27/273 до 22.03.2027.

Таким чином, строк пред`явлення означеного наказу до виконання не закінчився, тож подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 у справі №27/273 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 у справі №27/273 задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 у справі №27/273.

Ухвала набрала законної сили 27.01.2025 та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко