Рішення

від 22.01.2025 по справі 910/13171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/13171/24За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Трейд"

про стягнення 697904,78 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Дригіна І.М.;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Трейд" (далі - відповідач) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) штрафу за несвоєчасну поставку товару у сумі 493800,55 грн та 204102,23 грн пені у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/24230/10 від 03.05.2024 щодо строків поставки товару.

Ухвалою суду від 31.10.2024 за вказаним вище позовом було відкрито провадження у справі №910/13171/24, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Через систему "Електронний суд" від позивача 01.11.2024 надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін, яке він обґрунтовує тим, що позовні вимоги перевищують 100 розмірів прожиткового мінімуму.

Ухвалою суду від 08.11.2024 призначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 09.12.2024.

15.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому навів свої заперечення проти заявленого до нього позову, зокрема, зазначає, що :

- перед безпосереднім запланованим у 30-денний строк відправленням товару працівники складів позивача під час телефонних розмов з представником відповідача відмовлялись приймати його у зв`язку з відсутністю місця на складах для зберігання Товару відповідача. Саме з цих причин відповідач був змушений очікувати погодження представників позивача на приймання товару, оскільки таке погодження є вимогою позивача, яка була чітко описана в Рознарядці;

- при визначенні розрахунків пені та штрафу позивач обмежився лише множенням загальних суми на відповідний відсоток, у зв`язку із чим допущені як арифметичні помилки, так і необґрунтованість розміру пені положенням Договору.

Також, відповідач просить зменшити суму неустойки на 90% від заявленої суми.

22.11.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

28.11.2024 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

09.12.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване необхідністю адвоката представляти інтереси іншого клієнта у кримінальній справі у Дарницькому районному суді міста Києва.

Ухвалою суду від 09.12.2024 було відкладено розгляд справи до 22.01.2025.

17.12.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення.

22.01.2025 представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що адвокат відповідача має представляти інтереси іншого клієнта у кримінальній справі у Київському апеляційному суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2, ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи, що це вже друга неявка представника відповідача у судове засідання, який вдруге обґрунтовує неможливість прийняти участь у судовому засіданні через наявність інших кримінальних справ, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем подано в межах справи відзив та відповідь на відзив, де викладено свою правову позицію щодо цього спору.

У судовому засіданні 22.01.2025 представник позивача надав суду усні пояснення по справі та просив задовольнити вимоги позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем як покупцем та відповідачем як постачальником було укладено договір №ПК/ МТЗ-10/24230/Ю від 03.05.2024 про закупівлю матеріально-технічних ресурсів (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації № 1 (Додаток 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування товару: (ПК-24Т_0133_ВО) код ДК 021:2015:33760000-5 Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки (папір туалетний в аркушах).

Пунктом 1.3 Договору сторони встановили, що кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього Договору.

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг товару, визначений покупцем в рознарядці, якщо інше не вказане в самій рознарядці. Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем (пункт 4.2 Договору).

У п. 4.5 Договору сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів (на розсуд сторін):

- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;

- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.05.2024 на адресу відповідача була направлена рознарядка на постачання товару №ПК-07/891, а саме на постачання продукції: Папір туалетний в аркушах, з целюлози, білий (білизна не менше 90%) 11,0 х 21,0 см. одношаровий, щільність не менше 24 г/м, не менше 300 арк/уп, загальною кількістю 275000 пакувань.

Відповідно до видаткової накладної №1978 від 14.05.2024 на адресу позивача поставлено 38400 пакувань товару на суму 810547,20 грн.

Видатковою накладною №2082 від 22.05.2024 року поставлено 48960 пакувань товару на суму 1033447,68 грн з ПДВ.

Видатковою накладною №2316 від 05.06.2024 року поставлено 31680 пакувань товару на суму 668701,44 грн з ПДВ.

Видатковою накладною №2497 від 18.06.2024 року поставлено 30120 пакувань товару на суму 635772,96 грн з ПДВ.

Видатковою накладною №2569 від 24.06.2024 року поставлено 43200 пакувань товару на суму 911865,60 грн з ПДВ.

Видатковою накладною №2994 від 19.07.2024 року поставлено 45340 пакувань товару на суму 957036,72 грн з ПДВ.

Видатковою накладною №3184 від 09.08.2024 року поставлено 37300 пакувань товару на суму 787328,40 грн з ПДВ.

Позивач заявляючи свій позов зазначає, що відповідачем неналежно виконувались умови Договору, а саме порушені зобов`язання стосовно строків поставки товару, передбачені пунктом 4.2 Договору. Враховуючи ту обставину, що рознарядка отримана відповідачем 09.05.2024, останнім днем поставки товару, відповідно до умов Договору було 08.06.2024, а з видаткових накладних вбачається, що відповідач в межах строку поставки виконав рознарядку лише на 119040 пакувань на суму 2512696,32 грн. Тобто станом на 08.06.2024 відповідачем недопоставлена продукція у кількості 155960 пакувань товару на суму 3292003,68 грн з ПДВ, що є неналежним виконанням умов договору.

У зв`язку із чим позивачем було нараховано на суму непоставленого у строк товару штраф у сумі 493800,55 грн та 204104,23 грн пені та подано відповідний позов.

Заперечуючи проти вимог позову відповідач посилається на те, що він був змушений очікувати погодження представниками позивача на приймання товару, оскільки таке погодження є вимогою позивача, яка була чітко описана в Рознарядці, проте, представники позивача під час телефонних розмов з представником відповідача відмовлялись приймати товар у зв`язку з відсутністю місця на складах для зберігання Товару.

За ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено статтею 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

У розумінні положень частини 2 статі 664 Цивільного кодексу України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тлумачення вказаної норми дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, в тому числі негрошового, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Умовами п. 9.3.1 Договору сторони погодили, що постачальник при порушенні строків поставки оплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених пунктом 4.2 Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.

Судом встановлено, що рознарядку від 09.05.2024 було направлено відповідачу на його електронну адресу, таким чином, за умовами п. 4.2 Договору останнім днем поставки товару було 08.06.2024.

З наведених вище видаткових накладних вбачається що у період з 14.05.2024 по 05.06.2024 відповідачем було поставлено 119040 пакувань товару на суму 2512696,32 грн. Натомість, решту товару було поставлено відповідачем за межами визначеного строку, у період з 15.06.2024 по 09.08.2024 відповідачем було поставлено 155960 пакувань товару на суму 3292003,68 грн.

Що ж стосується заперечень відповідача стосовно того, що працівники позивача не погоджувалися прийняти товар через відсутність вільного місця на складі, то на підтвердження таких доводів відповідач не надав жодного доказу.

З огляду на викладене, суд встановив, що відповідач не дотримався визначеного п. 4.2 Договору 30-денного строку для поставки товару у повному обсязі, що є підставою для нарахування штрафу та пені на підставі п. 9.3.1 Договору.

З розрахунку позивача вбачається, що пеню у сумі 204104,23 грн нараховано на суму невиконаного зобов`язання станом на 08.06.2024 у розмірі 3292003,68 грн у період з 09.06.2024 по 09.08.2024.

Суд перевірив розрахунок штрафу та пені і встановив, що позивач при здійсненні розрахунків не врахував до уваги поступове зменшення суми непоставленого товару, у зв`язку із поступовим виконанням відповідачем свого обов`язку із постачання товару, а також безпідставно взяв у розрахунок день коли відповідач повністю допоставив увесь товар - 09.08.2024.

За розрахунками суду, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 105708,44 грн та штраф у сумі 398434,60 грн, у решті заявлених до стягнення сум суд відмовляє.

Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 90 % то суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 922/3613/18, від 08.05.2018 у справі №924/709/17.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2020 року у справі №910/8698/19 зазначив, що відповідно до наведених у цій постанові положень частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій (неустойки) є саме правом, а не обов`язком суду.

Дане право реалізується судом з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням наявних у ній доказів. При цьому довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання (відповідача).

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав зменшення розміру пені, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру пені.

Судові витрати, у які позивачем включено судовий збір, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Трейд" (03067, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, корпус літ. 3, приміщення 51; ідентифікаційний код 40840299) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) 398434 (триста дев`яносто вісім тисяч чотириста тридцять чотири) грн 60 коп. штрафу, 105708 (сто п`ять тисяч сімсот вісім) грн 44 коп. пені, а також 7562 (сім тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 15 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 27.01.2025.

Суддя Сташків Р.Б