Рішення

від 19.02.2025 по справі 910/13171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2025Справа № 910/13171/24За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Трейд" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13171/24

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Трейд"

про стягнення 697904,78 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники сторін:

від позивача - Дригіна І.М.,

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Трейд" (далі - відповідач) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) штрафу за несвоєчасну поставку товару у сумі 493800,55 грн та 204102,23 грн пені у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/24230/10 від 03.05.2024 щодо строків поставки товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 позов задоволено частково

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Трейд" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 398434 грн 60 коп. штрафу, 105708 грн 44 коп. пені, а також 7562 грн 15 коп. судового збору.

Через систему "Електронний суд" від представника відповідача 28.01.2025 надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення. У поданій заяві останній просить суд покласти на позивача 39376,17 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 30.01.2025 відповідну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 19.02.2025.

10.02.2025 від позивача надійшла заява зі запереченнями на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, а також заявлено про зменшення розміру витрат на правничу допомогу заявлену відповідачем.

У судове засідання 19.02.2025 представник відповідача не з`явився, через систему «Електронний суд» в день засідання подав клопотання про відкладення судового засідання, мотивуючи необхідністю перебувати у іншому процесі.

Суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання, враховуючи обмежені строки для розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення, а також сталу поведінку представника відповідача, який вже неодноразово під час розгляду цієї справи заявляв аналогічні клопотання про відкладення судових засідань мотивуючи, зайнятістю представника у інших судових процесах.

Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2025 заперечив проти заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а також докази надані з нею, та приймаючи до уваги заперечення позивача суд зазначає про наступне.

У своїй заяві відповідач просить суд стягнути з позивача 39376,17 грн витрат понесених ним на послуги адвоката під час розгляду даної справи, на підтвердження своїх витрат надає такі копії доказів:

- Договір б/н про надання правової допомоги від 14.11.2024 укладений між відповідачем та адвокатом Предчук Тетяною Василівною (далі - Договір);

- диплом кандидата наук;

- витяг з Єдиного реєстру адвокатів України;

- ордер серії АН №1342546;

Відповідно до п. 3.2 Договору, гонорар Адвоката встановлюється одночасно у вигляді гонорару у фіксованому розмірі та гонорару успіху у наступних розмірах:

3.2.1 Гонорар, пов`язаний із участю у справі №910/13171/24 у Господарському суді міста Києва (у суді першої інстанції), становить 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок); Гонорар, пов`язаний із участю у справі №910/13171/24 у Господарському суді міста Києва, сплачується Клієнтом за представництво його інтересів та інші види правничої допомоги, зокрема, але не виключно аналіз матеріалів справи, пошук та аналіз судової практики, складання, підписання, подання заяв по суті (відзиву та заперечень на відповідь у випадку необхідності), збирання і надання доказів, складання, підписання та подання інших заяв та клопотань у справі тощо.

3.2.2 Гонорар успіху, пов`язаний із участю у справі №910/13171/24 у Господарському суді міста Києва (у суді першої інстанції), становить 10 (десять) відсотків від виграної суми від початково заявленого розміру позовних вимог (для цілей розрахунку гонорару успіху встановлюється початковий розмір заявлених позовних вимог, а саме 697904,78 грн.).

За приписами пункту 3.3 Договору підставами розрахунку гонорару успіху (виграна сума) у порядку, передбаченому п. 3.2.2 цього Договору, є судове рішення Господарського суду міста Києва, яке фіксує факт відмови судом (у певній частині позовних вимог або у повному обсязі) у задоволенні позовних вимог, а також відмова від позову (у певній частині позовних вимог або у повному обсязі) чи залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 3.4 Договору гонорар, визначений у пунктах 3.2.1 та 3.2.2 цього Договору, сплачується Адвокату Клієнтом після 10 календарних днів з дня ухвалення підсумкового рішення за результатами розгляду справи №910/13171/24, але не пізніше 20 календарних днів, та при цьому протягом 2 днів після отримання рахунку-фактури. Підставою оплати є відповідний рахунок-фактура, який складається Адвокатом та надсилається Клієнту у порядку, встановленому цим Договором.

У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача вказує які саме послуги були надані нею відповідачу в межах розгляду цієї справи, а саме:

- 14.11.2024 було подано відзив на позовну заяву;

- 27.11.2024 було подано заперечення на відповідь на відзив;

- 08.12.2024 та 22.01.2025 було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю у якості захисника у кримінальній справі, що об`єктивно унеможливило особисту участь у даній господарській справі.

Відповідач зауважує, що розміри судових витрат складаються з фіксованого гонорару у сумі 20000 грн та гонорару успіху у сумі 19376,17 грн (697904,78 грн - 504 143,04 грн)/10.

Заперечуючи проти заявленої відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу понесену ним при розгляді цієї справи, позивач зазначає, що заявлена відповідачем сума до компенсації, відносно обсягу послуг, є завищеною, а перелік наданих послуг взагалі не наданий, та жодним чином не підтверджується доданими до заяви документами.

Позивач вважає, що справа №910/13171/24 не є нестандартною або не типовою, розглядалась у спрощеному порядку, а думка представника ТОВ «Борей - Трейд», що зменшення пред`явлених до відповідача сум залежало від процесуальних дій сторони відповідача є помилковою, через те, що зменшення штрафу та пені у вказаній справі залежало не від здійснених процесуальних дій адвоката, як представника відповідача, а від перерахунку штрафних санкцій судом. Представник відповідача жодного разу не прийняв участі у судових засіданнях, а вимога стягнути з АТ «Укрзалізниця» гонорару успіху в розмірі 10% від виграної суми, оскаржується тим, що жодної суми відповідач не виграв, судом відмовлено в клопотанні відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, а сума зменшилась через перерахунок судом пені.

У своїх запереченнях позивач просить суд, у випадку задоволення заяви відповідача, зменшити заявлену відповідачем суму витрат на професійну правничу допомогу до однієї тисячі гривень.

Частинами 2-6 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, то відповідно частковому задоволенню підлягають і судові витрати, в тому числі витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд приймає до уваги висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 у справі №910/7820/21, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v.Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v.Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що в частині стягнення "гонорару успіху" в розмірі 39376,17 грн такі витрати не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у відповідача буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника відповідача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування "гонорару успіху" за рахунок позивача.

Суд приймає до уваги, що справа №910/13171/24 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, саме відповідачем було заявлено про розгляд справи з викликом сторін, однак на жодне судове засідання представник відповідач не з`явився, зазначаючи про необхідність бути присутнім у інших судових процесах, судом було взято до уваги такі обставини та один раз відкладено судове засідання з розгляду справи, однак подальше задоволення таких клопотань сприяло б затягуванню розгляду цього спору, враховуючи, що провадження у справі було відкрите ще 31.10.2024.

Суд звертає увагу, що зменшення суми боргу відбулося саме через перерахунок судом штрафних санкцій.

Враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат із складністю даної справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд дійшов висновку про можливість покладення на позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1500 грн.

Керуючись ст.ст. 127, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-Трейд" (03067, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, корпус літ. 3, приміщення 51; ідентифікаційний код 40840299) 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Додаткове рішення підписано 19.02.2025.

Суддя Р.Б. Сташків