Ухвала

від 21.01.2025 по справі 915/1562/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

21 січня 2025 року Справа № 915/1562/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570)

до відповідача-1: Фермерського господарства «САВАННА» (57303, Миколаївська обл., Снігурівський район, м. Снігурівка, вул. Польова, буд. 3; ідентифікаційний код 32753103)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

про: солідарне стягнення 461 648,24 грн,

В С Т А Н О В И В:

30.12.2024 до суду від Фермерського господарства «САВАННА» надійшла заява б/н від 30.12.2024 (вх. № 16450/24) про відстрочення виконання рішення суду, в якій відповідач, з урахуванням заяви б/н від 30.12.2024 (вх. № 16455/24) про виправлення описки, просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 р. у справі № 915/1562/23 до 17.09.2025 р.

При цьому, у зв`язку з перебуванням головуючої у даній справі судді Смородінової О.Г. у відпустці у період з 30.12.2024 по 03.01.2025, вказану заяву передано на розгляд судді у перший робочий день після завершення відпустки - 06.01.2025.

За приписами ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 06.01.2025 розгляд заяви Фермерського господарства «САВАННА» б/н від 30.12.2024 (вх. № 16450/24) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 915/1562/23 було призначено на 21 січня 2025 року о 12:50; запропоновано позивачу подати до суду та направити відповідачам письмові пояснення щодо заяви Фермерського господарства «САВАННА» б/н від 30.12.2024 (вх. № 16450/24) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 915/1562/23.

16.01.2025 до суду від представника відповідача-1 - адвоката Нижник Г.І. надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 16.01.2025.

17.01.2025 до суду від представника позивача - адвоката Калашнікової М.О. надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 20.01.2025.

20.01.2025 до суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надійшли заперечення б/н від 17.01.2025 (вх. № 769/25) на заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 р. у справі № 915/1562/23, в якій позивач просить суд:

1. Врахувати надані заперечення.

2. У задоволені заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 р. у справі № 915/1562/23 відмовити в повному обсязі.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв чи клопотань з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

В судове засідання 21.01.2025 з`явилися представники усіх учасників справи, яких суд заслухав.

21.01.2025 за результатами розгляду заяви Фермерського господарства «САВАННА» про відстрочення виконання рішення суду, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами заяви, дослідивши надані докази у їх сукупності з матеріалами судової справи, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 було задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Фермерського господарства «САВАННА» та ОСОБА_1 ; стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість яка виникла за кредитним договором № 32753103-КД-2 від 26.03.2021, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 364 354,51 грн, заборгованість за процентами у розмірі 97 293,73 грн; стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір.

Рішення суду набрало законної сили 17.09.2024.

26.09.2024 на виконання вищевказаного рішення судом видано стягувачу відповідні накази.

У подальшому, як уже було наведено вище, 30.12.2024 до суду від Фермерського господарства «САВАННА» надійшла заява б/н від 30.12.2024 (вх. № 16450/24) про відстрочення виконання рішення суду, в якій відповідач, з урахуванням заяви б/н від 30.12.2024 (вх. № 16455/24) про виправлення описки, просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 р. у справі № 915/1562/23 до 17.09.2025 р.

Вказана заява відповідача обґрунтована, зокрема, таким:

Фермерське господарство «САВАННА» є фермерським господарством, яке здійснює вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, які знаходяться на території Снігурівської територіальної громади.

З 19 березня 2022 р. по 11 листопада 2022 р. територія Снігурівської територіальної громади була тимчасово окупована Російською Федерацією, а з 11.11.2022 р. по сьогоднішній день територія Снігурівської міської територіальної громади належить до території можливих бойових дій згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 р.

Воєнна агресія Російської Федерації та окупація території Снігурівської міської територіальної громади мала безпосередній вплив на можливість здійснення ФГ «САВАННА» господарської діяльності та виконання своїх кредитних зобов`язань. Так, на період окупації господарська діяльність ФГ «САВАННА» була повністю зупинена. На земельних ділянках ФГ «САВАННА» велися безпосередньо активні бойові дії, що виключало можливість виконання будь-яких сільськогосподарських робіт. Активні бойові дії мали наслідком руйнування сільськогосподарської інфраструктури, пошкодження техніки, систем поливу, складів для зберігання продукції та інших об`єктів, необхідних для обробки землі та збору врожаю. Працівники господарства не могли виконувати свої обов`язки через загрозу життю і здоров`ю, спричинену військовими діями, замінуванням та загальною небезпечною ситуацією. Окупанти вивезли майно ФГ «САВАННА», сільськогосподарську техніку, залишки продукції. В період окупації солдати російської федерації викрали або пошкодили основні засоби підприємства. Окрім вивезення техніки та сільськогосподарського обладнання, солдатами російської федерації було викрадено врожай соняшнику 2021 р. у кількості 386 тон.

Окрім цього, щонайменше чотири рази (орієнтовані дати 02.08.2022р., 05.07.2022р., 20.08.2022 р., 17.01.2024 р.) будівлі, в яких ФГ «Саванна» здійснює господарську діяльність, зберігає сільськогосподарську техніку, зібраний врожай, насіння тощо (за адресою: м. Снігурівка, вул. Польова, буд. 3), зазнали пошкоджень внаслідок ракетних обстрілів та обстрілів ударними БпЛА.

Незважаючи на те, що територія Снігурівської територіальної громади була звільнена від окупації, сільськогосподарські землі, на яких ФГ «Саванна» провадило господарську діяльність, залишаються замінованими та засміченими вибухонебезпечними предметами, а тому є непридатними до вирощування сільськогосподарської продукції.

На даний час земельні ділянки ФГ «Саванна» частково розміновані, а сам процес розмінування земель та їх зачищення від вибухо-небезпечних предметів триває.

Окрім вище викладеного, 17.01.2024 р. в період з 23:05 год. по 23:11 год. в черговий раз військовими російської федерації із застосуванням не менше 5 ударних БПЛА типу «Shahed» здійснено обстріл м. Снігурівка, Баштанського району, Миколаївської області, внаслідок чого пошкоджено нежитловий будинок та ангар, які розташовані за адресою: Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Польова 5, 8, а також складські приміщення та бокси з зерном по вул. Польова, 3.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що не відмовляється від виконання взятих на себе зобов`язань. Заявник визнає необхідність виконання рішення суду, однак просить врахувати поважність причин несвоєчасного повернення кредитних коштів, непередбачуваний характер таких обставин та їх повну незалежність від волевиявлення Заявника. У зв`язку із чим, Заявник просить надати йому час для самостійного виконання рішення суду та відстрочити виконання рішення суду до 17.09.2025 р., тобто на один рік з моменту набрання рішенням господарського суду Миколаївської області законної сили (17.09.2024 р.).

Позивач проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що подаючи заяву про відстрочення виконання рішення суду, Відповідачем-1 повинно було бути надано докази, на підтвердження заявлених в ній обставин. У зв`язку з чим, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що посилаючись на відсутність майна за рахунок якого Відповідач-1 міг би виконати рішення суду, ним не надано інформації та доказів відсутності у нього рухомого майна. Варто звернути також особливу увагу суду, що до заяви не долучено й інформацію Держпродспоживслужби про наявну у ФГ «САВАННА» сільськогосподарську техніку. Відповідачем 1 не подано до суду належних доказів, які підтверджували б його доводи про відсутність у нього майна, за рахунок якого він міг би здійснити погашення заборгованості. Більше того, у Відповідача 1 наявне сільськогосподарське майно, яке було надано ним в заставу саме в забезпечення виконання ФГ «САВАННА» зобов`язань за Кредитним договором № 32753103-КД-2 від 26.03.2021 року.

Позивач наголошує, що приймаючи рішення про відстрочення виконання рішення судам необхідно враховувати, чи призведе таке відстрочення до дійсного покращення економічної ситуації боржника, чи є реальні та об`єктивні підстави вважати, що після спливу часу наданого судом правомірно не виконувати рішення боржник його зможе виконати. В протилежному випадку, надання відстрочки виконання рішення призведе до правомірного ухилення боржником від виконання рішення суду та порушення прав стягувача на своєчасність захисту своїх прав, що в свою чергу порушить баланс прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим двома відповідачами. За таких обставин, кожен з відповідачів має надати до Суду докази на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення чи роблять його неможливим саме цим відповідачем. Проте Відповідачем-2 відповідна заява не була подана. Не міститься й жодних посилань та доказів щодо неможливості виконання рішення суду відповідачем-2 в заяві про відстрочення виконання рішення, поданій Відповідачем-1. Інформація щодо майнового стану відповідача-2 (поручителя) суду не надана. Доказів відсутності доходу, майна у поручителя матеріали справи не містять.

За такого, позивач просить суд у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 р. у справі № 915/1562/23 відмовити в повному обсязі.

З урахуванням наведеного вище, розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 3-4, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За змістом наведених норм, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції («Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на території України, зокрема Миколаївської області, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений воєнний стан строком на 30 діб, який постійно продовжується.

При цьому, суд враховує, що запровадження на території України воєнного стану не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Однак, під час прийняття рішення по даній справі та при розгляді даної заяви судом також досліджувався ступінь вини Фермерського господарства «САВАННА» у виникненні спору.

Судом враховано, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації до України, а саме:

- земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на якій ФГ «САВАННА» вирощувало сільськогосподарську продукцію, були окуповані російською федерацією з 19.03.2022 по 11.11.2022, а на самих землях Фермерського господарства «САВАННА» велися безпосередні бойові дії, що виключало можливість здійснення господарської діяльності на окупованих землях протягом періоду окупації;

- щонайменше чотири рази будівлі, в який Фермерське господарство «Саванна» здійснювало господарську діяльність, зберігало сільськогосподарську техніку, зібраний врожай, насіння тощо, були знищені та пошкоджені внаслідок ракетних обстрілів та обстрілів ударними БпЛА.

- зібраний врожай та сільськогосподарська техніка Фермерського господарства «Саванна» були викрадені та вивезені солдатами російської федерації за межі України;

- після звільнення Снігурівської міської територіальної громади та по сьогоднішній день землі Фермерського господарства «САВАННА» залишаються замінованими, що виключає можливість вирощування сільськогосподарської продукції, виконання сільськогосподарських робіт тощо. Фермерське господарство «САВАННА» на власний ризик розпочало виконання сільськогосподарських робіт, наслідком чого став наїзд комбайну на вибуховий прилад, в результаті якого комбайн було знищено, а водій комбайну втратив обидві ноги. На сьогоднішній день землі відповідача-1 частково розміновані, а тому Фермерське господарство «Саванна» розпочинає відновлення сільськогосподарських робіт;

- станом по сьогоднішній день територія Снігурівської міської територіальної громади належить до території можливих бойових дій згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 309 від 22.12.2022 р.

В той же час, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.

Суд також наголошує, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Відповідно до положень статей 13, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розглянувши подану заяву та дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд зазначає, що збройна агресія російської федерації мала негативний вплив як на позивача, так і на відповідача.

Однак, за переконанням суду, ненадання відстрочки виконання рішення у даній справі може зумовити для відповідача ризик припинення господарської діяльності, у зв`язку із відсутністю оборотних засобів.

В свою чергу, відстрочення виконання рішення може посприяти фермерському господарству у відновленні сільськогосподарської діяльності та створити передумови для виконання відповідачем зобов`язання перед позивачем.

Крім того, суд зауважує, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07 жовтня 2003 року).

Суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду надасть можливість боржнику організувати хід здійснення розрахунків зі стягувачем.

Натомість, у випадку одночасного примусового виконання рішення суду на всю непогашену суму та з накладення арешту державним виконавцем на рахунки і майно, відповідач буде позбавлений можливості здійснювати свою діяльність, що призведе до припинення надходження коштів та до неможливості виконання рішення суду, і тому будуть порушені і інтереси позивача, який не зможе отримати кошти за рішенням суду.

Тобто, судом взято до уваги, що матеріальний інтерес відповідача-1 полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

З наведеного суд вбачає підстави для задоволення заяви Фермерського господарства «САВАННА» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 у справі № 915/1562/23, проте, лише в частині стягнення грошових коштів з відповідача-1, оскільки за рішенням суду стягнення відбувається солідарно з відповідача-1 та відповідача-2, але подана заява не стосується інтересів останнього, та не містить обґрунтувань відносно ОСОБА_1 .

Крім того, судом враховуються положення ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, проаналізувавши докази надані боржником, в їх сукупності, виходячи з принципів розумності та справедливості, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи загальновідомі обставин, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що має негативний вплив на економіку країни, та ускладнює діяльність суб`єктів господарювання, а отже негативно впливає на сторін спору, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення заяви Фермерського господарства «САВАННА» б/н від 30.12.2024 (вх. № 16450/24) про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 у справі № 915/1562/23 на один рік з дня ухвалення такого рішення.

Таким чином, керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 220, 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Фермерського господарства «САВАННА» б/н від 30.12.2024 (вх. № 16450/24) про відстрочення виконання рішення суду у справі № 915/1562/23 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2024 у справі № 915/1562/23 в частині солідарного стягнення з Фермерського господарства «САВАННА» на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 32753103-КД-2 від 26.03.2021, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 364 354,51 грн, заборгованість за процентами у розмірі 97 293,73 грн; а також в частині стягнення з Фермерського господарства «САВАННА» на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2 769,89 грн судового збору, - на один рік з дня ухвалення такого рішення, - до 06.03.2025.

3. В іншій частині заяви - відмовити заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 27.01.2025.

Суддя О.Г. Смородінова