Ухвала

від 22.01.2025 по справі 915/393/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

22 січня 2025 року Справа № 915/393/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали скарги позивача на бездіяльність державного виконавця у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Толстого, буд. 44; ідентифікаційний код 24221705)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (57286, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 64; ідентифікаційний код 33133003)

про: стягнення 2 706 752,56 грн,

особа, дії якої оскаржуються: державний виконавець Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шкляренко Світлана Валеріївна (54052, м. Миколаїв, вул. Океанівська, буд. 1а)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.03.2023 у справі № 915/393/22 було задоволено позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»; стягнуто з відповідача на користь позивача за Договором поставки № НГЗ-Д-21-217/8310Р4195 від 16 червня 2021 року грошові кошти в загальній сумі у сумі 2 706 752,56 грн, а саме: - за самовсмоктуючу мотопомпу у сумі 84 420,66 грн - основного боргу, 15 194,89 грн - інфляційних втрат, 4 221,03 грн - пені, 1 630,59 грн - 3% річних, усього: 105 467,17 грн; - за Цистерну напівпричепу РАНС-100 у сумі 2 210 076,74 грн - основного боргу, 246 191,28 грн - інфляційних втрат, 110 503,84 грн - пені, 34 513,53 грн - 3% річних, усього: 2 601 285,39 грн; а також 40 601,30 грн судового збору.

Рішення суду набрало законної сили 11.04.2023.

17.04.2023 на виконання вказаного рішення стягувачу було видано відповідний наказ.

Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.03.2023 у справі № 915/393/22 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (57286, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 64; ідентифікаційний код 33133003) на користь Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Толстого, буд. 44; ідентифікаційний код 24221705) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 17 500,00 грн.

Рішення суду набрало законної сили 28.04.2023.

03.05.2023 на виконання вказаного додаткового рішення стягувачу було видано відповідний наказ.

10.12.2024 до суду від представника позивача (стягувача) надійшла скарга б/н від 09.12.2024 (вх. № 15560/24) на бездіяльність державного виконавця, в якій Приватне акціонерне товариство «ЕПОС» просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шкляренко Світлани Валеріївни під час здійснення виконавчого провадження № ВП № НОМЕР_21 приєднаного до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_22, щодо вчинення виконавчих дій.

Зобов`язати державного виконавця Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шкляренко Світлану Валеріївну під час здійснення виконавчого провадження № ВП № НОМЕР_21 (приєднаного до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_22) вчинити виконавчі дії:

1. Вчинити виконавчі дії направленні на реалізацію арештованого рухомого майна боржника ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», зокрема, але не виключно - TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2020 VIN: НОМЕР_1 Номер шасі: НОМЕР_1 Номерний знак: НОМЕР_2 ; (2) TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2017 VIN: НОМЕР_3 Номер шасі: НОМЕР_3 номерний знак: НОМЕР_4 , в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Скарга Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» ґрунтується на підставі норм 18, 48, 52, 56, 58 Закону України «Про виконавче провадження» та мотивована, зокрема, таким:

Корабельним відділом державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюється примусове виконання рішення Господарського суду Миколаївської області (наказ №915/393/22 від 03.05.2023 р.) про стягнення з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» на користь ПАТ «ЕПОС» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 500,00 грн. (ВП НОМЕР_23).

29.04.2024 р. державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанови про арешт майна боржника та арешт коштів боржника.

Станом на 30.07.2024 р. рішення Господарського суду Миколаївської області (наказ №915/393/22 від 03.05.2023 р.) про стягнення з ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» на користь ПАТ «ЕПОС» грошових коштів не виконано.

Вказані вище виконавчі провадження приєднанні до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_22 яке веде Шевченківський (Корабельний) ВДВС у Мик/районі МО ПМУМЮ (м. Одеса).

03.12.2024 р. на адресу Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) представником стягувача направлено заяву з вимогою про вчинення державним виконавцем Шкляренко С.В. виконавчих дій у ВП НОМЕР_24.

03 грудня 2024 р. клопотання отримано Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про що міститься відмітка на клопотанні.

У відповіді на адвокатський запит Корабельний відділ ДВС у місті Миколаєві ПМУ МЮ (м.Одеса) як на підставу нездійснення виконавчих дій пов`язаних із реалізацією арештованого майна, посилається на ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Корабельний відділ ДВС у місті Миколаєві ПМУ МЮ (м.Одеса) зазначає, що відповідно до інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу боржника складає 1524126720,00 грн; з яких частка Фонду державного майна України складає 1524126720,00 грн; тобто 100%, а тому станом на 19.11.2024 року реалізація майна боржника ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» заборонена Законом».

Скаржник наголошує, що транспортні засоби, зокрема, але не виключно - TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2020 VIN: НОМЕР_1 Номер шасі: НОМЕР_1 Номерний знак: НОМЕР_2 ; (2) TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2017 VIN: НОМЕР_3 Номер шасі: НОМЕР_3 номерний знак: НОМЕР_4 , не забезпечують ведення виробничої діяльності боржником, а посилання державного виконавця на ЗУ «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» у даному контексті є помилковим.

Відповідач також посилається на те, що станом на 09.12.2024 р. у зв`язку із бездіяльністю державного виконавця Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одсеса) Шкляренко Світланою Валеріївною, що полягає у вчинені виконавчих дій, виконавчі дії не проведено. Таким чином, на переконання скаржника тривала протиправна бездіяльність державного виконавця позбавляє стягувача в реалізації його права на виконання рішення суду та стягнення боргу з боржника.

За результатами опрацювання наданих заявником документів, судом з`ясовано, що виконавче провадження № НОМЕР_21, в межах якого скаржником заявлено скаргу на бездіяльність державного виконавця, було приєднане до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_25, яке веде Корабельний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

З метою встановлення переліку виконавчих проваджень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_25, задля визначення можливості розгляду скарги б/н від 09.12.2024 (вх. № 15560/24) на бездіяльність державного виконавця господарським судом, в межах господарського судочинства, витребувано відповідні відомості у державного виконавця.

Так, ухвалою суду від 06.01.2025 розгляд скарги Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» б/н від 09.12.2024 (вх. № 15560/24) на бездіяльність державного виконавця у справі № 915/393/22 було призначено на 22 січня 2025 року о 14:40; зобов`язано Корабельний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у строк до 17.01.2025 надати суду: належним чином засвідчену копію облікової картки зведеного виконавчого провадження НОМЕР_25, а також відомості щодо того, на підставі яких виконавчих документів відкриті виконавчі провадження, що входять до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_25 станом на даний час; належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_21; запропоновано державному виконавцю Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шкляренко Світлані Валеріївні у строк до 17.01.2025 надати суду та направити стягувачу і боржнику письмові пояснення щодо скарги, з доданням до них: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані скаржником; документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» у строк до 17.01.2025 надати суду та направити стягувачу і державному виконавцю письмові пояснення щодо скарги, з доданням до них: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані скаржником; документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

17.01.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» надійшли додаткові пояснення б/н від 16.01.2025 (вх. № 676/25), в яких відповідач вважає доводи скаржника безпідставними, такими, що суперечать чинному законодавству та просить суд відмовити в задоволенні скарги, посилаючись, зокрема, на таке:

Арешт на майно боржника - юридичної особи накладається лише у разі відсутності на його банківських рахунках грошових коштів, достатніх для погашення заборгованості. Однак, на рахунках ТОВ «МГЗ» достатньо коштів для повного погашення заборгованості за судовими рішеннями, а також виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Зокрема, згідно з довідкою АТ «Райффайзен Банк» від 13.01.2025 № В6/19-804, станом на 13.01.2025 залишок коштів на гривневих рахунках ТОВ «МГЗ» у цьому банку складає 34 741 892,60 грн., що є достатнім для погашення заборгованості за судовими рішеннями.

При цьому, на сьогодні, ТОВ «МГЗ» не має можливості погасити заборгованості за виконавчими документами в зв`язку з арештом, накладеним ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 30.03.2022 у справі № 304/670/22 в рамках кримінального провадження № 32021100110000014 від 05.02.2021 року на усі кошти ТОВ «МГЗ». Той факт, що банківські установи, які обслуговують ТОВ «МГЗ», не виконують платіжні інструкції державного виконавця про стягнення коштів з рахунків ТОВ «МГЗ» на погашення боргу за виконавчим провадженням у зв`язку із вказаним арештом, не є згідно із ЗУ «Про виконавче провадження» підставою вважати, що у боржника відсутні кошти в обсязі, необхідному для покриття заборгованості.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (далі - Закон) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Відповідно до рішення Вищого антикорупційного суду України від 16.02.2023 року, залишеного в силі Постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України від 16.06.2023 у справі № 991/265/23, 100 % статутного капіталу ТОВ «МГЗ» стягнуто в дохід держави. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним учасником (засновником) є Фонд державного майна України, який здійснює повноваження у сфері управління ТОВ «МГЗ». Арештовані транспорті засоби є основними засобами виробництва ТОВ «МГЗ», що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, тому відповідно до Закону діє мораторій на їх відчуження.

Крім того, відповідач вважає, що звернення стягнення на рухоме/нерухоме майно боржника порушуватиме право останнього, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на мирне володіння своїм майном та буде перешкоджати здійсненню його законної господарської діяльності.

Також, 17.01.2025 до суду від Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив б/н від 17.01.2025 (вх. № 731/25), в якому заявник вважає, що скарга Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» є безпідставною та не підлягає задоволенню, посилаючись, зокрема, на вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

Заявник також зазначає, що звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи застосовується лише у разі відсутності на його банківських рахунках грошових коштів достатніх для погашення заборгованості.

На переконання відділу ДВС вказані у скарзі вимоги скаржника є такими, що не відповідають законодавству, представники скаржника (скаржник) не обізнані з матеріалами виконавчого провадження та систематично зловживають своїми процесуальними правами і вводять суд в оману.

Із вказаним відзивом державною виконавчою службою надано суду копію облікової картки зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_25, що містить відомості щодо того, на підставі яких виконавчих документів відкриті виконавчі провадження, що входять до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_25; та копію матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_21.

За перевіркою наданих державним виконавцем матеріалів, а саме - облікової картки зведеного виконавчого провадження НОМЕР_25, судом встановлено, що до складу вказаного зведеного виконавчого провадження входять виконавчі провадження щодо примусового виконання наказів Господарського суду Миколаївської області та Господарського суду Одеської області, а, отже скарга підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

22.01.2025 до суду від представника позивача - адвоката Гайдаша Є.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 22.01.2025.

Станом на момент проведення судового засідання інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

22.01.2025 в засідання з`явився представник боржника, який підтвердив актуальність заперечень проти задоволення скарги, викладених у додаткових поясненнях. Представники стягувача (скаржника) і державного виконавця в судове засідання не з`явилися, хоча про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

22.01.2025 за результатами розгляду скарги Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» б/н від 09.12.2024 (вх. № 15560/24) на бездіяльність державного виконавця у справі № 915/393/22, на підставі статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами скарги, дослідивши надані докази у їх сукупності з матеріалами судової справи, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим, на шкоду одній зі сторін.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та практики Європейського суду з прав людини, рішення та додаткове рішення у справі № 915/393/22, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання та мають бути виконані.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Дослідивши матеріали скарги в сукупності з матеріалами справи, оцінивши у відповідності до ст. 86 ГПК України докази, надані учасниками, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Зі змісту ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконанні у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюється зведене виконавче провадження № НОМЕР_25 до складу якого входять 17 виконавчих проваджень за якими боржником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», зокрема, виконавчі провадження:

- № НОМЕР_21 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/393/22 від 17.04.2023, виданого на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.03.2023 у справі № 915/393/22;

- № 74877255 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/393/22 від 03.05.2023, виданого на виконання додаткового рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.03.2023 у справі № 915/393/22.

29.04.2024 заступником начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шкляренко С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_21 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/393/22 від 17.04.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» на користь Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» за Договором поставки № НГЗД-21-217/8310Р4195 від 16 червня 2021 року грошових коштів в загальній сумі у сумі 2 706 752,56 грн, а саме: - за самовсмоктуючу мотопомпу у сумі 84 420,66 грн - основного боргу, 15 194,89 грн - інфляційних втрат, 4 221,03 грн - пені, 1 630,59 грн - 3% річних, усього: 105 467,17 грн; - за Цистерну напівпричепу РАНС-100 у сумі 2 210 076,74 грн - основного боргу, 246 191,28 грн - інфляційних втрат, 110 503,84 грн - пені, 34 513,53 грн - 3% річних, усього: 2 601 285,39 грн; а також 40 601,30 грн судового збору.

29.04.2024 державним виконавцем Шкляренко С.В. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

29.04.2024 державним виконавцем Шкляренко С.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

29.04.2024 державним виконавцем Шкляренко С.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, копію якої направлено для виконання до банків-учасників обміну за допомогою ЕЦП.

29.04.2024 державним виконавцем Шкляренко С.В. винесено постанову про арешт майна боржника, відомості про обтяження внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

29.04.2024 державним виконавцем направлено запити до банківських установ на отримання інформації, що становить банківську таємницю (інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»).

29.04.2024 відділом ДВС отримано відповідь на запит № 202299887 від 29.04.2024 до Державної фіскальної служби України про наявні у боржника рахунки.

29.04.2024 державним виконавцем Шкляренко С.В. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № НОМЕР_21 до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_25.

16.05.2024 державним виконавцем Шкляренко С.В. винесено постанову про передачу виконавчого провадження № НОМЕР_21 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв`язку з реорганізацією Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

24.05.2024 державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черниковою В.В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № НОМЕР_21 до примусового виконання.

31.07.2024 до Корабельного відділу ДВС надійшов адвокатський запит представника Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» від 30.07.2024 про надання стягувачу відомостей на підтвердження направлення в межах виконавчого провадження державним виконавцем платіжних вимог на адресу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про примусове списання з грошових коштів з рахунків відкритих на ім`я боржника.

31.07.2024 до Корабельного відділу ДВС надійшла заява представника Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» від 30.07.2024 про вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

08.08.2024 державним виконавцем направлено запити до банківських установ на отримання інформації, що становить банківську таємницю (інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»).

08.08.2024 Корабельним відділом ДВС оформлено для Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» платіжну інструкцію № 4691 від 08.08.2024 про примусове списання з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» грошових коштів в сумі 2 977 696,81 грн.

08.08.2024 Корабельним відділом ДВС надано відповідь № 47998 від 08.08.2024 на адвокатський запит стягувача.

04.09.2024 відділом ДВС отримано відповідь на запит № 224464075 від 04.09.2024 до Міністерства внутрішніх справи України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

04.09.2024 державним виконавцем направлено запити до банківських установ на отримання інформації, що становить банківську таємницю (інформації стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод»).

04.09.2024 державним виконавцем оформлено вимогу державного виконавця до Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо надання інформації про дебіторську заборгованість боржника.

05.09.2024 Корабельним відділом ДВС надано відповідь № 57331 від 05.09.2024 на заяву стягувача про вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

11.09.2024 до Корабельного відділу ДВС надійшло клопотання представника Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» про вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

19.09.2024 державним виконавцем Шкляренко С.В. у виконавчому провадженні НОМЕР_26 в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_25 винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук 86 транспортних засобів в тому числі (1) TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2020 VIN: НОМЕР_1 Номер шасі: НОМЕР_1 Номерний знак: НОМЕР_2 та (2) TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2017 VIN: НОМЕР_3 Номер шасі: НОМЕР_3 номерний знак: НОМЕР_4 , відомості про які містяться у відповіді на запит №: 224464075 від 04.09.2024 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

23.09.2024 Корабельним відділом ДВС надано відповідь № 62904 від 23.09.2024 на клопотання стягувача про вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

25.09.2024 державним виконавцем Шкляренко С.В. проведено перевірку майнового стану боржника за адресою Миколаївська область, Миколаївський район, с. Галицинове, вул. Набережна, буд. 64. За результатами перевірки майнового стану боржника 25.09.2024 в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_25 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та арештовано 45 транспортних засобів в тому числі: (1) TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2020 VIN: НОМЕР_1 Номер шасі: НОМЕР_1 Номерний знак: НОМЕР_2 ; (2) TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2017 VIN: НОМЕР_3 Номер шасі: НОМЕР_3 номерний знак: НОМЕР_4 .

25.09.2024 державним виконавцем Шкляренко С.В. у виконавчому провадженні НОМЕР_26 в рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_25 винесено постанову про зняття майна з розшуку, якою припинено розшук 45 транспортних засобів в тому числі - TOYOTA Модель ТЗ: LAND CRUISER 200 Категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ Рік виробництва ТЗ: 2017 VIN: НОМЕР_3 Номер шасі: НОМЕР_3 номерний знак: НОМЕР_4 , які описані, арештовані згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25.09.2024.

26.09.2024 відділом ДВС отримано Витяг № 93794073 від 26.09.2024 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічного обтяження - арешту рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (дата реєстрації обтяження - 30.04.2024).

26.09.2024 відділом ДВС отримано Інформаційну довідку № 396699650 від 26.09.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зі змісту якого вбачається реєстрація 30.04.2024 арешту майна (все нерухоме майно) боржника на підставі рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шкляренко С.В.

У жовтні 2024 року відділом ДВС отримано від Головного управління ДПС у Миколаївській відомості з інформаційних баз даних ДПС України, а саме копії фінансової звітності та податкові декларації з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» за 2023-2024 роки.

У жовтні 2024 року відділом ДВС отримано від представника Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» клопотання від 22.10.2024 про вчинення державним виконавцем виконавчих дій та заяву від 25.10.2024 про відкликання клопотання представника стягувача від 22.10.2024 про вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

13.11.2024 до Корабельного відділу ДВС надійшов адвокатський запит представника Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» від 11.11.2024 про надання інформації щодо вчинення державним виконавцем виконавчих дій, направлених на реалізацію арештованого майна боржника, зокрема, рухомого, на електронних торгах для забезпечення виконання судового рішення.

19.11.2024 Корабельним відділом ДВС надано відповідь № 85468 від 19.11.2024 на адвокатський запит стягувача.

13.01.2025 державним виконавцем Шкляренко С.В. оформлено на ім`я Виконуючого обов`язки Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» вимогу № 40 від 13.01.2025 надати інформацію щодо належності транспортних засобів, описаних та арештованих постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника № НОМЕР_25 від 25.09.2024, до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності ТОВ «Миколаївський глиноземний завод».

14.01.2025 державним виконавцем Шкляренко С.В. на ім`я стягувачів по зведеному виконавчому провадженню № НОМЕР_27, відповідно до статті 43 Закону, оформлено пропозицію щодо здійснення авансування послуг суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення експертної оцінки описаних та арештованих транспортних засобів в кількості 45 одиниць.

16.01.2025 державним виконавцем Шкляренко С.В. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № НОМЕР_25, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «АЖІО» для оцінки 9 легкових транспортних засобів, а саме:

- транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, сірого кольору, 2017 року виробництва, номер шасі: НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- транспортний засіб TOYOTA CAMRY , білого кольору, 2015 року виробництва, номер шасі: НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

- транспортний засіб TOYOTA CAMRY, білого кольору, 2016 року виробництва, номер шасі: НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб TOYOTA CAMRY , білого кольору, 2016 року виробництва, номер шасі: НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 ;

- транспортний засіб TOYOTA CAMRY , сірого кольору, 2015 року виробництва, номер шасі: НОМЕР_11 , реєстраційний номер НОМЕР_12 ;

- транспортний засіб TOYOTA CAMRY , сірого кольору, 2015 року виробництва, номер шасі: НОМЕР_13 , реєстраційний номер НОМЕР_14 ;

- транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, білого кольору, 2015 року виробництва, номер шасі: НОМЕР_15 , реєстраційний номер НОМЕР_16 ;

- транспортний засіб TOYOTA CAMRY , сірого кольору, 2006 року виробництва, номер шасі: НОМЕР_17 , реєстраційний номер НОМЕР_18 ;

- транспортний засіб MERCEDES-BENZ, чорного кольору, 2006 року виробництва, номер кузова: НОМЕР_19 , реєстраційний номер НОМЕР_20 .

У січні 2025 року Корабельним відділом ДВС отримано від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» довідку № В6/19-804 від 13.01.2025 про залишки на рахунку, з якої вбачається, що на рахунках боржника ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» станом на 13.01.2025 року, містяться кошти в сумі 34 694 139,02 грн, 13 620 доларів, 47 753 ,63 грн.

16.01.2025 Корабельним відділом ДВС оформлено для Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» платіжну інструкцію № 13206 від 16.01.2025.2024 про примусове списання з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» грошових коштів в сумі 2 977 696,81 грн. Платіжна інструкція № 13206 від 16.01.2025 повернута без виконання в зв`язку з недостатністю суми наявних коштів для покриття зазначеної в повідомленні суми.

Суд зауважує, що відповідно до змісту статей 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наведене стосується скаржника, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду зі скаргою.

Водночас, з наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що державним виконавцем вживалися та продовжують вживатися необхідні заходи для виконання рішення суду, зокрема, спрямовані на реалізацію арештованого рухомого майна боржника (запит до боржника щодо належності транспортних засобів до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності; пропозиція стягувачам щодо здійснення авансування послуг суб`єкта оціночної діяльності; призначення суб`єкта оціночної діяльності).

За нормами статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Водночас, зобов`язуючи виконавця ефективно вчиняти виконавчі дії, закон наділяє його правом самостійно визначатись з ефективністю застосування того чи іншого заходу виконавчого характеру.

Натомість виконавець при виконанні рішення суду має не формально вчиняти всі передбачені Законом дії за переліком, а вчиняти саме ті дії, які реально можуть забезпечити виконання судового рішення.

Виходячи зі встановлених обставин, враховуючи зазначені вище норми матеріального та процесуального права, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в ході судового розгляду скарги не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем законодавства або допущення останнім бездіяльності при виконання рішення суду.

Суд також зазначає, що за приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Згідно ч. 3 ст.343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 343 ГПК України, суд дійшов висновку, що за заявленими скаржником вимогами з урахуванням наведених останнім обґрунтувань та наданих доказів, відповідна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 219, 220, 232, 233, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «ЕПОС» б/н від 09.12.2024 (вх. № 15560/24) на бездіяльність державного виконавця у справі № 915/393/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 27.01.2025.

Суддя О.Г. Смородінова