Ухвала

від 27.01.2025 по справі 918/1063/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" січня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1063/24

Господарський суд Рівненської області у склад судді Мовчуна А.І., розглянувши заяву керівника Рівненської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна"

про скасування державної реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомого майна

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Рівненської області 20.11.2024 звернувся керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна", в якій просить скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "Евервелле Україна" на об`єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060), який знаходиться за адресою: вул. Козацька, 10, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область, здійснену державним реєстратором Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Ільчуком О.С. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 68859629 від 14.08.2023).

Ухвалою суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.12.2024.

Ухвалою суду від 18.12.2024 поновлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" строк для подачі відзиву та долучено його до матеріалів справи. Підготовче засідання відкладено на 15.01.2025.

Ухвалою суду від 15.01.2025 підготовче засідання відкладено на 20.01.2025.

Ухвалою суду від 20.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/1063/24 на 30 днів до 20.02.2025 включно. Підготовче засідання відкладено на 22.01.2025.

Ухвалою суду від 22.01.2025 підготовче засідання відкладено на 30.01.2025.

24.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від керівника Рівненської окружної прокуратури надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на об`єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060);

- заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії (в тому числі поділу чи об`єднання) щодо об`єкту нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" з реєстраційним номером 2780568856060, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборони ТОВ "Евервелле Україна" (код ЄДРПОУ 43020360) та іншим фізичним/юридичним особам, вчиняти будь-які дії із об`єктом нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" з реєстраційним номером 2780568856060, спрямовані на поділ або об`єднання, а також укладати правочини щодо нього до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Заява обгрунтована тим, що предметом розгляду справи № 918/1063/24 є правомірність державної реєстрації права приватної власності за ТОВ "Евервелле Україна" на складові частини робочої насіннево-очисної башні літ. М-1 площею 78,6 кв.м. (прибудови літ. м1, прибудови літ. м2, завальної ями літ 2М-1, підвалу ПД/2М-1, пандусу літ. 2м1, пандусу літ. 2м2, естакади літ 2м3), а саме реєстрації їх в складі новоутвореного, в результаті об`єднання, об`єкту нерухомого майна під назвою "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" з реєстраційним номером 2780568856060.

Позовна заява обґрунтована відсутністю будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджували б право власності ТОВ "Евервелле Україна" на спірні об`єкти нерухомого майна (прибудови літ. м1, прибудови літ. м2, завальної ями літ 2М-1, підвалу ПД/2М-1, пандусу літ. 2м1, пандусу літ. 2м2, естакади літ 2м3).

Зокрема постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 встановлено, що ТОВ "Евервелле Україна" не є власником спірних об`єктів нерухомого майна (прибудови літ. м1, прибудови літ. м2, завальної ями літ 2М-1, підвалу ПД/2М-1, пандусу літ. 2м1, пандусу літ. 2м2, естакади літ 2м3), що входили до складу "робочої насіннево-очисної башні" у зв`язку з чим судом було прийнято рішення про скасування рішень державного реєстратора, на підставі яких було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про дані об`єкти.

Окрім того, Північно - західний апеляційний господарський суд у винесеній постанові зазначив як про відсутність доказів здійснення ТОВ "Евервелле Україна" будівництва вищевказаних об`єктів нерухомого майна, так і про те, що їх дійсний власник невідомий.

Як стверджує прокурор, виконання рішення суду у справі № 918/1134/22 від 14.08.2023 стало неможливим через здійснення реєстраційних дій за заявою ТОВ "Евервелле Україна", в результаті чого реєстраційні справи за вищевказаними об`єктами нерухомого майна було закрито, а реєстраційні номери таких об`єктів скасовано, а саме у зв`язку з тим, що об`єкт "робоча насіннево-очисна башня" разом з оспорюваними складовими частинами було об`єднано з іншими належними ТОВ "Евервелле Україна" об`єктами нерухомого майна у об`єкт під назвою "комплекс будівель і споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції", якому присвоєно реєстраційний номер 2780568856060.

Так, до складових частин даного об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2780568856060, серед іншого, віднесено спірні об`єкти нерухомого майна (прибудову літ. м1, прибудову літ. м2, завальну яму літ 2М-1, підвал ПД/2М-1, пандус літ. 2м1, пандус літ. 2м2, естакаду літ 2м3), державна реєстрація яких підлягала скасуванню на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі №918/1134/22.

Відтак, недобросовісна поведінка ТОВ "Евервелле Україна" призвела до унеможливлення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22, що відповідно слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

На переконання прокуратури наявні обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ "Евервелле Україна" може і надалі вживати заходи щодо відчуження, поділу чи об`єднання спірних об`єктів нерухомого майна, які у подальшому унеможливлять або істотно ускладнять виконання рішення суду у даній справі.

27.01.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких, зокрема, зазначає, що Рівненською окружною прокуратурою не надано доказів того, що вони звертались з заявою (вимогою) про виконання постанови Північно - західного апеляційного господарського суду у справі № 918/1134/22 та отримали відмову, а також не надано доказів того, що з приводу даного факту відкрито виконавче провадження. Представник відповідача також вказує, що до заяви про забезпечення позову Рівненською окружною прокуратурою не долучено доказів того, що ТОВ "Евервелле Україна" вживає заходів з відчуження об`єкту нерухомого майна "комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060), який знаходиться за адресою: вул. Козацька, 10, смт. Клевань, Рівненський р-н, Рівненська область.

Розглянувши заяву керівника Рівненської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову, судом встановлене наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками відповідного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Таким чином, умовою застосування заходів для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову.

З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

У постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З огляду на обставини щодо вчинення ТОВ "Евервелле Україна" дій, спрямованих на унеможливлення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі № 918/1134/22 з метою збереження прав на спірні об`єкти нерухомого майна, існує очевидна ймовірність подальшого їх відчуження, поділу чи об`єднання, укладання договорів чи вчинення інших правочинів щодо них, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог у даній справі.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на об`єкт нерухомого майна не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки можливість розпоряджатися вказаним об`єктом обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

У свою чергу, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Отже, обрані способи забезпечення позову (накладення арешту на спірний об`єкт нерухомого майна, а також заборона вчинення відповідачем та іншими особами певних дій щодо предмету спору) співвідносяться з предметом поданого позову, а отже існує зв`язок між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, та спроможні забезпечити ефективний захист порушених (на думку прокуратури) прав та інтересів держави (територіальної громади) у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення не вплинуть та не перешкоджатимуть здійсненню господарської діяльності відповідача, оскільки спрямовані лише на обмеження дій щодо розпорядження спірним майном, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що не є учасниками даного спору, та є співмірними із заявленими позовними вимогами.

За таких обставин обрані заявником види забезпечення позову - накладення арешту на майно, а також заборона вчинення відповідачем та іншими особами певних дій щодо предмету спору, є співмірними та прямо стосується предмета позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача (заявника) у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. При цьому обрані заявником заходи забезпечення позову не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності, оскільки у цьому випадку останній позбавлений права лише на відчуження спірного майна, наявність якого є гарантією виконання рішення суду у разі задоволення позову.

До того ж сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

З урахуванням викладеного, заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв`язок, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 910/4564/21, щодо того, що є виконанням пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України в частині надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Стаття 139 Господарського процесуального кодексу України містить обов`язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, пункт 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що така заява має містити пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 646/6171/18, від 17.02.2021 у справі № 760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).

Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зважаючи на частину 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, постановлення ухвали про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічного забезпечення не позбавляє заявника права звернутись до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову.

Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування ухвали, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутись з клопотанням про зустрічне забезпечення. Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17, від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 24.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" чи інших осіб, оскільки обмежується лише можливість розпоряджатись обтяженим майном.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву керівника Рівненської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову - задоволити.

2. Вжити заходів до забезпечення позову керівника Рівненської окружної прокуратури у справі № 918/1063/24 шляхом:

- накладення арешту на об`єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060);

- заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії (в тому числі поділу чи об`єднання) щодо об`єкту нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" з реєстраційним номером 2780568856060, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборони ТОВ "Евервелле Україна" (код ЄДРПОУ 43020360) та іншим фізичним/юридичним особам, вчиняти будь-які дії із об`єктом нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" з реєстраційним номером 2780568856060, спрямовані на поділ або об`єднання, а також укладати правочини щодо нього до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

3. Стягувач: Рівненська окружна прокуратура (33001, м. Рівне, вул. Гарна, 29, код ЄДРПОУ 02910077).

4. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" (35603, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Свободи, 2, код ЄДРПОУ 43020360).

5. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років, а саме: до 28.01.2028 включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 27.01.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтями 254-259 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя А.І.Мовчун