Ухвала

від 03.02.2025 по справі 918/1063/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про вирішення заяви про відвід

03 лютого 2025 р. Справа №918/1063/24

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про відвід судді Мовчуна А.І. у справі

за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна"

про скасування державної реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомого майна

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Клеванської селищної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Евервелле Україна" на об`єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції"(реєстраційнийномер 2780568856060), який знаходиться за адресою: вул. Козацька, 10, смт. Клевань, Рівненський район, Рівненська область, здійснену державним реєстратором Степанської селищної ради Сарненського району Рівненської області Ільчуком О.С. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 68859629 від 14.08.2023).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.11.2024 року (суддя Мовчун А.І.) відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 18 грудня 2024 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.12.2024 року представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" поновлено строк для подачі відзиву, відзив долучено до матеріалів справи та відкладено підготовче засідання на 15 січня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.01.2025 року підготовче засідання відкладено на 20 січня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.01.2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/1063/24 на 30 днів до 20.02.2025 включно та відкладено підготовче засідання на 22 січня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.01.2025 року підготовче засідання відкладено на 30 січня 2025 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.01.2025 року заяву керівника Рівненської окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено. Постановлено вжити заходів для забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на об`єкт нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" (реєстраційний номер 2780568856060);

- заборони органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії (в тому числі поділу чи об`єднання) щодо об`єкту нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" з реєстраційним номером 2780568856060, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборони ТОВ "Евервелле Україна" (код ЄДРПОУ 43020360) та іншим фізичним/юридичним особам, вчиняти будь-які дії із об`єктом нерухомого майна "Комплекс будівель та споруд зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції" з реєстраційним номером 2780568856060, спрямовані на поділ або об`єднання, а також укладати правочини щодо нього до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.01.2025 року підготовче засідання відкладено на "05" лютого 2025 р.

31.01.2025 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" подано заяву від 30.01.2025 року про відвід судді Мовчуна А.І. від розгляду справи № 918/1063/24.

На обгрунтування заяви про відвід судді Мовчуна А.І. Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" зазначає про безпідставне вжиття суддею заходів забезпечення позову у справі, яке на думку сторони стало наслідком підміни суддею поняття майнового та немайнового спору. Крім того, заявник зазначає, що поведінка судді Мовчуна А.І. перед початком судового засідання, яке мало відбутись об 11:00 год 22 січня 2025 року не свідчила про його незалежність, неупередженість та справедливість. Як вказує заявник, "об 11:00 год 22 січня 2025 року представника прокуратури в судовому засіданні не було. З`явилась не відома особа і повідомила секретаря судових засідань, що представник прокуратури захворіла, а інший зможе прибути в судове засідання через 10 хвилин. Суддя Мовчун А.І. на цей час ще в зал судових засідань не спустився, однак відразу після прибуття представника прокуратури, орієнтовно об 11:15 год, суддя Мовчун А.І. прибув в зал судових засідань і розпочав судове засідання. Даний факт свідчить про позапроцесуальне спілкування судді Мовчуна А.І. і органу прокуратури".

Крім того, заявник звертає увагу на ту обставину, що справа розглядається неповноважним складом суду, з порушенням правил визначення підсудності з метою ініціювання штучного спору про право та невірного визначення відповідача по справі, яким мав би бути суб`єкт владних повноважень. За твердежнням заявника (за відсутності спору про право), такий спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, так як оскаржується правомірність прийняття рішення державного реєстратора, який є суб`єктом владних повноважень.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.01.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про відвід судді Мовчуна А.І. від розгляду справи № 918/1063/24 визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід для визначення судді для її розгляду, в порядку ч. 1 ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025 року заяву про відвід судді Мовчуна А.І. у справі № 918/1063/24 передано на розгляд судді Романюку Р.В.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про відвід судді Мовчуна А.І., суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:

- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім`ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (п. 28);

- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім`ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (п. 29);

- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (п. 30);

- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (п. 55);

- неупередженість пов`язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об`єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (п. 56);

- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов`язків суддя не виявляє належної об`єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (п. 61);

- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками (п. 66);

- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (п. 87).

За змістом частини 3 статті 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано статтею 39 ГПК України.

Згідно ч. 1 - ч. 3, ч. 7, ч. 8 та ч. 11 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб`єктивний та об`єктивний.

Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.

По-перше, суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").

Згідно із об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").

Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").

Тобто, у кожній окремій справі необхідно з`ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

Доказів втручання в діяльність судді матеріали справи не містять.

Наведені відповідачем доводи, в обґрунтування заяви про відвід судді, свідчать про його незгоду з процесуальними рішеннями судді Мовчуна А.І. та відповідач надає оцінку діям судді під час розгляду справи. Твердження відповідача стосовно початку судового засідання та поведінки судді у судовому засіданні 22.01.2025 року не свідчать про надмірну упередженість судді. Заявлені відповідачем обставини зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді (щодо накладення арешту на нерухоме майно ТОВ "Евервелле Україна" та визначення правил підсудності), що не може бути підставою для відводу.

Частиною 4 статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиція судді, висловлена у судових рішеннях, не може бути підставою для відводу.

Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд дійшов висновку, що за своєю суттю всі аргументи представника відповідача щодо відводу судді Мовчуна А.І. - є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді та припущенням представника про ймовірну упередженість судді.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тому судді, правова позиція якого його не влаштовує.

При розгляді вказаної заяви судом враховані норми ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України, якими встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Разом з тим, розглядаючи заяву про відвід суд не повноважний надавати оцінку процесуальним рішенням судді, оскільки такими правами відповідно до процесуального закону наділені суди апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про відвід судді Мовчуна А.І. від розгляду справи № 918/1063/24 не містить обґрунтованого посилання на обставини, які в розумінні статті 35 ГПК України можуть бути підставою для відводу, а відтак керуючись ст. ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна" про відвід судді Мовчуна А.І. від розгляду справи №918/1063/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк