Рішення

від 16.01.2025 по справі 920/458/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.2025м. СумиСправа № 920/458/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/458/24

за позовом Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Рятувальників, буд. 64, м. Ромни, Сумська область, 42001)

до відповідача Приватного підприємства Рубін (вул. Дудіна, буд. 18 Б, м. Ромни, Сумська область, 42009)

про визнання недійсними пунктів договорів, стягнення 3 527 692 грн 95 коп.,

представники учасників справи:

від позивача Супонєва Т.В.;

від відповідача Северин С.Ф., Молібог Ю.М.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд 1) визнати недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 183 від 28.05.2019, укладеного між Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Приватним підприємством Рубін, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 2 838 287 грн 48 коп.; 2) визнати недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 273 від 23.09.2019, укладеного між Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Приватним підприємством Рубін, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 689 405 грн 47 коп.; 3) стягнути з відповідача 3 527 692 грн 95 коп. зайво сплаченого податку на додану вартість.

Ухвалою від 24.04.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/458/24; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 29.05.2024, 12:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 24.04.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача 24.04.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

27.05.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1585, 2567 від 27.05.2024), в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву по справі № 920/458/24 та поновити пропущений строк, оскільки ПП Рубін не має адвокатів у своєму штаті та вимушено було звертатись до фахівців у галузі права. Також відповідач просить врахувати складність справи та великий обсяг документів, які потрібно було віднайти, опрацювати, своєчасно подати суду. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначає, що в тендерній документації щодо проведення відкритих торгів на закупівлю робіт замовника позивача не зазначалось про те, що будівництво буде відбуватись повністю за рахунок державних коштів. В додатку 3 до тендерної документації містився проєкт договору, в п. 2.1. якого передбачалась ціна договору з урахуванням ПДВ. В тексті проєкту договору також не містилось інформації про будівництво за рахунок державних коштів, так само як і в плані фінансування, що визначався як додаток № 2 до договору. Позивачем у складі тендерної документації, в оголошенні та в інших документах не повідомлялось про наявність підстав для застосування пільгової ставки ПДВ в розмірі 0% та не надавалось жодного документа на підтвердження можливості застосування вказаної пільги. Приймаючи участь у закупівлі та надаючи тендерну пропозицію відповідач розраховував, що ціна договору буде саме така, яка ним запропонована та до цієї ціни буде включено податок на додану вартість. Ціну договору запропонував позивач і сам вказав на необхідність включення до ціни договору ПДВ в розмірі 20%. Відповідач зазначає, що додаткових угод про зменшення ціни договору без 20% ПДВ між сторонами не укладалось і позивач ніколи цього не ініціював і не повідомляв, що з`явилась підстава для застосування пільги. На виконання договорів № 183 від 28.05.2019 та № 273 від 23.09.2019 відповідачем були проведені роботи з будівництва, складені акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в, позивачем була проведена оплата, а відповідачем, в свою чергу, складені та зареєстровані податкові накладні з ПДВ 20%. Тобто, позивачем приймались роботи з ПДВ 20%, підписувались акти прийнятих послуг з ПДВ 20% без будь-яких зауважень та змін, по факту прийнятих робіт відбувався безготівковий розрахунок з ПДВ 20%, що зазначалось в платіжному дорученні в графі призначення платежу, та на вказані кошти позивач отримував податковий кредит по зареєстрованій податковій накладній. При цьому, приймаючи на реєстрацію ПН в реєстрі, не виникало жодних запитань та податкові накладні реєструвались без зупинки та без відмови в реєстрації, що говорить про те, що сторони правочину визнавали правильність розрахунків та оплати, а держава визнавала правильність оподаткування. Відповідач зазначає, що позивач є платником податку на додану вартість (ІПН 332194118219), що підтверджується витягом № 1618214500047 з реєстру платників податку на додану вартість від 25.05.2016. Режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до операцій платника податку, а не до суб`єкта господарювання. Тобто, позивач у складі тендерної документації повинен був повідомити учасників закупівлі на початку проведення закупівлі про наявність пільг при застосування оподаткування ПДВ в частині звільнення операції з будівництва нового житла. Також замовник мав повідомити учасників, що фінансування будівництва здійснюється виключно за кошти державного бюджету. Позивачем вказаного обов`язку не дотримано та не було повідомлено відповідача про те, що будівництво відбувалось виключно за державні кошти і що генпідрядник не повинен включати до вартості будівництва 20% ПДВ. Відповідач зазначає, що позивачем було підписано договори за результатом проведеного відкритого аукціону, без будь-яких зауважень та протоколів розбіжностей, що вказує на обізнаність позивача про договірну ціну, яка включала в себе і податки, зокрема ПДВ в розмірі 20%. Якби ціна договору, не включала податок на додану вартість, то ціна з самого початку була б нижча на 20% і відповідач, укладаючи договір, врахував би цю обставину як істотну, що однозначно вплинуло б на участь в публічних закупівлях та на укладання договору за результатами перемоги в такій закупівлі. В даному випадку повернення сплачених податкових зобов`язань на користь позивача призведе до значних мінусових річних фінансових показників, штрафних санкцій з боку податкового органу та можливого припинення діяльності виконавця через його збитковий стан, що суперечить основній меті господарської діяльності - отримання прибутку. Отже, за такою нерентабельною ціною відповідач ніколи б не укладав договір на виконання будівельних робіт. Зміст договорів № 273 від 23.09.2019 та № 183 від 28.05.2019 по суті не суперечать цивільному законодавству, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, отже відповідно до ст. 203, 217 ЦК України п. 2.1 договорів в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла не можуть бути визнані недійсними. Позовні вимоги про стягнення сплаченого ПДВ є похідними від визнання недійсними вказаних пунктів договорів і також є безпідставними. Відповідач зазначає, що по обом договорам відповідачем включено ПДВ в розмірі 12 606 510,47 грн, проте позивач зазначає суму 10388772,63 грн. Суми податку на додану вартість по податкових накладних включено до податкових зобов`язань з ПДВ та враховано при визначенні сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету в періодах, в яких виписано податкові накладні. Натомість, позивач просить стягнути з відповідача 3 527 692 грн 95 коп., тобто виділяючи із загальної суми коштів частину, і при цьому не обґрунтовуючи яким чином ця цифра обрахована. Із наданого розрахунку зайво нарахованого податку на додану вартість, яка включення до вартості будівництва за 2019-2022 рік не зрозуміло за які послуги по будівництву позивач просить повернення коштів та чому саме так обраховано. Щодо посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, як на правову підставу для повернення коштів, відповідач зазначає, що в даному випадку грошові кошти в сумі ПДВ не набувались відповідачем безпідставно, вони були включені до ціни договору і в подальшому перераховані до бюджету відповідачем на виконання свого обов`язку зі сплати ПДВ. Протягом дії та виконання договору вимог про внесення змін до договору в частині зменшення ціни на розмір ПДВ 20% не висувались. Договір виконаний сторонами та припинився своїм виконанням. Щодо негативних наслідків для обох сторін у випадку задоволення позову, відповідач зазначає, що відповідно до податкового законодавства повернути кошти можливо тільки шляхом подання розрахунку коригування, який має подати не тільки відповідач, але і позивач, і таке коригування може бути зроблене тільки по податкових накладних, складених не пізніше 1095 днів. Відповідно складені та зареєстровані податкові накладні за 2019, 2020 та до травня 2021 року відкориговані бути не можуть. Відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності при зверненні до суду із позовом про визнання недійсною частини правочину. Договір будівельного підряду № 183 укладений 28.05.2019, а договір № 273 - 23.09.2019. Відповідно строк звернення до суду сплив по договору № 183 - 29.05.2022, по договору № 273 24.09.2022. Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на індивідуальну податкову консультацію не є належним обґрунтуванням позову та не свідчить про правильність позиції позивача по справі. Достовірність нарахування податкових зобов`язань з ПДВ та/або правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ. Результатів таких перевірок позивач до позову не додає та не посилається взагалі чи була проведена податкова перевірка та які її наслідки. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ). Відповідач повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які відповідач поніс або планує понести, складається із витрат на професійну правничу допомогу адвоката та становить орієнтовно 20 000,00 грн.

27.05.2024 позивач подав клопотання (вх. № 1604 від 27.05.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату для надання позивачу розумного строку на ознайомлення з відзивом на позовну заяву від 27.05.2024 та надання можливості підготувати свої обґрунтовані міркування, аргументи, докази.

29.05.2024 відповідач подав клопотання про витребування доказів (вх. № 2607 від 29.05.2024), в якому просить суд: поновити строк на подання клопотання про витребування доказів, оскільки для підготовки відзиву знадобилось немало часу, а також враховуючи складність справи та обсяг документів, які потрібно було опрацювати та подати суду; витребувати у позивача копію свідоцтва/витягу про реєстрацію платником ПДВ позивача, оскільки в позовній заяві позивач посилається на відповідний доказ; податкові декларації позивача з податку на додану вартість з додатком 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту за відповідні місяці (травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2019 року; травень-грудень 2020 року; липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року; листопад, грудень 2022 року) для встановлення чи включив позивач у податкову декларацію як податковий кредит 20% ціни договору; експертизу проектно-кошторисної документації в частині кошторис (ціна договору) проведену у цінах станом на 2022 рік де буде вказана вартість виконання робіт, податок на додану вартість по об`єкту будівництва, а також можливо буде встановити правильність обрахування позивачем ціни позову.

У судовому засіданні 29.05.2024, за участю представника відповідача, суд, враховуючи приписи ст. 119, 165 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву, прийняття відзиву на позовну заяву разом з доданими доказами до розгляду; протокольну ухвалу про витребування у позивача відповідно до ст. 74 ГПК України завірених належним чином копій доказів, на які позивач посилається у позовній заяві, а саме витягу № 1618214500047 з реєстру платників податку на додану вартість від 25.05.2016, акту (витягу з акту) аудиту МВС, в якому викладені висновки щодо завищення договірної ціни на суму ПДВ за договорами будівельного підряду за державні кошти від 28.05.2019 за № 183 та від 23.09.2019 за № 273; протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.06.2024, 11-00. У судовому засіданні 29.05.2024 суд роз`яснив відповідачу положення ст. 81 ГПК України та відклав питання щодо витребування у позивача податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком 5 та експертизи проектно-кошторисної документації.

30.05.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 1646 від 30.05.2024), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що розділ 3 проекту договорів містив інформацію про фінансування робіт коштом державного бюджету. Також, сама назва договорів містить інформацію про здійснення фінансування за рахунок державних коштів договір будівельного підряду за рахунок державних коштів. Відповідачу було відомо, що позивач є юридичною особою публічного права організаційно правової форми державна організація (установа, заклад) та фінансується з державного бюджету. Інформація про фінансування з державного бюджету містилася в банківських реквізитах проектів договорів. Щодо наявності підстав для застосування пільгової ставки ПДВ в розмірі 0 %, позивач зазначає, що у складі тендерних цінових пропозицій саме відповідач поряд з основною ціною договору вказував суму ПДВ, при тому що у нього була можливість зазначити суму тендерної пропозиції з 0 ставкою ПДВ. З витягу ЄДР щодо ПП Рубін вбачається, що до його видів економічної діяльності належить - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (43.99). Тобто, відповідачу добре відоме законодавство, яке регулює режим звільнення від оподаткування ПДВ в сфері будівництва. Позивач зазначає, що відповідач з вимогою щодо усунення порушень в тендерній документації відповідно до ст. 24 Закону України Про публічні закупівлі через електронну систему закупівель до позивача не звертався. В тендерних пропозиціях відповідача, як учасника тендерних процедур, була зазначена ціна разом з ПДВ. Позивач не включав до ціни договору суму ПДВ, оскільки згідно із законодавством про публічні закупівлі замовник не має на це права, так як ціну договору пропонує саме учасник-переможець. Під час дії договорів відбувався безготівковий розрахунок з урахуванням ПДВ та держава визнавала правильність оподаткування. Але, перевірки правильності оподаткування договорів будівельного підряду в розумінні глави 8 Податкового кодексу України не здійснювалися. Замовник, в розумінні законодавства про публічні закупівлі, не зобов`язаний доводити до відома учасників загальнодоступні норми чинного законодавства. Інформацію про те, що фінансування будівництва буде здійснюватися за державні кошти позивач чітко передбачив в умовах проекту договору, який був частиною тендерної документації. Також позивач зазначає, що хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін. Тому, оскільки розмір ПДВ не встановлюється сторонами по договору в добровільному порядку, а встановлюється законодавцем, сума ПДВ в договорах не є істотною умовою договору. Щодо посилання відповідача на необґрунтованість суми коштів, які підлягають стягненню, позивач зазначає, що до позовної заяви доданий розрахунок зайво сплаченого ПДВ та реєстр платіжних доручень, де зазначено місяць здійснення розрахунку, різниця вартості матеріалів з ПДВ та без ПДВ, дата, сума, призначення платежу та інше, тому у відповідача є можливість ідентифікувати платіж та перевірити правильність обрахування суми зайво перерахованого ПДВ. Відповідно до індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України № 301/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 18.01.2024 режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до операцій, а не до суб`єктів. Таким чином, якщо оплата за виконання робіт (постачання послуг) з будівництва житла (житлового будинку) у межах договору здійснюється за рахунок державних коштів, то операції генерального підрядника з постачання позивачу будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (житлового будинку) або послуг із спорудження житла (житлового будинку) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, і, відповідно, вартість вказаних робіт або послуг повинна формуватися без урахування ПДВ. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У договорах підряду були чітко визначені строки їх дії. Строк дії правовідносин та зобов`язань по договорах між ПП Рубін та МЦШР закінчився 30.06.2023 та 31.12.2022, а тому трирічний строк позовної давності ще не закінчився.

10.06.2024 позивач подав клопотання (вх. № 1722 від 10.06.2024), згідно з яким , на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2024, надає копію витягу № 1618214500047 з реєстру платників податку на додану вартість від 25.05.2016, копію витягу з акту перевірки, де викладені висновки щодо завищення договірної ціни на суму ПДВ за договором будівельного підряду.

20.06.2024 відповідач подав письмові пояснення (вх. № 1838 від 20.06.2024), в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що відповідно до розміщеного оголошення предметом закупівлі визначалось Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою), за адресою: вул. Коржівська, 82-Б, м. Ромни, Сумська область. Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі визначена в розмірі 58 877 317,00 грн. Враховуючи, що замовник мав намір побудувати новий будинок за кошти державного бюджету, до ціни договору ще при оголошенні він включив податок на додану вартість і не вказав, що в ціну договору не включається ПДВ, у зв`язку із звільненням від сплати такого. Позивачем надано витяг з акту про результати проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій за період з 01.01.2022 по 30.06.2023, в якому зазначено, що перевіркою встановлено факти порушення вимог Податкового законодавства України в частині оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти, які відповідно до п. 197.15 ст. 197 розділу 5 звільняються від оподаткування ПДВ. Тобто, порушення встановлено саме в діях позивача, який включив до ціни договору ПДВ, а не в діях відповідача. Відповідач зазначає, що визначення режиму оподаткування операції звільнені від оподаткування податком на додану вартість є істотною умовою, оскільки впливає на формування цінової пропозиції. Позивач не подав заяву про застосування режиму на операції з постачання послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ та не надав підтверджуючого документу про походження грошей. Походження грошей не може підтверджуватися фактом перерахування з казначейського рахунку на розрахунковий рахунок позивача. Факт перерахунку і джерело походження грошей є різними поняттями. Застосування режиму звільнено від сплати ПДВ - Без ПДВ мало підтверджуватися відповідними супровідними документами позивача та складеними сторонами первинними документами. Складання первинних документів (актів виконаних робіт) відбувалося по факту виконання робіт, податкові накладні реєструвалися по факту першої події дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. ПП Рубін звернулось до Міністерства фінансів України з питанням визначення документів, які підтверджують джерела фінансування будівництва житлових будинків - оплату за державні кошти, та первинних документів, що підтверджують обґрунтованість застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ. Відповідь на даний час не отримана. Також відповідач, з метою врегулювання спору, направив позивачу лист з проханням розглянути можливість і провести коригування ПДВ. Відповідь на даний час не отримана, коригування ПДВ не проведено.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 11 год. 01 хв. до 11 год. 38 хв. 20.06.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 20.06.2024 не відбулось.

Ухвалою від 21.06.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 04.07.2024, 14:00.

02.07.2024 позивач подав клопотання (вх. № 3023 від 02.07.2024), в якому просить суд підготовче засідання по справі провести за відсутності представника позивача, у зв`язку з відсутністю в МЦШР ДСНС України додаткових клопотань чи доказів по справі.

Ухвалою від 04.07.2024 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; відклав підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 18.07.2024, 11:10.

Судове засідання 18.07.2024 по справі № 920/458/24 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Вдовенко Д.В. на лікарняному.

Ухвалою від 19.07.2024 господарський суд призначив підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 14.08.2024, 10:40.

Ухвалою від 13.08.2024 господарський суд задовольнив клопотання представника позивача (вх. № 3633 від 12.08.2024) про участь у судовому засіданні у справі № 920/458/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 10 год. 26 хв. до 12 год. 43 хв. 14.08.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 14.08.2024 не відбулось.

Ухвалою від 14.08.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 03.09.2024, 10:30; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні 03.09.2024 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 08 год. 56 хв. до 13 год. 20 хв. 03.09.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 03.09.2024 не відбулось.

Ухвалою від 03.09.2024 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 26.09.2024, 14:30; забезпечив участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

09.09.2024 позивач подав клопотання (вх. № 2671 від 09.09.2024), в якому просить суд проводити підготовче засідання по справі № 920/458/24 за відсутності представника позивача, у зв`язку з відрядженням представника.

Ухвалою від 25.09.2024 господарський суд задовольнив клопотання представника відповідача (вх. № 4278 від 25.09.2024) про участь у судовому засіданні у справі № 920/458/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

25.09.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 2893 від 25.09.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 26.09.2024 на 14 год. 30 хв., у зв`язку з неможливістю з`явитися у судове засідання (в режимі відеоконференції) та необхідністю взяти участь у судовому засіданні особисто, як керівника підприємства.

26.09.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 2906 від 26.09.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату з метою завершення процедури мирного врегулювання спору.

Ухвалою від 26.09.2024 господарський суд відклав підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 14.10.2024, 10:00; забезпечив участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 14.10.2024 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

02.10.2024 позивач подав клопотання (вх. № 2993 від 02.10.2024) про долучення до матеріалів справи квитанції про неприйняття розрахунку коригування Єдиним реєстром податкових накладних. Позивач зазначає, що 30.08.2024 отримав від відповідача розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 07.12.2020 за № 32. З метою виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, позивач 30.09.2024 надіслав в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримав в електронному вигляді повідомлення про не прийняття документу. У повідомленні було зазначено підстави, які послугували причиною не прийняття документу: порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та п. 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з урахуванням внесених змін), а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

У судовому засіданні 14.10.2024 господарський суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 2607 від 29.05.2024) в частині витребування у позивача податкових декларацій, оскільки клопотання в цій частині не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України; в частині витребування експертизи проектно-кошторисної документації суд залишив клопотання відповідача без розгляду за заявою представника відповідача. Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.11.2024, 16-00.

05.11.2024 відповідач подав додаткові письмові пояснення (вх. № 3403 від 05.11.2024), в яких зазначає, що позивач отримав від відповідача зареєстровані податкові накладні, відповідно отримав податковий кредит на рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість, відбулося зарахування коштів (рух коштів) на його рахунках у системі електронного адміністрування податку. Позивач надав розрахунок зайво нарахованого податку на додану вартість, який включено до вартості будівництва по об`єкту за період 2019-2022 рік, а саме: 2019 рік - різниця ПДВ 961997,15 грн, 2020 рік - різниця ПДВ 581000,04 грн. Спір стосовно вказаного періоду не підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки після спливу 1095 календарних днів постачальник/продавець позбавлений можливості відкоригувати податкові зобов`язання. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Застосування податкової пільги звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання будівельно-монтажних робіт, з будівництва доступного житла залежить від виконання певних умов як то: суб`єкти підприємницької діяльності мають бути визначені як забудовники та виконавці цільової програми будівництва у паспорті такої програми; земельні ділянки, на яких здійснюються відповідне будівництво, мають бути включені до переліку цільової програми; будівництво має відповідати вимогам щодо фінансування та технічним вимогам, визначеним у спеціальному законодавстві. Станом на сьогодні жодного порядку практичного застосування статті 197 пункту 197.15 ПК України не ухвалено. Таким чином, зазначена норма не сформульована з точністю, достатньою для того, щоб надати змогу платнику податків регулювати свою поведінку. Недоцільним є посилання позивача на ч.1 ст.215, ч.1ст.203 ЦК України, адже проект договору був запропонованим позивачем та був частиною розробленої позивачем тендерної документації, також позивач отримав кошти заявлені до стягнення 3527692,95 грн. у вигляді податкового кредиту на рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість відкритого на ім`я позивача. Таким чином, відсутні підстави для оспорення правочину, не порушується суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

06.11.2024 позивач подав клопотання (вх. № 3432 від 06.11.2024), в якому заперечує з приводу доводів відповідача щодо неврегульованості питання сплати ПДВ під час операцій з постачання будівельно монтажних робіт з будівництва житла. В матеріалах судової справи наявні індивідуальні податкові консультації, з яких достовірно зрозуміло, що до операцій з постачання будівельно монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти, застосовується поняття звільнення від оподаткування. Такі індивідуальні податкові консультації були надані позивачу та відповідачу з однаковими висновками, в яких зазначено, що якщо оплата за виконання робіт (постачання послуг) з будівництва житла у межах договору здійснюється за рахунок державних коштів, то операції генерального підрядника з постачання будівельно монтажних робіт з будівництва житла підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, і, відповідно, вартість вказаних робіт або послуг повинна формуватися без урахування ПДВ. Позивач зазначає, що відповідач вводить в оману суд, зазначивши, що позивач отримав кошти заявлені до стягнення, оскільки сама система адміністрування податку на додану вартість в процесі сплати ПДВ передбачає необхідність перерахування коштів у вигляді податкового кредиту на рахунок електронного адміністрування ПДВ відкритого на ім`я позивача. При цьому нічого спільного з отриманням коштів в якості доходу не має.

У судовому засіданні 07.11.2024 господарський суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду письмових пояснень позивача та відповідача, розпочав розгляд справи по суті, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 27.11.2024, 11 год. 00 хв.

25.11.2024 відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 3671 від 25.11.2024), в яких зазначає, що після виконання умов договорів підряду та введення об`єкта в експлуатацію замовник заявив про наявність пільги з ПДВ, посилаючись на те, що роботи стосуються нового будівництва житла. Однак, фактично, об`єкт будівництва передбачає реконструкцію незавершеного будівництва колишньої будівлі школи. Такі роботи не можна кваліфікувати як нове будівництво житла. При виконанні підрядних робіт відбулася перебудова та зміна функціонального призначення зі збереженням несучих і огороджувальних конструкцій. Згідно зі статтею 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, реконструкція це вид будівельних робіт, спрямованих на зміну об`єкта, який вже існує, а нове будівництво стосується створення нового об`єкта, який не існував раніше. Будівля школи, що була об`єктом незавершеного будівництва, не може бути віднесена до нового будівництва житла. Замовник заявив, що має право на пільгу з ПДВ через нове будівництво житла. Це твердження є хибним, адже мова йде про реконструкцію, а не про нове будівництво. Організатор торгів зобов`язаний довести до відома учасників, що операція звільнена від податку на додану вартість («без ПДВ»). Відсутність інформації про пільгу з ПДВ є прямим порушенням, з боку позивача, вимог статті 22 Закону України Про публічні закупівлі, в редакції що діяла на час проведення відкритих торгів та укладення спірних договорів. Відповідно до пункту 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ №147 від 16.02.2011 року, бюджетні кошти спрямовуються, на будівництво житла на земельних ділянках, що в установленому порядку надані (передані) зазначеним у пункті 1 цього Порядку головним розпорядникам бюджетних коштів (власне будівництво). Таким головним розпорядникам бюджетних коштів є ДСНС. Позивач не є розпорядником бюджетних коштів у розумінні п.1 вказаного Порядку. Пільги, передбачені Податковим кодексом діють лише в період, коли виконуються усі умови для їх застосування. Невикористані платником податків податкові пільги не можна перенести на інші податкові періоди, зарахувати в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодувати з бюджету (пункт 30.4 ПКУ).

26.11.2024 позивач подав клопотання (вх. № 3696 від 26.11.2024), в якому на письмові пояснення відповідача зазначає, що відповідно до предмету договорів відповідач здійснював нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою) за адресою: вул. Коржівська, 82 Б, м. Ромни, Сумська обл. З урахуванням приписів ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядником коштів за бюджетною програмою "Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій" є МЦШР ДСНС України. Головним розпорядником коштів є Міністерство Внутрішніх Справ України. Відповідно до індивідуальної податкової консультації Державної податкової служби України № 301/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК від 18.01.2024 наданої за зверненням позивача, режим звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до операцій, а не до суб`єктів. Тобто з огляду на норми, визначені підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 та пунктом 197.15 статі 197 розділу V ПКУ, звільненню від оподаткування ПДВ підлягають, зокрема: операції генерального підрядника з постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження житла за рахунок замовника, що будується із залученням держаних коштів; операції генерального підрядника з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти. Таким чином, якщо оплата за виконання робіт (постачання послуг) з будівництва житла (житлового будинку) у межах Договору здійснюється за рахунок державних коштів, то операції генерального підрядника з постачання МЦШР будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (житлового будинку) або послуг із спорудження житла (житлового будинку) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, і, відповідно, вартість вказаних робіт або послуг повинна формуватися без урахування ПДВ.

27.11.2024 представник відповідача подав клопотання (вх. № 3703 від 27.11.2024) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання.

У судовому засіданні 27.11.2024 господарський суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 18.12.2024, 14 год. 30 хв.; забезпечив участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

13.12.2024 позивач подав письмові пояснення (вх. № 3942 від 13.12.2024) щодо розрахунку зайво нарахованого та сплаченого податку на додану вартість.

17.12.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 4010 від 17.12.2024), в якому просить суд повернутись до стадії підготовчого судового засідання у даній справі; визнати причини своєчасного неподання доказів по справі поважними та долучити до справи у копіях довідку КП «Роменського міськрайонного бюро технічної інвентаризації» від 25.11.2024, відповідь Роменської міської ради від 26.11.2024 з додатками, архівний витяг рішення Роменської міської ради від 28.02.2018 та рішення від 24.01.2018, а також копії адвокатських запитів.

18.12.2024 позивач подав заперечення на клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження.

У судовому засіданні 18.12.2024, з урахуванням наданих учасниками пояснень, суд роз`яснив учасникам справи положення ч. 1 ст. 75 ГПК України відповідно до якої обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Такою обставиною, яку визнають учасники справи є та обставина, що земельна ділянка на якій здійснювалось будівництво за укладеними договорами не була вільною повністю від забудови на момент укладення відповідних договорів, на цій земельній ділянці знаходився об`єкт незавершеного будівництва (школа), відповідно на якому здійснювалось будівництво багатоквартирного житлового будинку за договорами. Суд зазначив про відсутність підстав для повернення до стадії підготовчого засідання, оскільки сторони визнали обставину, на підтвердження якої відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази у клопотанні (вх. № 4010 від 17.12.2024), для чого повернутися на стадію підготовчого провадження.

У судовому засіданні 18.12.2024 господарський суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 16.01.2025, 12 год. 00 хв.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

28.05.2019 між сторонами укладений договір будівельного підряду за рахунок коштів державного бюджету № 183 за умовами якого відповідач зобов`язується за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені будівельні роботи (код ДК 021:2015 - 45210000-2 «Будівництво будівель») по об`єкту - «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою), за адресою: вул. Коржівська, 82-Б, м.Ромни, Сумська область» (далі - Об`єкт будівництва) відповідно до проектно-кошторисної документації (ДБН А.2.2.-3-2014), а позивач зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Сторони домовились, що за договором під здачею підрядником закінчених будівельних робіт по об`єкту будівництва розуміється приведення об`єкта будівництва до стану готовності введення його в експлуатацію підтвердженого відповідним актом (п. 1.2. договору).

Договір укладено на підставі проведення процедури Відкритих торгів, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 1.9. договору).

Згідно з додатковими угодами 1-14 сторони вносили зміни до договору, в тому числі в частині ціни договору, строку виконання робіт, строку дії договору.

Відповідно до п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди № 13 від 09.11.2022, його ціна визначається за твердим кошторисом, що є Додатком № 1 та невід`ємною частиною Договору, і становить 52958530,09 грн (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять гривень 09 копійок), в тому числі ПДВ 8826421,68 грн. (вісім мільйонів вісімсот двадцять шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 68 копійок).

Згідно з п. 3.1. договору фінансування робіт здійснюється коштом державного бюджету через розрахунковий рахунок замовника відкритий в УДКСУ у м. Київ згідно з Планом фінансування (Додаток 2).

Строки виконання робіт встановлюються відповідно до календарного графіка, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 3), та умовами Договору, але не пізніше 23.12.2022 р. (п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 13 від 09.11.2022).

Передача закінчених робіт Підрядником і приймання їх Замовником здійснюється відповідно до чинного порядку і оформляється актом про виконані роботи, в міру виконання робіт (п. 9.2. договору).

Згідно з п. 17.1 договору в редакції додаткової угоди № 14 від 16.12.2022 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Сторони підтверджують факт виконання робіт за договором на суму 52958530,09 грн. та факт їх оплати. Відповідні обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт та реєстром платіжних доручень по розрахунках за виконані роботи.

23.09.2019 між сторонами укладений договір будівельного підряду за рахунок коштів державного бюджету № 273 за умовами якого відповідач зобов`язується за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені додаткові роботи з будівництва об`єкту: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою), за адресою: вул. Коржівська, 82-Б, м.Ромни, Сумська область» (код ДК 021:2015 - 45210000- 2 «Будівництво будівель») (далі - Об`єкт будівництва) відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов`язується надати Підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 1.2. договору сторони домовились, що за договором під будівельними роботами розуміються додаткові роботи, вказані у проектно-кошторисній документації на Об`єкт будівництва (зі змінами від 21.08.2019), що не були зазначені у початковому проекті Об`єкта будівництва, і необхідність яких виникла під час здійснення будівельних робіт за Договором № 183.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість робіт за цим договором погоджена за договірними цінами (відповідно до Додатку №1 цього Договору), відповідно до проведених переговорів, і становить 9166398,00 грн. (дев`ять мільйонів сто шістдесят шість тисяч триста дев`яносто вісім гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 1527733,00 грн. (один мільйон п`ятсот двадцять сім тисяч сімсот тридцять три гривні 00 коп.)

Згідно з додатковими угодами 1-8 сторони вносили зміни до договору, в тому числі в частині строку виконання робіт, строку дії договору.

Згідно з п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 8 від 28.12.2021 строки виконання робіт встановлюються відповідно до календарного графіка, який є невід`ємною частиною договору (Додаток №3), та умовами договору, але не пізніше 10.12.2022.

Відповідно до п. 17.1. договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 року.

Сторони підтверджують факт виконання робіт за договором на суму 9074105,66 грн. та факт їх оплати. Відповідні обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт та реєстром платіжних доручень по розрахунках за виконані роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що п. 2.1. договорів, в частині включення до ціни податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла суперечить пункту 197.15 статті 197 розділу V Податкового кодексу України. Включення відповідачем до вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будувалося за державні кошти за договорами будівельного підряду № 183 від 28.05.2019, № 273 від 23.09.2019 до актів виконаних робіт за формою № КБ-2в, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3 податку на додану вартість у загальному розмірі 3 527 692,95 грн. не відповідає вимогам пункту 197.15 та підпункту 197.1.14 статті 197 розділу V Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, сплачені кошти у сумі 3 527 692,95 грн. підлягають поверненню позивачу, як безпідставно набуті.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 626 ЦК, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК).

Частиною 2 ст. 631 ЦК передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Положеннями ст. 638 ЦК передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами ст. 837 ЦК передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень ст. 843 ЦК, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 844 ЦК, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 875 ЦК передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 877 ЦК).

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 215 ЦК передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

При цьому, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК).

За умовами статті 217 Цивільного кодексу України, які регулюють питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин, передбачено, що закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати. Отже, за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Недійсність окремої частини правочину не призводить до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Податок на додану вартість визначено у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Відповідно до п. 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ за приписами вказаної норми застосовується до операцій, а не до суб`єктів.

Умовами укладених договорів визначено, що замовником будівництва є Міжрегіональний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, підрядником є Приватне підприємство Рубін. Предметом договорів є будівельні роботи (код ДК 021:2015 - 45210000-2 «Будівництво будівель») по об`єкту - «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою), за адресою: вул. Коржівська, 82-Б, м. Ромни, Сумська область» (далі - Об`єкт будівництва). Фінансування робіт здійснюється коштом державного бюджету (п. 3.1. договорів).

Відповідач не спростував, що будівництво здійснювалось за державні кошти.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Поняття «будівництво житла за державні кошти» у п. 197.15. ст. 197 Податкового кодексу України, слід розуміти як будівництво за грошові кошти, що належать державі.

Поняттю «державні кошти» відповідає інше поняття, яке застосовується у чинному законодавстві «публічні кошти». Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти - кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, кошти суб`єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності тощо.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), юридичні особи, які є установами, організаціями, які забезпечують потреби держави та є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

Отже, грошові кошти, що отримані відповідачем як підрядником і надавачем (постачальником) будівельно-монтажних робіт з будівництва житла є державними коштами, отриманими з державного бюджету, що відповідає умовам договорів.

Доводи відповідача про те, що ним здійснювалося не нове будівництво житла, а реконструкція, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання недійсними пунктів договорів, суд вважає необґрунтованими, з огляду на предмет укладених між сторонами договорів.

Суд зазначає, що п. 197.15 статті 197 Податкового кодексу України передбачено звільнення від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти. Положення цієї норми не містять вимоги щодо будівництва саме нового житла.

Також суд зауважує, що відповідно до визначень, наведених у п. 3.2., 3.11., 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 будівництво це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Водночас, нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

З огляду на викладене, оскільки предметом договорів було виконання будівельних робіт по об`єкту Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотирьохповерхового житлового будинку з мансардою) за рахунок державних коштів, операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти підлягали звільненню від оподаткування податком на додану вартість згідно з положеннями п. 197.15 ст. 197 ПК України, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними пунктів 2.1 договорів в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, адже таке включення здійснено без дотримання вимог податкового законодавства.

Суд враховує, що норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку або звільнення від його застосування є обов`язком, а не правом платника податку.

Суд також враховує, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (див. постанову Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20).

Порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

За викладених обставин, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 183 від 28.05.2019, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 2 838 287 грн 48 коп.; визнання недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 273 від 23.09.2019, в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 689 405 грн 47 коп.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідно до розрахунку позивача, сума безпідставно отриманих відповідачем коштів за договорами становить 3 527 692 грн. 95 коп. (2838287 грн 48 коп. за договором № 183, 689405 грн. 47 коп. за договором № 273), що розрахована виходячи з суми ПДВ, включеної до ціни робіт за актами, що була сплачена відповідачу без урахування п. 197.15 Податкового кодексу України, за вирахуванням ПДВ включеного до вартості матеріалів.

Враховуючи, що відповідач отримав від позивача кошти за виконані роботи щодо постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла з ПДВ, а відповідні операції були звільнені від оподаткування ПДВ, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 527 692 грн 95 коп.

Щодо строків позовної давності, суд зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач подав позовну заяву в електронній формі через електронний суд. За подання позовної заяви до суду сплатив судовий збір в сумі 58 971 грн. 39 коп. (за дві вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви майнового характеру), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в сумі 47 177 грн 12 коп.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача, оскільки спір виник через неправомірні дії обох сторін щодо включення до ціни договору, до вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла ПДВ; з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 23 588 грн. 56 коп.

Щодо судового збору в сумі 11 794 грн. 27 коп. (внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом) суд зазначає, що за приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 183 від 28.05.2019, укладеного між Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Рятувальників, буд. 64, м. Ромни, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 33219415) та Приватним підприємством Рубін (вул. Дудіна, буд. 18 Б, м. Ромни, Сумська область, 42009, код ЄДРПОУ 30880121), в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 2 838 287 грн 48 коп.

3. Визнати недійсним п. 2.1 договору будівельного підряду за рахунок державних коштів № 273 від 23.09.2019, укладеного між Міжрегіональним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Рятувальників, буд. 64, м. Ромни, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 33219415) та Приватним підприємством Рубін (вул. Дудіна, буд. 18 Б, м. Ромни, Сумська область, 42009, код ЄДРПОУ 30880121), в частині включення до ціни договору податку на додану вартість щодо вартості постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла в сумі 689 405 грн 47 коп.

4. Стягнути з Приватного підприємства Рубін (вул. Дудіна, буд. 18 Б, м. Ромни, Сумська область, 42009, код ЄДРПОУ 30880121) на користь Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Рятувальників, буд. 64, м. Ромни, Сумська область, 42001, код ЄДРПОУ 33219415) 3 527 692 грн 95 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 23 588 грн. 56 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 27.01.2025.

СуддяД.В. Вдовенко