Ухвала

від 21.01.2025 по справі 922/2076/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" січня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2076/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Кегичівської селищної ради (вул. Волошина. буд. 33, смт Кегичівка, Харківська область, 64003; код ЄДРПОУ: 04396963) до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, м. Харків, 61022; поштова адреса на час воєнного стану: вул. Зигіна, буд. 1, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ: 22630473) про визнання недійсним та скасування рішення за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Дикань О.М., в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИВ:

Кегичівська селищна рада 19.05.2023 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.03.2023 №70/15-р/к у справі № 1/07-70-20 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем під час розгляду справи № 1/07-70-20 та прийняття оспорюваного рішення не було доведено та не обґрунтовано належними доказами легітимації органом місцевого самоврядування зловживання ВКП "Фортуна" монопольним становищем, і що вказані дії призвели до ущемлення інтересів споживачів послуги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2023 позовну заяву Кегичівської селищної ради було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2076/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 21.06.2023, відповідач проти позову заперечував повністю з посиланням на те, що позивачем у позовній заяві не наведено жодних аргументів щодо підстав (порушення норм матеріального та/або процесуального права), за яких у відповідності до статті 59 названого Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення адміністративної колегії Відділення від 10.03.2023 № 70/15-р/к у справі № 1/07-70-20 повинно бути визнано судом недійсним та в подальшому скасовано.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.08.2023 було задоволено клопотання Кегичівської селищної ради від 04.07.2023 про зупинення провадження у справі; провадження у справі № 922/2076/23 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 922/2029/23 за позовом Вовківського комунального підприємства "Фортуна" до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі №922/2029/23 позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано повністю рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.03.2023 № 70/15-р/к у справі № 1/07-70-20 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. Стягнуто зі Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Вовківського комунального підприємства "Фортуна" 2684,00 грн судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 922/2029/23 апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 у справі № 922/2029/23 залишено без змін.

Отже, рішення у справі № 922/2029/23 за позовом Вовківського комунального підприємства "Фортуна" до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення набрало законної сили 13.12.2023.

У зв`язку з викладеним, провадження у справі № 922/2076/23 було поновлено ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2024.

15.02.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 922/2076/23 до завершення розгляду справи № 922/2029/23 у касаційному порядку.

Протокольною ухвалою господарського суду від 22.02.2024 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі було відмовлено, з огляду на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено зупинення провадження у справі з підстав перегляду рішень, що набрали законної сили, та постанов апеляційного суду Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду.

Постановою Верховного Суду Касаційного господарського суду від 05.03.2024 по справі № 922/2029/23 частково задоволено касаційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 по справі № 922/2029/23 скасовано; справу № 922/2029/23 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2024 задоволено заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.03.2024 про зупинення провадження у справі та клопотання Кегичівської селищної ради від 19.03.2024 про повернення до підготовчого провадження та зупинення провадження у справі; ухвалено повернутися у справі №922/2076/23 на стадію підготовчого провадження; провадження у справі №922/2076/23 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/2029/23.

15.05.2024 Господарським судом Харківської області було розглянуто справу №922/2029/23 по суті та прийнято рішення про відмову у задоволенні позову ВКП "Фортуна" до Відділення у повному обсязі. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.05.2024 у справі № 922/2029/23 набрало законної сили та не було оскаржено у порядку і строки, встановлені статтями 254, 256, 257 зазначеного Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 провадження у справі № 922/2076/23 поновлено та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою господарського суду від 26.12.2024 підготовче провадження у справі № 922/2076/23 закрито; розгляд справи по суті призначено на 21.01.2025 о 12:15.

У судове засідання, яке відбулося 21.01.2025, а також у всі попередні судові засідання, які відбулися після поновлення провадження у справі, позивач не з`явився; про причину неявки суд не повідомив.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала повністю.

Процесуальні наслідки неявки позивача у судове засідання та дії суду у такому випадку передбачені ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у підготовчі засідання 17.12.2024 та 26.12.2024, а також у судове засідання з розгляду справи по суті 21.01.2025 не з`явився; про поважність причин неявки суд не повідомив; заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача не надав.

Про час та місце вищевказаних судових засідань позивач був повідомлений ухвалами суду через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.

Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як зазначено вище, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте, згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу, у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Так, зокрема, у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України. Натомість, неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи викладене, суд залишає позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи, що позов залишено без розгляду з підстав неодноразової неявки позивача у судові засідання , то суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст. 13, 42, 46, 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Кегичівської селищної ради до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст. 256-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвалу складено та підписано 27.01.2025.

СуддяН.М. Кухар