Ухвала

від 22.01.2025 по справі 461/484/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/484/25

Провадження № 1-кс/461/566/25

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

22.01.2025 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого в ВРзСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Русанів Броварського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою за спеціальністю пожежна безпека, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючого на посаді командира запасної роти у військовому званні «молодший лейтенант», розлученого та на даний час перебуваючого в цивільному шлюбі, дітей немає, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному 20.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000201, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в:

22.01.2025 слідчий в ВРзСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки злочин, у вчиненні якого він підозрюється спричинив смерть потерпілого.

Клопотання обґрунтовує тим, що 20.01.2025 приблизно о 11 год. 20 хв., водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Peugeot 406», р.н. НОМЕР_2 , та рухаючись ним вулицею Равська у місті Жовква, Львівської області, поблизу будівлі № 1А, порушив вимоги чинних розділів ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме: п.п. 1.5; 2.3 «б» і «д»; 12.1, які виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, при проїзді ділянки дороги, яка має заокруглення, не вибрав безпечної швидкості руху, чим позбавив себе змоги постійно контролювати рух керованого ним автомобіля та без причин технічного характеру виїхав за межі проїзної частини, на праву, по ходу руху, прилеглу територію, де здійснив наїзд на двох пішоходів, які в цей час вийшли з приміщення магазину «Дивоцін», в результаті чого пішохід ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці пригоди, а пішохід ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого передпліччя, січеної рани чола та черепно-мозкової травми.

20.01.2025 о 12:50 год ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

21.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Русанів, Броварського району, Київської області, громадянин України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 , перебуваючий на посаді командира запасної роти, у військовому званні «молодший лейтенант», не депутат, не нотаріус, не адвокат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця пригоди від 20.01.2025, схемою та фототаблицею до нього, показаннями підозрюваного ОСОБА_5 , а також іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження.

Встановлено, що ОСОБА_5 :

1) підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого;

2) в результаті його дій, які виразилися в грубому порушенні Правил дорожнього руху України настали тяжкі наслідки у вигляді смерті особи;

3) потерпілій стороні завдана непоправна шкода у вигляді смерті близької людини, шкода не відшкодована, а тому при наявності кваліфікованого захисника, обвинувачений усвідомлює суворість покарання, яке йому буде призначене за умови доведеності його вини.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, санкція статті якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ст.177 КПК України, зокрема:

1) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.

2) неможливість запобігання ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Крім цього, згідно з п.2 ч.4 ст.183 КПК України загибель потерпілого є підставою для не визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, без визначення розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зважаючи на особу обвинуваченого, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

Обмеження конституційних прав підозрюваного ОСОБА_5 є виправданим, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в результаті якого загинула одна особа, а інша травмована.

На підставі наведеного, просить клопотання задоволити.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та існують ризики, передбаченіст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 (врежимі відеоконференції)у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, з підстав, наведених у письмових запереченнях, в яких зазначив наступне. Вважає, що жодних доказів наявності ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного органом досудового розслідування слідчому судді не надано, та такі ризики є лише припущеннями. Звертає увагу слідчого судді на те, що докази вчинення правопорушення є вилученими внаслідок проведеного огляду місця події та протоколу затримання підозрюваного. У справі допитані свідки, кількість та імена яких слідство не розкриває. Окрім цього, слідчий не вказує, які ще свідки можуть бути допитані у кримінальному провадженні. Неспроможною є також позиція слідчого в частині імовірного впливу підозрюваного на експертів, виходячи з того, що підозрюваний не знає та не може знати де та які саме експертні установи та їх експерти проводять експертизи для даної справи. Просить врахувати, що підозрюваний заявляє перед судом, що визнає свою вину, розкаюється у вчиненому, трактує його як прикрий збіг обставин та повною мірою сприятиме розслідуванню, намагатиметься відшкодувати завдану шкоду, наскільки це буде можливо, такий є військовослужбовцем, зараз продовжує службу командиром 55 роти Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , де і проживає. Також вважає, що органом досудового розслідування належним чином не обґрунтовано неможливість застосування інших, більш м?яких запобіжних заходів, які забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовомузасіданні просиввизначити йомурозмір застави.Пояснив,що має вищу освітою за спеціальністю пожежна безпека, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на посаді командира запасної роти у військовому званні «молодший лейтенант», в загальному на військовій службі перебуває з 28.09.2021, має середньомісячну заробітну плату в розмірі 28000 грн, розлучений та на даний час перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_9 , яка не працює, оскільки звільнилася з військової служби, дітей не має, раніше не судимий.

Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесенному 20.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000201, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

Згідно протоколу затримання особи 20.01.2025 о 12:50 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

21.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть одного потерпілого та середньої тяжкості тілесне ушкодження іншому потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Згідно змісту статтей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1ст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2ст.177 КПК України).

Згідно положеньст. 178 КК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1.ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2ст.183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке у відповідності до положеньст.12 КК Українивідноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 20.01.2025 внесені відомості у кримінальному провадженні №12025140000000201, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України;

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.01.2025, долученою до такого схемою та фототаблицею;

- лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_7 від 20.01.2025;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.01.2025;

- протокол затримання ОСОБА_5 у порядкуст.208 КПК Україниза підозрою у вчиненні кримінального правопорушення від 20.01.2025,

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 20.01.2025 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення,

вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьомуКПКУкраїни не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/судуобумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи наволі ухилитися від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).

При цьомуслідчим суддею враховується, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на посаді командира запасної роти у військовому званні «молодший лейтенант», на даний час перебуває в цивільному шлюбі.

Слідчий суддя вважає доведеним ризик впливу на потерпілих, свідків, експертів, у вказаному кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 може впливати на вказаних осіб шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст.23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1ст.177 КПК України.

При обраннізапобіжного заходу,слідчим суддеювраховуються даніпро особупідозрюваного,його вік,а самете,що підозрюваниймає вищу освітою за спеціальністю пожежна безпека, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на посаді командира запасної роти у військовому званні «молодший лейтенант», в загальному на військовій службі перебуває з 28.09.2021, має середньомісячну заробітну плату в розмірі 28000 грн, розлучений та на даний час перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_9 , яка не працює, оскільки звільнилася з військової служби, дітей не має, раніше не судимий.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України,слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування допідозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2ст.197 КПК Українистрок дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно протоколу затриманнявід 20.01.2025, ОСОБА_5 був затриманий 20.01.2025 о 12 годині 50 хвилин в порядкуст.208 КПК України, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаного моменту.

Відповідно до абз.1 ч.3ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим.

Згідно з положеннями ч.4ст.183 КПК Українисуд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цього жКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Із згаданого законодавчого положення слідує, що не визначення розміру застави щодо категорій злочинів передбачених ч.4ст.183 КПК України- це право, а не імперативний обов`язок суду.

Згідно ч.4ст.182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.2 ч.5ст.182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його молодий вік, те, що він раніше не судимий, має сталі соціальні зв`язки, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на посаді командира запасної роти у військовому званні «молодший лейтенант», в загальному на військовій службі перебуває з 28.09.2021, має середньомісячну заробітну плату в розмірі 28000 грн, вину визнає, злочин, який інкримінується ОСОБА_5 характеризується необережною формою вини, не вчиняв жодних дій по перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні, приходить до переконання, що обставини визначеніст.177 КПК Україниу світлі наявних даних про особу підозрюваного, характер вчинення злочину, у якому він підозрюється відповідають конкретним обставинам справи на стадії кримінального провадження та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки, та не порушує права підозрюваного, підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним або заставодавцем внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного відповідні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 184, 186, 193-194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчогов ВРзСТСУ ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 днів, - тобто до 12:50 год. 20.03.2025, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 гривень (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 22.03.2025:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 24.01.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1