Рішення

від 21.01.2025 по справі 459/837/24

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/837/24

Провадження № 2/459/208/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судових засідань Мікало А.О.,

представника позивача Муравського В.В.,

представника відповідача ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорам,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання позики, у тому числі і на мовах фінансового кредиту № 0631995040 від 12.07.2019 в розмірі 50462,88 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.07.2019 між ТОВ «Інфінанс» та позичальником ОСОБА_2 було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0631995040, та отримання кредиту згідно заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики №2628565132 від 16.02.2020, що акцептована відповідачем 16.02.2020 шляхом підписання його електронним підписом. Відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн., в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов договору. Відповідач вчинив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 4130,00 грн. Підписанням договору позики відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з правилами, та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14.07.2021, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у т.ч. за договором позики №0631995040 від 12.07.2019 року, укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за вищевказаним договором позики, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 . Відповідач взятих на себе зобов`язань за цим кредитним договором не виконала, станом на 08.03.2024 відповідач має перед позивачем прострочену заборгованість на загальну суму 65994,31 грн, з яких: 4129,99 грн заборгованість за кредитом; 61864,32 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 50462,88 грн., з яких: 4129,99 грн. заборгованість за кредитом; 46992,89 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду у справі відкрито провадження у справі.

13.03.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому остання просила відмовити задоволенні позову. Вказала, що кредитного договору не укладала та не підписувала, примірники оригіналів договору з додатками їй не надавалися, позивачем не подано доказів переказу грошових коштів на її рахунок, не повідомлено про відступлення права вимоги первісного кредитора позивачу, незаконно нараховано та збільшено відсотки за користування кредитом у період карантину та військового стану, нараховано їх після закінчення строку кредитування, крім цього, нараховано приховану пеню після закінчення такого. Подала клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, у якому просила відмовити у їх задоволенні, а у разі часткового задоволення позову - зменшити витрати на правничу допомогу до 1000,00 грн.

Представником позивача на адресу суду 27.06.2024 подано письмові пояснення, у яких вказано, що між сторонами було укладено вищевказаний договір позики шляхом підписання електронним підписом відповідача, остання здійснювала часткове погашення суми кредиту та нарахованих процентів, що свідчить про визнання нею кредитних правовідносин, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося відповідно до умов договору в межах строку дії кредитного договору, позивач не нараховував пеню та/або інші штрафні санкції за невиконання умов договору, а лише відсотки за користування кредитом у розмірі та в строк, погоджений сторонами. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат зазначив, що остання не обґрунтувала неспівмірність витрат зі складністю справи.

01.07.2024 відповідачем подано додаткові пояснення, зміст яких зводиться до позиції, викладеної нею у відзиві на позовну заяву. Крім цього, остання вказує на відсутність в оригіналі оспорюваного договору та первинних бухгалтерських документів щодо фактичного перерахунку первісним кредитором коштів на її користь.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24.07.2019 між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0631995040 та Акцепт-оферти від 16.02.2020 на отримання 4 траншу кредиту згідно Заявки анкети №2628565162 від 16.02.2020 в рамках договору позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0631995040 від 21.07.2019 шляхом підписання електронним підписом.

Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов договору.

Серед основних умов кредиту визначено: максимальний строк користування кредитом (траншем) 30 днів, строк дії договору 36 календарних місяців, максимальна відсоткова ставка нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%, максимальна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%. Протягом 36 календарних місяців з дня укладення договору позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які позичальник зобов?язаний повернути товариству в рамках надання кредиту на умовах договору та правил.

Підписанням договору позики відповідач також підтвердила, що вона: самостійно перед укладанням даного договору повністю ознайомилася з правилами, викладеними на веб-сайті товариства, проектом договору і які відповідають умовам даного договору, та погоджується з ними; до укладення даного договору отримала вичерпну інформацію в письмовій формі про умови надання кредиту і що один з оригіналів цього договору був переданий позичальнику; підтверджує отримання пояснень товариства з метою забезпечення позичальнику можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансового стану; уклала цей договір на сприятливих для себе умовах, у тому числі з отриманням повної інформації від товариства, достатньої та необхідної для прийняття рішення позичальником щодо укладення цього договору, що відповідає її внутрішній волі.

Сторони погодили, що підписання товариством договору, додаткових угод та додатків до договору, повідомлень, вимог та інших документів відбувається шляхом використання факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки товариства, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання. Сторони дійшли згоди, що договір, додаткові угоди та додатки до договору, повідомлення, вимоги та інші документи підписані з використанням факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи товариства та факсимільного відтворення печатки кредитодавця, мають таку ж юридичну силу і породжують для сторін аналогічні права та обов?язки, що підписані власноручно.

Відповідно до п.7.1 правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми MoneyBOOM, з якими погодилася позичальник, укладаючи кредитний договір, встановлено, що відсотки за користування поточною сумою кредиту нараховуються на суму фінансового кредиту з дня отримання включно по день повернення включно.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_2 ідентифіковано ТОВ «Інфінанс» 24.07.2019 за допомогою одноразового ідентифікатора 3w0s7u, номер телефону, на який було направлено ідентифікатор - НОМЕР_6.

16.02.2020 відповідач подала Заявку-анкету, щодо надання кредиту у розмірі 4130,00 грн, терміном на 30 днів, яка була підписана ідентифікатором 3w0s7u.

16.02.2020 р. ТОВ «ІНФІНАНС» надало відповідачу на карту № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4130,00 грн., що підтверджується квитанцією за сплату №48845700 від 16.02.2020.

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» на ім?я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ). Ідентифікаційні дані власника карти № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , серія та номер паспорта: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ., номер телефону: НОМЕР_6 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отримання і користування відповідачем кредитним коштами також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 15.02.2020 по 26.06.2024 року надану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до якої ОСОБА_2 16.02.2020 на вищевказану карту відбулося зарахування переказу у розмірі 4130,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №0631995040 від 24.07.2019 заборгованість відповідачем у період з 19.03.2020 по 08.06.2021 було сплачено на погашення боргу 14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики № 0631995040 від 24.07.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 14-07/21 від 14.07.2021 сума заборгованості відповідача за договором № 0631995040 від 12.07.2019 становить 38891,26 грн, з яких: 4129,99 - заборгованість за тілом кредиту, 34761,27 грн - заборгованість по процентах.

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, у тому числі за Договором позики №0631995040 від 24.07.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 .

Згідно з реєстром боржників до договору про відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 сума заборгованості відповідача за договором № 0631995040 від 12.07.2019 становить 65994,31 грн, з яких: 4129,99 - сума заборгованості за за основним зобов`язанням, 61864,32 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію"(далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Виходячи зі змісту вищевказаних положень Закону, слід дійти висновку, що у межах укладання одного договору в електронній формі використовується один одноразовий ідентифікатор, який є електронним підписом позичальника.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76, 77 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Посилання відповідача на невідповідність наявної в матеріалах справи копії договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0631995040 від 24.07.2019, його оригіналу спростовується оглянутим у судовому засіданні диском, наданим позивачем, на якому міститься файл з оригіналом оспорюваного договору, який підписаний одноразовим ідентифікатором відповідача 3w0s7u.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на непідписання нею кредитного договору, оскільки договір про надання позики, і тому числі і на мовах фінансового кредиту № 0631995040 від 12.07.2019 укладений між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на особистий телефонний номер відповідача, та використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету.

Крім цього, судом враховано, що відповідач у період з 19.03.2020 по 08.06.2021 сплатила кошти у розмірі 2458,12 грн на погашення заборгованості за договором про надання позики, у тому числі і на мовах фінансового кредиту № 0631995040 від 12.07.2019, що свідчить про її дії, спрямовані на виконання умов договору, а отже, визнання нею факту укладення кредитного договору.

Такий висновок підтверджується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року), у які вказано про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на неотримання нею примірника оригіналу договору з додатками, оскільки таке спростовується п. 7.2 договору, який підписаний одноразовим електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого до укладення даного Договору позичальник отримала вичерпну інформацію в письмовій формі про умови надання кредиту і що один з оригіналів цього Договору був переданий позичальнику.

Також не заслуговує на увагу суду посилання відповідача на відсутність підтвердження перерахунку позивачем кредитних коштів на її рахунок, оскільки такі спростовуються квитанцією за сплату № 488457000 від 16.02.2019 щодо зарахуваннякоштів у сумі 4130,000 грн 16.02.2020 о 14:11 год. на картковий рахунок № НОМЕР_1 та випискою АТ КБ «Приватбанк» по рахунку № НОМЕР_2 , який емітовано на ім`я відповідача.Крім цього, вказаний картковий рахунок зазначено у Заяві -анкеті на отримання кредиту, підписану одноразовим ідентифікатором відповідача 3w0s7u.

При цьому відповідачем на спростування доводів позивача щодо перерахунку кредитних коштів у розмірі, зазначеному в договорі, не надано жодних доказів того, що вказані кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі. Оспорюючи перерахування кредитних коштів, відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до них.

Посилання відповідача не її неповідомлення про відступлення права вимоги первісного кредитора позивачу не заслуговує на увагу суду, оскільки таке неповідомлення боржника за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Саме по собі неотримання повідомлення позичальника про відступлення права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості на користь нового кредитора. Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №278/1679/13-ц, від 6 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц).

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що строк користування кожним кредитним траншем складає 30 днів, що визначає період, за який можуть нараховуватися відсотки по кредиту, та нарахування таких поза межами строку кредитування, адже п.1.2 кредитного договору передбачено строк його дії протягом 36 місяців. Пунктом 1.7 договору визначено, що протягом 36 місяців з дня укладення договору позичальник має право користуватися кредитними коштами, які позичальник зобов`язаний повернути в рамках надання кредиту на умовах договору та правил. Крім цього, в п.1.10.2 договору сторони погодили максимальну річну процентну ставку в розмірі 638,75 %. При цьому п.7.1 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми MoneyBOOM, з якими погодилася позичальник, укладаючи кредитний договір, встановлено, що відсотки за користування поточною сумою кредиту нараховуються на суму фінансового кредиту з дня отримання включно по день повернення включно.

Вищевказане дає підстави стверджувати, що у договорі розрізнюється строк користування кредитом (траншем), який становить 30 днів, та строк дії Договору - 36 міс (3 роки), а тому кредитодацець мав право стягувати з позичальника відсотки за кожен день користування кредитом у розмірі 1,75% в межах дії договору, у разі користування траншем понад 30-денний строк на період фактичного користування кредитом.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про незаконно нараховану пеню у період карантину та воєнного стану, оскільки відповідно до позовної заяви та розрахунку заборгованості за кредитом така відповідачу не нараховувалася, а отже, стягнення такої не є предметом спору.

За таких обставин, керуючись п. 4. ст. 611 (у частині обов`язку щодо відшкодування збитків), ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача спірної суми коштів, а отже, про задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс витрати на професійну правову допомогу у сумі 13000,00 грн.

Розмір таких витрат підтверджується: договором про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023; прайс-листом АО «Лігал Ассістанс» від 01.11.2023,платіжною інструкцією від 09.02.2024, заявкою на надання юридичної допомоги №2 віл 07.02.2024, витягом з акту №2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024. Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірності їх розміру. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Враховуючи задоволення позову, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, беручи до уваги заяву відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яка є частково обґрунтованою, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 13000 грн витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, тому в цілому задоволенню не підлягає.

Наведене узгоджується із постановою Верховного Суду України у справі №826/2689/15 від 09.04.2019 року.

Крім цього, згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3028,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на мовах фінансового кредиту №0631995040 від 12.07.2019 у розмірі 50462,88 грн, яка складається з: 4129,99 грн - заборгованості за кредитом (за тілом кредиту), 46322,89 грн - заборгованості за відсотками.

Стягнути ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 3028,00 грн судового збору .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ)

Відповідач: ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )

Повне рішення складено 24.01.2025.

Суддя: В. В. Грабовський