Рішення

від 27.01.2025 по справі 686/30886/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/30886/20

Провадження № 2/686/197/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Салоїд Н.М.,

секретаря судового засідання Лоб І.А.,

за участі представника позивача Висоцької Х.О.,

відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Поданий позов обгрунтовує тим, що 10 березня 2018 року в 11 годині 13 хвилин ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 , не надала переваги в русі транспортному засобу «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_3 , внаслідок чого відбулося зіткнення.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб марки «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Між власником транспортного засобу «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» був укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на період з 13.07.2017 по 12.07.2018, що підтверджується копією витягу Централізованої бази даних МТ СБУ.

09 листопада 2020 р. Хмельницьким міськрайонним судом постановлено рішення про закриття провадження у спарві № 686/22770/20 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУПАП, відносно відповідача у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Неправомірними діями відповідача унаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки йому завдано шкоди, тому на відповідача, яка керувала транспортним засобом в момент ДТП, і яка спричинила шкоду покладається обов`язок по її відшкодуванню.

Саме протиправними діями відповідача ОСОБА_1 під час експлуатації транспортного засобу «Daewoo Matiz» йому завдано матеріальної шкоди. Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження № 36/10 від 10.04.2020 вартість матеріального збитку унаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 становить 29 318,15 грн.

Вартість такого дослідження автотоварознавця становить 1 850,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій та платіжного доручення.

Внаслідок даної ДТП належний позивачу транспортний засіб отримав механічні пошкодження усунення яких потребує відновлювального ремонту, затрат часу та коштів, що викликало у позивача моральні страждання чим спричинено йому моральну шкоду.

09.11.2020р. Хмельницьким міськрайонним судом постановлено рішення про закриття провадження у справі № 686/22770/20 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно відповідача ОСОБА_4 , у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В ході розгляду справи позивач уточнив заявлені позовні вимоги. Покликається на те, що 03.03.2021 представник позивача звернувся до ПрАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна», оскільки між власником транспортного засобу марки «Daewoo Matiz», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 був укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на період з 13.07.2017 року до 12.07.2018 року, що підтверджується доданою копією витягу з Централізованої бази даних МТСБУ.

Вважає, що йому, як потерпілому належить право вимоги в обох видах зобов`язань деліктному та договірному.

Оскільки, позивачу завдана матеріальна шкода в розмірі 29 318,15 грн., вартість дослідження транспортного засобу складає 1 850,00 грн. та підлягають стягнення із ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Унаслідок завдання шкоди з вини відповідача, йому завдано моральної шкоди, залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, у його життєвих і виробничих стосунках, ступеня вини особи, порушують життєвий ритм і зв`язки.

Участь у дорожньо-транспортній пригоді власне з вини відповідача ОСОБА_4 , пошкодження власного майна безумовно негативно вплинули на його моральний стан та призвели до душевних страждань.

Серед таких негативних наслідків є також необхідність позивача впродовж тривалого часу з 10.03.2018 до 23.10.2020 (до закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 за строками давності, відвідувати судові засідання з метою встановлення винуватця дорожньо-транспортної пригоди, хвилюватись та переживати.

Саме неможливість користуватися власним транспортним засобом у звичайному режимі змінила його життєвий уклад, адже користування громадським транспортом зумовлювало більші витрати часу, особливо в період коронавірсусу COVID-19. Оцінює розмір завданої шкоди в 30 000 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 31 850 грн., витрати на правничу допомогу та судовий збір 6 169.06 грн. та з Страхової компанії «ПЗУ Україна» матеріальну шкоду в розмірі 29 318, 15 грн. та судові витрати в розмірі 5 671,74 грн.

Представник позивача в судовому засіданні поданий позов підтримала та просить його задовольнити із викладених підстав. Посилається на те, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить автомобіль марки «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

10 березня 2018 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 .

При цьому працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 КУПАП відносно позивача, тобто саме в його діях вбачалась невідповідність вимогам ПДР України та він набув статусу «винуватця ДТП».

25.06.2019 р. провадження у справі поро притягнення його до адміністративної відповідальності було закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Однак ним таке рішення було оскаржено, 06.02.2020 постановою Хмельницького апеляційного суду адміністративну справу було закрито за відсутністю в його діях події і складу адмінправопорушення.

04.09.2020 року було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_4 , за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди та 09.11.2020 Хмельницьким міськрайонним судом було ухвалено рішення про закриття провадження у справі № 686/22720/20 про адмінправопорушення відносно ОСОБА_5 за нереабілітуючих обставин.

Відомостей про наявність чинного на момент ДТП полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу марки «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 не було.

В подальшому ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» визнало чинність полісу № АК6656574 щодо транспортного засобу «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 , а копія полісу була надіслана лише 06.04.2023. Тобто, до поки страховик за полісом № АК6656574 не визнав чинність такого щодо транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 позивач не знав про існування такої обставини.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні проти позову заперечили, вважають їх безпідставним та необгрунтованим. Суду пояснили, що водій автомобіля марки «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із повідомленням про полію та заявою про страхове відшкодування не звертався, лише 11.12.2020 року звернувся із таким позовом безпосередньо до суду, і заявою про уточнення позовних вимог, поданою 03.03.2021, заявив вимоги до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Щодо стягнення моральної шкоди із ОСОБА_4 вважають заявлені вимоги такими, що задоволенню не підлягають. Баланс співмірності завданої шкоди із розміром матеріальних втрат не дотримано. Жодних доказів, які б вказували на використанні позивачем іншого транспорту ( в т.ч. громадського), а також підтвердження нематеріальних втрат не доведено та такі докази у матеріалах справи відсутні.

Окрім того, немає підстав для стягнення з відповідачки 1850 грн. понесених позивачкою для оцінки завданої майнової шкоди, так як понесені витрати, пов`язані із визначенням вартості пошкодженого автомобіля, оскільки потерпілим не був дотриманий порядок залучення експерта.

Не підлягають до задоволення витрати, понесені позивачем на правничу допомогу адвоката Бондара В.Б. у справах про адміністративне правопорушення, оскільки така допомога не надавалась в межах цієї цивільної справи. Покликається на те, що якщо суд дійде висновку про стягнення таких витрат на правничу допомогу, то відповідач заявляє клопотання про їх зменшення.

Відповідач ОСОБА_4 не заперечує що отримала страхове відшкодування на ремонт автомобіля марки «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є її матір, на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в судовому засіданні заявленого позову не визнала, вважає їх необгрунтованими. Суду пояснила, що на момент дорожньо-транспортної пригоди (10.03.2018) цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «ПЗУ Україна» за полісом АК №6656574.

Відповідно до п. 37.4 ст. 37 Закону неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю з моменту ДТП є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Позивач у визначений законом строк для виплати страхового відшкодування не звертався, тому відповідно немає права на таке відшкодування.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, заперечення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи доказами, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини..

Судом достовірно установлено, що 10 березня 2018 року в 12 годині 30 хвилин на автодорозі М-12 «Стрий-Знам`янка», західний під`їзд до м. Хмельницького 2 км +50 м ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Matiz», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по середній смузі при перестроюванні в крайню ліву смугу на порушення п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху не надала переваги в русі попутному транспортному засобу марки «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_3 , який рухався в крайній лівій смузі в сторону с. Мацьківці внаслідок чого відбулося зіткнення.

В результаті зазначеної ДТП автомобіль «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Проте, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП відносно позивача, ОСОБА_3 , тобто саме в його діях вбачались ознаки порушення Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

Як убачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення (№686/22770) постановою Хмельницького міськрайонного суду від 25 червня 2019 року позивача ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками ст. 124 КУПАП. Не погодившись із означеною постановою позивач оскаржив її до Хмельницького апеляційного суду та постановою від 06 лютого 2020 року таке рішення скасовано за відсутністю в його діях події і складу адмінправопорушення.

Така постанова мотивована тим, що за результатами огляду місця ДТП жодних об`єктивних даних, які б вказували на здійснення водієм ОСОБА_3 такого маневру як «обгін» в розумінні п. 10.1 ПДР України не отримано. Відповідно до наявних матеріалів на осьовій лінії (в місці розташування подвійної розмітки) наявне значне вологе нашарування бруду. Однак, сліди перетину автомобілем марки «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 осьової розмітки, які б свідчили про маневр обгону шляхом виїзду на зустрічну смугу руху та слідів повернення на свою смугу руху чи слідів руху по нашаруванню бруду на осьовій розмітці відсутні.

Відповідачка ОСОБА_4 , звернулась до страхової компанії позивача та отримала страхове відшкодування.

Натомість, постановою Хмельницького міськрайонного суду 09 листопада 2020 року було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за те, що вона, 10.03.2018 о 12 годині 30 хвилин на автодорозі М-12 Стрий-Знам`янка, західний під`їзд до м. Хмельницького 2 км.+50 м, керуючи «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в середній смузі при перестроюванні в крайню ліву на порушення п.п.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, не надала переваги в русі попутному транспортному засобу марки «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в крайній лівій смузі в сторону с. Мацьківці, внаслідок чого відбулось зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження.

У зв`язку із закінченням строків на момент розгляду справи притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 ч.2 КУПАП провадження у справі закрито з нереабілітуючих обставин.

Зазначені обставини підтверджуються копією договору страхування, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копією постанови Хмельницького міськрайонного суду від 09.11.2020 року.

Згідно з висновком експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження № 36/20 від 10.04.2020 р. вартість матеріального збитку, заподіяного власнику «Peugeot Partner», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП, станом на час завершення виконання дослідження, складає 29 318, 15 грн., вартість експертного дослідження, щодо встановлення вартості відновлювального ремонту та визначення розміру збитків становила 1850 грн.

Між власником транспортного засобу «Daewoo Матіz», д.н.з, НОМЕР_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» був укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на період з 13.07.2017 року до 12.07.2018 року, що підтверджується доданою копією витягу з Централізованої бази даних МТСБУ.

Зазначена шкода потерпілій особі особисто винуватцем ДТП відшкодована не була.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону (ст.ст.9, 22, 261, 28, 29), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій задано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, враховуючи п.2 ч.2 вказаної статті такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Страховик ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» не визнаючи позовних вимог щодо виплати страхового відшкодування покликається на те, що позивач ОСОБА_3 у визначений законом строк відповідно до положень п. 37.1.4 п. 37.1.Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Водночас суд зауважує, що позивач ОСОБА_3 не подав такої заяви у визначений цим законом строк, і не міг її подати у зв`язку із тим, що:

- по-перше відомостей про наявність чинного на момент ДТП полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу марки «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 не було у зв`язку із помилкою внесення в базу даних державного реєстраційного знаку, оскільки в ЦБД МТСБУ містилася інформація щодо наявності чинного полісу АК 6656574 щодо транспортного засобу «Daewoo Матіz», з номерним знаком НОМЕР_3 ВТХ;

- по-друге, з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди з 10.03.2018 до 06.02.2020 позивач ОСОБА_3 вважався винуватим у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Тому в період (один рік), визначений Законом, щодо подання потерпілим заяви про виплату страхового відшкодування позивач статусу потерпілого не мав, унаслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності. І лише , 04.09.202 року (через два роки і шість місяців) було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно відповідача ОСОБА_4 у вчиненні нею адміністративного правопорушення.

В подальшому ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» визнало чинність полісу № АК 6656574 щодо транспортного засобу «Daewoo Матіz», з номерним знаком НОМЕР_1 станом на 10.03.2018 вказано у відзиві на позовну заяву від 19.-04.2021 (а.с. 57 том 1), При цьому, копія полісу була надана сулу 04.03.2023, а відповідно позивачу такі обставини були невідомі. 06.02.2020 позивач втратив статус «винуватця ДТП» і «заподіювача шкоди, і 09.11.2020 набув статусу потерпілої особи.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП. Річний строк є преклюзивним і поновленню не підлягає.

Разом з тим, ані Закон №1961-IV, ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності.

З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі.

Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), ВП ВС з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.

На ОСОБА_4 , як учасника ДТП було покладено обов`язок направити повідомлення про ДТП до страховика ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відповідно до вимог п.п.33.1.4, 33.1 ст. 33 Закону України №1961-ІУ.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач діяв добросовісно, у передбаченому законом порядку довів свою невинуватість та разом із тим довів вину відповідачки у завданні шкоди порушенням Правил дорожнього руху України. Суд вважає, що річний строк визначений Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди не мав статусу потерпілої особи, тому й звернувся до суду про стягнення страхового відшкодування протягом строку позовної давності, визначеної законом.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 09 листопада 2020 року провадження у справі закрито з нереабілітуючих обставин у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, ініціатором якого виступила сама відповідач, не оспорюючи своєї невинуватості.

З наведених підстав суд вважає вину ОСОБА_6 ( ОСОБА_1 ) у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та спричинення збитків ОСОБА_3 доведеної повністю та не звільняє її від цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується па загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України на особу, яка завдала моральної шкоди фізичній особі своїми неправомірними діями, покладається обов`язок її відшкодувати.

Суд вважає доведеним, що позивач унаслідок завдання йому матеріальної шкоди з вини відповідачки був змушений докладати зусиль до зміни свого способу життя, оскільки судові процеси, забирають у нього багато часу, завдають шкоди здоров`ю, порушують життєвий ритм і зв`язки, для відновлення яких необхідні додатковий час і зусилля, що спричиняє моральну шкоду.

Таким чином, враховуючи тривалість моральних страждань з часу вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідача ОСОБА_4 істотних та вимушених змін в його життєвих стосунках, а також необхідності в прикладанні додаткових зусиль для усунення негативних наслідків та суттєвий період часу необхідного для повернення до попереднього звичного режиму життя, позивач визначив розмір, моральної шкоди яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Загальний розмір позовних вимог в частині відшкодування шкоди шляхом стягнення з Приватне Акціонерне Товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - 29 318 грн. 15 коп.

Тому з врахуванням розумності та справедливості суд вважає, що розмір завданих страждань складає 8 000,00 грн., він є необхідним і достатнім для покриття завданої шкоди.

Позивач ставить питання про стягнення з відповідача ОСОБА_7 витрат, понесених позивачем на складення висновку експертного дослідження на предмет визначення матеріальної шкоди, проте, всупереч положенням п.п. 34.3. п 34 Закону України « Про ОСЦПВНТЗ» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Позивач стягнення таких витрат із страховика не заявляв, а відповідач не має такого обов`язку його сплачувати, тому в цій частині у стягненні таких витрат необхідно відмовити.

Розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс; складає: 840,80 грн. - судовий збір; 16 000 грн. - професійна правнича допомога, а всього загальна сума судових витрат становить 16 840,80 грн.

З урахуванням наведеного з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 840,98 грн., з ОСОБА_4 ) на користь держави судовий збір в сумі 560,5 грн.

Що стосується стягнення витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

До матеріалів справи надано договори представників позивача: адвоката Бондара В.Б. на надання правничої допомоги в адміністративних справах та понесення витрати на загальну суму 6 000,00 грн., що підтверджується відповідними доказами. Однак, суд до уваги їх не бере, позаяк такі витрати в межах провадження по цивільній справі не відшкодовуються.

В матеріалах справи наявний договір б/н, укладений позивачем з адвокатом Бондарем В.Б. від 10.11.2020 року, ордер, акт виконаних робіт та квитанція про сплату таких послуг за № 251979 серії Аб від 11.11.2020.

Крім того, у справі відповідно до договору про надання правової допомоги від 12.12.2022 року приймала участь адвокат Висоцька Х.О., ордеру та детального опису виконаних робіт вартість послуг склала 5 000,00 грн., меморіального ордеру про оплату таких послуг.

Представник ОСОБА_4 ,. у наданих поясненнях просить зменшити такі витрати, вважає їх розмір не співмірним, занадто високим порівняно із складністю справи, в усних поясненнях посилається, що у відповідача на утриманні є малолітня дитина.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

По перше, трати позивача, понесені на оплату правничої допомоги не є завищеними, а по суті мінімальними з огляду на період надання таких послуг, з огляду на невизнання вини відповідачкою, відповідач не надала доказів наявності малолітньої дитини на утриманні, а її представник послався на них в заключному слові.

Тому суд їх не приймає, та знаходить, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу з відповідачів на користь позивача по 5 000,00 грн. з кожного.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ч. 5 ст. 49, ч. 4 ст. 81, ст. 110, 115, ч. 2 ст. 134, ч. 7 ст. 135, ч. 2 ст. 136, 137, 138, 139, 140, 141, ч. 1 ст. 155, ч. 7 10 ст. 158, ч. 4 ст. 200, ч. 2, 4 ст. 206, ч. 2 ст. 240, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259, ч. 6, 8 ст. 259, ст. 263, 264, 265, 266, 267, ч. 6, 7 ст. 268, ч. 1, 2 ст. 273, 280, ч. 1 ст. 352, ст. 354, 430, ч. 6 ст. 431 ЦПК України та ст. 22, 1166, 1167, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст. 6, 9, 22, 23, 28,29,34, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 8 000 грн. - моральної шкоди та 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави в сумі 560.5 грн.

Стягнути з ПрАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 29 318 грн. 15 коп. страхового відшкодування в межах встановленого ліміту страхового відшкодування за умовами полісу № АК6656574 та судовий збір в сумі 840,8 грн.

Стягнути з ПрАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд.

Повний текст рішення виготовлено 25 січня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: 04112 м. Київ вул. Дегтярівська, 62

Суддя :