Постанова

від 27.01.2025 по справі 472/1092/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

27.01.25

33/812/37/25

Справа № 472/1092/23

Провадження № 33/812/37/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Тищук Н.О.,

із секретарем Травкіною В.Р.,

за участю в режимі відеоконференції захисника особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 адвоката Венделя Олега Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,адвоката ВенделяОлега Михайловича на постанову судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця смт.Веселинове Миколаївськоїобласті,працюючого водіємТОВ «НІКСПЕЦТРАНС»,проживаючого заадресою:

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді 850 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 135333від 23 вересня 2024року про притягнення до адміністративної відповідальності цього дня близько о 15 год 20 хв. ОСОБА_1 рухаючись по вул. Центральній в с. Вовчок Тульчинського району Вінницької області,керував транспортним засобом SCANIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп VAN HOOL, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та особливостей вантажу, допустив перекидання автомобіля на узбіччя, чим пошкодив відбійник та порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

Постановою судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

27 грудня 2024року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Вендель О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.

В апеляційній скарзі захисник зазначав, що вважає помилковими висновки суду про неуважність водія ОСОБА_1 , оскільки він рухався з допустимою швидкістю 40 км/год та стежив за дорожньою обстановкою, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 своєчасно побачив завалювання причепу (цистерни) та наявність на пішохідному переході дітей, що дало йому можливість вчинити дії, спрямовані на уникнення небезпеки для їх життя і здоров`я.

Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступного.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог статті280КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (частина 1 статті 251 КУпАП).

Пленум Верховного Суду України у пункті 7 Постанови № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що у випадках, коли передбачені суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясувати характер порушень, які допустив кожний із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є підставою адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Правила дорожнього руху України (надалі - ПДР України) відповідно до Закону України"Продорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1).

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.3).

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Статтею 256КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2024року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого цього дня близько о 15 год 20 хв ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Центральній в с. Вовчок Тульчинського району Вінницької області, керував транспортним засобом SCANIA, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп VAN HOOL, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та особливостей вантажу, допустив перекидання автомобіля на узбіччя, чим пошкодив відбійник та порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

Відповідно до п. 2.3 б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За приписами пункту 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.

У своїх поясненнях, наданих працівникам поліції на місці ДТП ОСОБА_1 зазначав, що під час керування транспортним засобом він не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та особливостей вантажу, внаслідок чого автомобіль пошкодив відбійник та з`їхав у кювет.

Свідок ОСОБА_2 , будучи допитаним судом першої інстанції, пояснив, що 23вересня 2024 року вдень він стояв на узбіччі з правої сторони дороги, бачив, як їхала вантажна машина та на повороті, не впоравшись з керуванням, перевернулася. Це відбулося на Т-образному перехресті з пішохідним переходом. На той час з ним був його син, дочка та однокласник сина. Дочка перейшла дорогу раніше, а вони - хлопці, чекали поки проїдуть машини.

Схема ДТП та додані до матеріалів справи фотознімки підтверджують обставини та наслідки ДТП.

Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Венделя О.М., який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке встановлена статтею 124 КупАП.

Наявними у справі доказами підтверджується вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Так, надаючи пояснення правникам поліції на місці вчинення ДТП, ОСОБА_1 визнав свою вину та чітко пояснив, що керуючи транспортним засобом, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та особливостей вантажу, що і призвело до ДТП.

Інші протилежні пояснення, зокрема щодо того, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності задля збереження життя і здоров`я дітей, які перебували на перехресті на пішохідному переході, з`явилися пізніше, а саме після укладення договору про надання правничої допомоги, у клопотанні захисника Венделя О.М. про виклик та допит у судовому засіданні свідка ОСОБА_3 .

З огляду на це апеляційний суд критично ставиться до таких пояснень захисника та розцінює їх як намагання ввести суд в оману стосовно обставин події та намагання надання ОСОБА_1 можливості уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

З пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що він разом з донькою стояв на узбіччі з правої сторони дороги та бачив, як їхала вантажна машина, водій якої на повороті не впорався з керуванням, що призвело до перекидання авто. У цей час хлопці син та його однокласник, знаходилися на іншій стороні дороги та чекали поки проїдуть машини.

Таким чином, можливо зробити висновок про те, що саме дії водія ОСОБА_1 , який не врахував дорожньої обстановки та особливостей вантажу, та скоїв ДТП, несли загрозу життю і здоров`ю дітей, які знаходились поряд з проїжджою частиною, очікуючи проїзду машин.

Інших доказів, які б впливали на висновки суду, ні особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ні його захисником адвокатом Венделем О.М., не надано.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Сукупність наведених вище доказів з урахуванням характеру та локалізації пошкоджень транспортного засобу та дорожнього відбійника під час взаємного контактування підтверджують факт порушення водієм ОСОБА_1 , вимог пункту 12.1 ПДР України.

Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що дії водія ОСОБА_1 перебувають у причинно - наслідковому зв`язку з ДТП, що мала місце 23 вересня 2024 року.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124КУпАП знайшла своє підтвердження на підставі зібраних у справі доказів.

У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З огляду на зазначене, викладені на обґрунтування апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних у справі доказів, не дають жодних сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною "поза розумним сумнівом".

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 ,адвоката ВенделяОлега Михайловича залишити без задоволення.

Постанову судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Тищук