Постанова

від 21.01.2025 по справі 947/14829/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/859/25

Справа № 947/14829/22

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л.В.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Булацевської Я.В.,

учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , особа яку обмежують у дієздатності - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року, постановлену Київським районним судом м. Одеси у складі: судді Калініченко Л.В., присяжних Брітанова О.Б., Фартушняк Н.Б., в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежено дієздатною, встановлення над нею піклування та призначення піклувальника,

в с т а н о в и в:

У липні 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежено дієздатною, встановлення над нею піклування та призначення піклувальника.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року, якою клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Богачева Анатолія Борисовича про призначення повторної судово-психіатричної експертизи задоволено частково.

Призначено по справі повторну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи хворіє ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на психічну хворобу?

2. Чи розуміє ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу свого психічного стану значення своїх дій в повному обсязі чи частково, а також чи може керувати ними в повному обсязі чи частково?

Проведення експертизи доручено експертам Одеської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (місцезнаходження: 65000, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 9), за виключенням експертів: Толмачова О.А., Василенко А.М., Хаджинова О.В., яким було здійснено проведення первинної судово-психіатричної експертизи, за наслідком якої надано висновок судово-психіатричного експерта №536 від 05.10.2022 року.

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

У розпорядження експертів направлено матеріали цивільної справи № 947/14829/22 та наявну медичну документацію щодо підекспертної.

Провадження у справі на час проведення повторної експертизи ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року зупинено.

В апеляційній скарзі заявниця ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року щодо проведення повторної судово-психіатричної експертизи. Затвердити висновок судово-психіатричного експерта № 536 від 05 жовтня 2022 року та визнати обмежено дієздатною матір заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_1 піклувальником обмежено дієздатної особи - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції повно і всебічно не з`ясував обставини справи, свідки заявника не запрошувались, заперечення ОСОБА_1 не розглядались, висновки зроблено тільки на підставі слів ОСОБА_2 та її представника; суд не мотивував відхилення висновку експерта № 536 від 05.10.2022.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 20.01.2025 на електронну пошту Одеського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 21.01.2025 на 13.30 год.

Вирішуючи вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Справа перебуває в провадженні Одеського апеляційного суду з січня 2024 року, апеляційне провадження відкрито 04.01.2024, передбачений частиною першою статті 371 ЦПК України строк розгляду справи апеляційної скарги сплинув у лютому 2024 року, у той час коли правом на справедливий судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, складовою якого є розумність строків розгляду справи, наділені всі учасники справи, у тому разі і особа, щодо якої ставиться питання.

Участь заявника та її представника в суді апеляційної інстанції не визнавалася судом обов`язковою. Свої міркування щодо своїх вимог та законності ухвали суду першої інстанції ОСОБА_1 висловлено у заяві по суті справи - в апеляційній скарзі.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. По справі не встановлено обставин, які б перешкоджали розглянути справу за відсутності сторони заявника, яка має демонструвати готовність на всіх етапах такого брати участь у судових процедурах, до яких слід віднести і апеляційний перегляд судового рішення.

Окрім того, клопотання про відкладення розгляду справи подане адвокатом шляхом направлення на електронну пошту Одеського апеляційного суду, а не за допомогою підсистеми (модуля) Електронний суд.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

29 червня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (тут і далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21 липня 2023 року та введений в дію 18 жовтня 2023 року.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу наведених норма права вбачається, що реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте, саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Отже адвокат Шаповалов О.Ю. як представник ОСОБА_1 може звертатись до Одеського апеляційного суду: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Такі висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 року у справі № 204/2321/22.

Проте клопотання про відкладення, подане представником заявника - адвокатом Шаповаловим О.Ю. шляхом направлення на офіційну електронну адресу Одеського апеляційного суду, що свідчить про використання не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Одеського апеляційного суду з відповідною заявою, тому остання підлягає залишенню без розгляду.

Інші учасники справи, належно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (представник Нестеренко Л.В., Київська районна адміністрація Одеської міської ради шляхом доставки електронного документу до електронного кабінету 06.12.2024 2:59:45, заявниця Нестєренко С.В. у відповідності до вимог п. 3 ч. 7 ст. 128 ЦПК України шляхом проставлення в поштовому повідомленні відмітки Укрпошти про відсутність адресата за адресою, повідомленою суду), до судового засідання не з`явилися.

Вказане відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Звертаючись до суду з заявою, предметом якої є визнання фізичної особи недієздатною чи обмежено дієздатною, а для встановлення психічного стану особи необхідні спеціальні знання, тому призначення відповідної експертизи судом, у відповідності до п. 2. ч. 1 ст.105 ЦПК України є обов`язковим.

16 серпня 2022 року заявником заявлено клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, проведення якої заявник просила суд доручити експертам Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради (65000, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 9), на вирішення яких поставити наступні питання:

1. Чи хворіє ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на психічну хворобу?

2. Чи розуміє ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу свого психічного стану в повному обсязі чи частково значення своїх дій та чи може керувати ними в повному обсязі чи частково?

Разом з цим клопотанням, з метою надання медичної документації експертові для проведення вказаної експертизи, заявниця також заявила клопотання про витребування доказів, в якому просила суд витребувати з Комунального некомерційного підприємства «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради виписку з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та призначення судово-психіатричної експертизи задоволено.

Витребувано з Комунального некомерційного підприємства «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради оригінали медичної документації, заведеної на ім`я - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на час проведення судово-психіатричної експертизи.

Призначено по справі № 947/14829/22 судово-психіатричну експертизу.

На виконання вказаної ухвали, до суду першої інстанції надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 536 від 05.10.2022, складений комісією експертів Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я», а саме в складі: Толмачов О.А., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , якими встановлено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкій психічний розлад у вигляді «Органічного розладу особливості та поведінки, сполученого ґенезу, вираженого експлозивного варіанту психоорганічного синдрому, із суттєвим зниженням когнітивних функцій, емоційно-вольовою не стійкістю» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики « F07.9» за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), внаслідок чого за психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Від представника ОСОБА_2 адвокатом Богачевим А.Б. надано до суду клопотання про призначення повторної судово-психіатричної експертизи по справі, в якій представник просить суд призначити вказану повторну судову експертизу за питаннями, визначеними ухвалою суду від 16.08.2022, проведення якої доручити експертам Миколаївської філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України.

В обґрунтування вказаного клопотання представник посилається на те, що висновок експерта містить суттєві суперечливості, так експертна комісія в дослідницькій частини вказувала на відсутність ознак душевного захворювання або стійкого психічного розладу, однак наприкінці експерти дійшли до висновку про їх наявність, і таке протиріччя є суттєвим. Також, представник вказує, що висновок експертів не ґрунтується на даних амбулаторної картки психіатричного хворого ОСОБА_2 .

Під час проведення вказаної експертизи, комісією не охоплені усі наявні документи, а саме не досліджено характеристики за місцем проживання ОСОБА_2 , яка була направлена 13 жовтня 2022 року судом на адресу експертної установи та повернута поштовою службою після закінчення терміну зберігання, хоча експертний висновок № 536 було направлено на адресу суду лише 10 листопада 2022 року.

Також, представник вказує, що під час проведення зазначеної експертизи були допущені суттєві порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, тому що порушено права ОСОБА_2 , які передбачені діючим законодавством України. Так, ОСОБА_2 ніхто не повідомляв про призначення судово-психіатричної експертизи, вона не отримувала ухвалу суду, їй не були відомі питання, які були поставлені перед експертами. ОСОБА_2 примусово доставили до експертної установи для проведення судово-психіатричної експертизи, хоча вона не ухилялася від проведення експертизи, оскільки взагалі не знала, що суд призначив експертизу.

Ніхто не обговорював з ОСОБА_2 , які матеріали, письмові документи необхідні для проведення психіатричної експертизи. ОСОБА_2 також не було роз`яснено право на відвід експертів, яким доручено проведення судово-психіатричної експертизи.

Також, представник зазначив, що ОСОБА_1 , яка є особою прямо зацікавленою в результатах експертизи, також була присутньою під час проведення вказаного дослідження, мала контакт з експертами-психіатрами, мала доступ до експертної установи, що зафіксовано у експертному висновку з зазначенням, що ОСОБА_1 довелося попросити залишити кабінет експертів через вкрай негативне ставлення до неї на час експертного дослідження випробуваної ОСОБА_2 .

За наслідком викладеного, представник ОСОБА_2 адвокат Богачев А.Б. вважає наявними підстави для призначення повторної судово-психіатричної експертизи, приймаючи, що висновки експертизи мають суттєве значення для ОСОБА_2 , від чого в свою чергу залежить її дієздатність.

Під час розгляду справи, до суду звернулась ОСОБА_2 з відповідною заявою, в якій повідомила, що категорично заперечує проти визнання її недієздатною, у тому числі обмежено, з посиланням на те, що звернення ОСОБА_1 обумовлено її бажанням заволодіти належним їй ОСОБА_2 нерухомим майном.

Від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що опіка врятує її матір від пограбування та позбавлення її житла.

В суді першої інстанції 20.09.2023 в судовому засіданні в порядку надання усних пояснень щодо наданого висновку судово-психіатричного експерта № 536 від 05.10.2022, експертом ОСОБА_6 було зазначено, що для проведення судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2 остання була доставлена до експертної установи в супроводі ОСОБА_1 та дільничого інспектора патрульної поліції.

Також експерт повідомив, що до приміщення де здійснювалось дослідження підекспертної особи ОСОБА_2 , увійшла та була присутньою ОСОБА_1 , внаслідок чого ОСОБА_2 , перебувала в занадто напруженому емоційному стані, що слугувало підставою для виведення ОСОБА_1 . Експерт вказав, що дослідження проводилось саме за наслідком стану ОСОБА_2 в момент проведення дослідження, а також вказав, що не виключає, що емоційний стан ОСОБА_2 міг впливати на наслідки експертного дослідження

Задовольняючи частково вказане клопотання та призначаючи повторну судово - психіатричну експертизу, суд, із посиланням на вимоги ст. 103, 105 ЦПК України, виходив з того, що викладені у висновку експерта за № 536 від 05.10.2022 висновки не є чіткими та достатніми для встановлення однозначного психічного стану особи ОСОБА_2 , що викликають сумніви у його правильності, оскільки висновки експерта за наслідком проведення судово-психіатричної експертизи за № 536 від 05.10.2022 ґрунтуються на стані ОСОБА_2 , у тому числі в момент дослідження, під час чого ОСОБА_2 , в свою чергу, перебувала в емоційно напруженому стані внаслідок супроводження її дочкою ОСОБА_1 , з якою наявні складні та конфліктні відносини, а також враховуючи повідомлені експертом ОСОБА_6 обставини, що відповідний стан впливає на наслідки відповідного дослідження.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу за вказаними доводами, апеляційний суд зазначає таке.

В силу ст.129 Конституції України, ст.2 ЦПК України до основних засад (принципів) судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Передбачене ст. 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В силу ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року, для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.

При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися ст.103-ст. 113 ЦПК України, ЗУ «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мінюста № 53/5 від 08.10.1998 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 року за № 705/3145, та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно ч. 1-5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

У постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц зазначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14-ц).

Тобто, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

В оскаржуваній ухвалі про призначення повторної експертизи суд першої інстанції зазначив обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта, а саме - вказав, що висновки експерта за наслідком проведення судово-психіатричної експертизи за № 536 від 05.10.2022 ґрунтуються на стані ОСОБА_2 у тому числі в момент дослідження, під час чого ОСОБА_2 в свою чергу перебувала в емоційно напруженому стані внаслідок супроводження її дочкою ОСОБА_1 , з якою наявні складні та конфліктні відносини, а також враховуючи повідомлені експертом ОСОБА_6 обставини, що відповідний стан впливає на наслідки відповідного дослідження.

Отже, суд навів перелік обставин, які викликають сумніви у правильності первинного висновку експерта, з якими колегія суддів погоджується, та наголошує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для призначення у справі повторної судово-психіатричної експертизи, відповідно частини другої статті 113 ЦПК України.

Довід апеляційної скарги про те, що висновки суду зроблені тільки на підставі слів відповідача та заяви представника відповідача, а правдивість фактів не перевірена судом, розглянуто однобічно, то таке спростовується текстом наявного в матеріалах справи експертного висновку, яким підтверджено присутність заявниці під час експертного дослідження, що вплинуло на емоційний стан під експертної.

Доводи апеляційної скарги здебільше зводяться до власної характеристики заявницею психічного стану матері та конфліктів матері з сусідами через її намагання виділити належну матері частку у нерухомому майні, а також з огляду на її надмірну довіру до сторонніх людей з приводу належного матері майна та можливості ризиків, пов`язаних із відчуженням майна через нездатність критично оцінювати наміри людей, не стосуються під ставності призначення судом повторної судово-психіатричної експертизи.

Як не впливає на обґрунтованість призначеної судом повторної експертизи і посилання на відчуження матір`ю заявниці на користь держави без компенсації однокімнатної квартири.

Посилання заявниці на те, що експерт не пам`ятає про її відсутність під час експертного дослідження, то таке не узгоджується із змістом експертного висновку.

Власне підтвердження про доцільність опіки з боку заявниці так само не впливає на можливість суду призначити у справі повторну судово-психіатричну експертизу.

Так само не може бути взято твердження заявниці про недопит свідків з її боку щодо психіатричного стану матері заявниці як підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки образи, наклепи з боку матері заявниці щодо останньої та свідків, агресивну поведінку, на що та посилається, не впливає на правильність оскаржуваного судового рішення. Як не підлягає задоволенню і клопотання про допит свідків в суді апеляційної інстанції на предмет тих самих обставин за необгрунтованістю, оскільки по справі встановлені підстави для призначення повторної експертизи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно застосовано до правовідносин норми процесуального права, повно та всебічно досліджено матеріали справи та прийнято обґрунтований висновок про призначення судової технічної експертизи.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 21 січня 2025 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.В. Кострицький

Ю.П. Лозко