Рішення

від 16.01.2025 по справі 357/16491/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/16491/23

Провадження № 2/357/24/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя - Цукуров В. П.,

секретар судового засідання - Івашев Є.В.,

за участю: представника Білоцерківської міської ради - Швеця С.С., прокурора Самборука О.С., відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння земельної ділянки -

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області (далі - «Позивач») звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») про витребування з незаконного володіння земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на такі обставини.

Білоцерківською окружною прокуратурою за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021112030000317 від 07.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, встановлені порушення вимог земельного законодавства під час відведення у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га, на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Установлено, що державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району 03.11.2020 року (індексний номер рішення 54990181 від 06.11.2020 року) зареєстровано за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Підставою для здійснення вказаної державної реєстрації зазначено рішення Шкарівської сільської ради №43-519 від 23.10.2020 року, електронна сканована копія якого долучена державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно при реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.

Згідно вказаної копії вбачається, що рішенням №43-519 від 23.10.2020 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Шкарівської сільської ради, що виготовлена ФОП ОСОБА_2 .

Однак, як вбачається із відповіді архівного відділу Білоцерківської районної державної адміністрації від 20.06.2022 року, Шкарівською сільською радою рішення №43-519 від 23.10.2020 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», яким затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 3220489500:02:007:0125 не приймалося.

Натомість під №43-519 від 23.10.2020 року наявне зовсім інше рішення, а саме - «Про затвердження розпоряджень сільського голови з фінансових питань».

Крім цього, згідно з відповіддю ФОП ОСОБА_2 від 29.08.2023 року технічна документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 кадастровий номер 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Шкарівської сільської ради, ФОП ОСОБА_2 не розроблялася. ОСОБА_1 з заявою про виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку не звертався.

Отже, з вищевикладеного випливає, що рішенням Шкарівської сільської ради №43-519 від 23.10.2020 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», яким затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Шкарівської сільської ради на засіданні сесії Шкарівської сільської ради не приймалося та є підробленим.

Крім цього, відповідно до акту обстеження земельної ділянки №110/10 від 28.10.2021 року, складеного Управлінням самоврядного контролю Білоцерківської міської ради, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га відповідно до Генерального плану м. Біла Церква, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 03.11.2016 року за №319-18-VII розташована в межах проектної транспортної розв`язки. Згідно з генеральним планом с. Шкарівка, затвердженого рішенням Шкарівської сільської ради від 11.12.2014 року №45-518, дана земельна ділянка розташована частково в межах червоних ліній вулиці, зелених насаджень, а також частково в межах проектної комунально-складської зони. Земельна ділянка сформована вздовж автодороги Р04 з порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Як наслідок земля комунальної власності вибула у приватну власність незаконно.

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості, що сформована в автоматичному режимі на сайті Фонду Державного майна України за посиланням (https://evaluation.spfu.gov.ua/main/evaluationreport/reference), вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га становить 152342,95 гривень.

Білоцерківською окружною прокуратурою до Білоцерківської міської ради було направлено лист від 30.08.2023 року з інформацією про виявлення вказаних порушення вимог земельного законодавства та інтересів держави.

Згідно з відповіддю Білоцерківської міської ради від 08.09.2023 року останньою, упродовж усього часу незаконного володіння Відповідачем спірною земельною ділянкою, не було вжито заходів реагування, у тому числі шляхом пред`явлення відповідного позову до суду та остання не заперечує щодо вжиття Білоцерківською окружною прокуратурою заходів представницького характеру за вказаним фактом.

З огляду на викладене Позивач просив суд:

витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Білоцерківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га, що розташована на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області; стягнути з Відповідача фактично понесені судові витрати.

Історія справи. Заяви та клопотання, позиції учасників справи, показання свідка.

22.12.2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с. 74-75).

13.03.2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по даній цивільній справі, призначено її до судового розгляду по суті (а.с. 91).

17.04.2024 року до канцелярії суду засобами поштового зв`язку від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, поновити йому строк на подачу відзиву та повернутися на стадію підготовчого провадження. Також просив суд застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності. Зазначив, що він у 2020 році звернувся з клопотанням до Шкарівської сільської ради Білоцерківського району щодо виділення земельної ділянки та розроблення документації із землеустрою. Дане клопотання з додатками прийняв та зареєстрував у сільській раді Державний реєстратор Лужецький Дмитро Леонідович. Через деякий час Відповідача запросили до сільської ради та ознайомили з рішенням про надання дозволу. Далі всі необхідні документи були передані ФОП ОСОБА_2 , який розробив технічну документацію, а Шкарівська сільська рада 23.10.2020 року на сорок третій сесії сьомого скликання її затвердила згідно витягу з рішення №43-519. При цьому, напередодні прийняття такого рішення про затвердження технічної документації) згідно з витягом від 13.10.2020 Шкарівська сільська рада надавала заяву (запит) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо загальних відомостей про земельну ділянку під кадастровим номером 3220489500:02:007:0125. 03.11.2020 року Державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Олійник Іриною Юріївною внесено відомості до Державного реєстру речових прав, а саме рішення органу місцевого самоврядування - Шкарівської сільської ради про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, серія та номер 43-519, виданий 23.10.2020 року, за ОСОБА_1 . Після отримання Відповідачем рішення також змінилась інформація про земельну ділянку на публічній кадастровій карті сайту Держгеокадастр. У межах кримінального провадження, про яке зазначено у позові, Відповідач не допитувався та не надавав будь які покази чи документи. Відповідно до копії поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125, книгу відкрито 12.03.2019 року державним кадастровим реєстратором Бородацьким А.С. Згідно з аркушем №2 Розділу №3 «Земельна ділянка. Право власності. Постійного користування запис про виникнення права» від 07.11.2020 року власник (користувач) є ОСОБА_1 . Орган державної реєстрації: Шкарівська сільська рада Білоцерківського району. На аркуші №3 книги у розділі 3 від 03.10.2020 №004 внесено зміни запису. При цьому, не вказана суть змін, прізвище та ініціали Державного кадастрового реєстратора, який вніс зміни (скасував). Аналогічні інформація відображена на Аркуші №4 книги у Розділі 3. від 09.08.2023 за №005. Відповідач не звертався щодо внесення змін запису до книги. ФОП ОСОБА_2 на запит прокуратури повідомляє, що не виготовляв технічну документацію ОСОБА_1 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, кадастровий номер 3220489500:02:007:0125. Відповідач вважає, що це не зовсім відповідає дійсності, оскільки Державний реєстратор не може вносити відомості до реєстрів без технічної документації, а сільська рада приймати рішення про її затвердження. У 2020 році такі документи обов`язково сканувались державним реєстратором. З огляду на те, що Білоцерківська міська рада отримувала всі документи від Шкарівської сільської ради то, на думку Відповідача, остання могла і не передавати їх до архіву та повідомляти прокуратуру про наявність документів, що підтверджують законність набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 (а.с. 97-103).

25.04.2024 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження (а.с. 116-117).

06.05.2024 року до канцелярії суду від заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури надійшла відповідь на позовну заяву, у якій останній зазначив, що, на його думку, доводи відзиву на позовну заяву є необґрунтованими та безпідставними. Рішенням Шкарівської сільської ради №43-519 від 23.10.2020 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», яким затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Шкарівської сільської ради на засіданні сесії Шкарівської сільської ради не приймалося та є підробленим. Відтак, твердження Відповідача про те, що він дійсно звертався з клопотанням до Шкарівської сільської ради про отримання дозволу на виділення спірної земельної ділянки та розроблення документації з землеустрою є необґрунтованим. Зауважив, що про порушення своїх прав Позивач дізнався лише у 2022 році за результатами досудового розслідування кримінального провадження №42021112030000317 від 07.12.2021 року.

20.05.2024 року до канцелярії суду Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив у якому останній зазначив, що Позивачем на підтвердження своїх доводів не було надано будь-яких доказів, зокрема - висновку експерта про підробку рішення або оголошення про підозру винній особі за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021112030000317 від 07.12.2021 року або рішення суду, або інформації з архіву щодо звернення Відповідача взагалі про виділення земельної ділянки. Також Позивачем не надано доказів на підтвердження факту належності йому спірної земельної ділянки (а.с. 135-136).

25.05.2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по даній цивільній справі, призначено її до судового розгляду по суті (а.с. 140-141).

26.11.2024 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, було постановлено викликати в якості свідка ФОП ОСОБА_2 та визнано явку представника Білоцерківської міської ради Київської області обов`язковою (а.с. 165).

27.12.2024 року у судовому засіданні було допитано у якості свідка фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , який пояснив, що приблизно у серпні 2023 року йому зателефонував із Білоцерківської прокуратури прокурор Самборук О.С., який повідомив, що є земельна ділянка з певним кадастровим номером, відбулася інвентаризація і ця земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_1 , а в рішенні Шкарівської сільської ради було вказано свідка як розробника технічної документації або проєкту землеустрою. На це свідок повідомив прокурору, що йому не відомо про те, що там зазначений і на якій підставі, оскільки цю роботу він не виконував, ніяких договорів з цього приводу не укладав. Особа ОСОБА_1 йому не відома, останній до нього ніколи не звертався. На письмовий запит прокурора свідок підготував письмову відповідь, яку особисто завіз в прокуратуру. Наскільки йому відомо, ця земельна ділянка не могла бути відведена в приватну власність, оскільки її призначення - для ведення товарного сільського господарства. Якби хтось звернувся до нього за оформленням технічної документації, то він би відмовив, оскільки це було б незаконним і порушувало б приписи Земельного Кодексу України, зокрема у частині цільового використання землі. Підкреслив, що з ОСОБА_1 він ніколи не спілкувався. Із Шкарівської сільської ради або інших організацій з ним ніхто з цього приводу не контактував.

У судових засіданнях, зокрема, 16.01.2025 року прокурор Самборук О.С. та представник Білоцерківської міської ради Київської області позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Надали пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

Незважаючи на те, що Відповідач неодноразово подавав клопотання про відкладення судових засідань, жодного доказу поважності причин неявки суду не надав. У зв`язку з його неявкою судові засідання неодноразово відкладалися, явку Відповідача судом було визнано обов`язковою.

При цьому, у засіданнях, у яких приймав участь Відповідач, суд неодноразово роз`яснював йому право на професійну правничу допомогу. Утім, 16.01.2025 року в ході розгляду справи той пояснив, що сам має дві вищі освіти - юридичну та економічну. Знайти підходящого адвоката, який би представляв його інтереси, він не зміг. До 2019 року він працював начальником відділу ДВС у місті Біла Церква Київської області. Свої інтереси захищатиме сам.

Відповідач пояснив суду, що по питанню оформлення прав на спірну земельну ділянку він звернувся до начальника відділу реєстрації Шкарівської сільської ради Дмитра Лужецького, утім зробив це не офіційно, а у приватному порядку. Таке неофіційне звернення Відповідач пояснив тим, що з ОСОБА_3 він був давно знайомий у зв`язку з роботою у ДВС і не тільки, а в сільській раді складно знайти людину, яка б прийняла відповідні документи, двері там постійно закриті й туди йому далеко їхати.

З цією метою вони декілька разів зустрічалися на Таращанському масиві у місті Біла Церква. Під час однієї з таких зустрічей Відповідач передав ОСОБА_4 грошові кошти, які останній мав передати особі, яка буде виготовляти документацію із землеустрою. Кошти було передано Відповідачем готівкою, а приходного ордеру або квитанції той йому не видав. Відповідач особисто до ФОП ОСОБА_2 за виготовленням такої документації не звертався, ніяких договорів та довіреностей на право представляти його інтереси з питань звернення до уповноважених органів для розроблення земельної документації та подачу її на затвердження до Шкарівської сільської ради він не видавав. Оригіналів документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки у Відповідача немає, але є оригінал Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію якого він додав до відзиву на позовну заяву.

Проти задоволення позовних вимог Відповідач заперечував, просив відмовити Позивачу в повному обсязі.

2. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки №110/10 від 28.10.2021 року, складеним Управлінням самоврядного контролю Білоцерківської міської ради, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га відповідно до Генерального плану м. Біла Церква, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 03.11.2016 року за №319-18-VII, розташована в межах проектної транспортної розв`язки. Згідно з генеральним планом с. Шкарівка, затвердженого рішенням Шкарівської сільської ради від 11.12.2014 року №45-518, дана земельна ділянка розташована частково в межах червоних ліній вулиці, зелених насаджень, а також частково в межах проектної комунально-складської зони. Земельна ділянка сформована вздовж автодороги Р04 з порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 32-41).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №357021428 від 05.12.2023 року власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 ОСОБА_1 , площа (га): 0,6959, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 12.03.2019, Тип речового права: право власності, дата та час державної реєстрації: 03.11.2020, Документи, подані для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, серія та номер: 43-519, виданий 23.10.2020, видавник: Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області (а.с. 14).

Відповідно до Поземельної книги стосовно земельної ділянки кадастровий номер 3220489500:02:007:0125, відкритої 12.03.2019 року, державним реєстратором Шкарівської сільської ради Білоцерківського району 03.11.2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 16-22).

Згідно з рішенням Шкарівської сільської ради №43-519 від 23.10.2020 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Шкарівської сільської ради, що виготовлена ФОП ОСОБА_2 (а.с. 23).

Відповідно до листа ФОП ОСОБА_5 від 29.08.2023 року технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 кадастровий номер 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Шкарівської сільської ради, ФОП ОСОБА_2 не розроблялася. ОСОБА_1 про виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку не звертався (а.с. 27).

Листом від 20.06.2022 року №07-01-45/107 «Про надання копій документів» архівний відділ Білоцерківської районної державної адміністрації на адресу Білоцерківського районного управління поліції направив належним чином завірену копію рішення 43 сесії Шкарівської сільської ради 7 скликання від 23.10.2018 року №43-519 (а.с. 46).

Згідно з наданим архівним відділом рішенням Шкарівської сільської ради від 23.10.2020 року №43-519 «Про затвердження розпоряджень сільського голови з фінансових питань» сільська рада постановила: «Затвердити розпорядження сільського голови за рахунок коштів з загального фонду місцевого бюджету, а саме: №9 від 19.05.2020р. «Про виділення соціальних допомог», №10 від 22.06.2020р. «Про виділення соціальних допомог», №11 від 17.07.2020р. «Про виділення соціальних допомог», №12 від 20.07.2020р. «Про виділення соціальних допомог», №13 від 04.08.2020р. «Про виділення соціальних допомог», №14 від 01.09.2020р. «Про виділення соціальних допомог». Тобто питання «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», яким затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 3220489500:02:007:0125 не вирішувалося (а.с. 47-51).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 24.06.2022 року №10-10-0.3-2443/2-22 за інформацією, наданою Відділом №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель відсутня будь-яка документація щодо формування земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125, оскільки розробником не була передана (а.с. 51).

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14.09.2023 року №10-10-0.222-8492/2-23 за інформацією Відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Київській області згідно з інформацією з ДЗК НКС земельна ділянка загальною площею 0.06959 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 3220489500:02:007:0125) зареєстрована у Державному земельному кадастрі 12.03.2019 року на підставі заяви та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки натурі (на місцевості) Шкарівській сільській раді за адресою: Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, що виготовлена ТОВ «Земфонд». Документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 у місцевому фонді документації із землеустрою Відділу відсутня (а.с. 58).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021 року було зареєстровано кримінальне провадження №42021112030000317 за заявою Білоцерківської міської ради Київської області від 07.12.2021 року. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: (КК України 2001) ст.367 ч.1. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «Службові особи Шкарівської сільської ради вчинили службову недбалість та без законних на те підстав передали у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки вказана земельна ділянка розташована в межах червоних ліній та зелених насаджень» (а.с. 13).

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості, що сформована в автоматичному режимі на сайті Фонду Державного майна України за посиланням (https://evaluation.spfu.gov.ua/main/evaluationreport/reference), вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га становить 152342,95 гривень (а.с. 59-61).

Білоцерківською окружною прокуратурою до Білоцерківської міської ради було направлено лист від 30.08.2023 року з інформацією про виявлення вказаних порушення вимог земельного законодавства та інтересів держави (а.с. 62-64).

Згідно з листом Білоцерківської міської ради від 08.09.2023 року упродовж часу незаконного володіння Відповідачем спірною земельною ділянкою заходів реагування, у тому числі шляхом пред`явлення відповідного позову до суду, не вживалося. Міська рада не заперечує щодо вжиття окружною прокуратурою заходів представницького характеру за вказаним фактом (а.с. 65).

Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами процесуального та матеріального права України.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).

Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Безпосередньо Земельний кодекс України сформулював загальні правила виникнення прав на землю, відповідно до якого громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками з земель державної або комунальної власності за рішенням органів державної виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень.

За приписами ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища яке існувало до видання цього акту.

За правилами ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Висновки суду.

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади, як принципи цивільного права, мають фундаментальний характер. Це, зокрема, проявляється в тому, що вони по своїй суті є нормами прямої дії й суд має надавати оцінку спірним правовідносинам у контексті відповідності поведінки сторін та вчинених ними дій змісту загальних засад.

Як встановлено судом, рішення Шкарівської сільської ради №43-519 від 23.10.2020 року про затвердження Відповідачу технічної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_2 із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки не ухвалювалося.

ФОП ОСОБА_2 таку документацію не виготовляв, що підтверджено його поясненнями як свідка, а також письмовими доказами.

У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження законних підстав для оформлення права власності Відповідача на спірну земельну ділянку. За повідомленням Відповідача у нього також відповідні документи відсутні.

Твердження Відповідача про те, що він дійсно звертався з клопотанням до Шкарівської сільської ради про отримання дозволу на виділення спірної земельної ділянки та розроблення документації із землеустрою також не підтверджено жодним належним та допустимим доказом.

Водночас, судом встановлено, що спірна земельна ділянка розташована в межах проєктної транспортної розв`язки в межах червоних ліній вулиці, зелених насаджень, а також частково в межах проєктної комунально-складської зони, її сформовано вздовж автодороги. Як наслідок спірна земельна ділянка вибула у приватну власність незаконно.

З огляду на викладене, заслухавши пояснення сторін та покази свідка, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилань Відповідача на пропуск Позивачем позовної давності судом встановлено наступне. Жодних рішень стосовно спірної земельної ділянки Білоцерківською міською радою Київської області не приймалося. Разом з цим, про порушення своїх прав Позивач дізнався у 2022 році за результатами досудового розслідування кримінального провадження №42021112030000317 від 07.12.2021 року. Із даним позовом до суду Позивач звернувся 20.12.2023 року, тобто у межах трирічного строку, встановленого ст.257 ЦК України. А тому, правових підстав для застосування наслідків пропуску Позивачем строку позовної давності немає.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з ураху-ванням обраного ним способу захисту права, на підставі наданих сторонами та витребуваних судом доказів.

3. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 гривень, а позовні вимоги задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача (а.с. 12).

4. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння земельної ділянки - задовольнити.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Білоцерківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3220489500:02:007:0125 площею 0,6959 га, що розташована на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ: 2909996, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України у м. Києві), р/р: UA08201720343190001000015641.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Білоцерківська міська рада Київської області, місцезнаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, код ЄДРПОУ: 26376300.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 27.01.2025 року.

Суддя В. П. Цукуров