Ухвала

від 27.01.2025 по справі 363/235/25

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"27" січня 2025 р. Справа № 363/235/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», що подана представником позивача адвокатом Сечко С.В. до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

14.01.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява у якій позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 55952,13 грн. та суму сплаченого судового збору.

Дослідивши матеріали позову, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Вишгородського районного суду Київської області з огляду на наступне:

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

З листа секретаря виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не значиться.

Згідно з ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Так, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1060135 від 23.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України - позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, місцем заподіяння шкоди транспортному засобу, відносно якого здійснювалась виплати страхового відшкодування, є с. Ясногородка (біля Храму), Вишгородського району.

Так, проаналізувавши матеріали поданої позовної заяви, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що позовна заява про стягнення виплаченого страхового відшкодування, підлягає розгляду за правилами загальної підсудності та правила альтернативної підсудності відповідно до ст. 28 ЦПК України, зокрема щодо розгляду справ про відшкодування шкоди за місцем заподіяння шкоди до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) (стаття 4 вказаного Закону).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про страхування» в сукупності з вимогами ст. 979 ЦК України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Страхове відшкодування - грошова сума, що виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності з настанням страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спір між сторонами не стосується самого місця дорожньо-транспортної пригоди, не є спором про відшкодування шкоди, а виник з приводу виплати позивачем передбаченого законом страхового відшкодування потерпілій стороні.

Таким чином, враховуючи правило загальної підсудності, встановлене ч. 1 ст. 27 ЦПК України, дана позовна заява має розглядатися судом за зареєстрованим місцем реєстрації відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції - кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Крім цього, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина першастатті 378 ЦПК України).

Частина 9 ст. 187 ЦПК України наголошує, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31ЦПК України - суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає передачі за територіальною підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва, за місцем реєстрації відповідача.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення, випливає зі змісту ч. 3 ст. 31 ЦПК України.

У відповідності до положень ст. 32ЦПК України- спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомуст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст.9,27, 28, 30,31,187, 261,353,354 ЦПК Українисуд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», що подана представником позивача адвокатом Сечко С.В. до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування передати за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27а).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції зокрема і щодо передачі справи на розгляд іншого суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя О.П.Дьоміна