Ухвала

від 18.02.2025 по справі 363/235/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3098/25

ун. № 363/235/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року за підсудністю від Вишгородського районного суду Київської області до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2025 року визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справа передана судді 18 лютого 2025 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Додані до позовної заяви документи, зокрема, письмові пояснення, відібрані працівниками Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, не відповідають критеріям належної якості, зокрема на них абсолютно неможливо прочитати весь текст документа, що позбавляє суд можливості встановити фактичні дані з поданих документів.

Суд звертає увагу позивача, що готуючи документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами (державними стандартами).

Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.

Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.

Враховуючи вказане, позивач має подати до суду чіткі та читабельні документи, що нададуть змогу прочитати весь текст документа та встановити його зміст.

Окрім зазначеного, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, а також юридичні особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної чи юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 62 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», позовна заява подана до суду адвокатом Сечко Сергієм Володимировичем.

На підтвердження своїх повноважень, як представника позивача, Сечко С.В. надано копію довіреності № 124-186 від 27 грудня 2024 року, зі строком дії по 31 грудня 2025 року, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002003, видане на ім`я Сечко Сергій Володимировичем.

Ордер на надання правової допомоги та / або договір про надання правової допомоги, укладений між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» адвокатом Сечко Сергієм Володимировичем, в матеріалах справи відсутній.

Довіреністю №0124-186 від 27 грудня 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», в особі Голови Правління Нельги Павла Олександровича та Члена Правління - Фінансового директора Федотової Олени Станіславівни, які спільно діють на підставі Статуту, уповноважують Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТНО-ФІНАНСОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ «АСА» в особі Сечко Сергія Володимировича, на вчинення дій від імені Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», зокрема вести справи у судових установах будь-якої інстанції.

Починаючи з 29.12.2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України).

Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України. Тому недостатнім для самопредставництва юридичної особи є видана нею на ім`я одного з працівників довіреність.

29.12.2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», згідно з яким частини третю і четверту статті 58 ЦПК України, частини третю та четверту статті 56 ГПК України і частини третю та четверту статті 55 КАС України виклали у новій редакції.

Отже, з 29.12.2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Вказаний висновок було викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 (справа № 303/4297/20).

У даному випадку, підписуючи позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, представником Сечко С.В. долучено до позовної заяви лише копію довіреності.

Проте, суду не надано жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посадової інструкції, витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього.

Крім того, долучена до позову копія довіреності видана головою Правління Нельга П.О. та членом Правління - Фінансовим директором Федотовою О.С., однак докази (зокрема, але не виключно, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), які б свідчили, що останні на даний час дійсно являються головою Правління та членом Правління - Фінансовим директором, а також наділені правом видавати таку довіреність, суду не надано.

Вказані недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.О. Горбенко