Ухвала

від 02.01.2025 по справі 760/33280/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/33280/24 1-кс/760/593/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , детектива ТУ БЕБ у Київській області ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024111500000014 від 11 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, про арешт тимчасово вилученого майна, -

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, про накладення арешту на майно яке вилучено у ході проведення обшуку 24 жовтня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до матеріалів клопотання, у провадженні детективів Територіального управління БЕБ у Київській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024111500000014 від 11 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України.

Органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 19 грудня 2024, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 грудня 2024 (справа № 760/31687/24, 1-кс/760/14984/24), проведено обшук приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Під час проведення вказаної слідчої дії виявлено та вилучено речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, а саме: грошові кошти в сумі 32 370 (тридцять дві тисячі триста сімдесят) грн. та ноутбук «ASUS» P4500C.

Постановою детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_4 від 19 грудня 2024 року вилучені речі та документи за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовим доказом.

Прокурор ОСОБА_3 та детектив ОСОБА_8 підтримали клопотання та просили його задовольнити. Також зазначили, що в кримінальному провадженні призначено судово-комп`ютерну експертизу.

Представника володільця майна - адвокат ОСОБА_5 просить відмовити у накладенні арешту. Також, зазначив, що ухвало слідчого судді не було надано дозвіл на вилучення грошових коштів, крім того, в ухвалі про надання дозволу на обшук зазначено кваліфікацію вчинення кримінального правопорушення, а саме ч. 1 ст. 203 КК України, а в арешті мово йде про ч. 3 ст. 212 КК України. Також, адвокатом подано письмові заперечення.

Відповідно до вимог статті 172 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у відсутності прокурора.

Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

У провадженні детективів Територіального управління БЕБ у Київській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024111500000014 від 11 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку від 19 грудня 2024 року, який відбувався за адресою: грошові кошти в сумі 32 370 (тридцять дві тисячі триста сімдесят) грн. та ноутбук «ASUS» P4500C.

Постановою детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_4 від 19 грудня 2024 року вилучені речі та документи за адресою: АДРЕСА_1, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно прокурор звернувся до слідчого судді 20 грудня 2024 року, направивши його засобами поштового зв`язку, тобто у межах строку, визначеного частиною 5 статті 171 КПК України.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то ініціатор клопотання повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, відповідно до частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У відповідності до частини 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора, слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до приписів статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; ту обставину, що виявлене та вилучене згідно протоколу обшуку від 19 грудня 2024 року, за адресою: АДРЕСА_1, майно було визнано речовими доказами; наслідки накладення арешту на майно, тому вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно під час проведення обшуку 19 грудня 2024 року.

На даний час, будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів, що було вилучено під час проведення обшуку 19 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 10 грудня 2024 року у справі №760/31687/24 (провадження №1-кс/760/14984/24), а саме:

- грошові кошти в сумі 32 370 (тридцять дві тисячі триста сімдесят) грн., з метою збереження речових доказів;

- ноутбук «ASUS» P4500C.

Організацію виконання ухвали та контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ..

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1