Рішення

від 13.01.2025 по справі 160/28334/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 рокуСправа №160/28334/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/28334/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними та скасування припису, постанови, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алло" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 03.07.2024 р. № 106 про усунення порушень вимог законодавства та постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 10.07.2024 року № 9/4833 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач взагалі не мав права проводити щодо позивача позаплановий захід державного нагляду (контролю) у зв`язку із встановленими постановою КМУ від 13.03.2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» обмежень. Отже, відповідачем була призначена та проведена перевірка позивача без достатніх обставин, тобто без наявності існування конкретної загрози. Також, позаплановий захід державного нагляду (контролю), за результатами якого було винесено оскаржувану постанову та припис, був проведений відповідачем за відсутності керівника або уповноваженої керівником особи. Постанову було винесено до сплину строку на виконання припису. Наведені порушення свідчать про протиправність оскаржуваних актів індивідуальної дії та необхідність їх скасування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

15.11.2024 року відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що позивачем було допущено порушення законодавства щодо заборони реклами тютюнових виробів, відтак, суб`єкт господарювання несе відповідальність у вигляді застосування до нього фінансових санкцій, відповідно до ст.20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». Вказує, що під час проведення контрольних заходів ТОВ «АЛЛО» посадовими особами були встановлені факти розповсюдження реклами та стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згорання, шляхом використання кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торгівельного обладнання чи оформлення вітрин. З огляду на вищевикладене, позивачем не спростовано фактів порушення вимог абз.1, 7 ч.1 ст.161 Закону №2899-IV, зафіксованих в акті перевірки від 03.07.2024 року №1782-16, а тому відсутні підстави для визнання припису від 03.07.2024 р. № 106 про усунення порушень вимог законодавства та постанови від 10.07.2024 року № 9/4833 протиправними та їх скасування.

22.11.2024 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію зазначену в позовній заяві.

29.11.2024 відповідачем до суду надані заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримано позицію викладену у відзиві на позовну заяву.

11.12.2024 року позивачем надано пояснення на заперечення відповідача.

17.12.2024 року представником відповідача надано додаткові пояснення в яких він просив відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив та наведених в цих додаткових поясненнях.

30.12.2024 року позивачем надано додаткові пояснення по справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачено, що Лисенко Костянтин Петрович є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» та має право вчиняти дії від юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Місцезнаходження юридичної особи: 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15-А.

18.06.2024 року до Держпродспоживслужби України надійшла скарга ОСОБА_1 щодо порушення ТОВ «АЛЛО» законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Листом Держпродспоживслужби України від 20.06.2024 за №15.1.3-6/12945 погоджено проведення позапланового заходу та зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві ретельно і всебічно перевірити наведені у зверненні факти та, у разі виявлення порушень, вжити заходів впливу відповідно до вимог законодавства, в частині додержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Алло», за адресою: м. Київ, вул. Олександра Мишуги, 4-А, законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

02.07.2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято наказ №1782 про проведення позапланового заходу (перевірку), відповідно до якого було наказано здійснити позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю) у суб`єкта господарювання.

03.07.2024 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО», а саме: у магазині, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Олександра Мишуги, 4-А щодо дотримання законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено акт №1782-16 від 03.07.2024 року.

Так, на підставі акту встановлено, що в магазині ТОВ «Алло» за адресою: м. Київ, вул. Олександра Мишуги, 4-А, на рекламному стенді розміщені пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння торговельної марки «IQOS» з інформацією про такі пристрої та цінами на них, а саме: IQOS ILUMA PRIME, IQOS ILUMA, IQOS ILUMA ONE, IQOS ORIGINALS ONE, IQOS ORIGINALS DUO, lil SOLID Es. розміщено виокремлений пристрій для демонстрації відеороликів з інформацією про виробника та про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння торговельної марки «IQOS» - «IQOS АПГРЕЙД»; розміщено виокремлений та підсвічений лайт-бокс з інформацією про виробника та про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння торговельної марки «IQOS» - «IQOS PREMIUM PARTNER»; розміщено на торговельному обладнанні виокремленого сенсорного монітору з можливістю перегляду сторінки iqos.com.ua в мережі Інтернет з інформацією про виробника та про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння торговельної марки «IQOS», чим порушено вимоги абзацу першого, сьомого і десятого частини першої статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Акт перевірки підписаний посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» Мустафаєвою Севіль Шевкетівною, яка у відповідній графі акту власноруч зазначила, що з результатом перевірки не погоджується, вважає, що порушення відсутні.

03.07.2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві винесено припис №106 про усунення порушень вимог законодавства, відповідно до якого магазину ТОВ «АЛЛО» за адресою: м. Київ, вул. Олександра Мишуги, 4-А необхідно усунути порушення вимог законодавства про попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, що зафіксовано у акті № 1782-16 від 03.07.2024, про виконання припису та вжиті заходи надати інформацію Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві на поштову (вул. Волинська, 12, м. Київ, 03151) та електронну адресу з документальним підтвердженням до 17.07.2024 року.

10.07.2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було винесено постанову №9/4833 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», якою за порушення вимог абзацу першого, сьомого і десятого частини першої статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 120000,00 грн.

17.07.2024 року позивачем до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві подано заперечення на акт №1782-16 від 03.07.2024 року.

Позивач, не погодившись з приписом про усунення порушень вимог законодавства та постановою про накладення стягнень, звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Отже, дія цього Закону поширюється на здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Відповідно до абзацу 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

Згідно абзацу 7 частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа встановлюються виключно законами.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі постанова № 303) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Поряд з тим, пунктом 2 цієї постанови дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану.

Аналізуючи вищевикладене суд вважає, що для надання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) повинна існувати конкретна загроза. І лише така конкретна загроза може бути підставою для проведення конкретного позапланового заходу державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану.

Матеріалами справи підтверджується, що перевірка Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві була проведена на підставі скарги ОСОБА_1 щодо порушення ТОВ «АЛЛО» законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Однак суд вважає, що скарга не містить жодних обґрунтованих доводів щодо наявності реальної загрози життю та здоров`я скаржника, навколишньому природному середовищу та безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Таким чином, скарга не може слугувати підставою для призначення перевірки. Отже, перевірка була призначена та проведена Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві без належних на те підстав.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначено Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 р. №2899-IV (далі - Закон №2899-IV).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» реклама і стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або вживання тютюну.

Частиною 1 статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» встановлено, що забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: розміщення інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місцях, у яких такі пристрої реалізуються чи надаються споживачеві, з використанням графічних зображень чи малюнків (крім знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються такі пристрої), кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, а також розміщення поза межами місць реалізації пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння будь-якої інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (абз.7 ч.1 ст.16-1 Закону).

Таким чином, заборона будь-якої реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, діє у випадках: розміщення інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; розміщення інформації про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

При цьому, розміщення інформації, передбаченої абзацом 7 частини 1 статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», охоплюється місцями, де безпосередньо товар реалізується, а також поза межами місць реалізації.

Відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі, зокрема, порушення вимог ст.161 цього Закону тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень п`ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Отже законодавством встановлена заборона розміщення у місцях реалізації тютюнових виробів саме інформації про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння або їх виробників, а не безпосередньо самих пристроїв, розміщення зразків яких у місцях їх реалізації є однією з обов`язкових вимог правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Судом встановлено, що відповідно до постанови від 10.07.2024 року № 9/4833 підставою для притягнення позивача до відповідальності слугувало те, що в приміщенні магазину ТОВ «АЛЛО» на рекламному стенді розміщені пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння торговельної марки «IQOS» з інформацією про такі пристрої та цінами на них, а саме: IQOS ILUMA PRIME, IQOS ILUMA, IQOS ILUMA ONE, IQOS ORIGINALS ONE, IQOS ORIGINALS DUO, lil SOLID Es. розміщено виокремлений пристрій для демонстрації відеороликів з інформацією про виробника та про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння торговельної марки «IQOS» - «IQOS АПГРЕЙД»; розміщено виокремлений та підсвічений лайт-бокс з інформацією про виробника та про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння торговельної марки «IQOS» - «IQOS PREMIUM PARTNER»; розміщено на торговельному обладнанні виокремленого сенсорного монітору з можливістю перегляду сторінки iqos.com.ua в мережі Інтернет з інформацією про виробника та про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння торговельної марки «IQOS».

На підтвердження обставин вчинення позивачем правопорушення, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено фотознімки.

Разом з тим, дослідивши наявні в матеріалах справи фото, видно, що на останніх зафіксована наявність в магазині вітрини із пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, які реалізується у торговому приміщенні. При цьому, на вітрині та безпосередньо таких пристроях відсутня будь-яка інформація, безпосередньо спрямована на стимулювання їх продажу. Також, на пристроях відсутні написи «не призначені для продажу».

Згідно із частиною 7 статті 8 Закону України «Про рекламу», розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію повинна містити зокрема назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; гарантійні зобов`язання виробника (виконавця) тощо.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 по справі №420/2004/22 зазначив, що положення абзаців 1, 5 частини 1 статті 16 Закону №2899-IV, у системному зв`язку із статтями 1 та 13 цього закону, а також статті 8 та 22 Закону України «Про рекламу», заборону стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема у спосіб продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами, необхідно розуміти так, що такий продаж забороняється у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов`язані з вживанням тютюнових виробів; сам по собі продаж тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), якщо такий продаж не передбачає здійснення заходів, визначених частиною 1 статті 16 Закону №2899-IV, не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі.

Тобто основною кваліфікуючою ознакою реклами і стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнових виробів є передача комерційної інформації.

Відповідачем не доведено, що ТОВ «АЛЛО» розміщено певну інформацію чи встановлено торговельне обладнання в цілях реклами або стимулювання продажу тютюну в комерційних цілях.

Таким чином суд вважає, що у магазині «АЛЛО» за адресою: м. Київ, вул. Олександра Мишуги, 4-А, розміщено інформацію про продукцію, яка реалізується в даному магазині, і не розміщено жодної комерційної інформації, що спростовує позицію ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві щодо порушення ТОВ «АЛЛО» вимог абзацу першого, сьомого і десятого частини першої статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

В абзаці 15 статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено про те, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 7 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.01.2023р. № 303/1282/19 вказано про те, що норми про застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням закріплені, зокрема, у частині сьомій статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України суд вважає, що інформація про продукцію не вважається рекламою і може бути розміщена у місцях, де вона реалізується. Розміщення інформації про продукцію (пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння) чи самої продукції (пачок тютюнових виробів) в місці її продажу, де вона реалізується споживачеві, здійснюється з метою задоволення прав споживачів такої продукції на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, наявний асортимент і забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

В спірному випадку на торговельному обладнанні у магазині «АЛЛО», де здійснюється реалізація пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, розміщено інформацію про такі пристрої: відтворення знаків для товарів і послуг, за якими вони реалізуються, найменування пристроїв, дані про ціну пристроїв, дані про основні властивості пристроїв.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку, що оскаржувані припис від 03.07.2024 р. № 106 та постанова Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 10.07.2024 року № 9/4833, прийняті за наслідками протиправного позапланового заходу державного нагляду (контролю), є протиправними та підлягають скасуванню.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката, позивачем до позовної заяви було додано: договір про надання правової допомоги № А1 від 10.06.2019 року; додаткова угода № 36 від 11.10.2024 року до договору про надання правової допомоги № А1 від 10.06.2019 року; акт приймання-передачі послуг № 36 від 11.10.2024 року; платіжна інструкції № 1442642 від 18.10.2024 року.

З договору про надання правничої допомоги № А1 від 10.06.2019 вбачається, що його укладено між Адвокатським бюро «Олександра Шевченка», в особі керівника бюро Шевченко Олександра Аркадійовича (падалі - Виконавець), з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛО», в особі директора Лисенко Костянтина Петровича (далі - Замовник).

Пунктом 5.1 вказаного Договору сторони передбачили, що детальний перелік послуг, а також розмір та порядок оплати Замовником Виконавцю гонорару та фактичних витрат пов`язаних із виконанням даного Договору окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковою (ми) угодою (ми) до цього Договору.

Відповідно додаткової угоди №36 від 11.10.2024 року розмір оплати за надані послуги встановлюється у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі послуг № 36 від 11.10.2024 року виконавцем були надані послуги.

Позивачем здійснені витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 10 000 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 1442642 від 18.10.2024 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №160/7922/20 та додаткових постановах від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 та від 08.02.2022 у справі №160/6762/21, від 03.12.2023 у справі № 420/329/21.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21. Цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи, оскільки стосується правового застосування норми права, яка є ідентичною ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За обставин цієї справи акт № 36 наданих послуг від 11.10.2024 року відповідає вимогам опису робіт, оскільки з їх змісту можна прийти до висновку про обсяг наданої правової допомоги.

Проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, приймаючи до уваги незначну складність даної справи, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Надані послуги з правового аналізу документації щодо спірних правовідносин, зустріч, консультація, узгодження правової позиції, збір доказів, підготовка адміністративного позову фактично є складовими послуги з підготовки адміністративного позову.

Відтак, витрати на правничу допомогу понесені позивачем підлягають відшкодуванню в розмірі 5000 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в загальному розмірі 6056,00 грн., що документально підтверджується платіжними інструкціями від 18.10.2024 року та від 29.10.2024 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 6056,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на користь позивача.

Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у черговій щорічній відпустці з 30.12.2024 року по 10.01.2025 року, рішення ухвалено 13.01.2025 року у перший робочий після відпустки день.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" (вул. Барикадна, 15-А, м.Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 30012848) до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (вул. Волинська, 12, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ 40414833) про визнання протиправними та скасування припису та постанови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 03.07.2024 року № 106 про усунення порушень вимог законодавства.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 10.07.2024 року № 9/4833, винесену відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО», про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві суму сплаченого судового збору в розмірі 6056,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві суму понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська