Рішення

від 27.01.2025 по справі 480/3560/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року Справа № 480/3560/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), через представника звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) (далі відповідач, НОМЕР_1 прикордонний загін, Військова частина НОМЕР_2 ), в якій просив:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (31 днів), 01.09.2022 по 30.09.2022 (30 днів), 01.10.2022 по 31.10.2022 (31 днів) та 01.11.2022 по 30.11.2022 (23 днів) у розмірі 263 667 грн.;

2) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 (31 днів), 01.09.2022 по 30.09.2022 (30 днів), 01.10.2022 по 31.10.2022 (31 днів) та 01.11.2022 по 30.11.2022 (23 днів) у розмірі 263 667грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 12.03.2022 позивач проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні на посаді начальника відділення боротьби з контрабандою відділу боротьби з транскордонною злочинністю головного оперативно-розшукового відділу, а з 06 червня 2022р. переведено на посаду старшого офіцера відділення боротьби з нелегальною міграцією відділу боротьби з транскордонною злочинністю головного оперативно-розшукового відділу.

У періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України подавалися відповідні рапорти про встановлення додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стриманні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Однак за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 (далі спірний період) виплата додаткової винагороди, яка визначена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", відбувалась із порушенням вимог чинного законодавства, адже виплачувалась не в повному обсязі, а саме не у повному розмірі 100000грн. з розрахунку на місяць. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки порушує права та соціальні гарантії позивача, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ухвалою суду витребовувалися додаткові документи у відповідача та відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи Адміністрації Державної прикордонної служби України та відмовлено у задоволені клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.11.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду (а.с.115).

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечував та зазначив, що з урахуванням фактичного часу виконання обов`язків військової служби, позивач у період 01.08.2022 по 30.11.2022 отримував у повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником.

Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов`язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень. Твердження представника позивача, що виплата відповідачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень, фактично є визнання права позивача на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є хибним, та суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 168.

Щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70000 гривень пояснює, що абзацами 2 пунктів 1 Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ встановлено, що додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Враховуючи, що позивачем у спірний період бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником позивачем не здійснювалось, відповідно підстави до виплати додаткової винагороди збільшеної до 70000 гривень відсутні.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якому позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримала та просила суд їх задовольнити. Наголосила, що враховуючи, що позивач виконував обов`язки військової служби в межах Сумської області, яка протягом серпня-листопада 2022 року була віднесена до областей, в яких ведуться воєнні (бойові) дії, а також враховуючи подання підполковником ОСОБА_2 відповідних рапортів, НОМЕР_3 прикордонний загін зобов`язаний був нарахувати та виплатити позивачу спірну додаткову винагороду (а.с.77-83).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується (а.с.8,9), що позивач проходить військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Зазначені обставини не є спірними, сторонами не заперечується.

У період з, зокрема, з квітня 2022 по 31.07.2022, позивачу здійснювалася виплата додаткової щомісячної винагороди у розмірі до 100000 грн., яка встановлена постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 (а.с.10-19).

Однак, як зазначає позивач, за період з 01.08.2022 по 30.11.2022, а саме:

- за серпень (31 днів) 2022 - 70 000 грн. в розрахунку (70000:31= 2258 грн/день х 31)

- за вересень (30 днів) 2022 - 70 000 грн. в розрахунку (70000:30= 2333 грн/день х 30);

- за жовтень (31 днів) 2022 - 70 000 грн. в розрахунку (70 000:30= 2333 грн/день х 31);

- за листопада (23 днів) 2022 53667грн. в розрахунку (70000:30= 2333 грн/день х 23) позивачу така додаткова винагорода в загальній сумі 263 667грн. не виплачена, позивач звернувся до керівництва відповідача з рапортом, у якому просив повідомити причини невиплати додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно як військовослужбовцю, який перебуває безпосередньо в районі проведення воєнних (бойових) дій, за період з серпня, вересня, жовтня, листопад 2022 року включно, також просив виплатити йому вказану заборгованість (а.с.8).

Однак виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", як зазначає позивач, здійснена була не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100000 грн. з розрахунку на місяць.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, в структуру якої входять, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Статтею 16 Закону № 661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством, у тому числі Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, а також стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, а також надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до положень частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частина 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань кваліфікованим особовим складом, а також враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування, керівниками розвідувальних органів України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" (затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022) в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово іншими Указами Президента України цей строк продовжувався та триває станом і на сьогодні.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої, у редакції чинній у спірний період, було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 2-1 Постанови КМУ № 168 (в редакції від 19.07.2022) було установлено, що порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а у тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів виникло право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Тобто право на отримання збільшеної до 100000,00грн. додаткової винагороди не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Водночас вказана постанова Кабінету Міністрів України містить загальні умови отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди, а саме: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

При цьому право визначати конкретні бойові дії та конкретні заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, здійснення яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеної додаткової винагороди, так само, як і право визначати порядок отримання цієї винагороди, надано керівникам міністерств та державних органів, у структурах яких проходить службу військовослужбовець.

З метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям 30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби, з посиланням на пункт 2-1 Постанови №168, було видано наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який уведено в дію з 01 серпня 2022 року (а.с.126-133).

Відповідно до пункту 1 вказаного наказу, військовослужбовцям, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення, на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби.

Також цим пунктом передбачено, що додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 вказаного наказу, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зокрема, підпунктом 7 пункту 2 цього наказу до таких заходів віднесено виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу (контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави.

У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

З 01 грудня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби уведено в дію наказ від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», в якому було дещо змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що військовослужбовцям Державної прикордонної служби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривен, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

При цьому суд ураховує, що на час розгляду цієї справи Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 сформував висновок (підтриманий постановою Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі №480/1745/23) щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 01 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою № 168.

У постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 01 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на що констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби вимог законодавства при прийнятті зазначених наказів.

Водночас Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є аналогічним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.

Також Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби фактично виконувалися протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби, зокрема, в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови №168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

Виходячи з цього Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 01 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.

При цьому, як свідчить зміст наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ (а.с.126-129) для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях та заходах повинна бути підтвердженою документально.

Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у наступних документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач, зокрема, у спірний період проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді старшого офіцера відділення боротьби з нелегальною міграцією відділу боротьби з транскордонною злочинністю головного оперативно-розшукового відділу (а.с.8,9, 35зворот, 36,18-19).

У період, з квітня 2022 по 31.07.2022, позивачу здійснювалася виплата додаткової щомісячної винагороди у розмірі до 100000 грн., яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, що підтверджено відповідними наказами та документами до них (а.с.10-19).

Також судом встановлено, що у спірний період часу з 01.08.2022-30.11.2022 позивачу нараховувалось і виплачувалось грошове забезпечення, у тому числі додаткова винагороду в розмірі 30000,00грн. пропорційно в розрахунку на місяць з урахуванням фактичного часу виконання обов`язків військової служби, що підтверджується розрахунковими листами (а.с.18-19) та наданими копіями наказів (а.с.61-74).

Нарахування та виплату відповідно до Постанови №168 цієї додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць позивачем у позові не заперечувалось.

Водночас, як вбачається з копій розрахункових листів за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 (а.с.73-74)позивачу додаткова винагорода у збільшеному розмірі до 100000 грн. не була виплачена, у зв`язку з чим він звернувся до керівництва відповідача з рапортом, у якому просив повідомити причини невиплати додаткової винагороди в розмірі до 100000грн. в розрахунку на місяць пропорційно як військовослужбовцю, який перебуває безпосередньо в районі проведення воєнних (бойових) дій, за період з серпня, вересня, жовтня, листопад 2022 року включно, також просив виплатити йому вказану заборгованість (а.с. 8).

Відповідач у відповідь на рапорт повідомив позивача, що заборгованість з виплати додаткової винагороди відсутня (а.с.8зворот).

Поряд з цим позивач та його представник заперечують ці доводи та посилаються, зокрема, на подання відповідних рапортів про встановлення додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стриманні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, копії яких, зокрема, були додані до матеріалів справи (а.с.94-105).

Надаючи оцінку цим доводам, суд зауважує, що як вже зазначалось вище, право на отримання збільшеної до 100000,00грн. додаткової винагороди не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Так, із вказаних досліджених матеріалів вбачається, що у спірний період заступником начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу полковника ОСОБА_3 було складено рапорти від 18.11.2022 (за серпень 2022 року), від 21.11.2022 (за вересень 2022 року), від 24.11.2022 (за жовтень 2022 року), від 01.12.2022 (за листопад 2022 року) (а.с. 94-105), з проханнями встановити військовим (в тому числі, позивачу) додаткову винагороду за відповідні місяці за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримання збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Однак, матеріали справи не містять доказів складання відповідних наказів про нарахування та виплату додаткової винагороди позивачу.

Задля забезпечення всебічного розгляду справи та вживаючи заходів щодо одержання доказів, судом, крім доказів, які були витребувані ухвалою суду від 24.04.2023, додатково ухвалою від 29.09.2024 витребовувалися у відповідача (а.с.117) додаткові докази. Так, зокрема, відповідача було зобов`язано надати, серед іншого, копії бойових розпоряджень командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 04.07.2022 № 116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_3 /2015 (гриф), від 25.07.2022 № 116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_3 /2620, від 27.09.2022 № 116/ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_3 /4625; бойових розпоряджень начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ПРИКЗ від 01.08.2022 № 311, від 27.09.2022 № 313 (без зазначення інформації, що складає державну таємницю), інформацію чи виконував позивач у спірний у цій справі період бойові накази (бойові розпорядження) про, що зазначено у рапортах заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності начальника головного відділу полковника ОСОБА_2 від 18.11.2022, від 21.11.2022, від 24.11. 2022, від 01.12.2022; пояснення щодо підстав не нарахування та невиплати позивачу додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 з урахуванням рапортів заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності начальника головного відділу полковника ОСОБА_2 від 18.11.2022, від 21.11.2022, від 24.11. 2022, від 01.12.2022; у разі не врахування - належним чином завірені матеріали (довідки, рапорти тощо) проведених перевірок рапортів заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності начальника головного відділу полковника ОСОБА_2 від 18.11.2022, від 21.11.2022, від 24.11.2022, від 01.12.2022, відносно безпосередньої участі позивача у бойових діях та здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 01.10.2022 по 30.11.2022, а також прийнятих рішень за наслідками перевірок у разі проведення; довідку з інформацією про те, чи залучався та чи брав безпосередню участь позивач у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів під час проходження служби у спірний у цій справі період (окремо по кожному місяцю), а також: належним чином завірені копії всіх документів та доказів, на підтвердження інформації, що буде зазначена в такій довідці та стосуються відомостей про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірний період; у разі не залучення позивача до вищезазначених дій - надати письмову довідку за підписом начальника (командира) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 з зазначенням того, які саме завдання, за якою посадою і де виконував позивач, як військовослужбовець, у спірний період.

12.12.2024 на виконання вимог ухвали суду представник відповідача щодо поданих рапортів ОСОБА_2 повідомив, що була створена робоча група для перевірки та опрацювання рапортів та іншої інформації щодо нарахування та виплати військовослужбовцям загону додаткової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022. Пізніше, у грудні 2022 почав діяти вже інший наказ командира НОМЕР_1 прикордонного загону за №1126-АГ від 17.12.2022 «Про створення робочої групи». Проте, за результатами проведення перевірки рапортів, на підставі бойових розпоряджень, журналу бойових дій, а також фактичного виконання службових завдань військовослужбовцями головного оперативно-розшукового відділу, факт участі вищевказаного підрозділу у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період серпень-листопад 2022 року - не знайшов свого підтвердження, а тому, подальших правових підстав для опрацювання наказів по НОМЕР_1 прикордонному загону про виплату додаткової винагороди позивачу в розмірі 70000 гривень за вказані періоди, не було.

Щодо надання копій бойових розпоряджень, що стосуються позивача, відмітив що надання їх копій не представляється за можливе, оскільки відповідач не є володільцем та розпорядником такої інформації. Поряд з цим представник відповідача наголосив, що позивач у період із початку введення в Україні режиму воєнного стану по теперішній час постійно виконує обов`язки військової служби. Водночас, у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) відсутня будь-яка інформація про безпосередню участь Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. На підтвердження цих обставин додатково надав довідку за підписом в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону (а.с.125).

Отже, єдиною підставою для виплати збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди, позивач визначає факт проходження ним служби у межах Сумської області, яка у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 за наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України була віднесена до районів проведення бойових дій (а.с.30-93), а також факт подання підполковником ОСОБА_2 рапортів про виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди.

Втім варто відмітити, що незважаючи на встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов`язку, визначеного частиною 1 згаданої статті щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Будь-яких доказів участі у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022 у період служби з 01.08.2022 по 31.12.2022, позивач також суду не надав, про виконання таких завдань не повідомив.

Разом з тим, з інформації наданої відповідачем на виконання ухвал апеляційного суду про витребування доказів встановлено, що у згаданий період проходження служби, позивач безпосередньої участі у заходах, передбачених пунктом 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392-АГ від 30.07.2022, не приймав, документальне підтвердження виконання таких заходів відсутнє.

За таких обставин, наявність у позивача права на отримання збільшеної до 100000,00грн. додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у спірний період саме у повному обсязі суд вважає недоведеним.

Суд не бере до уваги посилання позивача та його представника на подання підполковником ОСОБА_2 рапортів, як підставу для виплати збільшеної додаткової винагороди, оскільки сам по собі факт подання рапорту не є безумовною підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди, з огляду на те, що підтвердженням права на отримання винагороди виникає виключно за умов документального підтвердження виконання у відповідні дні бойових завдань, визначених в п.2 наказу №392-АГ від 30.07.2022. Разом з тим, надані рапорти не містять інформації про конкретні бойові завдання, які виконував позивач у спірні періоди.

Також суд наголошує на тому, що проходження позивачем військової служби в межах Сумської області, яке було віднесене згідно з наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України до територій несення служби органами прикордонної служби на яких ведуться воєнні (бойові) дії, не є виключною підставою для отримання збільшеної до 100000,00грн. додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Право на таку винагороду у військовослужбовців Державної прикордонної служби України у спірний період виникає виключно за умов, передбачених наказом № 392-АГ від 30.07.2022.

Таким чином, підсумовуючи всі надані до суду документи щодо виконання позивачем завдань військової служби в період з серпня 2022 року по листопада 2022 року за місцем дислокації у Сумській області, судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що позивач був задіяний у заходах, які визначені у пункті 2 Наказу №392-/0/81-22-АГ.

З приведеного вбачається, що відповідачем не було отримано підтвердження інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за спірний період, у зв`язку з чим суд доходить висновку про відсутність в діях відповідача протиправної бездіяльності.

Доводи позивача про те, що останній приймав участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій в межах Сумської області, яка за наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України була віднесена до районів ведення воєнних (бойових) дій, суд не приймає до уваги, оскільки за вимогами наказу № 392-АГ для отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі позивач мав брати участь у заходах визначених пунктом 2 наказу № 392-АГ, тоді як доказів участі у таких заходах позивача за спірний період в ході розгляду справи не встановлено.

Позивачем, на підтвердження порушення своїх прав, не надано до суду доказів на підтвердження конкретних дат (періодів) саме безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів, які були б для відповідача підставою для виплати позивачу підвищеної додаткової винагороди та застосування пропорційний підхід до визначення її розміру, встановлений постановою КМУ № 168. При цьому відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив про відсутність у відповідача інформації про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за спірний період.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27.01.2025.

Суддя І.Г. Шевченко