Рішення

від 27.01.2025 по справі 520/29750/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 січня 2025 року справа № 520/29750/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) третя особа: Національна поліція України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10,м. Київ,01024, код ЄДРПОУ40108578) про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив :

- визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 р.№252 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 №1441 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді, що є рівнозначною посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та буде відповідати рішенню медичної (військово-лікарської комісії) ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» від 12.09.2024 №305/СНП;

- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі;

- допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції.

В обґрунтування заявленого позову зазначалося, що оскаржувані накази є незаконними та необґрунтованими, вони потягли незаконне звільнення позивача зі служби в Національній поліції.

Так, зокрема, позивач покликався на те, що його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за відмову виконувати наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024р. №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», а також наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024р. №284ДСК «Про службове відрядження». Однак позивач, як він вказував, не чув наказ №302ДСК/ВС при його оголошенні, яке відбувалось на відкритій місцевості, оскільки має вади слуху. Саме тому у ОСОБА_1 виникли сумніви та він не був упевнений у тому, що командир батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 розпочав озвучувати інформацію, яка за змістом можливо становила бойовий наказ або ні.

Згідно тексту позовної заяви вказано, що достовірно розуміючи, що наказ може містити службову інформацію, а то і державну таємницю, яка може стати відома цивільним особам, які проходили повз, озвучування інформації відбувалось дуже тихо, через що особовий склад не міг її сприймати органами слуху, зокрема через їх пошкодження внаслідок участі в бойових діях.

Також за доводами позовної заяви позивач посилався на недоліки проведення відносно нього службового розслідування та, зокрема, на те, що не був належно повідомлений про призначення службового розслідування відносно обставин невиконання ОСОБА_1 вимог наказу, а отже позивач не усвідомлював, що він був особою, відносно якої проводиться службове розслідування, та мав передбачені Положенням СР права на участь у службовому розслідуванні та захист.

Ухвалою суду від 04.11.2024р. відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін та витребувано у Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " належним чином оформлені докази, необхідні для вирішення справи, а саме: копію наказу командира зведеного підрозділу управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 23.08.2024 №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань»; копію наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024 №284ДСК «Про службове відрядження»; копію (витяг з) наказу про вибуття роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до 13:00 24.08.2024 до пункту постійної дислокації в ДНІПРО, який було доведено позивачу 23.08.2024; копію наказу про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення позивача від виконання службових обов`язків (посади) (у разі відсторонення); копії наказів про продовження службового розслідування (у разі продовження); копію документального підтвердження підстав для призначення службового розслідування (заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти); письмові докази ознайомлення позивача із наказом про відсторонення його від виконання службових обов`язків (посади), у разі видачі такого наказу; докази (копії відповідних журналів) вилучення службового посвідчення, спеціального нагрудного знаку, табельної вогнепальної зброї та спеціальних засобів на період відсторонення позивача від виконання службових обов`язків (посади) (у разі відсторонення); копію наказу про призначення позивача на останню займану посаду; копію посадової інструкції (функціональних обов`язків) позивача за останньою займаною посадою; копію висновку службового розслідування від 09.09.2024 №133/59/14-2024ДСК; докази доведення позивачу висновку службового розслідування; копії матеріалів службового розслідування (справи); копію пояснень позивача або акта про відмову надати пояснення, у разі відмови; копії наказів про застосування до позивача дисциплінарних стягнень.

В подальшому ухвалою суду від 17.01.2025р. повторно витребувано від відповідача - Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " належним чином засвідчену копію наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024р. №284ДСК «Про службове відрядження».

Відповідач позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити, направивши до суду відзив на адміністративний позов.

Представником позивача адвокаткою Шевченко Д.С. надано до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, згідно якого вона підтвердила, що усі доводи, що обумовлюють незаконність, на думку позивача, оскаржуваних наказів викладені у самому позові.

Представником третьої особи - Національної поліції України до суду надано пояснення щодо позовної заяви, згідно яких останній позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представником Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " до суду було надано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких останній наполягав на раніше висловленій правовій позиції у справі та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представником позивача - адвокаткою Шевченко Д.С. до суду було подано додаткові пояснення у справі, згідно яких зазначила, що у даному випадку відповідачем було вибірково застосовано дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 , оскільки деякі поліцейські того ж підрозділу, де проходив службу позивач, прізвища яких заявниця навела в своїх додаткових поясненнях, які відмовилися виконувати наказ командира зведеного підрозділу УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024 №284ДСК «Про службове відрядження», не були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши доводи сторін та наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2023р. № 30 «Про утворення територіального органу Національної поліції», яку зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 02.02.2023, утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Національної поліції - Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до наказів Національної поліції України від 27.01.2023р. № 54 «Про затвердження Змін до Структури територіальних органів поліції» та № 55 «Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції» затверджено зміни до Структури територіальних органів поліції та затверджено штат ДПОП «ОШБ «Лють» як міжрегіонального територіального органу Національної поліції України, в структуру якого увійшов, зокрема, батальйон патрульної служби поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ГУНП в Луганській області, який створено, як управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

26.08.2024р. до відділу моніторингу УПОП №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» надійшов рапорт заступника командира штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_2 про те, що 23.08.2024р. приблизно о 20:00 на визначеній місцевості в м. Краматорськ Донецької області поліцейські штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП ОШБ «Лють», зокрема, заступник командира взводу №1 роти № 3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час доведення вимог наказу командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» (далі - наказ № 302ДСК/ВС) поводили себе не стримано та недоброзичливо, не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу, а також особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» відмовився від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.

Також 05.09.2024р. до відділу моніторингу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшов рапорт заступника начальника управління - начальника відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції Володимира Сотнікова про те, що 02.09.2024р. приблизно о 14:00, знаходячись за місцем постійної дислокації полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» в м. Дніпро ним доведені вимоги наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024р. № 284ДСК «Про службове відрядження» (далі - наказ № 284ДСК/ВС) до поліцейських полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють», в тому числі ОСОБА_1 .

Під час доведення наказу усі поліцейські, крім ОСОБА_3 повідомили, що згодні виконувати наказ за умови повернення до виконання своїх службових обов`язків командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_4 та зміни керівництва штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють».

З метою перевірки вказаних відомостей наказом НПУ ДПОП «ОШБ НП «Лють» УПОП №3 від 26.08.2024р. №452 було призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, у ході якого з`ясовано наступне:

Відповідно до Законів України «Про Національну поліцію», «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 23 липня 2024 року № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженого наказом Національної поліції України від 16 квітня 2024 року № 403, бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 09 квітня 2024 року № 4477 ОКП-КИЇВ, наказу Національної поліції України від 10 квітня 2024 року № 890ДСК, з метою виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України, а також для виконання бойових завдань окремих працівників полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» відряджено до Донецької області.

Згідно з наданим у межах проведення службового розслідування наказом командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 № 305ДСК/ВС особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») прибув у визначене місце о 20:00.

В цей час т. в. о. командира штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_2 довів до присутніх вимоги наказу командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024 № 302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних завдань).

Відповідно до акту від 30.08.2024р. № 1793/59/14/-2024 «Про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС» зафіксовано, що, крім інших, ОСОБА_1 відмовилися від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.

З наданого до суду разом з відзивом на позовну заяву відеозапису 0000000_00000020240823200152_0027 встановлено, що т. в. о. командира штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_2 , який представляється, а також з представлення інших осіб, присутніх під час доведення вимог наказу, зачитує наказ від 23.08.2024 №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань».

З вказаного відеозапису вбачається, що наказ зачитувався чітко, зрозуміло, з належною гучністю, що очевидно спростовує твердження позовної заяви про те, що озвучування інформації відбувалось дуже тихо.

Що стосується питання сприйняття доведеної інформації, то позовна заява містить твердження про те, що особовий склад не міг її сприймати органами слуху, зокрема через їх пошкодження внаслідок участі в бойових діях.

Крім того, з відеозапису судом встановлено, що після того як ОСОБА_2 розпочинає доведення вимог вказаного наказу на відео чути сторонні розмови, сміх, гучні викрики та інші звуки, які перешкоджають доведенню вимог наказу, однак у зв`язку із недостатнім освітленням неможливо ідентифікувати, хто саме розмовляє та перешкоджає доведенню вимог наказу.

Суд в зв`язку з цим зауважує, що позивач не має належних підстав стверджувати про те, яким чином описані події сприймали інші поліцейські підрозділу, оскільки вказане є питанням суб`єктивного сприйняття дійсності іншими особами. Стосовно сприйняття інформації особисто ОСОБА_1 , то він посилався на те, що фактично не зрозумів чи було оголошено наказ або інформацію, а також їх зміст через пошкодження слуху. Доводів про те, що позивач звертався з відповідним рапортом до свого безпосереднього керівництва з приводу незрозумілості відданого наказу або доведеної інформації позовна заява не містить.

Так само вона не містить і доводів про незаконність наказу від 23.08.2024 №302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та його оскарження позивачем.

Щодо посилання представника позивача на той факт, що позивача визнано непридатним для служби в поліції від 12.09.2024р. згідно висновку ВЛК, суд ставиться до цього критично з тих підстав, що зазначений період не стосується подій оголошення та ознайомлення з наказом від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС.

При цьому, з письмових пояснень позивача, наданих під час службового розслідування та долучених відеозаписів вбачається, що про стан здоров`я, як на обставину, що унеможливлювала ознайомлення його з вимогами наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС не повідомляв.

Згідно матеріалів службового розслідування та, зокрема, пояснень ОСОБА_2 , було зазначено, що він здійснює керівництво штурмовим батальйоном № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Перед зведеним підрозділом УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» 23.08.2024р. приблизно о 20:00, на визначеній місцевості в м. Краматорськ Донецької області ОСОБА_2 до поліцейських роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 »), а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 було доведено наказ № 302ДСК/ВС у присутності начальника відділу моніторингу УГІОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції ОСОБА_23 , т. в. о. старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу УПОП № 3 ДП0П «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_24 , головного інспектора відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції Бринюка І.О., начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції ОСОБА_25 та керівника госпітальної групи зведеного медичного загону НГУ капітана медичної служби ОСОБА_26 .

ОСОБА_2 вказує, що під час доведення вимог зазначеного наказу, особовий склад роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» поводив себе не стримано та недоброзичливо, поліцейські не контролювали свою поведінку, почуття та емоції, що полягало у гучних та хаотичних висловлюваннях, що в свою чергу заважало процедурі доведення наказу. Перед доведенням наказу він ( ОСОБА_2 ) запитав у ОСОБА_5 чи в наявності особовий склад підрозділу на шикуванні та останній доповів, що весь зазначений у наказі особовий склад вишиковано, проте фактично наказ на шикування особового складу ОСОБА_5 не віддавав. Жоден поліцейський зазначеного підрозділу не виконував його ( ОСОБА_2 ) накази та накази ОСОБА_5 щодо дотримання дисципліни під час доведення наказу № 302ДСК/ВС, окремі поліцейські вчиняли навмисні та свідомі дії направлені на порушення дисципліни, а саме викрикували голосно різні фрази, намагаючись при цьому його ( ОСОБА_2 ) перебити під час доведення наказу та навмисно заважали вказаній процедурі.

Керівник госпітальної групи зведеного загону НГУ доповів, що поліцейські, які зазначені в наказі протипоказань до виконання бойових (спеціальних) завдань не мають. Присутній при доведенні бойового наказу керівник відділу психологічного забезпечення УКЗ ДПОП «ОШБ «Лють» зазначив, що у вищезазначених працівників психоемоційний стан не перешкоджає виконанню бойових завдань. Вказані події були зафіксовані на портативний відеореєстратор. ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_5 та підпорядкований йому зазначений особовий склад станом на 12:00 24.08.2024р. до виконання наказу № 302ДСК/ВС не приступили.

Подальші події мали місце 02.09.2024р.

Так, за доводами позовної заяви позивач вибув з іншими поліцейськими до пункту постійної дислокації в м. Дніпро. 02.09.2024р. в одному із приміщень пункту постійної дислокації в м. Дніпро було проведено збір особового складу, де озвучено наказ Департаменту поліції особливого призначення «Окрема штурмова бригада Національної поліції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.09.2024р. №284-ДСК, яким визначено було відрядити до оперативної зони ведення бойових дій Донецької області для виконання бойових (спеціальних) завдань посадових осіб полку № НОМЕР_3 ДПОП «ОШБ Лють», в тому числі і позивача.

Вказане підтверджується дослідженням змісту відеофайлу 000000_00000020240902145138_0049, розташованому на диску, наданому відповідачем до суду, який містить відеозапис, з якого вбачається оголошення інформації про відрядження до зони бойових дій для виконання бойових (спеціальних) завдань окремих посадових осіб полку №3 ДПОП «ОШБ Лють», в тому числі і позивача (14:59:37 - 15:00:00).

Після озвучування посади та ПІБ позивача, посадова особа запитала ОСОБА_1 про готовність до виконання цього наказу, на що останній відповів, що готовий виконати наказ за умови повернення на посаду командира роти його побратима - ОСОБА_4 , а також усунення з займаних посадах керівництва батальйону №1 («Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Судом встановлено, що за наслідками проведення вказаного вище службового розслідування 09.09.2024р. було затверджено Висновок службового розслідування, проведеного за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яким стверджувалося наявність у діях ОСОБА_1 порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 2 та 5 пункту третього розділу II посадової інструкції заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Зокрема, за висновком службового розслідування було зазначено (арк. 47 Висновку), що дисциплінарний проступок позивача виразився у відмові від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № З ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу, відповідно до якого, поліцейські мали проводити оборонні заходи поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області, а також ігноруванні вимог відповідного наказу та у невиконанні вимог наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024р. № 284ДСК та в обговоренні цього наказу, що є вчиненням у сукупності двох дисциплінарних проступків та грубим порушенням службової дисципліни.

На підставі розгляду вказаного висновку наказом Національної поліції України ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 01.10.2024р. № 252 «Про застосування дисциплінарних стягнень» до заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» (п.6) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 - 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 2, 6, 14 та 22 пункту третього розділу II посадової інструкції заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Так, зокрема, в наказі про застосування дисциплінарного стягнення від 01.10.2024р. № 252 було зазначено, що дисциплінарний проступок позивача виразився у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024р. № 284ДСК «Про службове відрядження», в зв`язку з чим до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

З вказаним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 03.10.2024р., що підтверджується його власноручним підписом в листі ознайомлення та сторонами у справі не заперечується.

15.10.2024р. ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» на реалізацію наказу від 01.10.2024р. № 252, було видано наказ № 1441 о/с, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» звільнено із служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Нормативне регулювання спірних правовідносин полягає в наступному.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію").

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 р. № 2337-VIII (в подальшому Дисциплінарний статут), встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Як встановлено пунктом другим Розділу І (Загальні положення) наказу МВС України від 02.08.2017р. № 672 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України», службовим відрядженням вважається поїздка поліцейського за наказом, підписаним керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступниками відповідно до їх компетенції, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби. Пунктом першим Розділу II (Направлення поліцейських у службові відрядження) передбачено, що при направленні поліцейського у службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступниками відповідно до розподілу функціональних обов`язків (посадових інструкцій).

Згідно з наказом МВС України від 27.07.2012р. № 650 «Про затвердження Інструкції з оформлення документів у системі МВС України», встановлено, що наказ є основним розпорядчим документом, який видає керівник підприємства, установи, організації на основі єдиноначальності і який містить індивідуальні приписи або правові норми з питань внутрішньо організаційної діяльності, адресовані підпорядкованим органам і працівникам.

Пунктом третім розділом II посадової інструкції заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» передбачено, що інспектор взводу зобов`язаний: знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України; запобігати вчиненню правопорушень; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї, боєприпасів та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України: обмежень, та заборон, вимог, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; організаційно-розпорядчих документів (наказів, доручень) керівництва поліції, виданих на виконання Закону України «Про запобігання корупції»; постійно працювати над підвищенням свого освітнього та професійного рівня, бути дисциплінованим, чітко виконувати доручення, проявляти ініціативу та мотивувати себе на виконання поставлених завдань; забезпечувати в межах компетенції виконання нормативно-правових актів з питань дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі та сексуальним домаганням; сприяти забезпеченню реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у межах своїх повноважень; дотримуватися в межах компетенції принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у своїй діяльності; не допускати перебування підпорядкованого особового складу під час несення служби в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно із ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 р. затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (в подальшому Порядок № 893).

Розділом V Порядку № 893 встановлено порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.

Так, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до розділу VII Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Абзацом 2 пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179 (в подальшому Правила № 1179) встановлено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно із пунктом 1 Розділу II Правил № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Згідно із ч. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту, уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Тобто, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Вирішуючи спір по суті, з урахуванням доводів сторін та зібраних у справі доказів, суд зауважує, що оцінці підлягає не лише порядок проведення службового розслідування, а також висновок службового розслідування та зібрані в ході цього службового розслідування докази для належного висновку про доведеність/недоведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Правовий висновок про це сформовано Верховним Судом в постанові від 12.07.2023р. у справі № 200/3459/22.

З врахуванням викладеного суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. № 2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану (який продовжено Указами Президента України по теперішній час), а військовому командуванню разом Із МВС України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно з наказом Національної поліції України від 23.02.2022р. № 171, який видано на підставі Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в Україні», особовий склад органів, підрозділів та установ поліції на час дії правового режиму надзвичайного стану переведено на посилений варіант службової діяльності.

Після введення правового режиму воєнного стану поліцейські фактично усіх територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів Національної поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність за виконання покладених на поліцію завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, які присягнули вірно служити Українському народові, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, стали на захист Вітчизни та життя, здоров`я і благополуччя співвітчизників.

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ, бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (Інших сил і засобів) ЗСУ, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони (частина перша статті 2 Закону № 1932-ХІІ).

Участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи (частина перша статті 12 Закону № 1932-ХІІ).

Відповідно до частини другої та четвертої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Тобто, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділу поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов`язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно, недотримання позивачем вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до останнього застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно висловленої Верховним Судом правової позиції, що викладена в постанові від 02.10.2018р. по справі № 815/4463/17, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до абзацу 6 розділу II Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04.12.2017 № 987 (далі - Положення), підрозділи поліції особливого призначення беруть участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.

Підпунктами 9, 10 та 11 пункту 1 розділу III Положення визначено, що підрозділи поліції особливого призначення (далі - Підрозділи):

- беруть участь у забезпеченні відповідно до законодавства правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості;

- можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього;

- можуть здійснювати у взаємодії із Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно- розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.

Відповідно до пунктів 1 та 3 розділу VII Положення: поліцейські підрозділів зобов`язані:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Присяги поліцейського та вимог цього Положення;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов`язків, нормативно- правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру;

3) постійно вдосконалювати свій рівень професійної майстерності, у тому числі фізичної, тактичної та вогневої підготовок, а також професійні якості.

Поліцейські підрозділів мають права та обов`язки, пов`язані з проходженням служби в поліції, що визначені законодавством України, посадовими (функціональними) обов`язками та організаційно-розпорядчими актами Національної поліції України.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити Українському народові; знати закони, інші нормативно- правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ мас бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.

Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені в статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

В даній справі, притягаючи позивача до дисциплінарної відповідальності, керівник вбачав у його діях порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 - 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1, 2, 6, 14 та 22 пункту третього розділу II посадової інструкції заступника командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Суд звертає увагу, що службове розслідування в даній справі дійшло висновку про вчинення позивачем дій з ознаками дисциплінарного проступку, що виразилось у відмові від письмового ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024р. № 302 ДСК/ВС, що призвело до невиконання вказаного наказу, а також ігноруванні вимог відповідного наказу та у невиконанні вимог наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024р. № 284ДСК та в обговоренні цього наказу, що є вчиненням у сукупності двох дисциплінарних проступків. Саме таке формулювання міститься у цитованому вище Висновку службового розслідування від 09.09.2024р.

Разом з тим, приймаючи наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, відповідач виходив з того, що дисциплінарний проступок позивача виразився у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» та наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 02.09.2024р. № 284ДСК «Про службове відрядження».

Зазначене свідчить про те, що спірний наказ очевидно суперечить висновкам службового розслідування, яке за фактом невиконання наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» взагалі не проводилось і жодних висновків з цього приводу дисциплінарною комісією зроблено не було.

Крім того, дослідивши надану до суду разом з відзивом на позовну заяву копію наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» , судом було встановлено, що він не містив жодних вказівок зобов`язального характеру по відношенню до ОСОБА_1 та ним, зокрема, було віддано наказ т.в.о. командира роти № 3 штурмового батальйону № 1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ») зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітану поліції ОСОБА_27 .

Що стосується ОСОБА_1 , то згідно зазначеного наказу від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС (п. 1.5) ОСОБА_27 було наказано створити своїм рішенням розподіл груп контролю та закріплення відповідно до виконання поставленого завдання та оперативної обстановки, включити до складу груп наступних поліцейських: абз. 4 старший лейтенант ОСОБА_1 , заступник командира взводу № 1 роти № 3 штурмового батальйону № 1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ») зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють».

Доводів про те, що ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу у складі групи контролю та закріплення відзив на позовну заяву та інші пояснення у справі не містять.

Таким чином, в чому саме виразилося порушення позивачем приписів наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань» а ні службовим розслідуванням, а ні особою, яка вирішувала питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено не було. В даному випадку вони керувалися припущеннями.

Суд окремо наголошує, що службовим розслідуванням також не було встановлено яким чином відмова позивача від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань», про що наголошено у Висновку службового розслідування від 09.09.2024р., що мала місце на думку відповідача, призвела до невиконання безпосередньо наказу від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС «Про виконання бойових (спеціальних) завдань».

Що стосується цієї відмови, то відповідач виходив з того, що вона мала місце під час оголошення зазначеного вище наказу від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС 23.08.2024р. приблизно о 20:00 на визначеній місцевості в м. Краматорськ Донецької області.

Встановлюючи дану обставину, суд погоджується з такими висновками частково та зауважує, що зміст наказу від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС викладено таким чином, що хоча він, як вказувалося вище, не був відданий напряму позивачу, проте позивач мав бути включений до складу групи контролю та закріплення за наказом (рішенням) свого безпосереднього командира, що передбачає необхідність обізнаності ОСОБА_1 із наказом від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС. Саме таке включення було реалізовано у наказі від 02.09.2024р. № 384 ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження», витяг з якого відповідачем було надано до суду.

Наслідками розгляду цієї справи підтверджено присутність позивача при оголошенні змісту наказу командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють" від 23.08.2024р. № 302 ДСК/ВС.

Вказана обставина сторонами у справі не заперечується.

Згідно акту від 30.08.2024р. № 1793/59/14/-2024 «Про відмову від письмового підтвердження ознайомлення з наказом командира зведеного підрозділу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.08.2024р. № 302ДСК/ВС зазначалося про відмову позивача від письмового ознайомлення із зазначеним наказом.

При цьому, стосовно такого підтвердження з боку ОСОБА_1 , суд ще раз звертає увагу на тому, що позивач не заперечує свою присутність при його зачитуванні (доведенні). Пропонування або наказу, звернутих до позивача підтвердити це письмово матеріалами справи не встановлено .

Разом з тим, відповідач у наданому до суду відзиві не заперечував, що факт відмови від виконання наказу поліцейськими, яким доводився наказ на відеозаписі відсутній. Зазначене цілком відповідає змісту доказу, наданого до суду відповідачем, а саме відеозапису 0000000_00000020240823200152_0027, яким не зафіксовано відмову позивача від виконання наказу, що, крім інших доказів, спростовує висновки наказу № 252 від 01.10.2024р.

Що стосується невиконання вимог наказу та його обговорення відносно наказу від 02.09.2024р. № 284 ДСК «Про службове відрядження», судом вбачається, що цей наказ видано вже після видання наказу про проведення службового розслідування, який датовано 26.08.2024р.

При цьому підставою проведення службового розслідування було визначено саме факт можливого порушення службової дисципліни стосовно відмови виконувати накази командира зведеного підрозділу полку УПОП № 3 ДПОП "ОШБ "Лють", що відображено у рапорті т. в. о. командира штурмового батальйону № 1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ОСОБА_2 , який датовано 24.08.2024р.

Таким чином слід дійти висновку, що службове розслідування відносно подій, які стосуються невиконання вимог наказу від 02.09.2024р. № 284 ДСК про відрядження фактично не проводилось, оскільки така підстава не існувала на час видання наказу про проведення службового розслідування, в його ході ці обставини фактично не досліджувалися, оскільки не були охоплені метою проведення службового розслідування, що визначено у відповідному наказі про проведення службового розслідування.

В зв`язку із вищевикладеним слід зауважити, що порушення процедури при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020р. у справі №813/1790/18.

В даній справі, з урахуванням наведених вище міркувань, суд вбачає при проведенні службового розслідування значні процедурні порушення, які вплинули на правильність встановлення як факту і обставин скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, його кваліфікації, так і визначення міри покарання.

З урахуванням викладених висновків в цій справі необхідно зазначити, що для вирішення питання про правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім є заходом дисциплінарного впливу, необхідним є з`ясування його співмірності характеру, обставинам та наслідкам вчиненого проступку.

Суд вважає, що наведені вище міркування, які базуються на вичерпних та належних доказах, поданих сторонами до суду, свідчать про те, що службовим розслідуванням не було належним чином встановлено підстави для застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу.

Відтак, висновки наказу про застосування дисциплінарного стягнення про те, що за своєю тяжкістю дисциплінарний проступок, який мав місце на думку відповідача, є таким, що не сумісний з подальшим проходженням служби, не є обґрунтованими.

Суд зазначає, що межі судового контролю при розгляді справ стосовно незаконності рішень суб`єктів владних повноважень визначено ст. 2 КАС України.

Так, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржувані накази про застосування до позивача дисциплінарних стягнень, суд вважає, що спірні накази прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Крім того, слід взяти до уваги, що згідно зі ст. 235 КЗпП України, при звільненні без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При прийнятті рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі- Порядок № 100).

Відповідно до абз. 2 пункту 3 Порядку, суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Відповідно до п. 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з абз.2 п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110) днем звільнення вважається останній день роботи.

У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 р. №13 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

До суду відповідачем надано Довідку від 07.11.2024р. №768(а.с. 152), відповідно до якої заробітна плата ОСОБА_1 за два останні місяці перед звільненням (вересень, жовтень 2024р.) складала 34220,41 грн. та 13171,20 грн. відповідно, а загалом 47391,61 грн. Кількість відпрацьованих календарних днів за останні два місяці склала 61 день. Середньоденне грошове забезпечення становить 776,91 грн.

З урахуванням того, що час вимушеного прогулу позивача складає 105 днів, сума належна до стягнення на його користь складає 81 575, 55 грн.

З врахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача на позивача середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді, що є рівнозначною посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку управління поліції особливого призначення №3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та буде відповідати рішенню медичної (військово-лікарської комісії) ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» від 12.09.2024 №305/СНП, суд вважає, що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

У постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року в справі № 826/8332/17, від 31 травня 2021 року справа № 0840/3202/18 та від 27 квітня 2021 року у справі №826/8332/17 суд зазначив, що ураховуючи приписи частини 1 статті 235 КЗпП України, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з`ясування того, що звільнення працівника відбулося незаконно, покладається обов`язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Відтак, звільненого без законної підстави працівника має бути поновлено на попередній роботі, а не на іншій рівнозначній посаді як того бажає Позивач.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 2401 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 819/691/17, від 20 січня 2021 року справа №640/18679/18.

У постанові від 11 лютого 2021 року справа №640/21065/18 Верховний Суд також не погодився із застосованим судами попередніх інстанцій способом захисту порушених прав позивача шляхом покладення на відповідача поновити позивача на посаді, що є рівнозначною. Суд зазначив, що зробивши правильний висновок про незаконність звільнення позивача, суди попередніх інстанцій не поновили його на роботі (конкретній посаді).

Аналогічні правові висновки також відтворено і в постанові Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 540/3994/20 від 13.04.2023 р.

Підсумовуючи викладене, суд зауважує, що в даній справі сторонами не наведено доводів щодо ліквідації або реорганізації підприємства відповідача та ліквідації раніше займаної позивачем посади. Таким чином, поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді не відповідає приписам трудового законодавства. Це саме стосується і позовних вимог про врахування рішення медичної (військово-лікарської комісії) ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» від 12.09.2024 №305/СНП, які належними доводами не обгрунтовано.

Беручи до уваги вищевикладені висновки, суд, з врахуванням частини 2 ст. 9 КАС України, з метою належного поновлення прав позивача, вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог шляхом поновлення позивача на раніше займаній посаді.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " третя особа: Національна поліція України про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за період вимушеного прогулу задовольнити частково, вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.10.2024 р.№252 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 15.10.2024 №1441 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) середньомісячне грошове забезпечення за період вимушеного прогулу в розмірі 81 575, 55 (вісімдесят одна тисяча п`ятсот сімдесят п`ять гривень) 55 коп.

Звернути рішення до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника командира взводу №1 роти №3 штурмового батальйону №1 (« ІНФОРМАЦІЯ_2 ») полку УПОП №3 ДПОП «ОШБ «Лють», а також стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, а саме : 23 695,80 (двадцять три тисячі шістсот дев`яносто п`ять гривень), 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров